rss
07/23/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#356

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Подвійне громадянство: для кого і чому

Відсутність визначеності і дірки в законодавстві руйнують довіру громадян до держави та стають ґрунтом для провокацій.

 

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в Україні треба розпочати дискусію про запровадження інституту подвійного громадянства. На його думку, це питання виходить далеко за рамки україно-угорських відносин. «Події в Береговому викликали жваву дискусію про проблеми подвійного громадянства, потреба в якій давно назріла... Розмова про інститут громадянства нам необхідна», - написав Клімкін у своїй статті, що була оприлюднена на сайті «Європейська правда» в середу, 3 жовтня.

Питання відвертої дискусії не тільки назріло, але й перезріло. Справа в тому, що питання можливості-неможливості для українців мати кілька паспортів давно переведене в площину політичних маніпуляцій. Щоразу, коли з'являється повідомлення про негаразди з українським паспортом або іноземним паспортом у руках українського громадянина, це стає початком для потужної інформаційної кампанії. Йдеться і про співпрацю з ворогом, і про принесення в жертву патріотів, і про небажання позбавлятися від високопосадовців-ренегатів. І щоразу Україна постає слабкою та корумпованою.

Відсутність визначеності і величезні дірки в законодавстві руйнують довіру громадян до держави і стають приводом до нового нагнітання хаосу та ненависті.

Захисники, але не громадяни

 

Тема складнощів в отримані українського громадянства, з якими зіштовхуються іноземці, які воювали в українській армії, є найболючішою. Адже в багатьох випадках ці люди потрапили в певну пастку. Їм і додому повертатися зась - особливо якщо йдеться про росіян чи білорусів - і в Україні залишатися неможливо. Потрібні «законні підстави» та пакет документів, які дуже часто ґрунтуються на довоєнному українському законодавстві. Наприклад, щоб стати громадянином України, добровольцям потрібно надати довідку про відсутність до них кримінальних претензій від державних органів країни походження. Виникає певна логічна колізія. Офіційна українська позиція одночасно полягає в тому, що Росія масштабно фальсифікує все, що стосується української боротьби з агресором і тут же є необхідною довідка про наявність чи відсутність кримінальних претензій Росії до тих росіян та білорусів, які стали на боротьбу з агресором. Фактично вояки шукають притулку в Україні, вірність якій вони довели кров'ю. Тому надати їм громадянство у разі виникнення такого бажання - це не тільки право, але й обов'язок України.

3 жовтня Верховна Рада проголосувала в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» (щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України)». Законопроектом пропонується визнати іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності України, такими, що перебувають на законних підставах на території України. Крім цього, законопроектом встановлюється обмеження щодо добровільного або примусового повернення таких іноземців та осіб без громадянства до держави-агресора або країн, що не визнають територіальну цілісність України або підтримують агресію проти України.

Спрощення процедури в нашому випадку означає обмеження ворожої присутності у процесах, пов'язаних з українським інститутом громадянства. Але чи супроводжувала це рішення парламенту широка інформаційна компанія? Чи знають українці, що держава намагається змінити правила та припинити міждержавні діалоги з країною-окупантом? Принаймні, у цьому питанні. Враховуючи, що питання громадянства для іноземців-добровольців неодноразово ставало приводом для акцій протесту, то чи не варто починати дискусію зі звіту про зроблену роботу?

Довести наявність подвійного громадянства майже неможливо

 

Питання громадянства використовується як приклад слабкості української влади. Маємо зараз скандал з роздаванням угорських паспортів на Закарпатті та заяви з цього приводу, зроблені міністром іноземних справ Угорщини Томашом Менцером. Він наголосив, що українське законодавство не забороняє громадянам приховувати подвійне громадянство. І це одразу ж викликало обурення українців.

Але що такого сказав Томаш Менцером, про що вже двадцять років поспіль не волали б українські експерти? Так, Україна не визнає подвійного громадянства. Суть у тому, що стаття 17 Закону України про громадянство чітко визначає, що добровільне отримання громадянином громадянства іншої країни є підставою для втрати ним громадянства України. Ось тільки добровільним вважається власноручно написана заява до іноземної держави. Виходить, що якщо навіть громадянин буде хизуватися іноземним паспортом, без його власного зізнання, або довідки від іноземної держави про наявність у них звернення на отримання громадянства, довести «добровільність» неможливо. Ізраїль, Румунія, Угорщина та Росія довідок про подвійне громадянство не видають. Але і це ще не все. Навіть якщо країна не приховує інформацію про набуття українцями їхнього громадянства, інколи встановити цей факт можна лише випадково.

Згадаємо, як Ігор Мосійчук розповідав про те, що на допиті в прокуратурі Криму колишній депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко надавав прокурорам свій канадський паспорт. Але коли пана Артеменка позбавляли українського громадянства, він стверджував, що жодного іншого громадянства, крім українського, у нього нема і що канадське громадянство набуто ним не добровільно. Тоді в нагоді стала офіційна відповідь Канади про те, що Артеменко добровільно став їхнім громадянином. І, звісно ж, глупство та пиха самого Артеменка, який підказав слідчим, до якої країни треба звертатися з відповідним запитом.

Попередні спроби розпочати дискусію

 

Кількість українців, які мають іноземні паспорти, неухильно росте. Більшість з них не поспішають повідомляти Україні про те, що тепер вони мають іноземний паспорт, склали присягу, або якось по-іншому зв'язали себе з іноземною країною. Спроби внести в українське законодавство норму, що посилює відповідальність за приховування іноземного паспорта або прописати дієвий механізм встановлення наявності у громадянина України іншого громадянства, викликали шалений скандал в Україні.

Згадаємо, який галас здійнявся з приводу внесеного президентом на розгляд Верховної Ради в квітні цього року законопроекту 8156. Ним, між іншим, встановлювалася норма про те, що добровільним набуттям іноземного громадянства, а отже, підставою для втрати українського громадянства може вважатися інформація про таке громадянство в іноземних офіційних джерелах.

Іншими словами, якщо громадянин України раптом купив на свій британський паспорт квартиру в Іспанії, що, безумовно, буде відображено в іспанських реєстрах зі сканами та особистими підписами чиновників, які прийняли іноземний документ та засвідчили його справжність, то Україна вважає такого громадянина таким, що добровільно набув іноземне громадянство. Логіка проста. Якщо громадянин України має іноземний паспорт і користується ним, він робить це добровільно.

Саме українські правозахисники та активісти зробили все, щоб спрощена процедура доказу наявності іноземного громадянства так і залишилася казочками на користь бідних. Тоді навіть була використана відверта брехня та маніпуляція. Поки правозахисники говорили про те, що, спрощуючи процедуру встановлення добровільного набуття іноземного громадянства, президент позбавляє мешканців Криму українських паспортів, юристи з тих самих правозахисних організацій, які несуть професійну відповідальність за свої слова, розповідали на прес-конференціях про те, що «немає підстав вважати, що президент мав намір позбавити кримчан українського громадянства, але законопроект має інші недоліки, які не стосуються мешканців окупованих територій».

Не Угорщиною єдиною

 

А тим часом проблема набуває загрозливих масштабів. Тільки за перше півріччя 2018 року більше, ніж 39,5 тисячі громадян України отримали російські паспорти. Такі дані оприлюднила міграційна служба МВС РФ. Чи можна вірити цим цифрам? Цілком. Адже в Росії ще в 2017 році була запроваджена спрощена процедура набуття громадянства. Задля отримання російського паспорта українцям тепер достатньо надіслати на адресу російської міграційної служби нотаріально підтверджене звернення. І все. Навіть виїзд на територію РФ не обов'язковий. Також відтепер від громадян України не вимагатимуть підтвердження про вихід з попереднього українського громадянства. Натомість, обов'язковою є присяга на вірність Росії.

29 жовтня 2009 року румунський парламент вніс поправки до закону про громадянство, які суттєво спростили процедуру оформлення громадянства Румунії. Відповідно до цього закону, румунське громадянство за спрощеною процедурою можуть отримати особи, які народилися або проживали на території, що була частиною Румунії з 1918 до 1940 років, а також ті, які мають таких родичів. Чи додається до румунського паспорта обов'язкова присяга на вірність, наразі невідомо. Навіть Польща, яка все ж таки вимагає від набувачів польського паспорта знання мови та історії, внесла зміни в своє законодавство, зробивши претендентами на польський паспорт тих іноземців, які більше, ніж два роки легально живуть та працюють на території Польщі.

Стаття 4 Конституції України є у нас також приводом для дискусій. Чітке формулювання «В Україні існує єдине громадянство» дехто розуміє як відсутність в Україні іншого територіального паспорта.

Прихильники такого трактування кажуть, що у громадянина України не може бути громадянства, наприклад, Вінницької області чи Криму. Але наявність у людини паспортів кількох країн називається «множинним громадянством». А про нього в Конституції та законах нічого не сказано. Що не заборонено, то дозволено, кажуть вони.

Як вирішується питання з подвійним громадянством у світі

 

Насправді існує кілька моделей. До прикладу, в 2012 році французький мільйонер Давід-Гі Лесюєр був арештований ізраїльською воєнною поліцією за ухиляння від військової служби. І хоча 25-річний Лесюєр стверджував, що мав подвійне французько-ізраїльське громадянство, що став ізраїльтянином несвідомо - в 14 років, що не міг відгукнутися на повістку, бо був в той момент у Франції біля хворого батька та, взагалі, ще у 18 років надіслав Ізраїлю листа з відмовою від громадянства - військових цікавило тільки те, що він не з'явився на призовний пункт. Жодних подвійних громадянств Ізраїль не визнає. Ба більше, припинити громадянство Ізраїлю неможливо. Раз ізраїльтянин - завжди ізраїльтянин.

Німеччина, навпаки, визнає подвійне громадянство. Але виключно для того, щоб обмежити присутність іноземців на певних державних посадах. Людям, які мають додаткове громадянство, заборонена служба в армії та поліції. Росія, до речі, теж забороняє державним службовцям бути громадянами інших держав.

Не про громадянство йдеться

 

Насправді, визнання або заборона подвійного громадянства - то вторинне питання. Зараз значно важливіше очистити державний організм від агентів країни-агресора та від чиновників, які давно присягнули іншім країнам. Потрібно зняти невизначеність, щоб припинити маніпуляції на темі громадянства. Ось про що має бути широка громадська дискусія.

Можна скільки завгодно сперечатися про різницю між «подвійним» та «множинним громадянством», але поки Конституційний суд не дасть роз'яснення стосовно 4 статті Конституції, теза про те, що Україна визнає подвійне громадянство, дозволяє його, або не карає за нього, буде продовжувати збурювати суспільство.

Необхідно спростити механізм доведення наявності в українця іншого громадянства і застосувати його для всіх держслужбовців, депутатів та військових.

Треба негайно відокремити маси неперебірливих «маленьких українців» від чиновників, які вже давно служать не Україні.

Наведення ладу в царині громадянства необхідне ще й для того, щоб позбавити маніпуляторів можливості збурювати суспільство. Врешті-решт, якщо ті, хто колись взяв іноземний паспорт, будуть знати, що ніхто не буде навмисно їх шукати та карати, це виб'є підґрунтя з-під ніг ворожих пропагандистів.

Але якщо люди зрозуміють, що для того, щоб вони могли працювати на державній службі, обиратися, робити військову кар'єру, їм необхідно повідомити про наявність іншого паспорта та відмовитися від іноземного громадянства, «подвійників» у країні суттєво поменшає.

Автор: Лариса Волошина

Джерело: Espreso.tv

Горіли склади, палали – і хто за цим стояв та хто за це сяде

Гібридна влада, гібридна рибка та гібридна юшка…

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com