Третій саміт Тримор'я у Бухаресті не став проривним як для чинних учасників, так і щодо можливості включення України у регіональний контекст. Але були презентовані нові проекти та розставлено нові регіональні та геополітичні акценти.

 

17-18 вересня у столиці Румунії відбувся третій саміт ініціативи Тримор'я - регіонального проекту, започаткованого влітку 2015 року президентом Польщі Анджеєм Дудою та хорватським лідером Коліндою Грабар-Китарович. Від самого початку ідея Тримор'я повинна посилити кооперацію між країнами Східної Європи і виробити спільний підхід до вирішення проблем, спільних для всього регіону. Нині до ініціативи входить 12 держав Центральної та Східної Європи: Хорватія, Польща, Угорщина, Литва, Словенія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Румунія, Австрія, Естонія і Латвія.

Країни-учасники ініціативи «Трьох морів»

 

Слід розуміти, що сама ідея Тримор'я істотно відрізняється від вельми популярної ще з 30-х років минулого сторіччя і до останнього часу концепції Міжмор'я (Intermarium), авторство якої приписують лідеру міжвоєнної Польщі Юзефу Пілсудському і видатному польському інтелектуалу Єжи Ґедройцю.

Міжмор'я спочатку замислювали як геополітичний проект і оборонний союз, що повинен гарантувати безпеку своїх учасників і стримувати агресивні наміри більших сусідів - Росії на сході та (можливо) Німеччини на заході. Передбачалося, що учасниками такого союзу (або навіть конфедерації) будуть країни, об'єднані наявністю спільного супротивника, які мають схожі зовнішньополітичні пріоритети: Україна, Польща, країни Балтії, Молдова (можливо, також - Румунія, Болгарія, Швеція). Словом, йшлося про фактичну реставрацію старої доброї Речі Посполитої з поправкою на реалії XX сторіччя.

Одна з концепцій «Міжмор'я»

 

Тримор'я (яку також части позначають абревіатурою 3SI - 3 Seas Initiative) - ініціатива, спрямована, передовсім, на розвиток інфраструктурних проектів у регіоні Центральної та Східної Європи.

Власне, знаковим для розвитку Ініціативи став другий, минулорічний саміт у Варшаві. Тоді до польської столиці завітав президент Сполучених Штатів Дональд Трамп. І не просто завітав, але й виступив із програмною промовою перед сотнями тисяч людей, в якій вперше чітко підтвердив зобов'язання Вашингтона перед союзниками по НАТО, а також закликав Росію припинити дестабілізацію України та інших країн. Тоді ж США та Польща досягли рамкової домовленості про майбутні постачання американського скрапленого газу та підписали угоду щодо постачання Варшаві американських зенітно-ракетних комплексів Patriot останньої модифікації.

Саміт «Трьох морів» під знаком Трампа тоді викликав неабиякий переполох у головних європейських столицях: на тлі напруги між Вашингтоном, з одного боку, та Брюсселем, Берліном і Парижем із другого; на тлі практично відкритого конфлікту між франко-німецьким тандемом, що захищає ліберальні цінності, та веденими консервативними націонал-популістами Польщею та Угорщиною виникли побоювання формування антиєвропейської групи країн усередині ЄС під парасолькою Вашингтона. Щось схоже мало місце за правління 43-го господаря Білого дому Джорджа Буша-молодшого. Тоді Вашингтон намагався реалізувати ідею керівника Пентагону Дональда Рамсфельда про поділ країн ЄС на «стару» (західну) і «нову» (проамериканську) Європу.

Тож нинішня зустріч пройшла вже за активною участю європейського істеблішменту: у саміті взяли участь президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та очільник німецького МЗС Гайко Маас. Американці також не оминули подію своєю увагою: Сполучені Штати цього разу представляли міністр енергетики США Рік Перрі та Річард Морнінгстар, керуючий директор Global Energy Center.

Зокрема, Перрі та Морнінгстар декілька разів наголосили, що енергетична безпека є життєво важливою для національної безпеки, а наявність джерел енергопостачання «не може використовуватися для тиску чи загрози іншим». Перрі при цьому жорстко розкритикував Росію, як, власне, «агресивного постачальника енергії до Європи».

Зі свого боку президент Європейської комісії Юнкер висловив жаль, що Брюссель не відгукнувся на два попередні запрошення до Дубровника і Варшави, однак тепер він тут - бо те, що роблять учасники 3SI, «відповідає діяльності Європейського Союзу».

За результатами саміту була ухвалена спільна Декларація, в якій прописано мету і напрями співпраці країн-учасниць Ініціативи, пролунали декілька правильних політичних сигналів.

Конкретним же результатом Саміту стало визначення переліку зі 40 пріоритетних проектів у трьох основних сферах - транспортній, енергетичній та електронно-цифровій.

Успішним можна вважати і бізнес-форум, що відбувся в рамках саміту за участі понад 600 представників бізнесу з держав Тримор'я , Європейського Союзу, Сполучених Штатів та сусідніх країн, зокрема, низки українських компаній.

Ще - створена мережа торговельно-промислових палат країн-учасниць 3SI, яка повинна сприяти контактам між бізнес-середовищами в регіоні. Підписано Протокол про наміри створити Інвестиційний фонд «Три моря» для фінансування спільних проектів.

А Німеччина долучилася до діяльності Ініціативи як країна-партнер. До участі у діяльності 3SI запросили також інші зацікавлені сторони, зокрема, ті, що не є членами ЄС.

Напевно, найактивнішу роботу у рамках об'єднання проводить Хорватія - зокрема, у питаннях розробки і презентації інфраструктурно-енергетичних проектів Загребу точно нема рівних. На полях Саміту хорватська сторона презентувала аж 11 великих проектів вартістю майже 1,8 млрд євро: три зі сфери енергетики, один - у галузі цифрових комунікацій і сім - у сфері транспортних сполучень.

Йдеться, зокрема, про Іонічно-Адріатичний газопровід вартістю 600 млн євро; та про LNG-термінал на острові Крк із газопроводом до нього на суму 263 млн євро. До речі, за останнім пильно стежать американці - в січні 2018 року під час візиту міністра внутрішніх справ Хорватії до Вашингтона помічник державного секретаря США з європейських та євразійських справ заявив, що енергетичний проект Krk LNG «отримав повну підтримку» від США і розглядається як один зі «стратегічних проектів» уряду при президенті.

А що ж Україна?

 

На жаль, наша країна припустилася серйозної політичної та дипломатичної помилки: так, 2016 року офіційний Київ запросили на перший, установчий саміт «Трьох морів» у Хорватії. Проте, з якоїсь невідомої причини президент Порошенко тоді так і не вибрався до Дубровника.

Минулого року Петро Олексійович був сповнений рішучості відвідати саміт у Варшаві. Проте, українську сторону туди так і не запросили. Офіційна причина в тому, що ініціатива покликана об'єднати лише учасників Європейського Союзу.

Після цього впродовж року тривав діалог щодо можливого формату української участі в саміті у Бухаресті. І хоча не вдалось отримати для України статусу спостерігача - компромісне рішення все ж було знайдено. Українську урядову делегацію було запрошено до участі у Бізнес-форумі ініціативи Тримор'я - на рівні заступника міністра економічного розвитку і торгівлі. Проте - несподівано з Києва на цей захід ніхто не приїхав.

Очевидно, наразі ініціатива Трьох морів повинна бути серед пріоритетів вітчизняної зовнішньої політики - як і будь-який регіональний або геополітичний формат, який хоч якоюсь мірою відв'язує нас від Росії і прив'язує політично, економічно, енергетично та інфраструктурно до цивілізованого світу.

Для цього Київ має представити свої напрацювання і пояснити, яким чином Україна могла б долучитися до транспортних та енергетичних коридорів, що формуються в рамках ініціативи у Центрально-Східній Європі, країнах Вишеграду, Балтії та Балканського півострову. І, звичайно, вітчизняним дипломатам потрібно бути більш наполегливими у лобіюванні нашої участі у Партнерстві 3SI, а вищому керівництву країни - значно послідовнішим у відносинах з партнерами.

 

Автор: Максим Вікулов

Джерело: Espreso.tv