rss
04/26/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Спорт \ Віталій Кільчицький – про навантаження, сім’ю та плани

БІАТЛОН

 

На останніх стартах, у яких брали участь українські біатлоністи, найкращого результату вдалося досягти Віталієві Кільчицькому. Ми вирішили поспілкуватися з біатлоністом, щоб дізнатися, наскільки важко йому дається повторне «вливання» до складу команди, як проходять для нього збори. Говорили й про особисте. Детальніше - в інтерв'ю.

 

- Віталію, вітаємо з другим місцем на чемпіонаті Чехії! А з чим ви самі себе хотіли би привітати, підсумовуючи літню підготовку?

- Дякую! Мені приємна позитивна динаміка Федерації біатлону та ставлення Бринзака Володимира Михайловича, Бондарука Романа Романовича, Голуба Руслана Тарасовича. А також тренерів молодих - Олексія Кравченка, Ігоря Ященка, Романа Прими. З цими хлопцями, з якими ми пройшли багато етапів IBU і зборів, приємно бачитися в команді й можна на рівні поспілкуватися, порадитися, можливо, посперечатися навіть про деякі методики тренувань, які обговорювалися перед сезоном на першому зборі.

Вдячний за відновлювальні масажі Сергію Іванченку і Миколі Зубаню. За одну годину робиться колосальна програма зі всіма можливими засобами, що на 70% прискорює процес відновлення!

Дуже приємно, що, попри всі моменти, у спортивної влади знайшлися кошти для повноцінних зборів, які й дали мені пройти підготовку до чемпіонату світу і чеського чемпіонату на ролерах. Колупаєв Євген Федорович, Седнєв Сергій, Татаренко Валерій Миколайович забезпечили необхідним інвентарем, міостимуляторами, також палками, ролерами. Без таких речей важко повноцінно долати великі відстані у кілометрах, які запланували Юрай Санітра і Василь Павлович Карленко на рік.

- Ще рік тому ви були тренером з фізпідготовки хокейного клубу «Галицькі Леви». Як саме повернулися до біатлону і як даєте собі раду з інтенсивними навантаженнями після доволі тривалої паузи?

- З Володимиром Михайловичем Бринзаком обговорили завдання, які поставили, щоб повернутись до штату команди, та, зрештою, почав працювати в загальній групі.

З Перших зборів у Буковелі незвично було без стрільби тренуватись, оскільки стрільбище в проекті до кінця 2018 року. А об'ємних довготривалих тренувань, яких у поєднанні зі силовими-велосипедами-ігровими-міксами-ролеро-велокросом-походом, по 6 годин. Було трохи незвично і, чесно кажучи, тяжкувато «переварити», оскільки організм реагував по-різному (посміхається). Але був зі сім'єю, і всі ці навантаження обернулися на позитив!

- У чому задоволені собою, а що, на вашу думку, ще не дуже вдається?

- Збір у Раубичах пройшов на одному подиху. Звичайно, першу контрольну ролерну пробіг і «ледь ролери не відкинув на фініші». Тяжко було після підйому, мало не задихнувся від нестачі кисню, лактат був за 15, що показало мою неготовність до максимальних прискорень, і м'язи, які відповідають за лижну координацію, були не готові фізично до довготривалих максимальних прискорень.

Після Білорусі я поспілкувався з Юраєм Санітрою. Ми зрозуміли, в якому я стані, і почали потихеньку тренуватись, щоб якось повернути і покращити кондиції.

Тести в Конча-Заспі на кросовому тредмілі дали інформацію по зонах тренувань. Василь Павлович Карленко за кардіограмою дав свої цікаві поради.

І так пройшли в Австрії за 20 днів домашню підготовку. Вдалось підвести більш-менш фізичну форму під чемпіонат світу в Чехії, де я і сам, в принципі, на такий результат очікував, оскільки отримав багато підказок, які методи тренувань дають у короткий відрізок хорошу й довготривалу форму.

Тому все до купи, і строгий режим здорового і збалансованого поетапного харчування з деякими вкрапленнями власних знань про фізичну підготовку, здобутими в ролі хокейного тренера, і дали задовільний результат. У принципі, в команді в всіх наших спортсменів основи результати наразі є на досить високому рівні на даний час.

Подякую й Олені Підгрушній за чудовий приклад, який ще треба трохи підігнати для своїх нюансів. Але без нього важко було б досягнути стабільної стрільби. І спеціально Євген Федорович Колупаєв з В'ячеславом Деркачем підібрали чудове облегшене дуло і патрони Polar, з якими поки що я дуже стабільно себе почуваю і працюю.

- Наскільки важко було відірвати себе від родини та поринути знову у світ великого спорту? Донька Вероніка, мабуть, сумує за татом?

- Щодо підтримки рідних, то можу подякувати дружині Марті, що дійшли компромісу з приводу мого повернення до професійного спорту. Через мою відсутність більше, ніж половину року, тяжкувато їм без чоловічої підтримки. Але донька Вероніка завжди на зв'язку. У 3 роки на Viber телефонує і запитує про справи по телефону. Тренуємося разом, розповідає свої враження за день.

А вдома ми максимально разом проводимо всі тренування і відпочинок. І на тиждень звільняємо маму від прибирань, від приготування їжі. Пасти італійські всіх видів, борщі, салати, сніданки беремо на себе і годуємо маму (посміхається). То - найкращі моменти, коли можу бути в процесі правильного, на мою думку, виховання дитини. Завжди прошу доньку допомогти, і вона все робить, як уміє. Замішує тісто, додає всі інгредієнти, прати в машинці вже вміє. І потім каже: «Тату, я все знаю, не заважай мені робити».

Тішусь, як відновлюється мама після інсульту. Вона дуже мотивована людина, яка розуміє свій стан прикутості і неспроможності ще з півроку щось робити. Але вже сама себе може обслуговувати. Я вдячний моєму батькові, який щохвилини вже цілий рік проводить біля своєї дружини, кинувши практично роботу, реабілітуючи маму з найважчого стану. За це - низький уклін! Це - приклад сімейного життя і самопожертви людей для мене, я пишаюся своїми батьками! Щиро дякую біатлонній команді за зібрані кошти на реабілітацію мами! Вона завжди дякує, хвилюється за всіх і передає вітання всім, кого знає!

- Міцного здоров'я вашим батькам! Повернімося до спортивних змагань. Чи задовольняють вас результати стартів на літньому чемпіонаті світу та чемпіонаті Чехії? А також поділіться, будь ласка, враженнями від організації цих змагань у Чехії. Яка атмосфера та які відмінності від внутрішніх стартів в Україні та на міжнародній арені в зимовий період?

- Стосовно чемпіонату світу... Звичайно, для вболівальників - це цілий день насичена юніорська програма з переходом у вечірню стадію - чоловічу і жіночу. Та ще й протягом 3 днів - це прекрасно. А спортсменам завжди три дні такої максимальної віддачі даються нелегко.

Але я, загалом, біг дві гонки. Що на спринті трьох секунд до 3 місця не вистачило, було дуже прикро. Ще й з ролерами були нюанси, коли програш на спусках був однозначним через перетиснуті ролери, в яких, на візуальний погляд, на старті українцям і багатьом топовим спортсменам затискали колеса. Що й було причиною таких цікавих результатів...

Але, попри все, організаційно все було супер. Раді були бачити на трибунах Радіонова з прапором, Могильняка і всіх фанів, які приїхали підтримати і дали нам мотивацію бути в топах.

Стрільба в переслідуванні, звичайно, моя помилка. Зробив її, затримавши дихання до першого пострілу, це дало невелику реакцію на стійці. Але то справді була фізично важка гонка, де завжди йшов у боротьбі догнати переслідувачів. Надалі намагатимуся краще тактично розраховувати роботу по дистанції!

З приводу чемпіонату Чехії в Летограді. У нас проходив збір, і ці старти відбулися динамічно й позитивно. Траса швидкісна, стрільбище досить тяжке, враховуючи підйом 200 м з виходом на рубіж. Але такі умови для всіх, і впорались всією командою. Загалом, провели хороші старти і дали картину тренерському складу для деяких корегувань підготовки на майбутнє.

Люблю різні контрольні старти літні, де повністю моделюється зимова атмосфера, яка мобілізує і дає зовсім інший підхід, ніж просто командні контрольні. Тому боятись не варто таких стартів і гадаю, що кожному спортсменові лише в плюс така змагальна практика!

- Наприкінці нашого інтерв'ю розкажіть, будь ласка, про тренувальний збір нашої команди, що відбувається зараз, і про плани на майбутнє.

- Зараз ми переїхали до Оберхофу в Німеччині. Там 9 днів катаємося на лижах у Skihall комплексі, де 1800 м траса зі штучним снігом, де -7 температура. Сніг, який настрілюється для траси в разі виникнення проблем з дощами, що бували причиною зриву етапів кубка світу в Оберхофі. Цікавий рельєф, стрільбище на 4 установки.

Проводимо тренування більш силового-технічного характеру і з новою сервісною командою обкатуємо лижі. Це - певні тести, які спортсменам і сервісменам дають оцінку швидкості лиж і роботі кожної пари. У мене трохи сумна картина з лижами, і тому дякую Володимирові Бринзаку і Романові Бондаруку, що Федерація візьме на себе питання купівлі топових лиж Madshus, щоб можна було скласти гідну конкуренцію лідерам.

Тож, проводимо тести, також тренування - ролери, кросові, силові, усе в режимі зі стрільбою.

Також ми ще маємо свій чемпіонат України в Чернігові, де ми з 19 вересня будемо. Проведемо тести в Конча-Заспі. Будемо до 26 вересня брати участь в естафетах, спринті, переслідуванні.

Буду тренуватися на Льодовій арені з Чіканцевим, оскільки там прекрасні умови для силових та ігрових тренувань, на базі біатлону з тренерами Іващишиним, Полюгою. Сплануємо підготовку, Санітра дасть домашнє завдання.

З другом Іллею Дзицом підрихтуємо гвинтівку. Зробимо відео тренування.

Також поділюся певним досвідом з молоддю, планую зробити відкрите тренування для вболівальників зі Львова, які завжди заряджають мене позитивною енергією.

Зустрінусь із Крупським Василем, нашим славетним ветераном з лижних перегонів, якому подарую пару лиж для участі в чемпіонаті світу у березні в Норвегії. Допомагаю з екіпіровкою і хочу, щоб Управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА також віддало належне, оскільки Василь Крупський у 78 років є переможцем і неодноразовим призером чемпіонатів світу. І багато років їздить на такі змагання до США, Фінляндії і цього року до Норвегії за свої кошти. Якщо буде відмова спортивної влади, буду робити благодійні заходи зі збором коштів для таких відряджень!

Також за Руслана Ткаленка переживаю. Він у хорошій формі був, але сподіваюся, що спеціалісти скоро зможуть повернути його до команди!

А всім вболівальникам бажаю стальних нервів, спокійно реагувати на всі результати. Якщо маєте, за що критикувати - критикуйте, але ж і обов'язково давайте альтернативу, як вважаєте потрібно робити правильно, й обґрунтовуйте. Якщо маєте якісь думки щодо тренувань чи якихось засобів харчування чи якісь поради, що можуть допомогти результату команди - прохання краще викладати особисто. Допоможіть «копати» якісь наукові дані з інших країн і будьте з нами разом у процесі!

Вболіваймо разом за збірну з футболу, за боксерів, фехтувальників, гімнасток, також за хокеїстів «Галицьких Левів» тримаю кулаки.

Всім - теплої осені! Зима близько (сміється). Ми покажемо світу, яких країна має козаків!

 

Джерело: biathlon.com.ua

ХУДОЖНЯ ГІМНАСТИКА

Дмитро Коваленко: «Я грав разом із Бекхемом»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers