21-го вересня святкуємо велику подію - народження Матері Спасителя світу Єдинородного Сина Божого Ісуса Христа - Пресвятої Богородиці. На її честь у наших храмах звершуватимуться урочисті богослужіння, які супроводжуватимуться подячними молитвами, і під час яких лунатимуть похвальні церковні пісні.

Духовна суть цього празника - це, найперше, найбільша подяка Творцеві неба і землі, всього видимого і невидимого, а значить - і Пресвятої Діви Марії, яка за Своє святе життя, за глибоке, повне і досконале смирення перед Отцем Небесним стане Матір'ю Його Єдинородного Сина.

Великої поваги заслуговують і батьки Марії - Яким та Анна. За своє праведне життя вони заслужили найбільшої честі - стати земними батьками Тієї, через Яку від Небесного Отця на землю прийде Його Єдинородний Син - Спаситель світу. Тому й на їхню честь і в подяку їм лунатимуть молитовні пісні.

Народження людини - це велика подія в сім'ї та родині, яка є явним і очевидним чудом, що свідчить про Істинного Батька - Творця. Приймаючи (визнаючи) цю незбагненну Тайну, кожна людина мала би змагати якнайкраще і повністю сповнити свою місію на цій землі, покладену на неї Її Творцем. А вона дуже проста, зате найважливіша за все на цьому світі, бо від сповнення її залежить вічна участь кожної людини. Тому наше земне життя є лише дорогою і часом приготування до вічності. Від Бога повною, а від нас великою мірою залежить наша земна мандрівка і вічна доля.

Господь нікого не приневолює, і вільний вибір за нами. Він не лише вказав, але й запевнив Свою безперервну постійну допомогу всім, хто йтиме вказаною Ним дорогою спасіння. А вона - це життя в любові до Нього і до ближніх. Але чи йдемо ми цією дорогою і чи ведемо за собою своїх дітей? На заваді цій ході - наша надмірна прив'язаність до скороминаючих земних цінностей. Звідси - і пристрасті, і гріхи. А що вже казати про невидимі, але надто діяльні злі сили, про які не хочемо говорити, чути й знати, щоби спокійніше було жити. А натомість, ще й користуємося їхніми послугами. Чорна і біла магія, астрологія, екстрасенсорика, чарівники, віщуни і т. д. - це все має спільне демонічне походження. Дуже шкода, що нехтуємо церковними засторогами і не усвідомлюємо, що так звана поміч злих сил є оманливою і короткотривалою. Вона - як приманка. Бо головна їхня мета, що рано чи пізно обов'язково сповниться, - повністю опанувати людиною, щоби навічно згубити її душу. Чи не тому в нас дедалі більше і більше таких хворих людей?

Отож, заради здоров'я і всіляких земних успіхів до кого тільки не звертаємося? Та й навіть особисті молитви, храмові відправи, строгі пости, реколекції, місії, прощі і т. д. посвячуємо і щиро жертвуємо в цьому наміренні. А це все без боротьби з пристрастями, звабами світу цього і злими силами, без життя в правді, чесності, справедливості, смиренні, скромності і простоті, без здатності на співчуття і милосердя, без любові виказує і засвідчує нашу духовну сліпоту, наш егоїзм, користолюбство, марнославство, славолюбство, тобто, - гординю, яка є поклонінням і служінням мамоні.

Праведні Яким та Анна, а також Пресвята Богородиця своїм святим життям показали найкращий приклад правильного розуміння самовідданого, жертовного, сповненого любові до Бога і ближніх, служіння, що і є якнайкращим втіленням своєї земної місії. На цю спасенну дорогу вони закликають і всіх нас.