Майже всі види кажанів, що водяться в Україні, перебувають під охороною кількох міжнародних конвенцій.

Нічниця. Фото Оксани Головко

Люди здебільшого не дуже симпатизують кажанам і намагаються їх уникати. Можливо, частково винні у цьому численні фільми жахів та різні неймовірні історії про вампірів у подобах кажанів, що тільки й думають, як нашкодити людині. У природі існує три види кажанів-вампірів, які харчуються кров'ю птахів та ссавців, але водяться вони лише у країнах Південної Америки. Тож різні страшні історії про те, як вампіри пили кров корів у сусідньому селі, - це просто вигадка. Проте якщо в Європі тваринкам часто приписують якісь надприродні, навіть небезпечні для людей, властивості, у Китаї вони вважаються символом удачі.

Але той, хто хоче, може побачити ці створіння не родичами вампірів, а такими, якими вони є насправді. Маленькими й наполоханими істотами, що висять униз головою, накрившись крильцями, як плащем, ховаючись від усіх, притискаючи до себе маленьке дитинча. До речі, протягом року кажани, на відміну від інших ссавців, народжують лише одну-дві дитини і дуже ними опікуються. Оскільки гнізд вони не мають, то змушені завжди брати своїх дітей, доки ті не навчилися літати, із собою, хоч куди б вони летіли  у своїх крилатих справах. А ще кажани - єдині представники ссавців, що можуть літати.

Ряд рукокрилих об'єднує дві групи - кажанів і криланів - і за кількістю видів (понад тисячу) серед ссавців поступається лише мишоподібним. До слова, у незоологічній літературі (переважно російськомовній і радянських часів) вживали іншу, більш відому нам назву - «летючі миші». Проте рукокрилі не мають жодного стосунку до ряду мишоподібних.

Зі свого боку рукокрилі поділяються на дві групи - кажанів (малі рукокрилі) і криланів (великі рукокрилі). Ще не заплуталися? Від криланів кажани відрізняються насамперед іншою будовою літального апарату, коротшою мордочкою і своєю довжиною. У кажанів вона не перевищує 14 сантиметрів, а серед криланів є види, що досягають 55 сантиметрів.

Оскільки в Україні, та й загалом у Європі, поширені переважно малі рукокрилі - кажани, то майже всіх наших рукокрилих називають кажанами. Це одна з найбільш вразливих груп ссавців. Майже всі види кажанів, що населяють Україну (орієнтовно 30), занесені  до Червоної книги й перебувають під охороною кількох міжнародних конвенцій. «Угода про збереження кажанів» -  одна з міжнародних угод у рамках Боннської конвенції про збереження мігруючих видів, до якої Україна приєдналася разом з іншими 108 країнами.

	Вечірниця руда. Фото з сайта Українського центру охорони кажанів

Минулого року президент України Петро Порошенко підписав закон, спрямований на узгодження українського законодавства з європейським щодо охорони дикої флори й фауни. Документ дозволить притягати до відповідальності людей, які використовують пневматичну зброю для відстрілу кажанів чи хижих птахів у містах, а також вдесятеро піднімає штрафи за порушення Кодексу про охорону флори і фауни.

Для тих, кому насамперед важлива користь кажанів, зауважимо: за добу одна колонія знищує 130 кілограмів шкідливих комах, зупиняє навалу будь-яких сільськогосподарських шкідників. Кажани здатні допомогти сільському господарству України обходитися без пестицидів та підняти врожаї, -  вважає координатор Українського центру охорони кажанів НАН України Олена Годлевська. Після приєднання до Угоди EUROBATs в Україні почали готувати Національні доповіді про стан популяцій кажанів у країні, тому тепер ми можемо знати про них більше.

Удень кажани майже нічого не бачать, уночі теж бачать погано. Зате мають пречудовий слух, завдяки чому прекрасно орієнтуються у просторі й часі. Дослідники встановили, що під час польоту кажани кричать, випускаючи ультразвукові сигнали. Це допомагає їм вловлювати відлуння, яке відбивається від різних предметів, і дає можливість при необхідності корегувати політ.

«Незважаючи на те, що рукокрилі мешкають у різних природних умовах, їхній спосіб життя мало відрізняється, - розповідає начальниця відділу наукової, еколого-освітньої роботи та рекреації Національного природного парку «Дермансько-Острозький» Оксана Головко. - Рукокрилі, які живуть у помірних широтах, у холодний період року впадають у тривалу сплячку, тісно притиснувшись один до одного, щоб зменшити втрату тепла. У такому разі швидкість обміну речовин та інтенсивність їхнього дихання зменшуються, починає рідше битися серце, а температура тіла знижується до нуля градусів. Інколи вони здатні проспати до семи місяців. Деякі з кажанів мігрують далеко на південь. Немов птахи, вони летять постійними маршрутами, відлітають в один і той же час, а розмножуватися завжди прилітають додому».

Знищення місць проживання, надмірне використання хімічних добрив, разом із невиправдано негативним ставленням населення та низькими темпами розмноження цих тварин, призвели до того, що кількість популяцій рукокрилих в Європі скоротилася в 10, а в низці випадків - навіть у 100 разів. У деяких країнах зафіксовано скорочення не лише загальної кількості рукокрилих, але й їхнього видового складу, - інформує Український центр охорони кажанів

«На території Національного парку «Дермансько-Острозький» зафіксовано такі види рукокрилих, як вечірниця руда, кажан пізній, нічниця водяна. Кілька видів кажанів живуть у Регіональному ландшафтному парку «Надслучанський», у Національних природних парках «Гомільшанські ліси», «Голосіївський» та багатьох інших, - продовжує Оксана Головко. -  У природному заповіднику «Медобори», наприклад, теж мешкає 18 видів кажанів. А єдиний в Україні природно-заповідний об'єкт, пов'язаний із кажанами, - це заказник «Лилики», розташований у штольнях біля с. Глибоке, що поблизу Ужгорода.

Що ж до природних ворогів цих маленьких тварин, то найголовнішими з них, певно, є сови, насамперед сипуха і вухата. Страждають вони й від надмірного використання хімічних засобів при обробці лісів і полів. Замість того, щоб боротися зі шкідниками, приваблюючи їх природних ворогів, людина використовує величезну кількість зусиль та коштів, що призводять до ще більшого забруднення довкілля.

Ситуація, що склалася, потребує невідкладного впровадження заходів для збереження, а там, де це можливо, із відновлення популяцій рукокрилих, - вважають науковці. Вчені підкреслюють, що в Україні проживають рукокрилі, безпечні для людей, вони навіть приносять користь, оскільки більшість із них є комахоїдними. Але, звісно, не тому кажани потребують уважного ставлення і захисту. Насамперед, через те, що, як кожен біологічний вид, вони - неповторний витвір природи, а біосфера - унікальний комплекс, де всі залежать від усіх.

Якщо ж вам довелося зустрітися з кажаном ближче - залетів у квартиру, виявили при ремонті - й ви не знаєте, що з ним робити, знайдіть в інтернеті організації, які вам допоможуть і заберуть тваринку. Зокрема, реабілітацію скалічені рукокрилі проходять у спеціалізованому притулку, який уже понад десять років існує у столичному зоопарку. Центр із реабілітації рукокрилих діє також у Харкові. А до того обмотайте руки, спіймайте тваринку й посадіть, наприклад, у якусь коробку. Щоб потім передати в безпечне місце і самому заспокоїтися.

Автор: Людмила Ступчук

Джерело: «День»