Президент Сербії Александар Вучич 8-9 вересня перебував із дводенним візитом у Косово. Поїздка була анонсована ще влітку цього року, але буквально в останні дні постало питання щодо можливості її здійснення. Справа в тому, що офіційна Приштина не надала Вучичу дозволу на відвідування запланованих локацій.

 

Своєю чергою, сербський президент за день до дати візиту відмовився брати участь у зустрічі в Брюсселі зі своїм косовським колегою Хашимом Тачі. Зустріч мала відбуватися за посередництва Європейського Союзу в особі Високого представника із зовнішньої політики Федеріки Могеріні.

Після декількох годин знервованих обмінів «люб'язностями» між Белградом та Приштиною та після тиску з боку США та Євросоюзу, косовська влада буквально напередодні візиту надала всі необхідні дозволи, і президент Сербії розпочав поїздку згідно з розкладом.

Програма поїздки була більш ніж насиченою. Насамперед, Вучич побував на найбільшій у регіоні електростанції та найбільшому водосховищі в Газіводе. Значна частина цих об'єктів розташована на території частково визнаної республіки, вони є важливими для енергетики та системи водопостачання Косова, але де-факто контролюються Сербією. Давно побутують чутки про плани Приштини взяти Газіводе під свій контроль, і на початку серпня, коли ці розмови стали найбільш гучними, комплекс навіть брали під свою охорону миротворці KFOR. Втім, наразі відвідування Газіводе сербським лідером відбулося без інцидентів.

Вучич також виступив на бізнес-форумі в місті Лепосавіч, де пообіцяв залучити в регіон іноземних, зокрема, китайських інвесторів. Окрім того, він повідомив про 13 млн. євро інвестицій для гірничо-металургійного комбінату «Трепча», який розташований частково в сербській, частково в албанській частині Косова та про будівництво заводу акумуляторних батарей.

І це, не згадуючи про садочки, школи, спортивні центри, на які Вучич щедро обіцяв або вже роздавав кошти.

Активність сербського президента та скасування тристоронньої зустрічі в Брюсселі наштовхнули на думку, що Белград має план «Б» і вже почав його потроху втілювати. Якщо Приштина не погоджується на створення сербської автономії (тобто, не хоче узаконити владу Сербської держави на частині своєї території, створивши Асоціацію сербських муніципалітетів), якщо неможливо отримати від косоварів відмову від території на півночі без додаткових умов, і вони наполягають на «заміні» у вигляді частини Прешевської долини на півдні Сербії, то Белград зосередиться на укріпленні своєї фактичної влади в Косово і Метохії. Сербський уряд, здається, має намір «закидати» косовських сербів інвестиціями та допомогою, і таким чином посилити залежність краю від влади в Белграді та одночасно зменшити зв'язки сербів Косово з владою в Приштині.

Втім, ця програма - назвемо її «повзуча реінтеграція» - має шанс бути втіленою лише на півночі Косова. В районах, що розташовані в центрі або на півдні, цей план «буксує». І це добре продемонструвала остання поїздка Вучича.

Вся активність сербського президента була зосереджена в сербських муніципалітетах на півночі Косова. Натомість, він просто не зміг доїхати до одного пункту свого візиту - села Бан'є, яке розташоване вже в центральній частині Косова - в муніципалітеті Сербиця (алб. Скендерей), в області Дрениця. Там Вучич протягом другого дня поїздки мав зустрітися з місцевою громадою, але всі дороги до Бан'є, яке є сербським анклавом у цьому албанському районі, недільного ранку виявилися заблокованими. Албанці вийшли на основні та другорядні траси з транспарантами «Вучич не проїде», плакатами з фотографіями вбитих та зниклих під час війни людей, перегородили дороги вантажівками і почали палити колоди та шини.

Організаторами протесту, були, зокрема, і ветерани Армії визволення Косова.

Мер муніципалітету Скендерей Бекім Яшарі також долучився до протесту. Він заявив, що є солідарним із громадянами, тому що Вучич намагається приїхати в найбільш постраждалий від війни район. «У Косово загинуло 15 тисяч людей, а 1600 пропали безвісти. Лише у нас у муніципалітеті 128 тих, що зникли безвісти», - наголосив Яшарі. За його словами, президент Сербії може проїхати в цю частину Косова, якщо вибачиться за скоєні злочини, вчинені його країною протягом 1998-1999 рр. І ця позиція, схоже, є майже офіційною позицією косовської влади.

Після початку блокування доріг Приштина скасувала дозвіл, наданий Вучичу на відвідування села Бан'є. Сербський президент спробував проїхати іншою дорогою, але його зупинила поліція Косова та, мотивуючи це небезпекою для життя, вмовила його повернути назад. Намагався Вучич домовитися з KFOR про надання йому гелікоптера, але миротворцям, як повідомляється, їхнє командування в Неаполі не надало дозвіл на перевезення чи супровід президента Сербії. Так само, напевно, не було команди і щодо руйнування барикад, що заважали проїзду сербського президента. Миротворчий контингент НАТО напередодні проводив спеціальні навчання за участю українського контингенту якраз щодо «прибирання» перешкод на дорогах, але командування KFOR вирішило не втручатися.

Таким чином, сербському президентові чітко визначили ареал можливої активності. Це - район «компактного проживання сербів» на півночі. Відповідно, свій план «Б» зі зміцнення своєї присутності в Косово Белград вимушений буде обмежити саме цією територією.

В підсумку, мешканці Бан'є, що зранку чекали свого лідера на площі, прослухали лише телефонне звернення Вучича. А він тим часом змушений був повернутися до центру сербської частини Косова, Косовської Митровиці, де звернувся до сотень сербів на площі з епохальною промовою щодо долі сербської громади в Косово, загалом, сербської нації та держави Сербія.

Вучич, зокрема, наголосив, що Белград не має наміру визнавати незалежність Косова «до Нового року», як стверджували деякі джерела. «Це - брехня», - заявив він. Окрім того, сербський президент зазначив, що наразі немає навіть проекту сербсько-косовського договору, який уже б обговорювався під час перемовин під егідою Брюсселя.

Ці заяви, як і останні дії белградської та приштинської влади, означають лише одне - план «А», про який, як кажуть, домовилися Москва та Вашингтон, і який, нібито, передбачав поділ Косова та наступне визнання Белградом незалежності республіки, на сьогодні виглядає як нереальний. Не надто більш реалістичними виглядають і сподівання Брюсселя на те, що сторони «мають знайти спільну мову» і домовитися заради європейського майбутнього обох держав. Ефект «Євроморкви», безумовно, має місце, але його сила не є всеосяжною.

Останні події на сербсько-косовському переговорному фронті вкотре демонструють нам очевидну річ: «мирний план», який погоджено лише «десь нагорі», без врахування суспільних настроїв та позиції владної еліти в країнах, які мають втілювати цей план, просто не працює. А що працює, запитаєте ви? Плани, що враховують реальний стан речей, це ж так очевидно.

Автор: Наталя Іщенко

Джерело: Espreso.tv