rss
08/10/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Репортаж \ Микола Подрезан – українець, про котрого заговорив увесь світ, або Шість років мандрування світом довжиною 230 тисяч км на інвалідному візочку

65-річний киянин Микола Подрезан - кавалер орденів «За заслуги» 2-го та 3-го ступенів, заслужений працівник туризму України, 27 років тому в автомобільній аварії він зламав хребет і був змушений пересісти на інвалідний візок довічно. Але не скорився долі людини з обмеженими можливостями.

Навпаки: завдяки незламності волі, інтелекту, креативності, менеджерському та творчому таланту, артистичності, харизмі Маестро спілкування майже одразу зумів стати у стрій і став корисним спершу для таких, як він сам. Для інвалідів. Витягнув з депресії та відчуття непотрібності сотні людей в Україні. А для здорових людей став прикладом людини дії та вміння долати труднощі, бути лідером у будь-якій справі. Ось уже 25 років він як волонтер займається соціальною та громадською діяльністю. Є автором проекту, що ввійшов у Книгу рекордів України. Одним словом - унікальна людина. Особистість!

Title Title 
 Шостий континент подолано. Микола Подрезан із дружиною
Наталією Грязновою після закінчення 33-го, останнього закордонного
етапу своєї навколосвітньої мандрівки. Сідней, Австралія. 2018 рік

 Зупинка біля Київської
державної мерії

 

Наш часопис уже писав про Миколу та його дружину Наталю, котра стала його другою половинкою, співавтором унікальних проектів та спільного з чоловіком втілення цих проектів (див. «Сага Миколи Подрезана, «Час і Події», 2008, № 42 на сайті «chasipodii.net», а також друк в авторському збірнику нарисів «Еврика на все життя», Київ, «Молодь», 2010, c. 467-479).

Для нових читачів часопису подаю бліц-інформацію про Миколу Подрезана: має дві вищі освіти, перша - інженер-будівельник, друга - режисер. До аварії відомий ще в колишній країні (він пересів на інвалідний візок через три місяці після отримання Україною незалежності) як неперевершений диск-жокей, зокрема, популярних тоді тематичних молодіжних програм). Закінчив аспірантуру з тематики соціальної роботи. Він - організатор ексклюзивних національних конкурсів «Міс Україна на візку» та «Лицар України на візку».

Сміливим підкоряються вершини: у Подрезана своя Говерла

У 2011 році започаткував проект, здійснення якого тривало 14 років, і який закінчився 5 липня 2018 р. у Києві, на Майдані Незалежності. Своїм численним шанувальникам, що зібралися тут, та на камери чи не всіх київських та міжнародних теле- та радіоканалів Микола відрапортував столиці, країні та всьому світу про підсумки цього проекту. Звичайно, як завжди і всюди, за власним оригінальним, цікавим, спресованим у часі сценарієм. Тут пощастило бути присутньою й авторові цього репортажу, який подаю нижче.

На Майдані була встановлена сцена, на «заднику» якої - контурні карти всіх шести континентів, логотип Миколиних мандрів (символіка України та фігура козака на верхівці земної кулі), назва проекту і його результати: «Планета Земля - погляд з інвалідного візка. Всесвітній соціальний проект Миколи Подрезана: 34 міста, 26 країн на 6-ти континентах».

Поряд зі сценою - фотостенд зі світлинами Миколиних відвідин найпопулярніших столиць країн світу... На цьому фоні після урочистої частини відбувалася фотосесія, а також Микола Подрезан відповідав на запитання журналістів.

Проект передбачав відвідини тих міст у різних країнах, якими пройшла естафета вогню Олімпіади-2004 в Афінах. Тоді ж, у 2004 році, Микола на інвалідному візку провіз справжній олімпійський факел, «пройшовши» свій персональний етап довжиною 250 метрів вулицею Велика Васильківська столиці України. А в четвер, 5 липня, разом з Наталею він повторив цей шлях. Потім пройшов ще 1206 метрів - останній, 34-й етап своєї навколосвітньої пригоди - вулицями Богдана Хмельницького та Хрещатиком. На Майдані його чекали друзі, представники громадських організацій та мас-медіа, а також сторонні перехожі, зацікавлені цією подією.

Title Title 
 Під гірку! Як і по життю! Подолані перші метри
дистанції останнього дня проекту «Планета Земля –
погляд з інвалідного візка». Київ, 5 липня 2018 р.

 Микола на Хрещатику! 200 метрів до фінішу
проекту довжиною майже в 7 років!

 

Ведучий урочистої частини - друг Миколи ще з «дискотечних» часів - актор, шоумен Дмитро Оскін. Його професійність, майстерність та талант, насамперед, невимушеність, неформальність та щирість зробили надзвичайно цікавим це урочисте дійство.

На сцені - під довгі оплески присутніх та спалахи фотокамер - Микола Подрезан із дружиною Наталею.

Дмитро Оскін звертається до Миколи Подрезана:

- Декілька слів, Миколо, про твій проект.

- За 6 років ми пролетіли, проїхали авто, автобусом, потягом, пройшли водою близько 230 тисяч кілометрів. Це довжина майже 6 екваторів. Шість разів ми перетинали екватор літаком туди і назад, - розповідає Микола.

Title Title 
 14 років по тому! Інтерв’ю для преси на вулиці
Велика Васильківська, у Києві, де Микола стартував
з олімпійським вогнем влітку 2004 року

 Аргументовані відповіді на кожне з безлічі запитань
журналістів

 

Він бере в руки глобус, згадує міста, що склали маршрут його проекту, називає декілька міст Землі, відстань між якими здається такою короткою, бо так легко перераховує для прикладу, - Монреаль, Нью-Йорк, Луїзіана, Лондон, Амстердам, Антверпен, Брюссель, Делі, Рим, Барселона, Софія, Стокгольм, Гельсінкі, Афіни, Давня Олімпія, Мюнхен, Женева, Париж, Берлін, Кейптаун, Нікосія, Ріо-де-Жанейро, Стамбул, Пекін, Каїр... А потім була навколосвітня подорож 32-го етапу: «Київ - Сеул - Токіо - Мехіко-сіті, Лос-Анджелес, Сент-Луїс, Атланта (США) - Київ». Далі -32-й та 33-й етапи на «зеленому континенті»: Сідней та Мельбурн. Сьогодні - останній, 34-й, тут, вдома. До росіян не поїдемо, бо Москва, з моєї точки зору, проводить політику, несумісну зі смолоскипом миру.

Title Title 
 Переможця зустрічають зі святковим короваєм
на Майдані Незалежності!

 Три смолоскипи поряд! Тріумвірат киян, учасників
естафети Афінської Олімпіади

 

- З цим українським прапором, що на твоєму візочку, ти об'їхав увесь світ. На ньому багато автографів. Розшифруй деякі з них.

- Цей проект мав, зокрема, прагматичну ціль: зафіксувати досвід країн світу, які зуміли забезпечити доступ людей з обмеженими можливостями (зокрема, інвалідів на візках) до архітектурних та історичних пам'яток своїх країн. Хотілось би цей досвід застосувати у нас. Тобто, мета - змінити Україну на краще. А на прапорі - 6 автографів: міністра культури України, міністра закордонних справ України, президента Національного олімпійського комітету, мера Києва, президента України, президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха, котрий, дізнавшись від славетного Сергія Бубки про наш проект, запросив нас до Лозанни на персональну зустріч. І, до слова, замість запланованих 15 хвилин розмовляв зі мною та Наталкою майже 50 хвилин. Томас Бах високо оцінив мету та результати мого проекту, назвавши його унікальним.

Title Title 
 Привітання від «Укрпошти»
 Микола передає музею «Укрпошти» комплект своїх
спеціальних конвертів, відправлених до Києва
з різних країн світу

 

Друзі і шанувальники. Вітання та подарунки

Миколу вітають його колеги по естафеті 2004 року - олімпійська чемпіонка з гандболу Ольга Зубарева та відомий спортивний коментатор, журналіст, громадський діяч Валентин Щербачов. Фотокореспонденти мали можливість зафіксувати унікальний кадр - троє киян тримають три Олімпійські смолоскипи-близнюки.

Вітання та подяку від Міністра молоді та спорту країни передав його радник Володимир Бульба, додавши особисті слова поваги та захоплення тим, що робить Микола Подрезан.

Валерій Цибух - Надзвичайний та Повноважний Посол України, член президії Української ради миру висловив подяку Миколі за те, що він зумів привернути увагу до України в столицях та містах багатьох країн світу («бо ми ж того варті!»). Сказав: вірить, що Микола продовжить дивувати світ.

Олена Похольчик - представник Національного олімпійського комітету, двічі бронзовий призер олімпійських ігор з вітрильного спорту, котра, до речі, теж брала участь в естафеті Олімпійського вогню в 2004 році, подякувала Миколі від усієї олімпійської родини та її всесвітньовідомого лідера Сергія Бубки.

Одна з керівників «Укрпошти» подякувала Миколі за те, що, здійснюючи свій проект, він пропагував нашу країну, і подарувала збірник філателії за 2017 рік.

Микола, своєю чергою, передав їй до експозиції національного музею «Укрпошти» унікальну серію з 13 своїх поштових конвертів, які вони з Наталею відправляли з міст, де побували під час навколосвітньої подорожі, на свою домашню адресу. А ще привселюдно поставив штамп - погашення на спецконверт, надрукований до фіналу проекту.

Title Title 
 Міністр закордонних справ України Павло Клімкін
назвав виконання Миколою проекту подвигом

 Микола дякує українським дипломатам
за багаторічну підтримку та допомогу!

 

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив захоплення подвигом Миколи, наголосивши, що він для всіх українців є джерелом натхнення. Те, що він здійснював протягом останніх 7-ми років - це був проект не для себе, а для нас всіх. По-молодіжному назвав його за висловом одного з дипломатів «класним». Закликав не зупинятися і працювати далі, обіцяючи свою і своїх колег підтримку. «Я приїхав сюди подякувати вам і тим, хто допомагав вам», - сказав Павло Клімкін на завершення.

Розчулений Микола попросив усіх присутніх дипломатів МЗС України вийти до нього на сцену і, своєю чергою, висловив їм подяку та побажав сил працювати для України.

Представник громадської організації «Спільна перемога» Олександр Соколинський подякував Миколі за його дійовий патріотизм, за демонстрацію світу краси і величі України. А спортсменка Ольга Лисюк та параолімпійка Неля Данилова з команди цієї організації подякували йому за натхнення досягати мети в своєму житті. На завершення пан Соколинський побажав усім здоровим людям мати такі необмежені можливості, якими володіють ці люди з обмеженими можливостями. Дуже слушне побажання.

На завершення - вручення дипломів від Національного реєстру рекордів. Диплом «Найбільша кількість повторених маршрутів Олімпійського вогню. 35 маршрутів, 26 країн» вручив президент Національного реєстру рекордів Валентин Щербачов, а диплом «Найбільша кількість країн, відвіданих мандрівником на візку (55 країн)» передав рекордсменові експерт реєстру Віталій Зорін.

*****

У завершальному слові Микола згадав настанову свого татуся Володимира Подрезана, що пішов у засвіти недавно на 101-му році життя: «Кожен чоловік повинен мати мету з кінцевою крапкою» (тобто, з фіксацією досягнення цієї мети). Цієї настанови Микола дотримується. А ще він згадав слова Марка Твена: «Наприкінці життя ми будемо жалкувати лише про дві речі: що мало любили та мало подорожували». «Але це - не про нас з Наталкою», - заявив він.

Завершилося дійство вшануванням наших героїв так, як Микола завершував кожен свій 1206-метровий маршрут олімпійського вогню в кожному місті свого планетарного маршруту, - виконанням славня України. А в цей день на київському Майдані, в день останнього 34-го маршруту, допомогли йому у виконанні вірні друзі, з котрими заприятелював тоді, коли проект тільки-но починався. Це, зокрема, відомі вокалісти: народна артистка України Лідія Михайленко, Сергій Фоменко («Фома» - фронтмен гурту «Мандри») та актор і ведучий Дмитро Оскін. Їхні потужні голоси за підтримки всіх гостей та шанувальників прозвучали емоційно, зворушливо і навіть переможно.

*****

Неодноразово під час цього дійства згадувалася сьогоднішня російсько-українська війна на сході України за нашу незалежність та суверенітет. Порівнювали мужність тих, хто сьогодні в окопах, з мужністю і силою духу Миколи.

Title Title 
 Вручення дипломів від Національного реєстру України Над Майданом Незалежності звучить славень
України a capella!

 

Ми спостерігали за ним у візочку на сцені: красивий сивочолий козак з іще густою чуприною та типовими козацькими вусами. Усміхнений, бадьорий, сяючі очі. З тих, хто і сьогодні веселий та винахідливий. І тільки він та Наталя, мабуть, знають, що їм це коштує, передусім, Миколі. Яких зусиль - фізичних, матеріальних, моральних! Впевнена - навіть психологічних. Забудемо про пафос: лікарі пропонують кожному, у кого варикоз чи тромбофлебіт кінцівок, вставати щогодини «розминати ноги» (для поліпшення циркуляції). Миколині ноги 26 років у нерухомості... Знаєте, як вони у людей з його травмою часто і нестерпно болять? Ні, ми не знаємо... А скільки операцій уже за цей раз зроблено? Знають тільки Наталя та най- найближчі. То хіба це не героїзм, гідний відзнаки? Адже він не тільки терпить, а й за власним бажанням, самотужки здійснює важливу державну справу з поширення позитивного іміджу України в усьому світі. Ту, яку не завжди в змозі виконати державні чиновники, для яких ця діяльність є посадовим обов'язком.

Мені найбільше сподобалося коротке, але суттєве вітання Андрія Різоля - керівника кінокомпанії «Вавилон» та продюсера дійства фіналу проекту «Планета Земля. Погляд з інвалідного візка»: «Я вважаю, що наше суспільство сьогодні, як ніколи, потребує героїв. Сьогодні ми вшановуємо героя і героїню - це Микола і Наталка. Без Наталки напевно цей проект не міг би бути втіленим. Отже, герої - серед нас. Я гордий, що з ними близько знайомий».

 

Як медійний представник підтримую це визначення як пропозицію: нагородити Зіркою Героя України Миколу Подрезана за здійснену всесвітню патріотичну місію задля України, унікальний, єдиний в світі проект «Планета Земля - погляд з інвалідного візка», та за багаторічну соціальну і громадську діяльність. А його дружину та берегиню - Наталю Грязнову - орденом княгині Ольги найвищого ступеня. Вважаю, що це буде честь не тільки для Миколи та Наталі, а й для України, приємний обов'язок для української влади та радість для громадян країни.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін висловив готовність підтримувати нові проекти родини Подрезанів. Просимо підтримати тим часом народну пропозицію: почати клопотання перед главою держави про названі нагороди. Адже натхнення потребує підживлення. А служіння Батьківщині - визнання ще за життя!

*****

А тим часом ще і ще раз вітаємо Миколу та Наталю. Зичимо сил і здоров'я для нових звершень. Микола вже поділився однією із заповітних мрій: вивчати досвід швидкої трансформації країн південно-східної Азії (Сінгапур, Малайзія,Таїланд тощо) з метою широкого використання в Україні. Дай Бог сприятливої ситуації на зміни у нашій рідній Україні в найближчий час. Цей досвід нам необхідний, як повітря, особливо «Сінгапурське диво».

  Title
 
 Зустріч давніх друзів – Лідії Корсун та Миколи
Подрезана. Фото на згадку про надзвичайну подію
5 липня 2018 року. Київ, Майдан Незалежності

*****

P.S. Шановні читачі часопису «Час і Події»! Якщо вас захопила, зворушила ця історія, пришліть, будьте ласкаві, кілька слів моральної підтримки Миколі та Наталі через нашу редакцію або на Фейсбук - Миколі Подрезану.

І ще одне: у планах Миколи є візит до США. Може, хтось матиме бажання особисто познайомитися, потиснути руку, запропонувати Миколі та Наталці гостини. І вже після першого знайомства з цим українським подружжям зрозуміти, що пощастило познайомитися з непересічними людьми...

Дякуємо.

 

Фото автора та
з архіву Миколи Подрезана

 

У Гельсінкі Трампа та Путіна зустріли «Вільні люди»

Фотовиставка «Воїни». Поглянь в очі тих, хто нас захищає

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com