Нещодавно, згадуючи тривалу дискусію про відлучення дітей від їхніх батьків, котрі незаконно перетнули кордон Сполучених Штатів Америки, наші урядовці цитували зі Святого Письма наступне: «Нехай кожна душа кориться вищій владі, бо немає влади, яка не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (Римлянам 13:1).

Ця цитата, наскільки ми змогли визначити, раніше була використана в історії наших Сполучених Штатів Америки лише двічі - захисниками Британської Корони під час війни за незалежність, а потім захисниками рабства під час громадянської війни. Ні у цій справі, ні у попередніх двох випадках не було чутно інших цитат зі Священного Писання, які б свідчили, що така покірність цивільній владі є обов'язковою лише тоді, коли ці органи влади сприяють добрій справі, а не діють супроти Бога. Коли цивільна влада перебуває у прямому протистоянні з Богом, віруючий повинен йти за Богом. (Дії 4:19 і 5:29).

Насамперед, ми хочемо заявити, що вважаємо надзвичайно важливим захист кордонів нашого народу та прагнення зробити все можливе, аби приєднання до нашої великої нації було мирним, законним та вигідним для всіх. Історія нашого народу базується на привітному ставленні до іммігрантів, які побажали переїхати до нас з різних причин. Проте, ми були вражені, коли спостерігали за тим, що відбувається на нашому південному кордоні, де понад 2000 дітей, зокрема, немовлята, були розлучені зі своїми батьками. Дітей розмістили у приміщеннях холодних складів занедбаних супермаркетів з мінімальним комфортом, де їх було позбавлено ласки і любові батьків.

Ми можемо описати цю ситуацію ніяк інакше, як нелюдську та грішну. Наша Свята Православна Віра дуже чітко визначає цінність і святість людського життя - що кожна людська істота створена за подобою Божою - щоб відображати образ Господа у світі, де вона живе. Коли ми чуємо слова «якщо ми не ставитимемося толерантно до таких справ, як розділення дітей з батьками, яких звинувачують у незаконному в'їзді до США, то ми спостерігатимемо «нашестя» нелегальних іммігрантів», ми будемо бачити руйнування цього образу, оскільки йдеться про людей у неприйнятному контексті - як про гризунів чи комах, яких потрібно знищити, перш ніж вони знищать нас.

Наша країна гідно відповіла на цей виклик, і це видно в реакції на описані вище події. Коли «ми, народ», відреагували - зокрема, засоби масової інформації - на помилку, наш голос був почутий. «Ми, народ» є основою нашої демократії та захисниками нашої віри. «Ми, народ», слухаючи цілий тиждень, як плачуть діти та як насміхаються з них, дали зрозуміти, що більше не будемо терпіти це. Ми вже раніше говорили про це, але тепер нам стало відомо, що уряд змінив свою політику відлучення дітей від їхніх батьків. Наш голос - почутий, і ми вдячні Господу Триєдиному, що ця політика - уже в минулому. Ми хотіли б радіти, якби вони змінили свої погляди або навчилися міркувати розсудливо (як блудний Син). Ми бачимо, однак, звичайну політичну доцільність, що не є постійною.

Ми, як українці за походженням, дуже добре усвідомлюємо таку політику сімейних поділів, арештів та депортації за найменші та, здебільшого, сфабриковані порушення, зникнення близьких людей, масові вбивства та смерть через примусове голодування. Ми усвідомлюємо, до яких крайнощів можуть призвести необмежені повноваження та влада. Ми пронесли свою віру через найгірші приклади нелюдського ставлення. Ми ніколи не забудемо історію протиправних діянь, але, водночас, ми ніколи не зможемо втратити надію та віру у краще завтра, де Любов нашого Господа правитиме вічно.

Благодать Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде з усіма нами.

З незмінною до вас любов'ю у Христі

+ Антоній

Милістю Божою, митрополит
Української Православної Церкви США

+ Даниїл

Милістю Божою, Архієпископ
Української Православної Церкви
США та Західної Європи