Інформаційна політика багатьох вітчизняних ЗМІ продовжує викликати питання. Мені вже неодноразово доводилося про це писати. Але проблема, на жаль, продовжує залишатися гостро актуальною.

Вибираючи тему для статті, я почав переглядати стрічки новин і жахнувся - настільки депресивним був потік новин. Ніби хтось навмисне наганяв на нас тугу.

Два явища природи - дві тональності новин

Для експерименту взяв суцільну стрічку новин за 3 останні дні, видалив усе, що не стосується України, і ще раз перечитав. Висновок один: морок.

І, як навмисне, контрапунктом, поряд стояли дві новини. Одна з них, виставлена о 10:29 18 червня, ніби жартівлива: «Стрибки вболівальників Мексики після гола на ЧС-2018 могли спричинили землетрус».

У ній повідомлялось, що у Мексиці було зафіксовано невеликий землетрус і якраз у той момент, коли практично всі мексиканці шаленіли і стрибали від радощів, бо їх скромна, але амбітно налаштована збірна у першому своєму матчі на чемпіонаті світу з футболу 2018 грала активно і в атакуючому стилі обіграла чинних чемпіонів світу - зіркову збірну Німеччини.

А новина, виставлена через 4 хвилини, о10:33, була, нібито, схожою, але стосувалася вже України: «Морським узбережжям Одещини пронісся смерч».

Тут уже про жодну радість не йшлося, а сухо констатувався факт природного явища, що у людей з фантазією та асоціативним мисленням може символізувати майбутні події в Україні, якщо все йтиме так, як досі йшло і йде.

Підсвідомо це може сприйматися так: за кордоном навіть землетрус може бути від радощів і успіхів, а в Україні навіть сонячна червнева Одеса, «перлина біля моря», може «потішити» лише смерчем.

Звичайно, за кордоном теж багато проблем, але у людей там є чимало приводів не тільки для спокійного задоволення, але й для бурхливих радощів.

У нас, в Україні, теж є приводи для позитивних новин. Але чомусь подібних новин вкрай мало, ніби якась невидима цензура відфільтровує успіхи українців, залишаючи, здебільшого, негативні новини. Виняток робиться хіба що для спорту.

Та й дійсно - що тут негативного скажеш, якщо якийсь українець, українка чи наша команда десь у когось виграли? Так і бачиться, що той невидимий цензор цідить крізь зуби: «Ну добре, повідомляйте про цю спортивну перемогу. Але не перехваліть».

За весь час проведення програми «Гарячі новини з України» на радіо «Юкі драйв» я в кожну програму намагався вставляти позитивні новини, наші успіхи і перемоги - нехай і невеликі (а тим більш, гучні, резонансні!). В кожній програмі нагадував слухачам імена українців, котрі прославили Україну кожен у своїй сфері, і багато з яких нині виявилися напівзабутими чи зовсім не на слуху.

Пам'ятаю, як приємно мені було почути відгук однієї радіослухачки під час діалогу у відкритому ефірі: «Я і не знала, що стільки талановитих, видатних українців жили і живуть на світі! Дякую вам, що розповідаєте нам про них».

Нагадати слухачам, читачам ім'я розумного, здібного, неординарного українця чи українки, котрі кожен свого часу зробили у своїй сфері щось цікаве, важливе, корисне, славне - це важливий спосіб протистояння різним антиукраїнським теоріям-наклепам про, нібито, нашу нездарність, вторинність, недолугість.

А що ж у вітчизняному інформпросторі робиться з новинами, які щодня сприймає масова свідомість наших співгромадян, котра складається з мільйонів індивідуальних свідомостей?

Хто бомбардує мільйони читачів, слухачів, глядачів України цими десятками повідомлень, кожне з яких, нібито, і відповідає дійсності, проте зібрані і поставлені щільно, майже підряд, перетворюються в концентрат негативу?

Критика і негатив

Передбачаю можливу репліку читача: «Так ви теж часто критикуєте у своїх статтях. Хіба це не є негативом?»

Відповідаю.

Критична позиція багатьох авторів нашого часопису (зокрема, і моя) продиктована лише одним: ми хотіли б, щоб справи в Україні йшли у правильному напрямі - у напрямі розвитку країни, зміцнення Української держави, пожвавлення економіки, збагачення культури, науки, зростання робочих місць, рівня зарплат, пенсій, усіх соціальних виплат.

Ми хотіли б, щоб наша політична верхівка дбала не про власні кишені, а про добробут народу, становлення Нації, створення умов для всебічного розвитку та самореалізації особистості, гідного місця України в колі розвинених держав.

Ми хотіли б, щоб наш уряд був зразковим управителем, а не клубом «міжсобойщиків».

Ми хотіли б, щоб наша судова система була втіленням справедливості, а правоохоронці - втіленням захисту пересічних українців.

Ми хотіли б, щоб гарант таки гарантував на практиці дотримання усіма (включно і себе) Конституції України. Щоб він та всі провідні політики країни думали про те, якими вони залишаться в історії України, а не про те, як здобути, а потім за всяку ціну зберегти свою персональну владу, наростити власні статки та назбирати через різні схеми кошти на майбутні вибори та підкуп електорату і суперників.

Багато що ми ще б хотіли. А коли бачимо, що це не відбувається, що події в країні йдуть у напрямі, протилежному, ніж цього хочуть більшість українців, і що об'єктивно потребує Україна, тоді з болем у серці констатуємо це і критикуємо - і посадовців, і їхні кроки (чи відсутність таких).

Новини без ретуші

Психологи знають, що постійне повторення однотипної інформації викликає ефект навіювання і діє на підсвідомість людини. Якщо така інформація є хронічно негативною, то вона пригнічує індивідуальну і масову психіку, викликає зневіру, примушує опустити руки в безнадії.

Ось вам підбір заголовків зі стрічки новин за суботу 16 червня, неділю 17 червня, ніч і ранок понеділка, 18 червня, зі збереженням часу їх виставлення в Інтернеті. Дрібні, констатуючі заголовки я видалив, залишив лише красномовні.

 

Понеділок, 18 червня 2018

• 10:33 Морським узбережжям Одещини пронісся смерч
• 10:29 Стрибки вболівальників Мексики після гола на ЧС-2018 могли викликати землетрус
• 09:40 Смертність на водоймах: за минулий тиждень загинули 53 особи
• 09:29 В Одесі жінка впала з мосту: знайшли передсмертну записку
• 09:21 Протягом вихідних горів центральний автовокзал Києва
• 09:13 На Кіровоградщині зі ставка витягли тіло потопельника
• 08:36 Підполковник залучив дружину до схеми вимагання хабара від підлеглого
• 08:33 Грози очікуються на заході України
• 07:17 ООС: бойовики 20 разів порушували режим припинення вогню
• 06:39 У Харкові мікроавтобус збив семирічну дівчинку
• 03:57 Левченко святкувала перемогу у стрибках у висоту на турнірі в Німеччині
• 02:44 Український боксер успішно провів у Києві захист титулу чемпіона світу
• 01:57 Шпажист Нікішин приніс Україні медаль на ЧЄ у Сербії
• 01:36 Українські боксери завоювали низку медалей на турнірі в Грузії

 

Неділя, 17 червня 2018

• 20:06 На в'їзному знаку до Києва з'явився напис проти ЛГБТ
• 19:21 Протягом дня бойовики тричі обстрілювали українські позиції на Донбасі
• 17:22 Партію сигарет у восьми валізах намагалися потягом переправити до Польщі
• 15:28 Троє дітей на Закарпатті вчинили погром на цвинтарі
• 15:05 На Рівненщині шестеро дітей постраждали у ДТП
• 14:25 Легковик збив чотирьох велосипедистів на Харківщині
• 14:13 Сміття зі Львова скинули посеред села на Чернігівщині
• 13:45 Поліція кваліфікувала як умисне вбивство вибух автомобіля в Черкасах
• 13:32 Поїзд у Києві на смерть збив чоловіка і жінку
• 13:08 У Києві в Дніпрі потонула жінка
• 11:41 Синоптики попередили про пожежну небезпеку в Україні
• 10:11 Сьогодні в Києві очікується гроза
• 10:01 Без світла через негоду залишились 55 населених пунктів
• 09:43 «Марш рівності»: у Києві вже затримали 57 осіб
• 08:05 ООС: бойовики 27 разів порушували режим припинення вогню
• 07:41 У Києві відбулись сутички між правоохоронцями та праворадикалами
• 06:41 Тенісистка Бондаренко виграла стартовий поєдинок на змаганнях WTA у Бірмінгемі
• 02:20 Український боксер переважив суперника перед домашнім захистом титулу чемпіона світу

 

Субота, 16 червня 2018

• 22:09 Трьом підозрюваним у зґвалтуванні 12-річної дівчини вибрано запобіжний захід
• 21:19 На Співочому полі відкрилась виставка квітів
• 20:39 у МЗС протестують через недопуск омбудсмена до Карпюка
• 20:19 Консульство Росії в Одесі закидали «кривавими» м'ячами
• 19:55 У день Маршу рівності центр Києва перекриють
• 18:27 На пожежі у Хмельницькому загинула дворічна дитина
• 18:15 У Маріуполі святкують День визволення міста
• 18:09 На Дніпропетровщині сталася пожежа на пшеничному полі
• 17:28 Українці в Парижі провели акцію на підтримку в'язнів Кремля
• 17:03 Порошенко вкотре закликав Кремль звільнити українських політв'язнів
• 16:57 Українському омбудсмену у РФ відмовили у зустрічі з Карпюком
• 16:23 Маршрутка зіткнулася з легковиком у Кропивницькому: постраждала дитина
• 16:11 Власника «Волги», в якій у Києві підірвалися діти, арештували
• 16:06 На Донеччині внаслідок обстрілу бойовиків поранена жінка
• 15:41 У магазині у Львові стався вибух: кинули боєприпаси для страйкболу
• 15:35 У Харкові «швидка» на переході збила підлітка
• 15:31 Порошенко і Макрон домовились про контакти у «нормандському форматі»
• 15:24 ЗМІ: оточення Януковича через офшори заплатило близько 2 млн євро за лобізм
• 15:11 Ситник закликав ЄС не послаблювати увагу до створення Антикорупційного суду
• 14:34 Кіберзлочинці в Україні створювали фейкові веб-обмінники криптовалют
• 14:07 Аваков: при деокупації Донбасу має бути механізм контрпропаганди
• 13:56 Вибух автомобіля в Черкасах: постраждалий помер у лікарні
• 13:43 В Одесі загорівся дах ресторану в міському саду
• 13:20 У Черкасах вибухнув автомобіль
• 12:59 Під Авдіївкою поранено українського військового
• 11:22 Затримання корупціонерів не призведуть до стратегічних змін у державі, - Ситник
• 11:17 Кличко доручив обстежити території районів для виявлення старих покинутих авто
• 11:14 Ситник: норма про апеляції в законі про АКС може відмотати все назад
• 11:01 Патріарх Варфоломій зробив заяву щодо церкви в Україні
• 10:35 Негода залишила без світла близько 130 міст і сіл
• 10:29 У конгресі США запропонували збільшити допомогу Україні
• 09:56 У зоні ООС примусово посадили літак
• 09:49 Горбулін: Кремль готує рік терору в Україні
• 09:39 Українця у Польщі позбавили прав через перевезення 30 людей у багажнику
• 05:47 Офіційний курс гривні встановлено на рівні 26,21 грн./долар

Ну, що скажете?

Я - не прибічник різних «теорій змови», але ж не може бути випадковістю, що за згадані два з половиною дня жодної позитивної новини про Україну й українців (окрім новин про спортивні успіхи, які не замовчиш та інформації про виставку квітів на Співочому полі столиці) у цій стрічці новин не сказано. В інших стрічках ситуація подібна з певними нюансами в той чи інший бік.

Якщо би хтось захотів відвідати Україну і вирішив би перед цим почитати, що в цій країні відбувається, він міг би отетеріти, отямитися і прислухатися до тих знайомих песимістів, котрі не радили йому це робити.

А я ще раз запитую себе і вас: хто ж це так зацікавлений представити Україну як якусь «чорну діру», в якій трапляються, здебільшого, лише прикрощі, нещасні та кримінальні випадки, в якій навіть у прогнозах погоди очікуються грози і смерчі?

Рік безвізу

Проте, є одна приємна новина, про яку - треба віддати належне - повідомляли вітчизняні ЗМІ. Правда, повідомляли практично лише один день, 11 червня, коли виповнився рівно рік від часу отримання українцями права на безвіз. Потім ця новина сповзла у інформаційній стрічці униз і через день зовсім щезла з інформаційного поля країни.

А даремно, бо поговорити тут є про що.  І про плюси і про мінуси і про перспективи.

Адже опитування показують, що українці вважають безвіз головною політичною подією 2017 року, а словник сучасної української мови і сленгу «Мислово» вибрав «безвіз» словом 2017 року.

Відсутність безвізу - це була, звичайно, форма дискримінації нашої країни. Тому всі свідомі українці - і в Україні і за її межами, зокрема СКУ - завжди ставили питання про усунення цієї історичної несправедливості.

Отримання безвізу стало подією № 1 у 1917 році в Україні. Цей безумовний успіх хотіли, скажемо так, присвоїти собі багато хто. Зокрема, складалося враження, що команда Петра Порошенка і він особисто воліли б переконати українців, що отримання Україною безвізового режиму є плодом їхніх зусиль.

Звичайно, внесок чинної влади - і політичної і дипломатичної - в отримання безвізу є. Його ніхто не заперечує. Але це як в естафетному бігу - біжать четверо, але фінішну стрічку пересікає четвертий і, в підсумку, отримує всі оплески.

Тому посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, не вступаючи ні з ким в полеміку, на відзначенні першої річниці безвізу, нібито між іншим, зазначив: «Безвізовий режим з ЄС - це заслуга українського народу».

Якщо ж слова Мінгареллі уточнити, то ще у вересні 2008 року на саміті Україна - ЄС українці порушили питання, що настав час уже візову політику щодо нашої країни євросоюзівцям пом'якшити - все-таки - ми є історично та географічно країною європейською і на континенті у багатьох аспектах не останні.

Це було, нагадаю, за часів президента Віктора Ющенка.

Потім протягом 9 років, за часів його наступників, і навіть певною мірою В. Януковича, і, само собою, П. Порошенка, то гальмуючи, то прискорюючи, українські дипломати і політики рухали це питання.

І дорухалися до мети.

11 червня 2017 року о 00 годині (кажучи по-простому, о дванадцятій ночі), нарешті, перші українці з біометричними паспортами в цупких долонях пересікли кордон з ЄС уже на правах громадян розвинених країн Старого Світу, отримавши право і можливість на безвізові поїздки до країн Європейського Союзу, окрім Великої Британії та Ірландії, а також до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС.

Які ж підсумки цього першого року безвізу?

Їх підвели на спеціальній прес-конференції «Річниця безвізу: статистика, тенденції, стратегія» керівники державних і громадських організацій України.

Згідно з їхніми даними, за минулий рік безвізу побоювання, що українці масово виїдуть за кордон, не справдилися. Хоча кількість тих, хто перетинав кордон, звичайно, збільшилася.

Треба зазначити, що запасливість як одна з типових рис українців, стала очевидною і тут.

В передчутті безвізу українці завчасно почали замовляти біометричні паспорти, котрі є однією з обов'язкових умов безвізового виїзду за кордон. І назамовляли їх зі січня 2015 року аж 8 млн. 800 тисяч.

А використали за період безвізу лише трохи більше, ніж 5 мільйонів паспортів. Про це з посмішкою повідомив голова Державної міграційної служби Максим Соколюк.

Чому з посмішкою? Тому що, виходить, близько трьох мільйонів українців зробили біометричний паспорт собі про запас (дія паспорту - 10 років).

Мовляв, хай буде. Запас кишеню не тягне. І сховали паспорт у шухляду - до кращих днів.

У початковий період ажіотажу українці щоденно замовляли 26-28 тис. біометричних паспортів. Нині хвиля потроху спадає - 15-17 тис. замовлень у день.

У підсумку статистика фіксує, а прес-центр ДПСУ інформує: «Загалом, з початку запровадження безвізового режиму до країн Європейського Союзу вирушило майже 20,3 мільйона громадян, з яких майже 4,8 мільйона осіб за біометричними паспортами та понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізового режиму.

Міністерство інфраструктури України також додає: «У 2017 році в 5,5 разу більше пасажирів, ніж у 2016-му, скористалися міжнародними залізничними маршрутами в напрямку Україна - ЄС - понад 200 тисяч. До кінця 2018 року планується запуск 2 нових залізничних маршрутів до Угорщини та Румунії. У 2017 році кількість маршрутів лоукост-авіакомпаній з України до ЄС збільшилася вдвічі - до 38 маршрутів - порівняно з 2015 роком, коли їх було лише 18».

Хоча статистика фіксує, що найбільш часто українці вибирають авіашлях до країн ЄС (36% із 555 тисяч перетинів кордону), а найменше - морський.

Автомобілями також багато їдуть, але велетенські корки на пунктах пропуску, яких замало, відбивають охоту це робити. Тим більше, що значною мірою ці корки утворені перевізниками вживаних автомобілів на «євробляхах» і тими, хто мандрує через кордон туди-сюди щодня по декілька разів (так звані пересічники).

Безвіз змінив і психологію українців. Якщо раніше наші співгромадяни намагалися запастися довготерміновими візами, то тепер переорієнтовуються на короткотермінові безвізові поїздки за кордон.

Виконавчий директор ГО «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко проінформувала, що українці протягом року безвізу вдвоє зменшили свої заявки на шенгенську візу: «Згідно з даними Європейської комісії, на території України звертались до консульств ЄС і Шенгену 720 тис. разів - удвічі менше, ніж у попередній рік, коли ми фіксували кількість 1 411 950 звернень».

Правда, зросли, хоча й незначно, і відмови українцям в отриманні шенгенських віз - із 3.2% до 3.7%.

Були прогнози деяких наших «доброзичливців», що ЄС скоро, мовляв, «розкусить» українців і пожалкує, що так необачно дав нам безвіз, оскільки з України, нібито, має рвонути в ЄС такий натовп сумнівних осіб, що мало нікому не здасться.

Нічого подібного не сталося, про що свідчить і відсоток відмов. Адже середній світовий показник відмов у безвізовому переході кордону - 8%, а у нас лише 3.7%.

Цей відсоток у абсолютних цифрах конкретизується, правда, по-різному.

Так, перший заступник голови Державної прикордонної служби Василь Серватюк повідомив, що за рік безвізу «нашими колегами з прикордонних служб Європейського Союзу було відмовлено у пропуску, не пропущено, повернуто з різних причин більше, ніж 40 тисяч громадян України».

А ось згадана уже Ірина Сушко, керівник ГО «Європа без бар'єрів», називає цифру 37.1 тис. непропущених українців.

Щоб зрозуміти ці цифри краще, наголошу, що українські прикордонники за цей же період відмовили у в'їзді до України більш, ніж 50-ти тисячам бажаючим. Виходить, що наші прикордонники підходять ще більш строго до перевірки паспортів, ніж їхні європейські колеги? Чи, може, українці ретельніше готуються до поїздок в країни ЄС, ніж ті іноземці, котрі хочуть приїхати в Україну, до перетину нашого кордону?

Причини непропуску достатньо традиційні для всіх країн світу, які мають безвіз: загальне посилення контролю країн, більш прискіпливе ставлення до аплікантів з безвізових країн, які подаються на візи зі старими незахищеними документами і відсіювання осіб, які мали відмову у в'їзді чи депортацію, невідповідність мети подорожі, невідповідність фінансового забезпечення і перевищення терміну перебування.

Проте, звичайно, проблеми є, і про це варто говорити, аналізувати причини, щоб надалі уникнути зростання вказаного відсотку відмов.

Зокрема, Європейське агентство прикордонної служби і берегової охорони Frontex опублікувало аналітичний звіт про ризики на 2018 рік, з якими ЄС може зіштовхнутися. В ньому рішення про візову лібералізацію ЄС з Україною названо найбільш значущим. Проте фіксують збільшення на 170 000 заявок на візи з боку українців. Вказується, що українці (801 підробка), на другому місці після марокканців (803), серед тих, хто використовує підроблені документи. Більшість випадків шахрайства з документами (519) зафіксовано на кордоні України з Польщею (наприклад, підроблені штампи, щоб приховати перевищення терміну перебування за кордоном). У 2017 році Україна посіла сумнівне лідерство за кількістю депортованих з ЄС - 29267 громадян. При цьому, близько двадцяти двох тисяч повертаються додому добровільно, що є також лідерським показником. Декого доводиться повертати примусово.

Українці також посідають не дуже добре друге місце за кількістю випадків незаконного перетину кордону (105 випадків протягом 2017 року, 85 з яких - заради контрабанди).

Україна також, на жаль, передує за ознакою незаконного перебування своїх громадян в ЄС - 32599 випадків.

Ці та інші випадки свідчать, що Україні є ще над чим працювати. Чи не це мав на увазі Посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, коли 11 червня цього року, в річницю безвізу, прозоро натякнув: «Тоді як більшість українців дотримуються правил безвізових подорожей, важливо, щоб Україна продовжувала виконувати всі вимоги, зазначені для процесу лібералізації візового режиму».

А помічник голови Державної прикордонної служби Олег Слободян, зазначив: «Якщо порівнювати цифри за рік до безвізу і рік безвізу, то ми впевнено можемо сказати, що безвіз зіграв свою роль - українці стали більше їздити до ЄС. Якщо за рік до безвізу ми зафіксували трохи більше, ніж 17.7 млн. перетинів українцями кордонів ЄС, то за рік безвізу їх уже більше, ніж 20 млн. Тобто, 2 млн. 300 тисяч перетинів кордонів українцями до ЄС - це і є чиста динаміка безвізу».

Треба підкреслити, що більше, ніж 20 млн. перетинів - це загальна цифра, яка враховує всіх - і тих, хто є мешканцями прикордонних сіл і їздить туди-сюди через кордон за спрощеними процедурами, і тих, у кого є візи, термін дії яких не закінчився, і тих, хто поєднує візи і біометричний паспорт і тих (а таких, ще раз нагадаю 555 тис. осіб) хто перетинав кордон, маючи тільки біометричний паспорт, тобто, чисто по безвізу.

Оцих «чистих безвізників» кількістю 555 тис. осіб стосовно до всіх українців, хто перетинав кордон за минулий рік, усього 4%, а по відношенню до загальної кількості населення України, взагалі, 1.2%.

Тобто, крізь звуки переможних фанфар, котрі славлять безвіз, маємо розуміти, що це тільки тоненький струмочок того майбутнього повноводного пасажиропотоку українців до ЄС, котрий буде можливим, коли добробут українців стане на порядки вищим.

Адже кількаденне перебування в країнах ЄС тягне на декілька сотень доларів чи євро, а це часто місячна зарплатня українця, а то й більше.

Заможний Хюг Мінгареллі може собі дозволити трохи романтичний погляд на поїздки українців до ЄС: «Громадяни країн ЄС та України зустрічаються одне з одним дедалі частіше. Це сприяє кращому порозумінню, появі нових та відновленню старих дружніх зв'язків та економічним вигодам».

Дружба і контакти - це добре, а ось щодо економічних вигід, то тут досвідчений дипломат потрапив у самісіньку точку.

Адже не секрет, що попри заборону працювати в країнах ЄС, якщо українець приїздить туди по безвізу, наші співвітчизники масово їдуть туди саме для того, щоб попрацювати і підзаробити, і на це порушення закривають очі всі.

Бо країнам Європи дуже потрібні робочі руки, хоча б на сезонну роботу, а працелюбні українці за порівняно невелику (на жаль!) платню добросовісно працюють по всій Європі (як по всьому світі).

Завершення

Значне поліпшення добробуту народу залишається найгострішою соціальною проблемою в Україні. Поки країни ЄС будуть зманювати нашу молодь вищими стипендіями європейських вишів, а наших працівників, які чудово можуть працювати руками і мізками, значно вищими, ніж в Україні, зарплатами, відтік - сезонний чи емігрантський - з України буде лише зростати.

Людська гідність українця ніколи не змириться, що потенційно чи не найбагатша країна Європи - Україна - за майже за три останні десятиріччя зведена політиканами до жалюгідного становища постачальника дешевої робочої сили для країн ЄС і світу.

Українці дедалі більш масово шукають у Європі не тільки роботу, але і притулку, особливо активно в Італії, Німеччині, Польщі, Іспанії тощо.

А до кого ж притулитися тим українцям, котрим вік, стан здоров'я, недостатня кваліфікація, боязкість змін у своєму житті не дають змоги ризикнути і спробувати знайти той притулок за кордоном, який віками знаходили і продовжують знаходити нові і нові покоління наших співвітчизників?

Притулитися до влади? Але ж кожна влада, кожен політичний режим за останніх 27 років продовжує виснажувати Україну і не дає народові змоги випростатися на повен зріст.

Притулитися до опозиції? Але ж кожна опозиція за останніх 27 років уміло і переконливо критикує владу свого періоду, а потім, коли довірливі українці приводять цю, нібито, справедливу опозицію до влади, одразу ж забуває про народ і продовжує грабувати країну за схемами своїх «паперєдніків».

Притулитися до якогось месії? Так нема нового месії, а всі старі «месії» вже добре відомі виборцям. Які, тим те менше, виберуть ще раз когось зі старої «колоди» політичних тузів, королів і дам. До цього все йде.

Якщо, звичайно, народ не буде доведено до відчаю і «смерч» народного гніву не змете їх усіх, разом узятих, з політичної арени України.

Але для цього депресія народу повинна переплавитися в агресію.

Національно-визвольну.

Чи не цього бояться ті залаштункові ляльководи, які спеціально підібраними негативними новинами щоденно зомбують українців і воліють навіяти їм стійку безвольну депресію?