rss
10/18/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#362

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Він «зустрічав сотні тисяч українців» або про антиукраїнську зверхність

17 червня у Києві під гаслом «вільна Країна - будь собою!» відбувся так званий «Марш рівності» або «КиївПрайд». Відбувся уже не вперше.

Але щоразу цьому передували і передують однотипні події, а під час проведення маршу розігрується один і той же сценарій. Правда, цього року від доповнився одним трохи комічним випадком, який і подарував заголовок цьому матеріалові.

Для початку нагадаю, що Маршем рівності називають демонстрацію представників ЛГБТ - геїв, лесбійок та представників інших сексуальних меншин. Одна з відомих провайдерів цієї теми в Європарламенті депутатка Ребекка Хармс заявила: «Україна залишається одним з останніх місць в Європі, де жоден із законів не захищає меншини ЛГБТ від будь-якого випадку розпалювання ненависті чи злочину на цьому ґрунті»...

«Жоден закон» - це явне перебільшення з душком антиукраїнської зверхності. Усі закони України захищають усіх громадян України, зокрема, і представників секс-меншин. Це - по-перше. По-друге, якщо йдеться про захист громадянина України саме як представника ЛГБТ, то таких окремих законів поки що нема. Бо щоб їх ухвалити, потрібно бути впевненим, що знайдеться в Раді 226 голосів «за» і що це не викличе хвилі протесту прибічників традиційної моралі, освітян, Церкви.

Колеги Ребекки Хармс, 25 євродепутатів, звернулися з листом до керівництва України і зробили їм пропозицію: «Великі зміни часто починаються зі символічних жестів. Ми закликаємо українських лідерів та владу приєднатися до своїх громадян у Марші рівності «КиївПрайд» 17 червня. Створити історію та йти попереду, оскільки українці марширують для того, щоб бути сильною, різнобічною та рівною демократією в нашій європейській родині».

Щодо останньої фрази, то вона викликає у багатьох українців питання і заперечення. Адже «щоб бути сильною, різнобічною та рівною демократією в нашій європейській родині», Україні потрібно зробити ще дуже багато. І у цьому переліку права ЛГБТ в свідомості українців стоять зовсім не на першому місці. А в частини євродепутатів, як видно з листа, ледь не на першому. І у цьому вже є зерно взаємного непорозуміння.

І це взаємне непорозуміння породжує, окрім здивування, незгоди ще іронію, гумор - що прихильникам ЛГБТ здається недоречним, а неприхильникам, котрих в Україні значно більше - приводом для зниження градусу суперечки і проявом українського характеру, котрому гумор завжди притаманний.

Наприклад, після оприлюднення у вітчизняних ЗМІ заклику євродепутатів, щоб українська влада приєдналася до маршу, пересмішники миттєво випустили анекдот: «Після того, коли Європарламент запропонував українській владі приєднатися до Маршу рівності, представники ЛГБТ заявили, що чули про себе всяке-різне, але таких образливих натяків не очікували».

  Title

Крім того, було опубліковано, нібито, вислів Петра Порошенка, зовні оформлений точно так само, як оформляються його висловлювання в соцмережах. У зв'язку з дуже неочікуваним ототожненням себе з ініціаторами маршу по типу «Я - Волноваха», розгорілася полеміка - чи то є справжнім, чи фейковим повідомленням.

Можете собі уявити водоспад коментарів у соцмережах з цього приводу.

Кожен жарт, анекдот, кпин, насмішка - це є прояви сміхової культури, яка так властива українцям. Але в день проведення гей-параду висловлювання ще одного достатньо відомого співвітчизника повеселило публіку.

Так, він не знайшов нічого кращого, як написати в соцмережах: «Я з повагою ставлюсь до боротьби сексуальних меншин за свої права. Я не бачу нічого негативного в прайдах - хоча сам далекий від гей-культури».

Але фокус у тому, що декілька років тому ледь не усі сайти опублікували відео, в якому цей «далекий» був знятий в акті одностатевих відносин з молодим хлопцем, котрого «далекий» переконував згодитися на таке і переконав - що і побачили всі, хто це відео додивився до кінця.

Тепер він отримав справжнє вулканне виверження насмішок від користувачів Інтернету, які побачили цей його вислів Але «далекого», напевно, особливо зачепило одне висловлювання від користувача В. М.: «Цинізм - це коли гей пише про те, що він далекий від гей-культури». І «далекий» не знайшов нічого кращого, як аргументувати наступним чином: «Я зустрічав сотні тисяч українців, котрі були далекі від української культури. Українцями від цього вони бути не переставали. Я не просто далекий від гей-культури - вона мене не приваблює».

Краще б він цього не говорив. Правду кажуть, що інколи ліпше промовчати...

По-перше, не буду переповідати, що «далекому» наговорили розгнівані опоненти - і про те, що його, судячи з того знаменитого відео, приваблює і про те, що за виразом Яворська Наталія «Ну, може, від гей-КУЛЬТУРИ він і далекий. Такий собі звичайний гей безкультурний» і ще багато що іншого.

Мене особисто обурило оце «сотні тисяч українців, далеких від культури», в якому читалася неприхована антиукраїнська зверхність.

Title  

По-перше, цей молодик не міг за все своє життя зустрічати не тільки сотень тисяч, десятків тисяч, чи просто тисяч українців, «далеких від культури». Бо щоб зробити такий висновок, потрібно поспілкуватися з кожним таким українцем, а тоді вже робити свій висновок. Поспілкуватися особисто. Але цей «далекий», котрий жив, учився і працював на Дніпропетровщині, в Москві, Києві просто не міг достатньо тісно для подібного висновку спілкуватися не тільки зі сотнями тисяч, але й просто зі сотнями українців.

А по друге, ризикну заявити, що не буває українця, далекого від культури. І навіть якщо якийсь українець є далеким від культури витонченої, елітарної, пов'язаної з освітою, то абсолютно кожен українець є близьким до культури народної, яка включає українські пісні, танці, традиції. І однією з таких українських традицій є шанування сім'ї, материнства, батьківства, дитинства. Як писали на своїх плакатах противники проведеного у Києві Маршу рівності: «Мама-тато - добре, тато-тато - погано», «Діти - наше майбутнє», «Закон для сімей - Україна для сімей» .

На Марш рівності було заявлено 5 тис. учасників, реально промарширували 2-3 тисячі, серед яких були також і громадяни Росії та Білорусі. Правоохоронців, які їх щільним живим коридором зусібіч захищали, було більше. Вони відбили 7 спроб противників маршу зупинити цю ходу. Вона йшла не більше, ніж кілометр - від Будинку вчителя до площі Л. Толстого, і тривала 20 хвилин. Увесь центр був перекритий, три станції метро зачинені.

Як написала Bilera Darina, що почувається сердитою: «Через ваш Марш рівності ми все одно не рівні: у кого вихідний - ті гуляють зі стрічками кольору веселки, а у кого робочий день - змушені діставатися до роботи неіснуючими маршрутами, бо бач ПЕРЕСАДОЧНІ СТАНЦІЇ МЕТРО ЗАКРИТІ! Дякую, блін

Смерч проти землетрусу: хто навіює українцям депресію?

«Грузинська мрія» вперлася в реальність

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com