В Україні планують створити власний відкритий індекс наукового цитування. Відповідну роботу над реалізацією проекту розпочинають Міністерство освіти і науки спільно з Державною науково-технічною бібліотекою.

У Міносвіти зазначають, що проект дозволить відстежувати публікаційну активність та цитованість українських науковців, видань та установ, оскільки багато з них з різних причин залишаються поза межами таких баз, як Scopus та Web of Science.

«Коли йдеться про використання метрик, щоб оцінити публікаційну активність та цитованість українських вчених, наша наукова спільнота нині поділилась на 2 табори. Одні - насамперед представники природничих та технічних наук - наполягають на використанні міжнародних баз Scopus та WoS, що дають власні метрики для оцінки публікаційної активності. Інша частина - здебільшого, представники соціогуманітарних наук - проти такого підходу. Вони мотивують це недостатньою представленістю публікацій цього напряму у виданнях, що індексуються в Scopus та WoS», - пояснив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Він зазначив, що в МОН проаналізували цю ситуацію на прикладі європейських країн, які не є англомовними, однак де англійська в науці є дуже вживаною - Польща, Чехія, Данія, Норвегія, Словаччина тощо. Так от у цих країнах за даними 2014 року показник присутності публікацій зі сфери соціогуманітарних наук у базі WoS становив від 15 (Польща) до 50% (Данія).

«Це свідчить, що більшість таких публікацій залишаються поза межами WoS. А отже - є невидимою для широкої наукової спільноти, коли мова заходить про обрахунок індексів цитування та інших показників оцінювання наукового доробку вченого. В Україні нерідко пропонують використовувати як критерій оцінки ресурс Google Академія. Але навряд чи в ньому ми отримаємо коректний результат, адже він враховує цитування в неперевірених ресурсах та навіть у ЗМІ. Чи є якась інша альтернатива? Зараз у світі дедалі поширенішим стає використання відкритих баз цитування, та, зокрема, ініціативи Initiative for Open Citations, до якої долучилася низка провідних світових видавництв», - зазначив Дмитро Чеберкус.

У межах цього проекту його учасники можуть безкоштовно обмінюватися інформацією про посилання, таким чином формуючи відкриту наукову базу даних про цитування. Вона містить дані про всі посилання між статтями у тих виданнях, які долучені до проекту.