Бойовики обстріляли спостерігачів ОБСЄ поблизу Торецька

Російсько-окупаційні сили здійснили у вівторок обстріл з міномета району біля н. п. Неліпівка, поблизу Торецька, де представники ОБСЄ здійснювали запуск безпілотного літального апарата (БПЛА) для моніторингу місцевості.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Facebook прес-центр Об'єднаних сил.

«Сьогодні, 29 травня, противник вкотре грубо порушив міжнародні угоди, відкривши вогонь по представниках спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. У районі населеного пункту Неліпівка, що поблизу Торецька, представники ОБСЄ здійснювали запуск безпілотного літального апарата (БПЛА) для моніторингу місцевості. Близько 11.35 під час запуску БПЛА відбувся розрив міни на відстані близько 250 метрів від автомобіля ОБСЄ», - йдеться у повідомленні.

За попередньою інформацією, постраждалих немає. Встановлено, що обстріл проводився з житлових кварталів Горлівки.

 

Суд над Кернесом перенесли - знову не прийшли свідки

Київський райсуд Полтави, де слухається справа мера Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців, переніс засідання через те, що не прийшов жодний свідок обвинувачення.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіли в суді.

«На засіданні був присутній сам Кернес, його адвокати, а також прокурори і один постраждалий Сергій Ряполов, другий постраждалий - Олександр Кутянін - до суду не прийшов. На суді були присутні представники ОБСЄ. Водночас, до суду не прийшли свідки обвинувачення. Як результат, засідання перенесено на 4 червня», - зазначили в суді.

На засіданні, додали в суді, сторона захисту попросила суд з'ясувати, коли до суду прийдуть тих шість свідків обвинувачення.

«Кернес підтримав вимогу захисту щодо допиту свідків обвинувачення, які не прийшли, підкресливши, що обвинувачення визнає, що допит свідків завершено, суд зможе продовжувати вивчення матеріалів доказової бази», - пояснили в суді.

Однак, додали в суді, прокурор Олександр Ганілов заявив, що відмовлятися від решти свідків не має наміру.

Нагадаємо, 21 травня засідання Київського райсуду Полтави, де слухається справа мера Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців, обвинувачених у викраденні, тортурах і погрозі вбивством двох активістів харківського Євромайдану взимку 2014 року, тривало лише 15 хвилин: жоден зі свідків не прийшов, хоча суддя Антонов зобов'язав обидві сторони процесу забезпечити явку своїх свідків.

Суд було перенесено на 29 травня. Залишаються недопитаними 7 свідків захисту і 9 - обвинувачення.

24 квітня на засідання Київського райсуду Полтави привезли чотирьох з 15-ти свідків обвинувачення, решта, як стало відомо, перебувають за межами України.

2 квітня на засідання у справі Кернеса не прийшов жоден свідок обвинувачення. Прокурор попросив суд застосувати щодо решти 15-ти свідків примусовий привід.

12 березня Київський райсуд Полтави за клопотанням захисту визнав, що деякі матеріали слідства не можуть бути доказом у суді, оскільки отримані з порушенням закону.

Сам Геннадій Кернес неодноразово заявляв, що не скоював інкриміновані йому злочини і називає цю справу «політично мотивованою» з боку його давнього опонента, а нині міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова.

 

ВРП звільнила суддю, який ухвалив умовний вирок Крисіну

Вища рада правосуддя звільнила у зв'язку поданими ними заявами про відставку шістьох суддів, зокрема, й Олега Лінника, який ухвалив умовний вирок фігуранту справи про вбивство журналіста В'ячеслава Веремія Юрієві Крисіну.

Відповідне рішення ВРП ухвалила на засіданні у вівторок, - повідомляє Управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності ВРП.

Зокрема, Олега Лінника звільнено з посади судді Шевченківського районного суду міста Києва, Олександра Загорського - з посади судді апеляційного суду Тернопільської області, Володимира Кондратюка - з посади судді Овруцького районного суду Житомирської області, Едуарда Новіцького - з посади судді апеляційного суду Кіровоградської області, Валентину Твердохліб - з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду, Юрія Колоса - з посади судді Шишацького районного суду Полтавської області.

Окрім того, ВРП вирішила відкласти розгляд заяви про відставку Віталія Федчука з посади судді апеляційного суду Вінницької області.

Як повідомлялося, суддя Шевченківського райсуду Києва Олег Лінник 22 грудня 2017 року засудив Крисіна до 4 років умовно у справі про вбивство журналіста В'ячеслава Веремія, яке сталось у ніч проти 19 лютого 2014 року поблизу Софійської площі в Києві.

Прокуратура подала апеляцію на рішення суду.

Судові дебати в апеляції на вирок Крисіну у справі про вбивство Веремія призначені на 13 червня.

25 травня стало відомо, що суддя Шевченківського райсуду Києва Олег Лінник подав у відставку.

 

«Вікіпедія» даватиме гроші за статті українською

Інтернет-енциклопедія «Вікіпедія» оголосила конкурс статей на музичну тематику українською мовою «Вікі любить музику», переможці якого отримають цінні призи.

Про це повідомляє прес-служба порталу.

«Вікі любить музику» - це конкурс, метою якого є створення і покращення статей в Українській Вікіпедії на музичну тематику. Організатором є громадська організація «Вікімедіа Україна».

На сайті опублікований перелік вимог до статей та заборони, порушники яких будуть дискваліфіковані.

Переможцями конкурсу стануть два користувачі, які наберуть, в підсумку, найвищий загальний бал у межах групи й отримають приз на суму 5000 гривень. Також будуть оголошені додаткові номінації, переможці яких теж отримають цінні призи.

Конкурс триватиме з 1 до 30 червня 2018 року включно.

З будь-яких питань стосовно конкурсу, щодо участі чи співпраці організатори просять писати на електронну адресу: [email protected].

 

У Києві спалили машину помічника депутата Мосійчука

У ніч на вівторок, 29 травня, у Дарницькому районі Києва невідомі підпалили автомобіль Станіслава Коломійця - помічника депутата Верховної Ради Ігоря Мосійчука.

Про це у Facebook повідомив сам нардеп.

«Близько четвертої години ранку невідома особа спалила автомобіль мого помічника Станіслава Коломійця. Згідно зі свідченнями очевидців, до стоянки у Дарницькому районі столиці за адресою Григоренка, 36, де було припарковано авто Стаса, під'їхав моторолер (чи мотоцикл), водій якого облив бензином автівку, підпалив її й поїхав», - написав він.

Мосійчук повідомив, що внаслідок підпалу пошкоджено також дві машини, що були припарковані поруч.

 

Податковий борг українських підприємств сягнув 80 мільярдів гривень

Станом на травень 2018 року українські підприємства заборгували понад 80 мільярдів гривень податків.

Про це йдеться в аналізі платформи Opendatabot.

«На травень 2018 року платники податків заборгували бюджету України 71,3 млрд грн.; місцевим бюджетам - 10,1 млрд грн. Для порівняння, у травні 2017 року податковий борг перед державним бюджетом становив 55,3 млрд грн., місцевими - 7,5 млрд грн.», - йдеться у повідомленні.

Відповідно до результатів аналізу, лідером рейтингу податкових боржників серед регіонів стала Київська область.

«Підприємства, які зареєстровані в області, заборгували бюджету 36,5 млрд грн. Це більше, ніж останній транш МВФ, який отримала Україна. Податковий борг Київської області становить 49% від сукупного боргу», - повідомляють в Opendatabot.

Як зазначають в Opendatabot, найбільший обсяг боргів акумулювали державні компанії з енергетичного сектора - 26,2 млрд грн.

«Багаторічний лідер - найбільша нафтовидобувна компанія країни - «Укрнафта», яка заборгувала державі 15 млрд грн. Це на 2,5 млрд грн. більше, ніж навесні 2017 року, коли ми публікували попередній рейтинг боржників. Ще 1,8 млрд грн. заборгував підрозділ компанії «Полтаванафтогаз», - зазначили в Opendatabot.

 

Міносвіти може дати до 3 мільйонів гривень за морські дослідження

Міністерство освіти і науки України відновлює морську науку. Вже стартував конкурс для дослідників і створюється концепція розвитку до 2023 року.

Про це повідомляє прес-служба МОН.

«Щороку, оголошуючи конкурс, ми затверджуємо пріоритетні напрямки, за якими учасники можуть подавати свої проекти. Цього разу таких напрямів 5: літературознавство, мовознавство та мистецтвознавство; соціально-історичні науки; право; інфраструктурні дослідження; а також вперше - морські дослідження», - розповів генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.

Переможці отримають бюджетне фінансування від 600 до 3 млн грн. на свої наукові розробки на 2 або 3 роки, починаючи з 2019-го.

За словами Чеберкуса, така новація є дуже важливою, адже анексія Криму завдала критичних втрат українському науково-дослідному потенціалу в цій сфері.

«Після анексії ми втратили більшість ключових наукових установ та вишів, що досліджували моря, разом з їх інфраструктурою - лабораторіями, станціями, науково-дослідними суднами тощо. Зокрема, у нас відібрали контроль над унікальними базами даних багаторічних досліджень Світового океану, Чорного та Азовського морів. На жаль, науковий потенціал України в цій сфері зменшився до мінімуму за всі роки Незалежності. Однак зараз ми починаємо системну роботу над відновленням нашої морської науки», - зазначив очільник директорату.

Конкурс відбудеться в кілька етапів. До 1 липня триватиме перший, який проводять самі виші та установи в єдиній електронній системі «Наука в університетах». Відібрані роботи подадуть на експертизу до відповідних секцій. Це - другий етап. На основі експертизи Наукова рада МОН затверджує перелік переможців конкурсу. Їх оберуть до 20 вересня.