Усміхається весело травень,

Бо скінчилась навчальна пора.

І зібралась на дзвоник останній

Вся весела шкільна дітвора.

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Останній дзвоник - це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Для більшої частини учнів нашої школи це просто звістка про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другий, третій і так далі класи, радіють цьому довгоочікуваному дню. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгі місяці можна забути про парти, вчителів і зубріння.

 

Хтось вирушить подорожувати, хтось проведе літо в Україні у бабусі, а хтось залишиться в Чикаго, але все одно вільним, як травневий вітер. Можна займатися улюбленими справами, не думаючи про час.

Але для найстарших учнів нашої школи закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями. Для наших десятикласників, які цього року закінчують школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти.

У суботу, 19 травня 2018 року, по-сімейному тепло і водночас урочисто було проведено свято Останнього дзвоника в школі українознавства при Українському Православному соборі святого Володимира. Свято розпочалося подячним молебнем у соборі святого Володимира. У Божому храмі панувала атмосфера спокою та любові, і душа сповнювалася миром та радістю. Отець Іван Лимар після закінчення молебню привітав всіх зі святом, подякував учителям за їхню нелегку працю на просвітницькій ниві і побажав їм успіхів, міцного здоров'я і Божої допомоги. Випускникам отець Іван Лимар у напутньому слові побажав Божої допомоги у виборі подальшого життєвого шляху: «Живіть з Богом у серці, за Божими заповідями. Будьте добрими, порядними і милосердними, любіть ближніх своїх. Здоров'я вам духовного та фізичного й успіхів у всіх справах». Також отець Іван вручив учням похвальні листи за відмінні успіхи у навчанні.

 

А далі весело всі покрокували до шкільної зали. І вся увага лише на них - урочистий вхід під вишитими рушниками, які тримали батьки, яскраво освітлена та святково прикрашена сцена, і вони - у центрі уваги:

Відлетіли літа, як птахи,

Відшуміли снігами і грозами.

І колишні дівчатка та хлопчики

Стали зрілими, стали дорослими.

І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям мрій

Неначе міст ми протягнули -

Чарівний вечір випускний.

Випускники гарні, щасливі,

Сповнені мрій, надій і чудес.

 

І ось у шкільному залі у повному складі зійшлись школярі. Свято в нас було на славу, рівняйся, струнко, прозвучав гімн держави.

 

Ми піднімаємо прапор високо,

Колір блакитний і сонце на нім.

Тим, в кого серце відкрите широко,

Всім хай лунає цей гімн.

 

Традиційно право для першого привітання надали найшановнішій людині, котра добре знала випускників, до думки якої завжди прислухалися - директорові школи пані Лілії Лимар. Після привітання від випускників на знак щирої подяки пані Лілія Лимар отримала квіти та привітання.

 

Директора на святі ми вітаємо,

Щастя, здоров'я щиро бажаємо.

За будні, сповнені роботи,

За директорські турботи.

За радість щиру пізнання,

І за любов, і за міцні знання.

Прийміть від нас ці квіти

Як подяку, як часточку дитячого тепла.

Ми вдячні вам за все, що ви для нас зробили...

Здоров'я вам на многії літа.

З давніх-давен в Україні існує звичай, що перед важливими подіями людину благословляють хлібом і сіллю на вишитому українському рушникові. Кузів Наталія та Клапко Степан благословили дітей на нові починання, на успішну та щасливу долю, сказали напутні щирі побажання. Випускники подякували своїм батькам і подарували їм відеопісню.

 

Тато й мама - лебеді мого дитинства,

Рідні, кохані, найдорожчі, найближчі.

Ми вдячні вам, що вчили жити без презирства,

Заклали в душу й серце почуття найвищі.

А далі наші випускники отримували привітання від молодших школярів. Пані Олександра Бенч та її учні четвертого класу виконали танець під пісню «Вишенька-черешенька моя». Учні третього класу та їхня вчителька пані Оксана Тарнавчик привітали випускників веселими коломийками. Пані Оксана Любович та її учні першого класу пригостили кашею випускників.

Любі випускники наші!

Щоб на студентську лаву сісти,

Вам пуд солі треба з'їсти.

А до солі - горщик каші,

Любі випускники наші!

Каші ми вам наварили,

Посолили, поперчили.

Просимо, щоб скуштували,

І шкільну кашу пам'ятали.

 

Також привітала наших випускників учителька музики Любов Лехняк і подарувала пісню «Казала мені мати» у виконані першокласниці Олександри Футуйми. Пані Тетяна Шевченко та наш новостворений шкільний ансамбль виконав пісню «Вулиця дитинства». Ще одна жартівлива пісня «Дорослі ми такі» прозвучала від учнів третього класу та братів Олексія і Святослава Мелешків. Наші випускники також підготували пісню «Не спіши, моє дитинство» та продемонстрували свої дитячі фотографії.

А далі ведучі свята - учениці дев'ятого класу Елеліна Носа та Аня Клим'юк - надали слово для привітання першій вчительці пані Ірині Крайник. Від класного керівника пані Вікторії Мельничук пролунали такі слова:

Любі діти, сьогодні у вас особливий день.

День прощання зі школою, а значить - з дитинством.

Непомітно проминули цих 5 років, коли ми разом.

Все було: удачі, радощі, сльози й образи.

Оглядаючись на пережиті шкільні роки,

Ви зрозумієте - не повторяться вони ніколи.

Але вони залишаться у вашій пам'яті і ваших серцях.

Попереду у вас нові дороги, нові відкриття.

На порозі нового життя я хочу побажати вам -

У будь яку хвилину не втрачайте людські цінності:

Доброту, порядність, відповідальність.

Цінуйте своїх батьків, не шкодуйте їм свого тепла.

Цінуйте свою мрію, боріться за неї.

Не робіть нікому зла і кривди, любіть Батьківщину.

Згадуйте хоч інколи про школу.

І на згадку про школу пані Вікторія Мельничук подарувала випускникам символічний маленький дзвінок на вишитому українському рушничкові, і ще - незабудки-квіти, рідну школу хіба ж забудеш?

Випускники показали всім присутніми на святі відео про найкращі моменти свого шкільного життя та щиро подякували й подарували квіти тим, хто подарував їм цю шкільну дитячу казку: свої першій вчительці пані Ірині Крайник, класному керівникові пані Вікторії Кондратюк-Мельничук, учительці музики пані Любов Лехняк, завучу школи та вчительці української літератури пані Тетяні Шевченко, настоятелю церкви отцеві Івану Лимару, голові парафіяльної управи пані Марії Глібці, вчительці історії України пані Марії Ковалишин, вчительці української культури пані Марії Рибак та вчительці української мови пані Галині Климюк.

 

Дякуємо вам за все те добро,

Що ви для нас зробили.

За все ясне, світле, чудове,

Яке ви нам дарували протягом усього

Нашого шкільного життя.

Хай радість вам життя дарує,

Щоб посміхались ви завжди.

Хай мрії ваші всі здійсняться,

Прийміть низький уклін від нас.

І ось настала урочиста мить нашого випускного вечора - отримання сертифіката про закінчення школи українознавства. Наші випускники йшли до цього дня, долаючи тернистий шлях науки. Боролися з труднощами і невдачами, з усіх складних ситуацій виходили переможцями. Їхнім скарбом є почесні грамоти та довгоочікувані сертифікати. Вручила їх та футболки зі спеціальною емблемою директор школи пані Лілія Лимар.

 

Також наших випускників щиро привітав представник Кредитної Спілки «Самопоміч» пані Марія Глібка і вручила випускникам грошові сертифікати від Кредитної Спілки «Самопоміч».

Аби розділити радість нашого свята, пригадати хвилюючі миті зі свого шкільного життя завітав й консул Генерального консульства України у Чикаго пан Ігор Боднар. У вітальному слові пан Ігор Боднар зауважив: «Останній дзвоник у школі - це, водночас, і перший дзвоник дорослого життя для кожного випускника».

 

Хвилювались випускники, щеміло в них серденько в цей радісний і урочистий час. Запросили своїх вони тата й неньку на свій шкільний та ніжний вальс.

 

Ну ось і все, лінійка урочиста скінчиться зараз,

І останній раз дзвінкова пісня, радісна і чиста,

До глибини душі стривожить вас.

Дзвони над минулим і над прийдешнім,

Дзвони над дитинством, з яким попрощались.

Веселий, сумний ваш останній дзвінок.

Почесне право дати Останній дзвоник мали першокласники Марія Клим'юк, Андрій Кудрянський та гордість нашої школи - наші випускники: Андрій Дейнека, Стефанія Дейнека, Христина Гасюк, Юлія Кізима, Олександр Крайник, Іван Кузів, Володимир Лимар, Михайло Хрін. Також наші випускники у супроводі першої вчительки та класного керівника мали право першими залишити шкільну лінійку, вийшовши на вулицю та запустивши у небо повітряні кульки з побажаннями.

 

 

І як завжди по закінченні свята на всіх чекала смачна перекуска від батьків та школи. А від першої вчительки пані Ірини Крайник випускники отримали сюрприз - торт «Випускники-2018».

Ще один несподіваний сюрприз отримав весь наш педагогічний колектив від батьків наших випускників. Смачні та різноманітні страви чекали на нас, учителів, у дружньому, родинному колі випускників та їхніх батьків. Від імені усього нашого педагогічного колективу я щиро дякую вам, шановні батьки, за всі ті подарунки, які ви для нас зробили. Многая літа вам.

Також щирі слова подяки я хочу висловити від імені всіх наших учнів школи та їхніх батьків пану Олегові Мелешку за те, що завдяки його праці ми маємо відео нашого свята, також ми щиро дякуємо нашій Олені Лимар за чудові фотографії.

Свято вдалося! Чудових вам канікул, школярі та вчителі! Щасливої долі і щастя доволі, любі мої випускники!!!

Фото Олени Лимар