Науковці
Інституту фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького національного
університету запатентували пристрій для діагностики теплових потоків внутрішніх
органів людини. Винахідники переконують, що аналогів приладу досі нема у світі.
«Не хочемо здаватись
хвальками, але аналогів нашому приладу «Термодин» у світі сьогодні нема, -
розповідає один з авторів винаходу, доктор технічних наук Олександр
Шайко-Шайковський. - Є, звичайно, різні прилади, якими визначають температуру
внутрішніх органів людини. Але наш пристрій унікальний за своєю простотою та
мобільністю».
Буковинські винахідники
розповіли і продемонстрували кореспондентові Укрінформу, як виглядає і працює
прилад «Термодин».
Дані
обстеження можна надіслати через Інтернет
На вигляд сам прилад - це
прямокутна коробка, трохи більша, ніж звичайний смартфон, із невеличкою трубкою
з лівого боку. Прилад під'єднаний через USB до ноутбука, на якому є спеціальна
програма для діагностики, яку також розробили буковинські науковці. Не
торкаючись тіла людини, його спрямовують тією трубкою до органа, температуру
якого хочуть виміряти.
«Ми вимірюємо динаміку
температури щитовидної залози з лівого та правого боків. Якщо є велика різниця
у температурі, це перша ознака того, що є якесь відхилення в роботі «щитовидки»,
- коментує процес старший науковий співробітник кафедри професійної та
технологічної освіти і загальної фізики Інституту Михайло Білов. - Ваша
щитовидна залоза працює у звичному режимі», - повідомив він мені після
проведеного дослідження.
За словами науковців,
прилад готовий до застосування, адже проходив численні випробування в Одеському
інституті медицини транспорту, на кораблях. І зараз його можна застосовувати в
усіх медичних установах, він корисний для лікарів при визначенні діагнозів.
- Ним можна виміряти,
наприклад, температуру нирок. І прослідкувати її динаміку під час звичних або
посилених навантажень. Це дасть змогу лікарю визначити, наскільки якісно працює
той чи інший орган людини, - продовжує свої пояснення Олександр
Шайко-Шайковський. - Він може і повинен застосовуватись у всіх лікарняних
установах, на будь-якому сестринському посту. Бо цей прилад дозволяє робити
діагностику у будь-якому місці, не потрібно пацієнта скеровувати в якісь
спеціальні кабінети. Потрібен лише ноутбук і «касета». Він дуже мобільний. А
через Інтернет дані обстеження можна переслати у будь-яку точку світу, до
будь-якого спеціаліста, який може допомогти у визначенні діагнозу, - сказав
науковець.
Шукаємо
інвестора
За словами вчених, фахівці
допомогли їм підрахувати вартість цього приладу. Вона становить приблизно дві
тисячі доларів. Проте, скаржаться науковці, інвестора, який би вклав кошти в
їхню розробку, досі не знайшлося.
«Ми співпрацюємо з
невеличким підприємством, яке нам виготовило зразок пристрою та вирахувало його
вартість. Але потрібен якийсь потужний інвестор, який би не лише вклав кошти у
серійне виробництво, а й займався його рекламою серед працівників медичних
установ», - каже доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри професійної
та технологічної освіти і загальної фізики Інституту фізико-технічних та
комп'ютерних наук ЧНУ Валерій Крамар.
Науковці сподіваються, що
найближчим часом такий інвестор знайдеться. Допомогти у його пошуку пообіцяв і
голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук.
- Пристрої буковинських
фізиків отримують українські патенти, які визнаються Європою. А це - найвищий
рівень досягнення науковців, - сказав Фищук і додав, що намагатиметься
посприяти чернівецьким винахідникам у пошуку інвесторів.
Фіксатори
для скріплення кісток - не гірші, ніж апарат Ілізарова
Чернівецькі науковці
розповіли нам і про інші свої дослідження, результати яких уже допомагають
багатьом українським пацієнтам.
- Наші розробки не
обмежуються приладом з діагностики. Інший напрямок нашої роботи -
травматологія, - розповідає доктор технічних наук Шайко-Шайковський. - Ми
вдосконалюємо розробку фіксаторів для лікування переломів - пластини, стержні
тощо. Порівняно з відомим апаратом Ілізарова, наші фіксатори спричиняють значно
меншу кількість інфекційних запалень, захворювань, ускладнень переломів. А
приладом «Термодин» ми можемо контролювати, наскільки ефективно проходить
загоювання. Проводимо ним вздовж стегна і бачимо різницю температур, де
температура підвищується, значить там іде запальний процес. Потрібно визначати:
щось пішло не так, десь там є інфекція. Тобто, цим приладом ми можемо
контролювати увесь процес загоювання після переломів.
Науковці розповідають, що
їхні вдосконалені розробки фіксаторів широко використовують у нашій медицині.
«Але зараз іде наплив в
Україну шведських, польських, китайських фірм, - скаржиться науковець з
Чернівців. - До прикладу, наші фіксатори ми могли б випускати за вартістю
приблизно тисяча гривень. А шведський фіксатор коштує 8 тисяч євро, плюс
операція за такою ж ціною, а післяопераційний період узагалі обходиться 16
тисяч євро. Тому ми зараз і працюємо над такими фіксаторами, вдосконалюємо їх.
І, повірте, наші за якістю не гірші, ніж іноземні, а подекуди і кращі.
Наприклад, буквально кілька місяців тому до нас звернулись чернівецькі лікарі.
У їхнього пацієнта, який ставив таку шведську титанову пластину, вона
зламалася. А він заплатив за неї тисячі євро. Ми виявили причину і
запропонували покласти нашу пластину. Ускладнень жодних не було, все добре
загоюється і працює. А коштує вона в рази дешевше».
Пояснили науковці і те,
чому їхні пластини не користуються високою популярністю серед пацієнтів і
медиків, навіть попри хорошу якість і низьку ціну.
- До прикладу, заходить на
наш ринок якась велика іноземна фірма, яка займається виготовленням таких
фіксаторів, - пояснює Олександр Шайко-Шайковський. - Її представники ідуть до
лікарів-травматологів і пропонують: «Ви рекламуєте своїм пацієнтам наші
фіксатори, людина оплачує їх вартість у банку, ви робите операцію, все
проходить добре». Потім лікар з тим чеком приходить на ту фірму, а вони
перераховують половину вартості фіксатора лікарю, який допоміг їм його продати.
Тобто, у його ціну вже закладена вартість відшкодування лікарям, які
зацікавлені ставити фіксатори саме цієї фірми. Ось так це працює, а в нас
такого немає. Ми нікому не можемо повертати частину коштів, тому лікарі про
наші продукти і не розповідають. Але ж якби хтось підтримував наші розробки -
то були б і додаткові робочі місця в Україні, й економіка би піднімалась наша,
а не іноземна.
Автор:
Віталій Олійник, Чернівці
Джерело: «Укрінформ»
(http://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2448939-bukovinski-naukovci-vinajsli-unikalnij-medicnij-prilad.html)