Воскресіння Христове! Празників Празник і Торжество з Торжеств! Немає серед нас того, хто не радів би в світлу пасхальну ніч, у кого не стало б світліше на душі, коли він чує слова: «Христос воскрес із мертвих». У кожному куточку Землі - від Австралії і Нової Зеландії до Європи і Америки - славлять чудо із чудес - Воскресіння Христа. В нашому кафедральному соборі святого князя Володимира у Чикаго розпочалося святкування опівночі Світлою утренею...

Царські врата і завіса закриті, а ми чуємо у вівтарі спів: «Воскресіння Твоє, Христе Спасе...» Його розпочинає наш архіпастир Високопреосвященніший архієпископ Даниїл; його повторюють священики, семінаристи, а відтак, народ. Чому співається цей гімн? Тому що першими про те, що воскрес Христос, дізналися Ангели, небо дізналося раніше від землі. Символізуючи це, ми відкриваємо церковну завісу, але царські врата все ще закриті. Потім вони відкриваються, і владика Даниїл роздає людям пасхальний вогонь, щоб він обігрів душу і тіло кожного, хто прийшов у цю світлу ніч єднання Неба і Землі. Починається урочиста процесія із запаленими свічками. Цей хресний хід знаменує ходу апостолів і мироносиць у пасхальну ніч, у той ранній ранок Воскресіння від Єрусалиму до гробу Xриста Спасителя.

 

Ось хресний хід зупинився біля дверей храму, двері зачинені, але предстоятель осіняє їх тричі хрестом і трисвічником. Служба починається поза храмом, в опівнічній темряві, співом: «Христос Воскрес із мертвих...» Це означає оновлення світу від темряви гріха, очищення благодаттю, а відвалений камінь - відкриття дверей до Церкви - вхід у благодатне Царство Христа, відкрите Його стражданнями і Воскресінням. З радістю і співом пасхального гімну входимо в храм. Царські врата відкриті! Христос Воскрес!

Чому таке Торжество, чому всюди радість і відчуття присутності Христа!? Тому що ми радіємо нашому Господу, Його Перемозі над смертю!

 

Перемога Христова є єдина перемога, якій можуть радіти всі людські істоти - від первозданної і до останньої. Будь-яка інша перемога на землі розділяла і розділяє людей. Коли один цар земний здобуде перемогу над іншим царем, один із них радіє, а інший сумує. Коли людина переможе свого сусіда, то під одною стріхою - пісня, а під іншою - плач. У Господа - не так!

Воскресінням Своїм Господь переміг двох найлютіших ворогів людського життя і людської гідності: смерть і гріх.

 

Хтось запитає: «Як же кажуть, що воскреслий Господь переміг смерть, адже люди все ще вмирають?» Всякий, що входить у це життя через материнську утробу, виходить з цього життя через смерть і гріб. Таке правило. Але тільки для нас, вмираючих у Христі, смерть є вже не темна безодня, а народження в нове життя і повернення в Отчий Дім. Гріб для нас - уже не вічна тьма, а лише ворота, в яких очікують нас світлі ангели Божі. Для всіх, сповнених любов'ю до прекрасного і чоловіколюбного Господа, гріб став просто останньою перепоною, переступивши яку, вони опиняються в присутності Божій, і перешкодою, тонкою, як павутина. Тому славний апостол Павло вигукує: «Для мене життя - Христос, і смерть - придбання» (Флп.1: 21).

Далі хтось запитає: «Як же кажуть, що воскреслий Господь переміг гріх, адже люди все ще грішать?» Воістину Господь переміг гріх. Він переміг його Своїм безгрішним зачаттям і Різдвом; і переміг його Своїм чистим і безгрішним життям на землі; і переміг його, як Праведник, страждаючи на Хресті; і нарешті, увінчав всі ті перемоги Своїм славним воскресінням. Він став ліками, правдивими і непогрішними Ліками від гріха. Заражений гріхом може вилікуватися тільки Христом. Той, хто не хоче грішити, може здійснити це бажання своє лише з допомогою Христовою. Коли люди знайшли ліки від віспи, вони казали: «Ми перемогли цю хворобу!» Подібно ж казали і знайшовши ліки від хвороби горла, зубного болю, подагри та інших недуг: «Ми ці хвороби здолали! Ми ці хвороби перемогли!» Отже, знайти ліки від якоїсь хвороби означає перемогти хворобу цю.

 

Христос є незрівнянний і найбільший Лікар в історії людства, бо Він дав людям ліки від хвороби всіх хвороб, тобто, від гріха, з якого народжуються всі інші хвороби і всі інші страждання людські, і душевні, і тілесні.

Ці ліки - Він Сам, воскреслий і живий Господь. Він є єдиним і тільки одним надійним засобом від гріха. Якщо люди і донині грішать і гинуть у гріхах, це не означає, ніби Христос не переміг гріха; а означає лише те, що ці люди не вживають єдиних Ліків від своєї смертельної хвороби; значить, Христос, як Ліки, ще недостатньо їм відомий; або, якщо і відомий, вони, все-таки, з якихось причин не беруть Його. Але історія свідчить тисячами тисяч голосів: візьми Христа в душу свою і станеш здоровим.

Знаючи неміч нашого єства, Господь наш Ісус Христос звелів вірним приймати Його як їжу і пиття під виглядом хліба і вина. Це зробив Чоловіколюбець з безмірної любові до людей, аби тільки полегшити їм доступ до живоносних ліків від гріха і від тління гріховного. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той у Мені перебуває, і Я в ньому. Як Живий Отець послав Мене, і Я живу Отцем, так і той, хто Мене споживає, житиме Мною (Ін.6: 56-57).

 

Хто не зрадіє такій перемозі Господа Ісуса Христа? Це Він переміг не заради Себе, але заради нас. Його перемога не зробила Його ні більшим, ні більш живим, ні більш багатим; але зробила такими нас. Його перемога - НЕ себелюбство, а любов, не присвоєння загарбаного, а дар. Земні переможці виривають перемогу; Христос - єдиний, Хто перемогу віддає. Жоден земний переможець, цар або воєвода, не бажає, щоб його перемогу відокремлювали від нього і приписували іншому; тільки воскреслий Господь обома руками простягає Свою перемогу кожному з нас і не гнівається, але радіє, коли Його перемога робить нас переможцями, тобто, більш великими, живими і багатими, ніж ми є.

Важливо на пасхальній службі вслуховуватися в слова пасхального канону на утрені, адже це він описує славну перемогу Христа над смертю і гріхом.

 

Після повчального слова святителя Іоанна Золотоустого, яке прочитав наш владика, він розпочав Великоднє цілування або, як ще називають, христосування. Воно полягає в тому, що парафіяни вітають одне одного з Воскресінням Христа взаємним братським поцілунком, тобто, «Христосуються». Храм наповнюється радісним гулом голосів: «Христос Воскрес!» - «Воістину Воскрес!». Всі парафіяни дуже полюбили цей звичай, бо це дуже зближує людей: всі разом радіють Великому Дню і, разом з тим, виказують любов до своїх ближніх. Адже, за словами святого апостола Іоанна Богослова (1 Ін. 4:16), «Бог є любов»!

Незабаром почалася Божественна Літургія, яка проминула швидко, на одному диханні.

Відтак, почалося освячення пасок та інших пасхальних страв.

Велика подяка всім, хто вклав свою працю і час у підготовку пасхальної служби.

Тим, для кого церква ще не є домівкою, хотілося б побажати, щоб вони самі відчули і побачили, яким прекрасним, добрим, дивним є світло життя в Христовій Церкві, скільки в ній закладено радісного майбутнього для кожної людини.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Фото Світлани Лимар