Історія повторюється двічі: перший раз як трагедія, другий раз - як фарс.

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

Так було…

Героїня моєї статті має багатозначне ім'я, що й обіграла в своїй автобіографічній книзі «Сильне ім'я Надія». Але останнім часом мені важко називати її так.

Простіше - Надя.

Можливо, тому, що отой другий сенс її імені - сподівання на щось хороше в майбутньому - у багатьох нині похитнулося, а то й зовсім щезло.

Спостереження геніального німецького філософа Гегеля цитують часто. Щодо ситуації з Надею Савченко, воно теж приходило в голову не одному спостерігачеві. А спостерігають за розгортанням цієї незвичайної історії не тільки українці всього світу, але й у сусідніх країнах, в Європі, та й по всіх-усюдах, де це ім'я знайоме ще з епопеї визволення дворічної давнини.

Що таке фарс

Довідники стверджують, що фарсом є комедія, для якої характерні неправдоподібні парадоксальні ситуації, численні перебільшення, помилки визначення ідентичності особи, гра слів та вербальний гумор, фізичний гумор, зумисне використання абсурду та сильно стилізовані постанови.

Не всі погодяться, що нинішня справа Наді Савченко є комедією, але майже всі ознаки фарсу в ній ми можемо побачити.

Принаймні, ситуація, в якій нині опинилася народний депутат України, Герой України Надя Савченко, котру два роки тому всім світом визволяли з російської в'язниці під час безпрецедентної міжнародної кампанії солідарності, є дійсно неправдоподібною і парадоксальною.

Судіть самі.

Адже перебільшення та помилки визначення ідентичності її особи дійсно є численними - як тільки її не називають: від народної героїні до агента Кремля.

Гри слів та вербального (і не тільки) гумору, як не дивно, в цій історії теж вистачає.

На зумисному використанні нею абсурду (чи, як вона висловлюється - сюрреалізму) в даній справі наполягає сама головна дійова особа.

Ну а що саме в цій історії виявиться «сильно стилізованою постановкою» - побачимо.

Згадувати чи не згадувати передісторію?

Історія Наді Савченко нараховує не один період. Але найважливішими для нас є, принаймні, три з них.

	Нині іронії вистачає…

Перший - це історія зародження, розгортання та успішного завершення практично всеукраїнської та всесвітньої кампанії за звільнення Н. Савченко та повернення її в Україну.

Під час цього періоду всі, хто це відчував, - держави, інституції, політики, дипломати, громадські організації, пересічні люди - з безпрецедентною силою та масовістю висловлювали солідарність з ув'язненою, проводили безкінечні мітинги, пікети, писали їй листи та висловлювали вимоги звільнити бранку.

Сьогодні одні згадують про це з жалем - мовляв, обманулися чи виявилися обманутими.

Інші не шкодують, а продовжують її підтримувати.

Треті розчарувалися, а дехто і нагадує: а ми ж ще тоді попереджували - щось тут не те, чи не є все це спецоперацією ФСБ?

Якщо подивитися сьогодні Інтернет, зокрема, соцмережі, то можна там знайти багато уже архівних світлин і текстів на підтримку ув'язненої Наді Савченко, згадати низку подій, піковими з яких були: тріумфальне повернення бранки до України, зустріч її на летовищі, прийняття у президента України та вручення їй Золотої Зірки Героя України.

Сьогодні над цим багато хто іронізує, що і є, зокрема, ознакою перетворення колишньої драми на фарс.

Думаю, що іронізувати, сумувати, жалкувати, звинувачувати, тим більше, глумитися над ситуацією та її головною дійовою особою ще зарано.

Адже те, що відбулося цими днями навколо Наді Савченко і продовжує відбуватися - це не завершення її персональної історії, а, найімовірніше, лише початок нового етапу.

Для зваженої об'єктивної оцінки варто було б проаналізувати діяльність Наді Савченко у другому періоді - як народного депутата України і політика, що не є завданням даної статті.

І уважно проаналізувати третій етап - який для спецслужб та правоохоронних органів України почався, судячи з усього, давненько, а для громадськості став обговорюваним після 8 березня цього року, коли на кордоні з ОРДЛО було затримано Володимира Рубана з незаконним вантажем зброї, і ми почули заяву Наді Савченко про те, що вона готова взяти його на поруки.

Старт справи Н. Савченко-2018

Конституція та закони України, як відомо, вимагають згоди Верховної Ради України у разі наміру правоохоронних органів притягнути когось з народних обранців до кримінальної відповідальності.

І такої згоди попросив Генпрокурор України Юрій Луценко 15 березня, скерувавши своє подання до парламенту.

Ю. Луценко шулікою навис над Н. Савченко

Подання це містило прохання дати згоду на всі три, передбачені законом, процедури: 1) на притягнення до кримінальної відповідальності, 2) на затримання, 3) на арешт народного депутата України Савченко Н. В.

Тобто, висловлюючись по-простому, Генпрокурор, нависнувши над нею шулікою, прагнув усе з'ясувати і покарати нардепа Н. Савченко по повній програмі.

Однак, подібні подання мають пройти всередині Ради певний шлях, який потребує часу, і дає можливість отримати нардепу, якого хочуть притягти до відповідальності, декілька днів «фори».

У минулому цією форою не раз користувалися нардепи, на котрих подібне подання надходило - у проміжку часу між надходженням подання до ВРУ та голосуванням за нього у парламентській залі встигали легально і спокійно втекти за кордон, скажімо, Сергій Клюєв, Олександр Онищенко, та й не тільки вони.

Надя Савченко нікуди втікати не планувала. Вона використала цей тиждень для потужної медійної кампанії, під час якої захищала себе та звинувачувала владу.

Знову медіазірка?

Низка потужних телеканалів влаштували масштабні декількагодинні шоу в прямому ефірі, інші присвятили спеціальні телепрограми, на яких центральною фігурою і темою була Надя Савченко.

У дискусії із запрошеними політиками, нардепами, експертами вона мала повну можливість висловитися, що з очевидним задоволенням робила, атакуючи владу України, зокрема, і своїх колег-нардепів, у надзвичайно різких висловах.

Мав таку можливість взяти участь у одній з телепрограм і я.

	Одна з телепрограм на тему Н. Савченко, в якій я брав участь

І хоча лідер Радикальної партії Олег Ляшко сказав: «Я хотів би звернутися до громадян України. Тому що багато хто з людей сприймає все емоційно...», хоча і багато хто, зокрема, і телеведучі, і гості студії наголошували на надмірній емоційності Наді Савченко, я, все ж таки, уточню: так, емоційності і, взагалі, психологічної загостреності пані Наді вистачає з надлишком.

Проте, все, що трапилось, напевно, до психології не зводиться. Є в цій історії і політичні аспекти і, можливо, ще якісь, більш таємничі.

А щодо справжнього «медіазалпу», який зі всіх телеекранів, радіостудій, Інтернет-сайтів, соцмереж був проведений по вухах, очах та мізках українців, то подібної інтенсивної медіакампанії, присвяченій одній особі, важко і пригадати.

Надя Савченко знову стала мегазіркою інформаційного простору України, що їй явно подобалося. З видимим задоволенням, категоричним тоном, який не припускав і тіні сумніву, Надя не говорила, а воістину прорікала незаперечні для себе (і багатьох інших) звинувачення на адресу чинної влади.

Будучи під обстрілом наступальної риторики Генпрокурора Ю. Луценка, вона з не меншою прокурорською жорсткістю у всіх своїх численних виступах, інтерв'ю, коментарях каменя на камені не залишала нічого від керівництва держави, колег-нардепів, усього політикуму України.

Деякі телеканали під час цих ток-шоу включали лічильники голосування, і підсумок завжди був на користь Н. Савченко. Так, один з телеканалів поставив питання: «Хто для вас Надя Савченко?». Із двох запропонованих глядачам варіантів 90% вибрали слово «Герой», а 10% - «Терорист».

Звучали, правда, сумніви - а чи не накручені тут голоси самими телеканалами? Однак, можна констатувати, що про цифри можна сперечатися, але тенденція підтримки Наді Савченко з боку багатьох українців наявна.

Присутність теми Н. Савченко в усіх ЗМІ була настільки масовою і так тиснула на сприйняття, що голова прес-служби ВРУ Ірина Кармелюк обурилася: «Чому з телеекранів весь вечір мусимо дивитись одну й ту саму жуйку про Савченко???

А подій іншого жанру немає? Вчора був День Національної гвардії, який потонув за терористичними планами окремих осіб. Національна гвардія народжувалась у важкі для України дні, коли було розпочато агресію проти України на Сході, коли захопили Крим. Честь і слава героям, що захищають мир в Україні!

У Раді відбулись урочистості, показана прекрасна експозиція приладів, санітарно-медичних засобів, сучасне харчування воїнів.

На превеликий жаль, ефірні новини не дійшли до інформації про таку подію, яка, на мій погляд, є демонстрацією розвитку і нових підходів до побудови сучасної армії. Нагороджували справжніх героїв. А чи була героєм ота фальшива Надія?»

Засідання Регламентного комітету

О 8 ранку 22 березня зібрався на своє засідання Регламентний комітет ВРУ. Без його рекомендації питання на розгляд до парламентської зали не могло бути внесеним.

«Граната» Н. Савченко

На цьому засіданні найцікавішими були два моменти.

По-перше, після слів присутнього Генпрокурора Ю. Луценка про неприпустимість збройних нападів на приміщення органів державної влади Надя Савченко аж підстрибнула зі стільця і з максимальним сарказмом вигукнула: «Та ти що?!» - маючи на увазі заклики самого Ю. Луценка на Євромайдані 2013-2014 рр. до атакування і захоплення приміщення влади.

Про це вона потім неодноразово і говорила.

По-друге, згадуючи звинувачення в тому, що вона напередодні пронесла до зали ВРУ гранати, Н. Савченко сказала: «Так, я їх приносила» і потягнулася до пакета. Присутні помітно напружилися. Але Надя вийняла з пакета 2 плоди гранатового дерева, які, як відомо, теж називаються гранатами.

Присутні полегшено зітхнули, проковтнувши цей явно знущальний міні-перфоменс.

У підсумку, комітет проголосував «за» підтримку звинувачень Генпрокурора і виніс це питання на розгляд.

Причому, складалося враження, що Н. Савченко робила все можливе, щоб так і сталося.

Жодного слова на свій захист, жодної прохальної інтонації - тільки атака, тільки звинувачення в бік влади і колег.

Засідання Ради

Одразу ж після рішення комітету о 10 ранку почалося пленарне засідання Верховної Ради України. Головуючий А. Парубій урочисто проголосив: «Ми переходимо до наступного питання порядку денного про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Савченко...

Досудовим розслідуванням, як вбачається з подання Генерального прокурора України, встановлено, що в період з листопада 2017 року до теперішнього часу Савченко Надія Вікторівна вчинила низку тяжких і особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки».

Перше слово знову отримав Генпрокурор Ю. Луценко, який розпочав так: «...Сім днів уся країна слухала її позицію з усіх можливих ток-шоу країни. Фактично відбувалося промивання мізків країни, які переконували, що знищення конституційного ладу в нашій країні - це благо, а не ганебні дії.

Тому зараз я стаю перед вами для того, щоб надати факти, які, до речі, сама Надія Савченко підтвердила на профільному комітеті. Факти стосуються дій Надії Савченко».

Н. Савченко встала зі свого місця і стала прямо навпроти трибуни, пронизуючи Ю. Луценка своїм поглядом. Але той продовжував: «Отже, в 2017 році Рубан та народний депутат Савченко вступили між собою у змову з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні. Для цього вони планували широкомасштабну терористичну атаку на центр української столиці, де зосереджені як адміністративні, так і великі житлові будинки...».

Згодом присутнім нардепам був продемонстрований відеозапис, таємно зроблений Службою безпеки України, на якому Н. Савченко, зокрема, говорила своїм співрозмовникам: «Я пропоную переворот. Тому що їх треба прибрати фізично. Причому, всіх і одразу. Це - один метод. Один день і тільки зсередини. Може бути кілька днів, але тільки один день найбільш вдалий. До цього потрібно чекати до року часу.

Далі треба робити так, щоб вони втікали. Тобто, мене менше цікавить урядовий квартал, мене більше цікавить їхнє житло. Я думаю, вони почнуть втікати, коли їм не буде куди повертатися, тікати будуть усі.

Я розумію, що армія і поліція. Ми повинні зробити так, щоб не почався хаос ... У будь-якому випадку, якщо ми зараз не зробимо цей прорив будь-якими способами, то, взагалі, не треба жити...».

Як бачимо, відео зафіксувало доволі чіткий намір фізичного знищення керівництва країни і державного перевороту. Так відверто про це ще ніхто не висловлювався.

До речі, того ж дня, коли Ю. Луценко у залі доповідав про Н. Савченко, в кулуарах близький до міністра МВС нардеп Антон Геращенко журналістам сказав: «Надії Савченко необхідно пройти примусове психіатричне обстеження на предмет адекватності.

	Ставлення Н. Савченко до колег-нардепів більш ніж промовисте

До такого висновку я прийшов після того, коли уважно прочитав подання на притягнення до кримінальної відповідальності і затримання поки ще народного депутата Надії Савченко. За підсумком вивчення документів прийняв рішення голосувати за зняття з неї депутатської недоторканності і не буду голосувати за її затримання і арешт.

Це - моя особиста позиція. Поясню чому: по-перше, не хочу створювати для неї образ жертви. Для мене вона не жертва, а правопорушник.

А по-друге, вважаю правильним, щоб Генеральний прокурор Юрій Луценко, замість подання на арешт Надії Савченко, подав документи на згоду Верховної Ради на її примусове обстеження в психлікарні».

Проте, Генпрокурор мав на це іншу точку зору. Він відповів: «Насправді я не підтримую широкомасштабну розгорнуту кампанію оголосити Надію Савченко психічно нездоровою людиною. Думаю, що це лише один з методів захисту для уникнення передбаченої законом кримінальної відповідальності... 

Але... в переліку першочергових слідчих дій, які заплановані на сьогодні пунктом 8, стоїть призначення судової психіатричної експертизи. Це усуне всі питання і нарешті припинить прикривання злочинного умислу і підготовку до теракту шляхом ввезення ворожої денеерівської зброї на територію української держави».

Пояснення Н. Савченко

Після виступу Генпрокурора головуючий оголосив: «Слово для пояснень надається народному депутатові України Савченко Надії Вікторівні, до 15 хвилин. Будь ласка».

Одягнена в чорне Н. Савченко вийшла на трибуну, підняла над головою розгорнутий планшет з нагородою і раптом з незрозумілою грубістю почала: «Зараз всретесь. Оце - Зірка Героя України».

І з зали залунало: «Ганьба!»

На це Н. Савченко продовжила вкрай схвильовано, тому дещо хаотично, піднявши розгорнуте посвідчення: «Ви зараз кричите «ганьба» Зірці Героя України, її мають дуже багато українців.

А оце - депутатське посвідчення, депутатський мандат. Що дорожче? Що варто зрадити першим? Покласти вам мандат і піти з політики, щоб ви були щасливі, чи відмовитися від Зірки Героя, як багато хто хоче?

Люди, які мене підтримують, кажуть: «Не віддавай Зірку», - але вони зрозуміють, якщо я її віддам на поталу тим, хто буде потім «порохоботить». А якщо я віддам, ті, котрі «порохоботять», все одно будуть лити лайно. То питання: чи варто мені зраджувати народ України, віддаючи Зірку Героя України?

Ні, не зраджу. Це звання дається нелегко, це звання дається кров'ю дуже багатьом людям. Я доводила, що я є героєм України в московських в'язницях проти ворога зовнішнього, доведу і вам, внутрішнім ворогам України, що таке герой України...

Генпрокурор вам розповів, як розриваються снаряди. Страшно? Коли розписали,  який радіус дії калібру, які уламки, які травми від цього? А ви можете собі уявити, що сотні людей і тисячі це знають на собі особисто. А хтось припинив тут війну? Спробував, перестав красти, як обіцяв? Та що вже зробиш з тим красти...

Українці зараз хочуть миру і з того, і з цього боку. (Шум у залі).

І якби із вас хоч хтось поїхав і поговорив з українцями від заходу до сходу, то ви б зрозуміли, що єдиним злом в Україні, яке не дає миру, - це є українська влада. А злом поза Україною, яке не дає миру, - це є російська влада. То чим ми відрізняємося для нашого народу від нашого окупанта?

Все, що зараз назвав Генеральний прокурор, інкримінував мені як злочин, були точно його дії як лідера Майдану. У вас вийшло, у вас вийшло прийти до влади, не вийшло у народу - змінити систему...

Українці - це явка ваша з повинною, покарання за ваші злочини вас наздожене. Мене налякати чимось - ви не налякаєте, пропонуючи мені оборудки, я на них не піду.

...Страх є у вас у парламенті, і я не єдина в парламенті, хто так думає. Так думає весь український народ!

Я сказала «весь український народ», який ви вбиваєте, який ви розділяєте, з ворогом якого ви торгуєте. Ви не зробили в цьому парламенті нічого за 4 роки, щоб війна, яку ви розпочали, ділячи портфелі, не прийшла до вас у парламент! Не зробили нічого! І тому зараз це просто лакмус. А далі ви побачите, що буде.

Якщо далі батьку доведеться підривати гранату в суді для того, щоб хоч якось досягнути справедливості; якщо далі військовому, який повертається з фронту, доведеться закінчуватися життя самогубством, а куля в лоб так і не прилетіла тому, хто кричав і так просив собі кулю в лоба, то не я буду вашою небезпекою в парламенті. Вашою небезпекою буде ваш народ».

Виступи нардепів

Практично всі, хто виступав від фракцій і груп, підтримали подання Генпрокурора.

Представник ВО «Батьківщини» С. Соболєв назвав поведінку Н. Савченко клоунадою. Представник БПП О. Бригинець висловив думку, що тюрма зламала Надю Савченко і вона, все-таки, злочин готувала.

Лідер фракції «Самопоміч» О. Березюк більш глибоко проаналізував ситуацію: «Так бавитися з українською державністю і безпекою кожної людини в Україні і держави загалом не можна. Це викликає у мене сум і сором, у людей це викликає гнів, ненависть і сміх, половина - ненавидять, половина - сміються.

Сьома, якщо не помиляюся, полум'яна проповідь Генерального прокурора у Верховній Раді України про злочини, які він розслідує, і наші голосування про зняття недоторканності, й арешти, і затримання. Що це дало, що це принесло країні: кошти, безпеку? Ні, це викликає гнів і ненависть у людей, тому що сьогодні в парламенті відбувається злочин, коли неможливо повернути 15 мільярдів гривень, вкрадених у селян, від двох олігархів. Це цікавить Генеральну прокуратуру? Ні, це викликає гнів і ненависть у людей. Хто користується цим природнім гнівом і ненавистю людей? Звичайно, тим користується ворог, зокрема, як і зовнішній, так і внутрішній. Чи не є це спецоперацією з обох боків, щоб не сталося вчасних виборів президента? Чи не є це спробою зовнішніх і внутрішніх ворогів, яким вигідний хаос в країні?

Це, що відбулося, - це ще одна дискредитація, знаєте чого? Мирного протесту людей проти свавілля влади. Це - дискредитація мирного протесту людей, кожен, хто тепер буде виходити на протест мирний, буде або москалем, або терористом. Це є злочин проти українських людей».

Позицію нардепів, які напередодні вагалися, висловив нардеп Є. Рибчинський: «Ще сьогодні зранку я готувався до того, щоб проголосувати за зняття недоторканності і не голосувати за взяття під варту. Я ще дуже сподівався на те, що Надіїна промова дасть нам змогу хоч якимось чином її амністувати. Але її промова повністю довела її вину, на превеликий жаль. Вона хоче об'єднати сепаратистів всередині країни. Сепаратистів із «ЛНР», «ДНР» і сепаратистів, які сидять, які переїхали в серце України - в місто Київ. На превеликий жаль, на превеликий жаль, я дуже сильно розчарований».

Нардеп Тетяна Чорновіл звинуватила Н. Савченко у завищеній самооцінці: «Тут не є протистояння українського народу і навіть цього залу, тут є протистояння українського народу і Наді Савченко, в якої насправді корона просто виросла до небес, і вона вирішила, що вона може протиставитися і сама обійняти цю владу, сама зайти в Адміністрацію президента. І це насправді гидко, коли корона одної людини створює таку ситуацію в країні, яка дає можливість знищити нині українську державну владу і привести до влади Росію».

 

На підтримку Н. Савченко під час цього обговорення публічно не виступив жоден нардеп, навіть колишні учасники добробатів.

Завершальне слово Н. Савченко

Н. Савченко «гіпнотизує» Ю. Луценка під час його виступу

Опинившись знову на парламентській трибуні і розуміючи уже, чим закінчиться це засідання, Н. Савченко, тим не менше, в тому ж наступальному тоні заявила: «Важка ситуація в залі, але щоб трохи заспокоїти ваші емоції і ваші нерви, хочу вам сказати, що в України дійсно є вихід, без терактів, без складних моментів, які можуть зруйнувати країну. Є звичайний, простий вихід, це дійсно законний вихід - це зміна політичної системи.

Це той закон, який ви не приймаєте про виборчу систему. Це можливість надати українцям право як вибирати депутатів, так і відкликати...

Це право українців мати право на референдуми, обов'язково, щоб влада їх чула...

Ми не можемо зробити імпічмент президенту, тому в нас відбуваються Майдани. Для того, щоб можна було зробити ситуацію в Україні без зламу України, без приведення сюди ворога. Це дійсно є поки що у ваших руках, у наших руках зробити це в конституційний спосіб... 

Ми повинні врахувати волю народу для того, щоб не повіяв вітер з холодного яру.

Щоразу, виступаючи тут, ви переводите все в політичні моменти, вигідні вам. Щоразу, виступаючи з цих трибун, ви намагаєтеся людям забрехати вуха так, щоб вони не зрозуміли, де правда.

Не зробила ця влада нічого для того, щоб Україна залишилася сильною, незалежною, не зробили ці люди, які впродовж 26 років у парламенті, цього для українців.

Звинувачувати мене у зраді України, так, як ви зараз звинувачуєте ще дуже багатьох отих добробатів... які пішли на фронт, яких зараз депутати змушені йти, брати на поруки, звинувачувати і робити вчорашніх героїв сьогоднішніми антигероями лише через те, що вони не згодні з позицією і політикою чинної влади, це зараз дійсно все, що може зробити влада, все, чим вона користується.

Дати вам можливість зрозуміти, що теракти, які ви робите економічними, теракти, які ви робите фінансовими, теракти, які ви робите комунальними платежами, законодавством України, повернуться вам...

І ця ситуація, яка була створена мною зараз у сесійній залі, яку треба було придумати, якийсь вихід, я завжди українцям казала: я не буду викликати вас на майдани, я не хочу, щоб ви мерзли і помирали, я не дію так, як та влада, яка прийшла до керма, я не дію тими методами. Я хочу запустити щось, і якщо ви дивилися те відео, там була сказана така одна фраза, кілька разів була повторена Рубаном для камери і мною була сказана фраза: герої повинні вмирати. Так, повинні, якщо того вимагає Україна. Україна понад усе! Була, є і буде. Не важливо, виживу я чи виживе ще хтось, виживе Україна. Україні бути!

Слава Україні! Героям слава!»

Завершальне слово Генпрокурора

«Шановні народні депутати! Триває війна. Українсько-російська війна триває уже більше, ніж для України тривала Друга світова війна. Завдяки нашим героїчним Збройним силам, всім українським владним інституціям створена українська армія, яка унеможливила військове захоплення нашої країни. Завдяки міжнародному антипутінському фронту це також військове вирішення для Путіна проблеми України стало практично неможливим, тому основні зусилля агресора останні роки зосереджуються на підриві України зсередини. Це те, чим завжди знищували Україну, всі її спроби стати незалежною державою, так, як знищували її в часи Хмельницького, так, як знищували її в часи Руїни, так, як знищували її в часи національно-визвольних змагань початку ХХ сторіччя, середини ХХ сторіччя. Завжди знаходилася людина, яка одягала на себе маску патріота і підривала українську державу. І після цього приходила нова окупація, яка заковувала українців в ярмо. Не мною сказано, а святим письмом: розділений дім не вистоїть. Найбільше, що хоче Путін і його п'ята колона тут, в Україні, - розділити нас...

Сьогодні ми присутні при виявленні ще одного важливого елементу цього внутрішнього антиукраїнського фронту - терористичний дует Рубана і Савченко не є окремим епізодом; я впевнений у тому, що він координується з усіма іншими елементами антиукраїнської діяльності...

Ми щойно чули не один раз у промовах народного депутата, суб'єкта мого подання, про збройний переворот на Майдані, про олігархів, які його, нібито, фінансували, про те, що Порошенко розв'язав війну, про те, що ми не хочемо почути народ Донбасу. Все це вже ми чули. В Сімферополі, в Луганську і в Донецьку. І автор цього поки що схований за лаштунками.

Знаю і зроблю все, щоб прийти сюди й не просто назвати прізвище, а проголосити про порушення кримінальної справи і притягнення головного ворога України, який організовує цей внутрішній підривний антиукраїнський фронт.

Зараз прошу для цього, саме для цього - для торжества Закону, для захисту держави, для спокійного життя людей простих на вулицях Києва - проголосувати за мої три подання три «за»: за притягнення до кримінальної відповідальності, за затримання та арешт».

Усі в залі зрозуміли, що Ю. Луценко прозоро натякав на Віктора Медведчука - як на того ляльковода, який, на його думку, стоїть, зокрема, за В. Рубаном в Н. Савченко.

Голосування

Після виступів головуючий наголосив, що обговорення завершене по повній процедурі, і питання поставили на голосування. Їх було три.

	Світлина-пересмішник іронізує над чинними нардепами

З кожним разом голосів ставало трохи менше. Але їх вистачило, щоб задовольнити подання Генпрокурора.

Перше голосування: про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Савченко Н. В. «За» - 291. Рішення прийняте.

Друге голосування: про надання згоди на затримання народного депутата України Савченко Н. В. «За» - 277. Рішення прийняте.

І третє голосування: про надання згоди на обрання стосовно народного депутата України Савченко Н.В. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, арешту. «За» - 268. Рішення прийняте.

Суд і арешт

Після голосування тут же, у кулуарах ВРУ, слідчий СБУ зачитав Наді Савченко повідомлення про підозру. Вона слухала його спокійно, закликала не хвилюватися і, взагалі, поводилася надзвичайно впевнено й оптимістично.

Запропонувала йти до ізолятора СБУ пішки, що складає декілька кілометрів. Слідчий погодився, і вся кавалькада в супроводі натовпу журналістів, фотографів, телеоператорів рушила вулицею.

Дорогою Н. Савченко обнялася зі сестрою Вірою і матір'ю, якій нині знову доводиться переживати за доньку.

Переночувавши в СІЗО СБУ, наступного дня Н. Савченко постала перед Шевченківським судом столиці, де суддя Євген Сидоров присудив їй двомісячне утримання під вартою - до 20 травня.

Надія знову гостро виступила й оголосила про голодування.

Ситуація, що називається, пішла по другому колу.

Критики влади, іронізуючи над рішенням ВРУ про арешт Наді Савченко, опублікували світлину-пересмішник, яка нагадує про протести, коли Н. Савченко сиділа в російській в'язниці, а Верховна Рада вивішувала у залі банери, в яких писалося про наступний день голодування Наді.

Захист подав апеляцію на рішення про арешт, але, думаю, вона буде відхилена.

Відгуків на всі ці події багато, і вони дуже різноманітні.

В цій неясності ясно одне - політико-психологічна напруга зростатиме, дихання виборів буде відчуватися дедалі більш гарячим, а справа Н. Савченко ще  піднесе сюрпризи.

Як би не назвати теперішню ситуацію навколо Н. Савченко - драмою чи фарсом - але вона відбувається у контексті справжньої історичної трагедії України, котрій віками і десятиріччями не дають випростатися зі сталевих обіймів внутрішніх та зовнішніх ворогів, що висотують усі соки та блокують поступ країни до кращого майбутнього - в коло розвинених держав.