Молдова, Україна і Грузія домовилися спільно протидіяти гібридній та інформаційній
війні РФ.
Міжпарламентську конференцію «Грузія,
Республіка Молдова та Україна: Східне партнерство і сучасні виклики безпеки», яка
відбулася на початку березня у столиці Молдови, чекали давно. Експерти й політологи
ще дадуть свою оцінку цьому форуму, проте саму конференцію вже зараз називають регіональним
Мюнхеном.
Завдяки зусиллям голів парламентів
Молдови (Андріана Канду), України (Андрія Парубія) і Грузії (Іраклія Кобахідзе)
в регіоні створюється майданчик, де можна буде на постійній основі обговорювати
виклики і проблеми, з якими зіштовхується кожна з країн і регіон в цілому. А проблем
накопичилося безліч, і вирішувати їх поодинці практично неможливо.
Газ як символ шантажу
День проведення конференції (2 березня)
був вибраний не випадково. Саме цього дня 26 років тому Молдова вперше відчула на
собі біль і наслідки збройного конфлікту, що спалахнув на берегах Дністра. Війна
давно закінчилася, але два береги Дністра досі розділені «кордоном». А на території
Придністровського регіону Молдови надовго прописалися і продовжують залишатися російські
війська. Через такі ж трагічні події пройшла і Грузія, а чотири роки тому - з аналогічними
викликами і російською агресією зіштовхнулася й Україна.
Останнє рішення російського «Газпрому»
розірвати контракт із «Нафтогазом» на постачання і транзит газу через територію
України - яскраве підтвердження того, що консолідація сил у протистоянні російському
тиску необхідна, і проведення Кишинівської конференції, як частина спільної боротьби,
- подія особливої значущості.
Буквально всі учасники дебатів зазначали:
Москва так і не відмовилася від використання природного газу як своєї головної зброї
економічного шантажу та інструменту тиску. А спікер Верховної Ради України Андрій
Парубій прямо закликав учасників конференції об'єднатися, щоб зупинити «політичний
проект Путіна «Північний потік-2».
За його словами, сьогодні дуже важливо
виробити єдину позицію для забезпечення енергетичної безпеки не лише трьох країн,
а й усіх держав регіону.
Немає лиха без добра
Вихід зі ситуації, як наголосив на
форумі колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру при Атлантичній
Раді Джон Гербст, може бути лише один: диверсифікація енергетичного ринку й єдина
енергетична політика у країнах Євросоюзу. Цю проблему бачать і шукають шляхи її
вирішення й Україна, і Молдова, і Грузія.
Молдова вже отримує частину газу
з Румунії через газопровід «Ясси-Унгени». А до кінця 2018 - початку 2019 року країна
і зовсім може звільнитися від газової залежності від Росії. Справа в тому, що до
того часу румунська компанія «Трансгаз» (найбільша газорозподільча компанія в Румунії)
обіцяє здати в експлуатацію магістральний газопровід «Унгени-Кишинів». Пропускна
здатність газової труби - понад 1,5 мільярда кубічних метрів газу в рік - дасть
змогу країні повністю забезпечити себе газом, об'єднавши газотранспортні системи
Молдови і Румунії (читай, Євросоюзу). Спікер парламенту Молдови Андріан Канду заявив,
що будівництво газопроводу забезпечить не лише енергетичну безпеку та незалежність
Молдови, але і стане гарною підмогою для вирішення багатьох питань регіональної
енергетичної безпеки.
Боротьба з фейками
Однією з основних тем конференції
стало питання інформаційної безпеки. Особливо, з урахуванням восени 2018 року парламентських
виборів у Молдові і майбутніх президентських виборів в Україні. Молдова, як зазначив
на конференції спікер парламенту Канду, при всьому своєму прагненні провести коректні
і вільні вибори, вже відчуває на собі втручання у виборчу кампанію: російські ЗМІ
відкрито підтримують проросійські політичні партії, намагаючись дискредитувати будь-які
рішення, які приймають проєвропейський парламент і уряд країни.
І якщо до Кишинівського форуму кожна
з країн діяла поодинці, то відтепер протидіяти фейкам Молдова, Україна і Грузія
домовилися спільно. Як зазначив глава грузинського парламенту Іраклій Кобахідзе,
тільки об'єднаними зусиллями можна буде протистояти сучасним викликам і загрозам,
гібридним та інформаційним війнам, забезпечуючи мир і стабільність у регіоні.
Тим більше, що досвіду боротьби з
російською пропагандою у кожній із країн накопичено чимало. У Молдові, до речі,
вже набув чинності Закон про заборону ретрансляції на території країни політичних
ток-шоу, аналітичних, військових та інформаційних програм російського телебачення.
Порушникам закону загрожують серйозні фінансові штрафи аж до відкликання ліцензії
на мовлення. А спікер Андрій Парубій запропонував Молдові та Грузії, іншим країнам
регіону ознайомитися з українським досвідом протидії російській пропаганді та інформаційних
диверсій.
Посприяти об'єднанню зусиль зможе
і Міжпарламентська асамблея «Молдова-Україна-Грузія». Ініціатором її створення виступив
спікер ВР України Андрій Парубій. Він також запропонував розробити спільну стратегію
безпеки і сформувати спільну військову бригаду за аналогією з Литовсько-Польсько-Українською
бригадою імені Костянтина Острозького.
Глави парламентів Грузії, Республіки
Молдова та України підписали спільну заяву, в якій підтвердили прихильність європейській
інтеграції, а також Відкритий лист до голів парламентів європейських держав щодо
оцінки «Північного потоку-2» як чинника дестабілізації.
Автор: Зінаїда Гурська,
Кишинів
Фото автора
Джерело:
«Укрінформ»