Китайське державне агентство «Сіньхуа» опублікувало перелік змін до конституції КНР - основного закону, який визначає базові принципи державного устрою китайської держави та права і обов'язки китайських громадян. Обговорені та затверджені на 3-му позачерговому пленумі центрального комітету КПК питання, 5 березня були винесені на розгляд парламенту - Всекитайських зборів народних представників (ВЗНП).

Фото «Сіньхуа»

Чим цікаві ці зміни? У текст основного закону планується вписати тези Сі Цзіньпіна про «соціалізм із китайською специфікою для нової ери», озвучені ним раніше, на 19-му з'їзді КПК у жовтні минулого року, та принципи «наукової концепції розвитку», вироблені ще попереднім лідером - Ху Цзіньтао.

Є там пункт про «роботу над будівництвом спільноти спільної долі», яку Китай наразі використовує у реалізації своєї зовнішньої політики, в тому числі через глобальний проект «Один пояс, один шлях».

Планується підвищити роль КПК, поклавши на неї відповідальність за будівництво «соціалізму з китайською специфікою».

Якщо говорити про державні органи, то тут посилюється контроль за діяльністю чиновників: включено пункт про те, що всі державні службовці повинні перед вступом на посаду публічно присягати на вірність конституції. Створено новий антикорупційний орган - Національну наглядову комісію, яка замість Центральної комісії з перевірки дисципліни тепер має виконувати роль спецслужби для нагляду за тим, наскільки ефективно чиновники втілюють у життя ідеї партії.

Новацією стало видалення пункту про те, що Голова КНР і його заступник можуть обіймати посаду не більше двох термінів поспіль, що фактично відкриває можливість для переобрання нинішнього лідера Сі Цзіньпіна на третій термін у 2022 році.

Західні ЗМІ найбільшу увагу приділили саме цьому питанню, назвавши даний крок маркером того, що Сі Цзіньпін прагне зміцнити партійний контроль над суспільством та відновити місце Китаю «як глобальної сили», що потребує його особистої участі. Про це, зокрема, пише The New York Times. Це може негативно позначитися на проведенні реформ, вважає Карл Мінзнер, професор права в Фордхемському університеті в Нью-Йорку. До того ж цей крок посилить суперечності в чутливих питаннях між Вашингтоном та Пекіном, переконаний директор Китайського центру Джона Л.Торнтона американського інституту Бругінгса Чен Лі.

Для експертів, зокрема, й західних, цей крок не став великою несподіванкою. Про нього аналітики почали говорити ще під час 19-го з'їзду КПК, коли можливість переобрання Сі Цзіньпіна на третій термін випливала зі значного посилення його впливу та відсутності ймовірних наступників серед нового складу політбюро ЦК КПК. Починаючи з 1990-х років, на початку другого терміну чергового генсека до Політбюро традиційно вводився молодший член партії, який вважався наступником, і міг залишатися біля «керма» 10 років після відходу попередника (зазвичай, після досягнення 69 років).

«Укрінформ» поспілкувався з українськими експертами і китаєзнавцями про те, як зміни до конституції можуть вплинути на внутрішню політику Китаю та його роль на світовій арені.

Яка поправка до китайської конституції є найсуттєвішою?

Олексій Коваль, журналіст-міжнародник:

- Усі суттєві, бо конституція КНР не змінювалася вже 14 років, і, за традицією, правки до основного закону вносяться тоді, коли такі зміни назріли. Важливою є фіксація ідеологічних напрацювань лідерів КНР четвертого і п'ятого поколінь, а саме «теорія про науковий розвиток» Цзян Цземіня і «соціалізм з китайською специфікою для нової ери» Сі Цзіньпіна.

В практичному плані вагомою є згадка про роль партії в статті першій основних положень - «Керівна роль КПК є визначальною характеристикою соціалізму з китайською специфікою». Себто, хоча партія не підпорядковує собі державні інституції та не перебирає функції держави (як це було за часів «Культурної революції» часів Мао Цзедуна), але тепер законодавчо закріплено, що той лад, який будується в Китаї, визначається компартією, і основний закон закріплює її керівну роль, робить її першоджерелом для визначення пануючої ідеології.

Третя ключова поправка - створення наглядових комісій на всіх щаблях адміністративного і державного управління, що повинно, на думку китайського керівництва, посилити контроль за чиновниками, зробити їх відповідальними за рішення, що порушують закон, зробити більш жорсткою систему покарання.

З іншого боку, це все є перенесенням на державний рівень практик і настанов, які вже 5 років використовувалися в антикорупційній боротьбі у КПК. Тісніша координація наглядових комісій з судами, прокуратурою, правоохоронними органами, на думку авторів змін до конституції, дозволить посилити ефект цих нових форм боротьби з корупцією. У цьому процесі конституція має відігравати роль основного базового документу, і саме на ній тепер складатимуть присягу всі китайські урядовці - це теж нова поправка. Дотримання конституції, законів стає одним із критеріїв оцінки роботи чиновників, а сама конституція стає основою тієї держави, яку будує Китай.

Тож я не став би перебільшувати значення змін, які усувають обмеження для голови КНР займати свою посаду понад два терміни. Це рішення було очікуваним у колах спеціалістів, і його ймовірність зросла за підсумками ХІХ з'їзду КПК.

Чому саме зараз ухвалили рішення зняти обмеження на термін перебування при владі голови КНР?

Віктор Кіктенко, завідувач відділу Далекого Сходу Інституту сходознавства НАН України, президент Української асоціації китаєзнавців:

- Дворазовий максимальний термін перебування на посаді Голови КНР введений при Ден Сяопіні, який запустив масштабні реформи, що тривають і досі. Китай до сьогоднішнього моменту перебуває у стані переходу від однієї якості в іншу. Змінюється, насамперед, економічна складова: від планової економіки перейшли до економіки з капіталістичними формами господарювання, але при збереженні державного управління.

Останні ж зміни до конституції є ознакою завершення циклу політичних реформ і закінченням циклу Ден Сяопіна. Китай повертається до моделі, яка існувала протягом усієї чотирьохтисячолітньої історії. Адже останні 40 років - єдиний період в історії Китаю, коли хтось обмежував владу. При цьому обмеження ввели для того, щоб подолати негативні наслідки маоїзму. Зараз ми спостерігаємо за закріпленням певного курсу, коли вже визначені конкретні орієнтири, і зміна влади, на думку китайських керівників, може нашкодити досягненню цих завдань.

Водночас, у конституції не написано, що Сі Цзіньпін правитиме нескінченно, там лише знімають обмеження на два терміни.

До чого призведуть зміни до конституції КНР?

Андрій Гончарук, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, радник правління Української асоціації китаєзнавців:

- Зняття обмежень на термін перебування при владі - це, безперечно, антидемократичний крок, і в європейському сприйнятті багаторічне керівництво та зосередження важелів управління в руках однієї особи завжди викликає питання.

Але в умовах сучасного Китаю - це сигнал китайському суспільству, що перечекати не вийде. Із Сі Цзіньпіном, у першу чергу, пов'язана боротьба з корупцією, отже, це є сигналом того, що антикорупційна політика - «всерйоз і надовго», через 5 років «відкату» назад не буде. З цієї точки зору подібна зміна може вважатися позитивною для Китаю. Зокрема, це стосується усіх анонсованих на багато років уперед завдань для країни - курс змінюватися не буде.

Що стосується побоювань із приводу так званої «узурпації влади», то, гадаю, вони не мають ґрунту: попередні лідери Цзян Цземінь і Ху Цзіньтао не мають ніяких проблем із нинішнім керівником, їхні принципи навіть вносяться до керівних документів держави та продовжують виконуватися.

Чи можуть зміни до конституції спричинитися до створення культу особистості?

Олексій Коваль, журналіст-міжнародник:

- Говорити про культ особи в тому сенсі, як він існував при Мао Цзедуні чи Сталіні в СРСР, - було б помилкою. Але, через існування певних традицій, прийнятих у партії та суспільстві, зокрема визнання за Сі Цзіньпіном статусу «серцевини або ядра партії», закріплення ідеології китайського соціалізму Сі Цзіньпіна із вказанням його імені, чого не було з часів Мао Цзедуна, можна говорити, що формується пропагандистське підсилення його ролі в партії і державі, порівняно з усіма іншими керівниками Китаю.

Водночас, зважаючи на те, що Китай проголосив побудову правової держави, а також на те, що Сі Цзіньпін та його родина на собі відчули наслідки "культурної революції", я не думаю, що все це призведе до утвердження культу особи, принаймні такого, який призвів би до тяжких наслідків для КНР і КПК. Якщо ж «культ Сі Цзіньпіна» й виникне згодом, то це буде, напевно, протилежність маоїстському культу - в сенсі дотримання правових норм, як мінімум. Але очевидно, що його ім'я потрапить до списку китайських керівників, які своєю діяльністю суттєво змінили країну, і змінили на краще.

Автор: Юрій Пойта

Джерело: «Укрінформ»