Минулої неділі, 4 березня, Союз Українок Америки Чиказької Округи (голова Округи Люба Калін), відзначив День вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні. Організацією цього заходу займався новостворений 141 відділ СУА. Віддати шану Героям Небесної Сотні прийшли представники громадських організацій: Кредитівки «Самопоміч», Фундації «Спадщина», УККА, відділ Іллінойс, «Помаранчевої Хвилі», радіо «Українська Хвиля», а також представник духовенства - парох парафії св. о. Миколая о. Богдан Налисник. На жаль, священики з інших парафій, мабуть, не мали змоги бути присутніми.

Почесними гостями свята були: начальник відділу з питань гуманітарної політики Київської міської ради Любов Матвійчук, член головної управи СУА з Нью-Йорка Христина Бойко, легендарна медсестра Майдану Олеся Жуковська, народний артист України, поет, журналіст, композитор, співак, член спілки письменників України - Анатолій Матвійчук.

Ведуча програми оголосила про відкриття свята: «Пам'ятаймо Сотню Небесну». На екрані - відео пісні «Сотня Небесна». Всі присутні встали.

Свято розпочалося внесенням державних прапорів України і Америки ветеранами 32 відділу.

Прозвучали Державні Гімни Америки та України.

До слова була запрошена член Чиказької управи СУА Катерина Гриневич, яка привітала присутніх у залі від чиказької управи СУА.

Ведуча свята Іванна Яковенко надала слово п. Христині Бойко, представнику екзекутиви СУА, яка розповіла про роботу СУА з часу Майдану до теперішніх днів і про те, що СУА минулого року був визнаний переможцем у допомозі захисникам України і нагороджений бурштиновим Ангелом. Нагороду вручали президент України Петро Порошенко і Катерина Ющенко.

Провести молитву був запрошений отець-парох церкви св. о Миколая Богдан Налисник, який після молитви поблагословив їжу, і всі присутні пригощалися смачним обідом.

Після обіду ведуча свята запросила на сцену народного артиста України Анатолія Матвійчука, який звернувся до громади:

«Вітаю вас, шановна українська громадо!

Надзвичайно важко повертатися до подій чотирирічної давності, подій найдраматичніших у сучасній українській історії. Ці події назавжди змінили Україну та українців.

Три місяці драматичної боротьби народу за власну гідність і за свою долю вписали навічно в історію України імена нових героїв, які не стерти з пам'яті».

Такими словами розпочав розповідь про Небесну Сотню народний артист України, член спілки письменників, співак, поет, композитор, журналіст і просто надзвичайно хороша людина, патріот свого народу - Анатолій Матвійчук.

Небесна Сотня! Так охрестили їх - і це прийнята в Україні збірна назва усіх загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до подій Євромайдану від грудня 2013 до лютого 2014 року. Саме 21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала ЖЕРТВАМИ загиблих Героїв Майдану.

Цього дня на Майдані відбулося прощання з убитими повстанцями, яких у жалобних промовах називали Небесною Сотнею (за віршем української поетеси Тетяни Домашенко). Під час прощання із загиблими вперше прозвучала пісня «Пливе кача...» Список на виплату грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн. налічував 98 осіб.

 

Початок цих подій припадає на ніч із 29 на 30 листопада 2013 року. На Майдані Незалежності тієї листопадової ночі перебувало близько 400 протестувальників. Це були, здебільшого, кияни і студенти місцевих навчальних закладів. Вони мітингували на Майдані Незалежності, висловлюючи своє невдоволення рішенням уряду Януковича призупинити підготовку Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Люди не розходились і вночі. Аж раптом близько 4 години ранку на головну площу Києва і України почали завозити вантажівками елементи для монтажу новорічної ялинки, яку почали встановлювати неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції (до 2000 осіб) оточили активістів. Це сталося тоді, коли одні з них, стомлені, дрімали, інші грілися біля багаття; хтось співав пісні. Як виявилося згодом, ця силова спецоперація називалася досить прозаїчно - «розчистка території для встановлення новорічної ялинки».

В результаті наступу силовиків десятки людей були жорстоко побиті, серед них - чимало студентів. На відеозаписах, оприлюднених в Інтернеті, було видно, як бійці «Беркута» виштовхують людей зі сходів біля монумента Незалежності, б'ючи їх палицями та ногами. Декого продовжували бити навіть після того, коли люди падали. Міліціянти у повній бойовій екіпіровці гналися за своїми беззбройними жертвами, переслідуючи їх далеко за межами Майдану.

Незабаром страшні кадри побиття потрапили на телебачення та в Інтернет - разом із закликами до українців їхати до Києва і зібратися на Майдані, щоб висловити своє обурення і недовіру владі. Влада ж підняла на охорону порядку десятки тисяч міліціянтів, яких за наказом звозили звідусіль поїздами та автобусами, здебільшого, зі Сходу України і Криму. Майдан був взятий у кільце. Почалися провокації і спроби знесення наметового містечка. Повідомлення про перші жертви збурили Майдан. Ось деякі прізвища. МИХАЙЛО ЖИЗНЕВСЬКИЙ, білорус, 22 січня 2014 року отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею.

НІГОЯН СЕРГІЙ, родина якого колись  втекла з охопленого Карабаху до Дніпропетровської обл. Вогнепальне поранення картеччю в груди і шию.

РОМАН СЕНИК, зі Львівщини, 24 січня отримав вогнепальне поранення плеча і легенів. Стік кров'ю.

БОНДАРЕВ СЕРГІЙ, програміст із Краматорська, Донецької обл. Загинув 8 лютого. Чотири кулі в тілі.

Гинули люди різного віку.

Наймолодший - НАЗАР ВОЙТОВИЧ, 17 років, з Тернопільщини.

БРЕЗДЕНЮК ВАЛЕРІЙ, художник, 20 років. Загинув 8 лютого. Постріл у спину.

УСТИМ ГОЛОДНЮК, зі Збаража, студент, 20 років.

ГУРИК РОМАН, 20 років. Студент філософського ф-ту Прикарпатського Університету. Куля в скроню.

ПАНТЕЛЄЄВ ІВАН, рок-музикант із Краматорська. Вісім куль у тілі.

Були люди, які, незважаючи на свій похилий вік, прийшли на підтримку Майдану:

ІВАН МАКСИМОВИЧ НАКОНЕЧНИЙ, 83 роки, помер від важких ран 19 лютого.

ЗАЙКО ЯКІВ ЯКОВИЧ, 74 роки, журналіст і письменник. Помер від інфаркту під час побиття.

Серед загиблих були по-звірячому забиті кийками і застрелені снайперами, отруєні газом і вбиті гранатами, викрадені і закатовані поза межами Майдану, а ще ті, хто згорів заживо у пекельному вогні Будинку профспілок.

Це була неймовірно жахлива трагедія, якої ще не переживала Україна в своїй новітній історії. 24 лютого 2014 року Міністерство охорони здоров'я України офіційно визнало 89 смертей та 726 постраждалих, 520 осіб опинилися у лікарнях.

Але вже 26 лютого 2014 року в Будинку профспілок знайдено ще 11 людей, які згоріли живцем.

У липні 2014 року з офіційного сайта слідчої комісії Верховної Ради стало відомо, що у справі про розстріл людей на Майдані вже за нового керівництва МВС було знищено всі докази злочинів на Майдані. Також було знищено всю документацію, що пов'язана зі зброєю.

У звіті СК зроблено висновок, що докази втрачено безповоротно саме через злочинну недбалість нового керівництва МВС.

24 лютого 2014 року Верховна рада України прийняла постанову 4213 «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Згідно з цим документом, наступний президент України мав право присвоїти звання «Герой України» полеглим під час збройних конфліктів упродовж листопада 2013-лютого 2014 р. в Україні. Авторами законопроекту виступили депутати від партії «Свобода» Ірина Фаріон, Ігор Сабій, Анатолій Вітів. Проект підтримали 342 депутати, серед яких були і депутати від опозиційних до Майдану партій.

21 листопада новообраний президент України Петро Порошенко підписав Указ № 890, згідно з яким «За громадянську мужність, патріотизм, героїчний захист конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу під час Революції гідності звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присвоєно ще 5 особам.

Серед тих, хто в ці дні трагічно загинув на Майдані, могла бути ще одна людина - юна медсестричка, яка перебувала в самій гущавині подій і надавала першу допомогу пораненим, перев'язувала травмованих.

Куля снайпера прирекла її до смерті. Але Божа воля була інакшою - Олеся вижила!

 

Саме тоді Анатолій Матвійчук написав для Олесі вірш і поширив його в Інтернеті.

 

Клятва Гіппократа

Надія й гордість мами й тата.

Весела. Гарна. Запальна.

Давала клятву Гіппократа

В своїм училищі вона.

А незабаром на Майдані,

В собі здолавши біль і страх,

Вона вже лікувала рани

І вбитих несла на руках.

Така проста, наївна й чиста,

Боролась, скільки мала сил,

Але для снайпера-садиста

Вона попала на приціл.

 

Так чітко, як на тренуванні,

Припав він до свого ствола -

І куля - вперше і востаннє

Дівочу шию обпекла.

Вона шепнула: «Я вмираю...»

І вже була безсила плоть...

Але на цім шляху до Раю

Зустрівся з нею сам Господь.

 

Душа завмерла, як билина,

Почувши Голос Неземний:

«Не поспішай сюди, дитино,

Це час не твій, це час не твій...

Заради Клятви Гіппократа,

Яку давала людям ти,

Живи-щаслива і багата...»

І вдарив Промінь з висоти.

 

Після цього Олеся Жуковська розповіла присутнім про те, як вона потрапила на Майдан, як допомагала пораненим, про всіх своїх друзів з Майдану.

Її розповідь була відвертою, щирою. Важко було повірити, що ця тендітна дівчина перейшла через справжнє пекло. Тепер Олеся навчається на 5 курсі медичного університету в Києві. Я вірю, що вона буде добрим лікарем, яку б вона спеціальність не вибрала. Поки що хоче бути дієтологом.

Олеся з радістю відповідала на запитання, які їй задавали.

Хочеться відзначити ще одного учасника Майдану - Дмитра Петрука, який є диктором на радіо Юкі-Драйв (UkieDrive). Тихий, відповідальний і надзвичайно скромний хлопець. На жаль, він не міг бути з нами в неділю, але душею він був з нами, і ми ще будемо мати можливість поспілкуватися з ним.

Після урочистої частини пан Анатолій читав свої вірші, співав патріотичні пісні, присвячені Героям Небесної Сотні.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. Представник Київської міської ради п. Люба Матвійчук вручила грамоту Іванні Яковенко «За вагомий внесок, підтримку і популяризацію української культури».

Після закінчення концерту люди купували книжки і диски улюбленого співака і поета, спілкувалися і фотографувалися на згадку. Було таке відчуття, що тут витає дух Майдану, що душі Героїв Небесної Сотні є біля нас і шепчуть нам: «Бережіть Україну для наступних поколінь! Адже ми недарма віддали за неї своє життя!»

Слава Україні! Героям Слава!

 

Щира подяка всім, хто прийшов віддати шану Героям Небесної Сотні.

 

Нашому генеральному спонсорові -

Кредитній Спілці «Самопоміч» за виготовлення афіш і матеріальну підтримку - чек на суму $500;

Фундації «Спадщина» - чек на суму $500

Globalinvest inc. - чек на суму $1000

«Чайка»inc. - чек на суму $100

 

Інформаційним спонсорам:

Газеті «Час і Події»,

Радіо «Українська Хвиля»,

Радіо «Українська вечірня трибуна».

 

Всім, хто склав особисті пожертви:

Лушпинській Марії                        $10

Дмитрові Петріву              $20

Романові Гнатюку                        $40

Марійці і Тарасові Дроздам         $50

Володимирові Подю                    $125

Тані Шевченко                  $100

Надії Яковенко                  $200

 

Особлива подяка пані Христині Бойко, Юрієві Сороці, всім членкиням СУА, а насамперед, пані Оленці Матвіїшин, пані Катерині Іванишин, пані Лесі Бакун, Віолетті Репетюк, Тані Питак, Марії Гевало, Світлані Бондур за допомогу в проведенні свята.

Побажаємо нашим гостям щастя, всіх земних благ і Господнього благословення на всі їхні добрі справи.