Дерева масово уражає короїд, проти якого лісівники наразі не винайшли дієвіших засобів, окрім... масових вирубок.

Нещодавно довелося на власні очі побачити, яку випалену, образно кажучи, землю залишає після себе короїд. Виїжджаючи зі села Куликовичі, що за Колками, звернула увагу на величезний пустир понад дорогою, в кінці якого сиротливо розташувалося обійстя. Дивно було, чого це господарі оселилися так далеко від дороги, коли місця навколо - повно. Дивували острівки чахлих, обсмиканих деревець, які наче не мали де притулитися і стояли ото на цій белебені. «Тут ліс ріс, а короїд його з'їв, мусили всі дерева вирубати. Хата геть за лісом була, на хуторі, а вийшло, що на всіх тепер вітрах. І таких ділянок у наших лісах - десятки!» - пояснив чоловік, який через відсутність до села рейсового автобуса (погана дорога) підвозив мене в Колки.

Куликовичівці, які живуть серед прекрасної навіть узимку природи, бо село оточене лісом, і одразу за людськими городами протікає річка Стир, тепер починають замислюватися: а що ж воно буде далі? Якщо короїд пожиратиме ліси такими темпами... Гриби та ягоди є вагомим додатком до сімейних бюджетів у більшості селян. Споконвіку завдяки їм виживали. Степан Шикалюк, куликовичівський сільський голова, розповідає, що цього літа навіть... заблукав, шукаючи добре знайомі з дитинства грибні місця. «Я ж, - каже, - тут виріс, скільки разів тут ходив, а вирубані площі геть змінили всю картину в лісі!» Проте, навіть знаючи, скільки лісу вже пішло під бензопилу чи сокиру, Степан Васильович належить до тієї частини селян, які вважають: мало, мало ще лісівники рубають! «До межі дійшли, де ушкоджені дерева, і все, далі не рубають. А треба було б, мабуть, різати й живі ще дерева, аби не дати дорогу короїдові далі», - каже голова.

Через те, що в Куликовичах протікає Стир, тут не пам'ятають таких засух, які були в останні роки. Річка, траплялося, розливалася так, що від хлівів на центральній вулиці можна було човнами допливати в сусіднє Комарове. Причому, як пригадує місцевий священик отець Олександр Климук, який править у селі 14 років, пливли не руслом, а просто по лузі, навпростець, бо так вода розливалася. Саме засухи, вважають і в селі, стали причиною поширення цього злісного шкідника - короїда. «Ото як картопля в спеку потерпає, її верхівки в'януть, хиляться додолу, так і дерева, ушкоджені короїдом, починають в'янути з верхівки», - пояснює Олександр Чернишен, директор державного підприємства «Колківське лісове господарство».

Але сосна - не картопля. Її так просто не піділлєш і не покропиш. «Масово вирізають, кварталами. Люди дуже потерпають, бо знищуються ягідники, грибні місця, які тут були споконвіку. Не один рік вони наростали, а тепер пропадають», - констатує Степан Шикалюк.

Будемо чекати милості від природи?

Олександр Чернишен, директор ДП «Колківське лісове господарство», працює в лісовій галузі не одне десятиріччя. Перші провісники «атаки короїдів» лісівники спостерігали на перехресті біля Троянівки, де всихали окремі ділянки. Причиною вважали кореневу губку, і вона також була. Але короїд, як виявилося, своїми апетитами перевершив усіх, відомих до того, шкідників.

«Ми навіть купували в Польщі пастки, які ставили на ушкоджені короїдом дерева. То науковці визначили, що в пастки потрапляли 6-8 (!) видів різних шкідників, - каже Чернишен. - Вони розділяли між собою все дерево. Одні поїдали верхівки, інші по стовбуру спускалися аж до кореня, і таким чином сосна поглиналася ними повністю!»

Тетяна Касіч, директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист», яке вивчає ситуацію в лісах Волині, пояснює: «Короїд поширений зараз і в Росії, є спалахи в Чехії, Польщі, Білорусі. В Україні - це північна частина Київської області, є цей шкідник на Черкащині, Вінниччині, Львівщині, навіть на Кіровоградщині, але наймасовіші джерела його поширення - Волинь, Рівненщина, Житомирщина, Хмельниччина. На сьогодні під час лісопатологічного обстеження на Волині визначено другу стадію спалаху короїда, всього таких стадій є чотири. Тобто, ще не епідемія на Волині, але досить велика загроза лісам. Бо короїд уражає саме недостиглі дерева».

«Повірте, хіба нам цікаво вирубувати недостиглий ліс? - резонно запитує Олександр Чернишен. - Кожне дерево має свій вік і свою товарну цінність». Він каже, що хвору деревину не дуже хочуть брати і споживачі, й фактично дерева, які могли ще рости і рости і принести прибуток, після короїда йдуть банально на дрова.

Тетяна Касіч зазначає, що лише Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства - єдине в Україні - купувало пастки, щоб дослідити шкідників, які поглинають цілі лісові масиви. Раніше короїд вважався вторинним шкідником, доїдав уже хворе дерево. А тепер він вийшов на перший, так би мовити, план, і уражене ним дерево влітку, за сприятливих для нього погодних умов, гине за три тижні!

«Не думайте, що так просто зрубати чи зрізати навіть «мертве» дерево, - запевняє Олександр Чернишен. - Доки сокири нагострили, доки отримали всі дозволи, пройшли всі обстеження, то короїд уже перебрався на інші дерева. Ми запрошували на проблемні ділянки науковців, екологів, сільських голів, директорів шкіл, депутатів місцевих... Але ніхто насправді не знає, що можна ще протиставити короїдові, крім сокири!»

Є думка, що причиною такого нашестя короїдів стали зміни в природі. Що підтверджують і засухи в зоні Куликович. Олександр Чернишен розповідає, як колупали серед зими кору на сосні, тримали її якийсь час у руках, і заснулі, начебто, жучки починали оживати! Тобто, ці теплі зими їх не лякають абсолютно. Можливо, й справді треба нам чекати милості від природи, коли настануть такі зміни в кліматі, які підуть лісам на користь, а короїду - на смерть. Бо наразі це - той процес у природі, на який людина не може кардинально вплинути, не може зупинити.

А що кажуть екологи?

Начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук бачив наслідки діяльності короїда в Біловезькій Пущі, на території Польщі. Каже: «Хоча польські лісівники також пропонували вирізати хворі дерева, але це їм заборонили робити науковці. І за порушення - дуже великі штрафи. Тому картина там жалюгідна. Короїд масово пожирає дерева, вони падають, у лісі - хаос. Рубки проводять в експлуатаційних лісах, а в заповідниках - ні. Але ж шкідник не відрізняє, де заповідник, а де ліси незаповідні. Були випадки, коли хворі дерева просто падали на дорогу, пошкоджуючи автомобілі, що проїжджали по трасі! І в цих автомобілях гинули люди... Заборона вирізати хворі дерева пояснюється тим, що науковці вивчають ситуацію в природному, так би мовити, розвитку. Але при цьому Біловезька Пуща в цьому регіоні просто гине вже від бездіяльності».

Білоруси, як і українці, наразі, каже Ткачук, все ж надають перевагу вирубкам. Бо хоча є методи й біологічні - обприскування хімікатами, але хто візьме на себе таку відповідальність? Буде небезпека для тваринного світу, для ягідників і грибниць, а відповідно, - й для людей. Та й результативність від вирубок, зрозуміло, значно вища. На думку еколога, лісівники повинні оперативніше виявляти хворі території. І в майбутньому висаджувати не суто соснові чи ялинові ліси (бо короїд уже добрався й до ялини), а ліси мішані. Тоді буде менший ареал розповсюдження того ж короїда.

...І бунт селян

Доки науковці, лісівники та екологи запевняють, що хворий ліс треба масово вирубувати, і висувають переконливі аргументи, у Камінь-Каширському районі, ліси в якому найбільше уражені короїдом, розпочався «лісомайдан». Мешканці села Черче, вважаючи, що лісівники - працівники державного підприємства «СЛАТ Камінь-Каширськаагроліс» - масово вирубують їхні ліси, розпочали протести. Вони зупинили машину, завантажену деревиною, і скинули деревину біля сільської ради, а потім зібрали збори громади.

Хоча лісівники мають усі необхідні дозволи на вирубку, а також - висновки експертів, проте ситуація напружена, бо люди просто не вірять. Вони пропонують обробляти ліс хімікатами і згодні на всі умови. Адже після обробки потрібно, щонайменше, тиждень не заходити людям у ліс. Селяни висловлювали претензії, чому машина, яку затримали, була без документів на деревину, їх не задовольняли пояснення. «Конфісковану» деревину хочуть роздати на дрова мешканцям села зі соціально незахищених категорій. Головне, як зазначив на зборах черченський сільський голова Юрій Соколов, ні він, ні сесія сільської ради не можуть впливати на вирубку лісу, на ціну, за якою продається деревина.

 

Автор: Наталія Малімон, Луцьк

Джерело: «День»