«Наша опера - це постмодернізм,

де ми використовуємо все,

що знаємо, любимо, відчуваємо».

Роман Григорів, композитор

Січень 2018 року став знаковим для знайомства американців з новим, експериментальним модерним мистецтвом України. Без перебільшення можна казати про прорив України на мистецькому фронті.

Навіть якщо брати до уваги лише два щойно представлені у Нью-Йорку нові твори. Це - опера «ІYOV» («Йoв») формації «Нова опера» (NOVA OPERA), виконана тут 5 разів на фестивалі нової опери та сучасного театру Prototype. А ще - артхаузний фільм київського режисера Валентина Васяновича «Чорна смуга», продемонстрований майже одночасно в Клубі українського кіно при Колумбійському університеті.

Але зараз лише про «Нову оперу» - до цього часу невідому на цьому боці океану, яка вмить стала визнаною всіма, хто з нею ознайомився.

Творці опери-реквієму «IYOV»: плем'я молоде, незнайоме...

Отож, українцям Нью-Йорка, шанувальникам мистецтва, пощастило. Для нас творці цієї постмодерністської експериментальної опери (а це справді і молоде, і безумовно, талановите плем'я) вже знайомі. Мали можливість з ними зустрітися 21 січня в приміщенні Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Нью-Йорк. Змогли їх послухати, побачити трейлери створених ними шести опер, поспілкуватися і придбати DVD першої з них, «IYOV», яка встигла приголомшити Європу.

І ось - Нью-Йорк. Дехто з наших зміг побачити напередодні спеціально презентовану ними для американської публіки Нью-Йорка оперу-прем'єру «Літургія» в одній з церков Брукліна. Це - їхній мікс власних опер на біблійну тематику. На завершення гастролей прем'єру «Літургії» повторили для української громади у Стемфорді (Коннектикут), на сцені семінарії святого Василія Великого.

*****

Василь Махно - ведучий зустрічі в НТШ, Нью-Йорк, рекомендував гостей як представників формації (об'єднання) «Нова опера» з Києва. Наголосив, що митці з «Нової опери» показали в Нью-Йорку якісно нову мистецьку продукцію. І це означає, на його погляд, що в Україні відбуваються значні тектонічні зміни в мистецтві. Це стосується і літератури, і музики, і театру, і кіно. І ці зміни пов'язані, насамперед, з представниками молодшого покоління. Мабуть, найкращі з них - наші гості.

Андрій Кошман (нар. в Дніпропетровську, 1989 р.) концертний директор «Нової опери» та співак-баритон. Саме йому спала на думку ідея відповісти на виклик метрів-композиторів і довести, що молоді композитори можуть усе.

Роман Григорів (нар. в Івано-Франківську, 1884 р.) - композитор формації, диригент, інструменталіст, президент українського фестивалю Porto Franko.

Ілля Разумейко (нар. в Запоріжжі, 1989 р.) - композитор формації, інструменталіст, студент Віденської консерваторії (після закінчення Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського).

Всі вони вразили нас як яскраві представники нового сучасного розкутого покоління своєю загальною культурою, професіоналізмом (усі мають вищу спеціальну освіту), креативністю, сміливими експериментами, шаленою працездатністю. Бо як це стало можливо? За два роки створено ШІСТЬ опер нового синтетичного жанру, зокрема, оперу-реквієм, оперу-цирк, оперу-балет, оперу-сон, жах-оперу, треп-оперу... Це - відповідь на виклик наших композиторів-метрів, які вважають, що молоді не здатні створити оперу, бо не мають досвіду, і ще впевнені, що фінансово неможливо її поставити...

Андрій, Ілля та Роман мали слово і завоювали безапеляційну прихильність аудиторії, де були і літні люди (традиціоналісти в музиці), і молоді. Зацікавленість - ажіотажна. Недарма кажуть нині, що «Україна вносить нову енергію в світову культуру». І ми відчули цю творчу та особистісну енергію на всіх сто відсотків. Їхня розповідь, демонстрація трейлерів всіх шести новостворених опер викликала масу запитань про їхню спільну працю, в чому новизна їхньої «Нової опери», а також - масу компліментів.

Передісторія та історія

Адміністратор формації, її ведучий співак (баритон) Андрій Кошман розповів, як усе починалося, як зібралися всі разом.

У січні 2015 року київський режисер Влад Троїцький, відомий не тільки в Україні, а й у Європі і у світі, організатор фестивалю Гогольfest, колективу «ДахаБраха» та інших, запропонував їм створити для його фестивалю експериментальну сучасну оперу. Їм - це дуету композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Порадив для її основи розглянути три книги біблійного характеру. Вони вибрали книгу Йова і такий твір показали, працюючи над ним дуетом, як Ільф і Петров, близько трьох тижнів! (До слова, співпраця цього дуету продовжується зі студентських років 2007-го).

Це - опера-реквієм «ІYOV» («Йов»). Режисер - Влад Троїцький, зокрема, до слова, він же ж є режисером наступних двох творів на біблійну тематику - «Вавилон» та «Ковчег». Двічі показали на фестивалі Гогольfest-2015 (другий показ - на прохання публіки). Потім відшліфували, написали партитуру, і вона, можна сказати, «облетіла» світ. Почалася вже історія.

У Києві для широкого кола глядачів її презентували у березні 2016 р., в Центрі культури і мистецтв Національного технічного університету «КПІ імені Ігоря Сікорського».

На сьогодні з нею вони вже виступили в театрах п'яти країн: Польщі (Люблін, Гданськ), Данії (Копенгаген), Македонії (Скоп'є), Австрії (Відень), США (Нью-Йорк).

*****

Українська формація «Нова опера» - це не сталий колектив. Правда, є постійні (базові) творчі особистості, такі, як композитори Р. Григорів та І. Разумейко (хоч не заперечують і залучення інших). Є адміністратор (директор концертних програм) та баритон Андрій Кошман. Вокалісти: Мар'яна Головко (сопрано), Анна Марич (сопрано), Олександра Мельє (мецо-сопрано), Руслан Кірш (баритон), Євген Рахманін (бас). Є на даний час постійні два інструменталісти: Жанна Марчінська (віолончель) та Андрій Надольський (ударні інструменти). Плюс ті, котрі забезпечили сценічну постановку їхньої супер-опери «Йов»... Для постановки кожної з інших п'яти синтетичних опер долучаються артисти інших жанрів (балету, цирку, автори літературних творів для прочитання тексту та ін.).

А у своїй презентаційній брошурі «Нова опера», виготовленій для Нью-Йорка, вони подали 18 прізвищ театральних працівників усіх спеціальностей, назвавши «своїми».

Опера-реквієм «ІYOV» («Йов»)

«Нова опера» на зустрічі з українською громадою в НТШ, Нью-Йорк: Роман Григорів, Ілля Разумейко, Андрій Кошман. 28 січня 2018 року

Зупинюся на ній детальніше ще й тому, що мала можливість прослухати виставу повністю, придбавши її на DVD. Я була вражена! Не розуміючи тонкощів музикальних та постановочних, не сприймаючи сучасних стилів, тут почула та побачила щось неймовірне! Слова «фантастика», «чари», «немислимо» нічого не скажуть, щоб висловити враження. Може, їх замінить одне слово «мистецтво»? Може, «несподіваність»? А найімовірніше, «не знаю». Хіба можна уявити, що після 80 хвилин дійства, по закінченню захотілося програти цю виставу спочатку. Побачити знову вираз облич виконавців. Одухотворених облич. Красивих. Зосереджених. Класичних. Як у античних героїв. Обличчя Романа (як він диригує, поринувши в інший світ музичних звуків та іншу епоху), обличчя неймовірно талановитих співаків Андрія Кошмана, Ганни Марич, Мар'яни Головко, Єлизавети Мельє... Та й всіх, усіх одинадцяти учасників дійства... Бо така повна віддача, енергетика, несподіваність і майстерність буквально полонить. А ще - новизна. А ще -вміння здивувати...

Про базовий матеріал - біблійну книгу Йови Старого завіту (V ст. до н. е.)

Жив та був праведник Йова. Прославляв Бога. Був багатим, мав 10 дітей. Жив щасливо. І раптом усе це зникло (Сатана втрутився). Бо всемогутній Бог вирішив випробувати свого слугу на вірність. Втративши все, Йова продовжував благословляти Бога. Тоді послали йому ще одне випробування: наслали на нього проказу. Але й тут не зламали вірного Богові Йову. І лише після цього Бог повернув йому все: здоров'я, вдвічі збільшене багатство, дітей. І прожив він щасливо до 140 років, залишивши у спадок приклад терпіння при стражданні. В ім'я Бога. Йов як прообраз Ісуса Христа. Ідея: не сумнівайтеся в будь-якому рішенні Бога. Він - мудрий і всемогутній, знає, що робить. І ще - віра і терпіння винагороджуються.

Репетиція опери «Йов» («IYOV») біля «препарованого» рояля

 

*****

Що нового у творців «Нової опери»: з розказаного вдома

Все, що бачимо в опері «ІYOV», не відповідає зразкам класичного жанру опери. Там немає героїв із класичними аріями та хору. Є ансамбль у складі шести співаків (сопрано-2, мецо-сопрано, баритон-2 і бас), які обступили розкрите деко рояля. А рояль, як вважають і творці, і театральні експерти, є головною дієвою особою. Бо відкритий рояль вони експлуатують так, що складається враження наявності симфонічного оркестру... Всі разом вміють добути з нього майже всі звуки інструментів оркестру. Для цього мало що не «препарують «рояль (це коли вставляють в струни чужорідні предмети, чим досягають іншого звучання, що відомо раніше, наприклад, у Шнітке). Вони ще досягають нових звукотворень ударами по струнах і корпусу рояля ударними паличками, музичними тарілками, пальцями, долонями, повторами по клавішах, дихають і співають хором в «утробу» рояля... Останнє, мабуть, чистий ексклюзив. І при безперервній грі на віолончелі та ударних досягають враження симфонічного оркестру (тут і бас-кларнет, і фагот, і струнні). Використовують перкусію, на що, поряд з іншим, зокрема, на мистецтво ударника Андрія Надольського, звернув увагу американський оглядач Джон Йохалем («Раrteturre Box» Jan. 17, 2018).

Опера «IYOV» на сцені. Через 2 роки і 3 місяці від «дня народження» поставлена в Україні та 5 іноземних країнах близько двох десятків разів

 

Так пояснювали своє новаторство композитори Роман та Ілля в попередніх інтерв'ю вдома. Обоє - також музиканти. Ілля - піаніст - грає тут, головним чином, на клавіатурі рояля, а Роман - контрабасист - «гуляє» по струнах розкритого рояля та його корпусу й одночасно диригує. Витягуючи з вокалістів таку силу енергетики, яка дорівнює стихійним штормам, Апокаліпсису, Армагедону, разом узятих : ). Та воно так і було в житті Йови, коли одночасно гинули стада худоби, руйнувалися хати, гинули діти - вмить пропадало все, що мав.

	«Йов» на фестивальній сцені Prototype. Нью-Йорк, 15-20 січня 2018 р.

А які голоси у співаків! У всіх! Як тільки можна створити такі перегуки голосів від шаленого форте (навіть крику) до шепоту піано. Ні, не так. Треба слухати самим. Відкривайте YouTube. Шукайте «Нова опера» чи «ІYOV». Додам лише, що церковні меси, реквієм вони виконують латинкою. Дійсно, божественні фрагменти Kyrie Eleison (Господи, помилуй), Lacrimosa можна послухати на YouTube. Вони звучать інакше, ніж у церкві. Автори театралізували ці класичні речі і тому, мабуть, вони викликають таке захоплення.

Зрозуміти основний зміст дійства допомагають прочитані уривки з книги Йови (в перекладі Івана Огієнка). Андрій Кошман називає їх речитативами, вважаючи основною формою донесення змісту. Читає їх актриса на підвищенні сцени. Немовби подаючи голос з небес. Монотонним, повільним, спокійним голосом. Враження - ніби з тієї далекої-далекої епохи. Ще до нашої ери: «Був чоловік в країні Уз... Ім'я його - Йов... І був чоловік цей невинний... і праведний... І він Бога боявся... І від злого втікав...»

Лише з цього переліку зрозуміло, що новаторство, сміливий експеримент креативних талановитих творців і команди виконавців зашкалює! Вони ще полюбляють імпровізацію. Але Роман зізнався: таких «острівків» в їхній музиці до «Йови» десь 4 чи 5. Не зловживали. Колосальна, смілива і високопрофесійна робота всіх, причетних до виконання.

Тут, у Нью-Йорку, на фестивалі Prototype, п'ять вечорів поспіль вони виступали, зібравши аншлаги і масу позитивних відгуків. Лиш один зі соцмережі: «Це - той випадок, коли каміння заговорило». Тому називаю прізвища всієї команди не наприкінці, за традицією, а тут - поряд із прізвищами авторів музики Романа Григоріва та Іллі Разумейка, режисера-постановника Влада Троїцького.

Співаки: Андрій Кошман і Руслан Кіш (баритони), Євген Рахманін (бас); Ганна Марич і Мар'яна Головко (сопрано), Олександра Мельє (мецо-сопрано). Віолончелістка - Жанна Марчинська. Ударник - Андрій Надольський. Уривки з книги читала Тетяна Троїцька. Герої нашого часу. Тобто, нашої, української нової опери! :)

*****

Є відгуки в американській пресі. Рецензент однієї з них - Гаррі Ролнік (Harry Rolnick) - на сайті Інтернет-видання «СoncertoNet.com» висловився в унісон зі мною: «Не знаю» (це про причину сильного враження): «Не питайте, чому відбувається так, як вони це роблять. Просто вірте, що музиканти, співаки, візуальні художники і, насамперед, два композитори, створили такий МАГІЧНИЙ твір».

І ще цікава його експресія: «В якийсь момент я подумав про те, що Й. С. Бах, Д. Палестрина (італ. композитор XVI ст. - ЛК), А. Шенберг (австр. та амер. композитор ХХ ст., працював у жанрах експресіонізму, додекафонії, атональної музики - ЛК) і всі провидці в раю шкодують, що не живуть у 2018 р., коли їхня власна астезія (порушення здатності стояти на ногах - ЛК) могла б матеріалізуватися»...

 

Фрагмент з опери «IYOV» можна прослухати тут: https://www.youtube.com/watch?v=bsO2JIFFamI. А повний, щоправда, перший фестивальний варіант тут: https://www.youtube.com/watch?v=0AWFrzRNEBQ

*****

А далі - лише для уяви про інтенсивність зацікавленості творчим доробком «Нової опери» - анотації на їхні твори, які нам, слухачам у НТШ, Н-Й, показали гості.

Репертуар «Нової опери»

Опера-цирк «Вавилон» («Babylon»)

У 2016 р. Роман Григорів та Ілля Разуменко пишуть, а Влад Троїцький ставить наступну оперу-цирк «Вавилон» (Babylon), використовуючи сакральні біблійні тексти, і «Нова опера» презентує її в Україні, а через місяць - у Любліні (Польща), відкриваючи нею Великий оперний театр на одну тисячу місць. В опері використані тексти зі Старого завіту та «Апокаліпсису», де згадується Вавилон. Циркові артисти виконують цікаві перформативні речі під музику. Андрій Кошман (баритон) виконує роль Навуходоносера - біблійного царя Вавилону. Вони вважають, що історія Вавилона з його вежею перегукується з нашим часом. Наприклад, із Вrexit (якраз під час проведення цього референдуму автори працювали над оперою).

Прем’єра опери-цирку «Вавилон» («Babylon»), 2016 р.

 

Опера-балет «Ковчег» («Ark»)

У 2017 р. з'являється третя опера їхньої біблійної трилогії. Це - опера-балет «Ковчег» («Ark»). Для постановки цієї опери-вистави Влад Троїцький, як режисер, запрошує відомого швейцарського балетмейстера Оскара Шакона з Лозаннської школи сучасного танцю. Впродовж наступного сезону опера буде презентована в Будапешті, а потім - гастролі-турне містами Швейцарії. Це - спільний українсько-швейцарський проект. Автори музики - Ілля Разуменко та Роман Григорів і танцюристи - наші, а фінансування та балетмейстер - зі Швейцарії. Цікаво, що танцюристи - лише жінки, і представлені трьома поколіннями. Своєрідний матріархат на сцені як уособлення жіночого суспільства...

Репетиції опери-балету «Ковчег» («Ark»), 2017 р. Презентація планується в Будапешті цього року	Репетиції опери-балету «Ковчег» («Ark»), 2017 р.

 

Опери світської тематики

Опера-сон «НепрОсті» («UnSimple»)

А далі - ще три опери, створені, як гості висловилися, на світські теми в колаборації з письменниками. Спочатку нагадали про так званий «Станіславський феномен» (Станіслав - колишня назва Івано-Франківська). На початку 90-х років у Івано-Франківську спостерігався бурхливий розвиток мистецтва і, насамперед, літератури. Твори івано-франківських письменників Юрія Андруховича, Тараса Прохаська та Юрія Іздрика нині відомі в Європі, перекладені багатьма європейськими мовами. У співпраці з кожним із них окремо «Нова опера» підготувала та поставила ще три новітні опери. На основі одного з найцікавіших романів Тараса Прохаська «НепрОсті» (Ілля Разумейко назвав цей роман одним з найкращих у новітній українській літературі і радив прочитати його як шедевр) створили оперу-сон «НепрОсті» («UnSimple») на 3 півторигодинних дії кожна. Розрахована на показ у нічний час - від 12 години ночі до сходу сонця, тобто, на 7 годин з перервами. Замість крісел - матраци і пледи. Слухачі можуть слухати оперу «крізь сон» або «як сон». Працюють лише інструменталісти, задіяні рояль, віолончель, ударні інструменти. І лише голос мольфара (читання тексту з книги самим автором, кажуть, дуже цікаво виконано, навіть з вимовою окремих літер, коли друкував на машинці): «Треба чути голос... Голос живий... Голос сильніший, ніж образ»... О 4-й ранку з'являється їхня товаришка - співачка Чень Юнь Цзя, яка на національному народному інструменті виконує китайські «Колискові». (До слова, перед цим кілька учасників «Нової опери «побували в Китаї з майстер-класами, де й подружилися зі співачкою). Оперу презентували в Івано-Франківську на фестивалі Porto Franko/ГогольFest (червень 2016) і двічі показали в Києві, зокрема, в одному з павільйонів колишнього ВДНГ.

Опера-сон «НепрОсті» («UnSimple»). Для сплячих або дрімаючих слухачів читає уривки з роману «НепрОсті» автор Тарас Прохасько, 2016 р.

 

Роман Григорів так прокоментував цю оперу авторці: «По-чесному, сон-опера «НепрОсті» має змістовну мистецьку мету. Адже фантасмагоричний сюжет з читанням автора та нічна поезофонія створюють неповторну атмосферу і певний стан колективної медитації. Наша ідея в тому, щоб передати всі тонкощі та грані «тихої, медитативної, просторової музики» поєднавши їх з літературними образами роману Т. Прохаська. В цій роботі ми працюємо з підсвідомістю (реципієнта/слухача) який перманентно перебуває в стані дрімоти. А той факт, що на час опери ми вилучаємо телефони у глядачів, подвоює їх концентрацію. Як на мене, це - формат майбутнього».

P. S. У постановці опери «НепроОсті» абсолютне новаторство: мало того, що режисери працюють із глядачами, які перебувають у стані дрімоти, організувавши в залі спальний вагон, вони ще дали добрий приклад тимчасової «націоналізації» телефонів. Варто б запозичити у них цей досвід: коли збирається вся родина з того чи іншого приводу, треба ховати десь на цей час телефони «під замок» і спілкуватися одне з одним, а не з чужими людьми в соцмережах : ).

*****

Жах-опера «Гамлет» («Hamlet»)

Прем’єра жах-опери «Гамлет» («Hamlet»), 2017 р.

У лютому 2017 року в Івано-Франківському музично-драматичному театрі відбулася презентація експериментальної жах-опери (horror-opera) «Гамлет» («Hamlet») за мотивами однойменної п'єси В. Шекспіра в перекладі Юрія Андруховича. Це - сучасний український текст з українськими зворотами, діалектами, але повністю відповідає Шекспіру. Музика до опери - Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Їхня постановка музичної частини, їхня участь у виконанні: Іллі - на піаніно та синтезаторі, Роман диригує і грає на контрабасі. Крім них, задіяні ще віолончель, валторна та ударні інструменти. Театральна частина - робота головного режисера театру Ростислава Держипільського. Прем'єра відбулася в розкішному, не типовому, як сказав Роман, просторому підвалі театру.

Роман зізнався, що працюють вони через свої способи звукотворення з адреналіном глядачів. Так настають моменти, коли замість музики звучить гул генератора. Так створюється атмосфера жаху. Кажуть: враження - ніби потяг наближається на повній швидкості.

Через місяць після прем'єри їхнього «Гамлета» запросили в Гданськ (Польща) на Міжнародний театральний шекспірівський фестиваль, який проводиться 30 років, але ще жодного разу Україна не показувала там свою шекспірівську виставу. Роман Григорів та Ілля Разумейко з жах-оперою «Гамлет» («Hamlet») були першими. Вітаємо!

*****

Треп-опера «Воццек» («Wozzek»)

	Прем’єра треп-опери «Воццек» («Wozzek»), 2017 р.

І остання опера, прем'єра якої відбулася в грудні 2017 р. Це - їхня колаборація ще з одним модним івано-Франківським письменником Юрієм Іздриком з його модерним романом «Воццек». Історію, що лягла в основу роману, ще у 1925 році використав австрійський композитор Альбан Берґ. А наші композитори вирішили зробити специфічний ремікс на роман та оперу, назвали його треп-опера «Воццек» («Wozzek»). Прем'єра відбулася в найбільшому київському нічному клубі «Атлас». Тексти зі своєї книги читає сам автор. «Тут - мікс різних стилів, - розповіли творці опери, - від репу до неокласики і жорсткої електроніки». Очевидно, що інструменталісти в цій опері - герої події. А який мікс стилів зробили наші композитори - цікаво всім, хто знається на цьому. І, знову ж таки, цікава зустріч з Юрієм Іздриком, який читає уривки зі свого роману.

Фестиваль Porto Franko

З італійської «porto franko» - «вільний порт», що користується правом безмитного ввезення та вивезення товарів. Ентузіасти франківці, зокрема, Роман Григорів з його сентиментом до своєї малої батьківщини, обіграли цю назву і зробили фестиваль сучасного мистецтва Porto Franko (театр, музика, література, кіно і т. д.). Перший відбувся в Івано-Франківську в 2010 р., згодом відродився 2016 р. Основною сценою став дах будівлі Івано-Франківського музичного театру. На даху вибудували стилізований корабель, на «палубі» якого відбувся основний перформенс «Нової опери», де звучали уривки з опер «IYOV», «Hamlet», «Babylon», «UnSimple».

Виглядає зараз, що «Нова опера» взяла під своє керівництво Porto Franko-2018. Президент фестивалю - Роман Григорів, Андрій Кошман став його програмним директором, а Ілля Разумейко - арт-директором цього заходу. А фантазія постановників знову зашкалює: замість корабля буде турбіна від літака. Обіцяють створити щось таке грандіозне, де звук буде в три бали, щоб влаштоване ними шоу могло почути все місто... (!)

Що ж, великому кораблеві - велике плавання!

******

Як написати оперу та ще поставити її - було великою проблемою в Україні до створення «Нової опери». Молоді професіонали почали її створювати (правда, у своїй модерній формі) в незвично короткі терміни виключно на ентузіазмі. Проявили шалену працездатність. Від держави не отримали жодної копійки. Рекламою для закордоння служили лиш самі твори та рівень виконання. Ось у 2016 р. одна з директорів американського фестивалю сучасної опери Prototype почула «IYOV» на фестивалі в Любліні та запросила взяти участь в їх фестивалі. Що й відбулося в січні 2018. А на фестивалі Prototype був присутній артистичний директор оперного фестивалю у Роттердамі, який запросив їх виконати 2 опери - «IYOV» та сон-оперу «НепрОсті» у Голландії у травні ц. р. Також у лютому музику з опери «IYOV» використають на одному з показів New York Fashion Week. Ось такий ланцюжок. І запрошення за кордон вже почали приносити деякі гонорари.

З відгуків

Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва Porto Franko, 2016 р.

Повертаючись до зустрічі з «Новою оперою» в НТШ, Нью-Йорк. Занотувала відгук Василя Гричинського - художнього керівника та диригента Нью-Йоркського українського хору «Думка», який наступного року відзначатиме своє 70-річчя. Ось його власна думка: «Залишилися дуже приємні враження. Цікаво було познайомитися та послухати це покоління композиторів, які шукають свої шляхи висловлення ідей через синтетичну форму опери, об'єднуючи різностильові напрямки. Вони цікаві мінімалістичною музикою, зокрема, і у вокальному виконанні. Зрозуміло, що експериментальна музика потребує багато роботи для шліфування. Вона не проста для звичайного слухача. Але свого слухача вони знаходять. Думаю, що, в загальному, це цікаво. Дай Бог і організаторам «Нової опери», і виконавцям, щоб усе складалося якнайкраще в їхніх творчих задумах. До речі, я уже був знайомий з однією роботою Романа Григоріва, а саме його хоровою фантазією на українську народну пісню «Йде корова з діброви». Ми маємо її в програмі підготовки, і було цікаво порозмовляти з композитором, чому саме такий підхід до аранжування народної пісні. Там авторська музика цікава драматичними акцентами, емоційними наголосами інструментального супроводу. У «Йові» вразила майстерність усіх виконавців та той стиль мінімалізму, на який здатні творці «Нової опери».

І ще один відгук емоційного плану також відомої в нью-йоркській громаді співачки, піаністки Христини Карпевич, яка захоплено відгукнулася на театралізовану «Літургію» «Нової опери», виконаної в церкві Our Lady of Refuge Churched в Брукліні 27 січня. Відвідувачі - англомовні американці.

«Те, що вони показали, - це щось божественне. Це - гіпнотично. Це - поза всяким уявленням. Я ніби побувала в іншому світі. Такий високий рівень і режисури, і виконання. Поєднання класики і сучасності. Мені здається, що вони знають щось таке, що не знають інші. Всі співаки, музиканти такі здібні... ні - талановиті! Роман та Ілля грають ще й на багатьох музичних інструментах. Яке сильне мецо-сопрано! Мені здається, що вони вірять в Бога, й їхня музика - від БОГА. І ще - яка чудова постановка цієї «Літургії»! Це ж - справжній театр. Шкода, що на зустрічі в НТШ показ трейлерів опер не дав уявлення про їхні справжні таланти і музику. Опери треба всім дивитися і слухати в оригіналі!»

Андрій Кошман у даному випадку віддав належне ще й отцю українського походження Майклові Перрі, який зберігає сентимент до свого родового коріння і дуже сумлінно підготувався до виступу - виконував усі речитативи. «Але технічна підготовка до виступу, - пояснює далі Андрій, - здивувала ще більше. Він замовив апаратуру, якої вистачило б, щоб озвучити стадіон. Це стало запорукою кришталево чистого та потужного звуку, який долинав навіть до останніх рядів».

Самі про себе

І на завершення цього огляду - дещо з того, що розповідають самі новатори - Роман, Ілля, Андрій - про свою творчість: «Це - пошук нового звуку і нового образу». «Ми створюємо щось незвичне, розширюємо кордони жанру». Музика майбутнього - це вокальна музика». «Ми показуємо щось незвичне, розширяємо кордони жанру». «Влад Троїцький зробив нас оперними композиторами». Опера «Йов» вміщує весь наш з Іллею музичний досвід». «Йов» - найбільш академічний проект, сакральний, пафосний, духовний».

	Учасники мікс-опери на біблійну тематику «Літургія» на сцені семінарії святого Василія Великого, Стемфорд (Коннектикут). Після виступу. Січень, 2018 рік

Вокалістка (сопрано) Мар'яна Головко: «Я - фанатка цих хлопців. Вони створили за короткий час глибоку річ, глибоку музику. Це така глибинна книга і тематика! Вона корегує те, що переживають нині наші люди і навіть країна!»

Вокаліст (бас) Євген Рахманін: «Мені здається, що музика «Нової опери» має сприйматися, швидше, емоційно, ніж інтелектуально... Просто запускайте музику в себе».

*****

Дякуємо всім учасникам гастролей у Нью-Йорку та Стемфорді за насолоду творчих зустрічей! За те, що демонструєте світу, на що здатні талановиті українці. Бажаємо нових відкриттів і знахідок! Ми вам повірили і чекаємо на нові зустрічі вдома, в Україні, і в українському закордонні. Щасти!

Фото з Фейсбуку «Нової опери»
та автора (з НТШ)