Як відомо, коли Бог хоче покарати, то відбирає розум. Українських чиновників, великих і маленьких, він карає жорстоко і нещадно. Тим не менш, вони настільки наївно-щирі у своїх спробах пограбувати і так обдерту країну під час війни, що вже не розуміють цілком очевидної істини: вони вже не глитаї, як то було ще 4 роки тому, а мародери. Мародери, позбавлені совісті і розуму.

Гірше того, вони намагаються закріпити своє право на мародерство навіть у законах. Так, ніби закон когось рятував від суду Лінча...

Нещодавно до Верховної Ради було внесено «Проект Закону про внесення зміни до статті 368-2 Кримінального кодексу України з метою приведення її положень до вимог Конституції України».

Цим законопроектом завбачливі (як їм здається) депутати хочуть скасувати  кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення.

Ініціатори законопроекту - народні депутати Владислав Данілін та Олександр Кірш («Народний Фронт»), Геннадій Чекіта та Андрій Шинькович («БПП»).

Як зазначає Центр протидії корупції,  депутати від правлячої коаліції пропонують звільнити чиновника від відповідальності за набуття або передачу іншим особам статків, походження яких він не може пояснити.

«Натомість, притягти потенційного корупціонера до відповідальності можна буде лише, якщо майно придбано незаконно... Зараз чиновника чекає покарання від двох до десяти років позбавлення волі за придбання, наприклад, автівки, вартість якої не відповідає офіційним доходам його сім‘ї. У цьому і полягає злочин незаконного збагачення. Натомість, законопроект пропонує встановити відповідальність чиновника виключно за незаконне набуття майна - наприклад, без належної угоди або довіреностей від власників майна. Таким чином, придбання державними службовцями автівок та квартир, що коштують у сотні разів більше їх офіційного заробітку, якщо це зроблено офіційно, скажімо в автосалоні - не передбачатиме кримінальної відповідальності, якщо законопроект буде ухвалено парламентом», - наголосила Олена Щербан, керівник юридичного відділу Центру протидії корупції.

Крім того, законопроект №7499 також легалізує приховування корупційного майна чиновників через оформлення його на третіх осіб.

За чинним законодавством теоретично чиновника чекає відповідальність навіть у разі, якщо він «запише» власну дорогу нерухомість на родичів, скажімо, тестя чи сестру, але залишатиметься її фактичним власником. Якщо законопроект №7499 буде ухвалено, популярна схема приховування дорогого майна чиновників буде легалізована, а конфіскувати таке майно буде навіть теоретично неможливо.

«Законопроект №7499 повністю знищує відповідальність за незаконне збагачення.  Ухвалення цього законопроекту призведе до закриття сотень гучних кримінальних справ», - ідеться у заяві ЦПК.

Якщо хто раптом забув - теоретично кримінальну відповідальність за незаконне збагачення було запроваджено у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також це одне із зобов'язань України перед МВФ, закріплене меморандумом. Практично наразі ще жодного українського чиновника за майно, «нажите непосильною працею» невідомо за які гроші, не посадили.

Але, вочевидь, чиновникам набридло жити в страху, і переживати, чи вистачить грошей на те, щоб  підкупити суддів, якщо раптом якесь там НАБУ чи САП захоче кинути оком на їхні статки.

	Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті нової загальноосвітньої школи санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто» у Святогірську. 2016 рік. Фото прес-служби глави держави

Про те, що є ще статки цілком легальні, але мародерські за суттю , панове взагалі не думають.

От, для прикладу, майже непоміченою пройшла новина про компенсації нардепам за відрядження у 2017 році. Зокрема, нардеп Олексій Порошенко отримав 51,2 тис. грн. компенсації за відрядження в Бангладеш. Здавалося би, нічого страшного - якісь там зо 2 тисячі доларів (на час поїздки, що була у квітні 2017 року).

Але якщо брати в контексті з сумами, які його батько, доларовий мільярдер, витратив на поїздку на Мальдіви, то вже якісь непристойні питання виникають - невже не могли там на якійсь склянці соку зекономити, чи на шматку хліба, щоб не тягнути руку до вже й так обдертої державної кишені? Тим більше, що історія стосунків з тією державною кишенею у молодого депутата доволі дивна.

Протягом 2009-2010 років він працював у Міністерстві економіки України на посаді радника відділу радників департаменту забезпечення роботи міністра. З січня по серпень 2010 року був заступником керівника торговельно-економічної місії Генерального консульства України в Китаї (батько в цей час - і до березня 2010 року обіймав посаду міністра закордонних справ України). З серпня по вересень 2010 року Олексій Порошенко -  вже в. о. заступника керівника торговельно-економічної місії в Генеральному консульстві. З вересня 2010 по червень 2011 року - віце-консул відділу з економічних питань в Генеральному консульстві в Шанхаї.

Цукерки «Рошен» в Китаї продаються доволі давно, а в липні 2017 року Вінницький молочний завод «Рошен» отримав право експорту до Китаю, постачає туди молоко сухе незбиране, частково знежирене сухе молоко, підсолоджене сухе молоко, сухе знежирене молоко, ароматизоване сухе молоко, згущене молоко, масло та інший молочний жир. Завод працює з червня 2014 року.

Здавалося би, ну що тут такого - попрацювала людина в Китаї, через 5 років фірма батька отримала широкий доступ на китайський ринок - збіг.

Але от якісь дивні асоціації виникають, весь час якісь прикрі збіги...

От, для прикладу, нещодавно «Наші гроші» розкопали, що сиротинець у Святогірську (Донецька область), яким опікується Марина Порошенко, і який відкривав сам президент (традиційно перерізав стрічку), закупив для сиріт згущене молоко втричі дорожче, ніж те ж молоко коштує у будь-якому магазині.

Згідно з розслідуванням, проведеним «Нашими грошима», за кілограм згущеного молока виробництва гадяцького «Техмолпрому» сиротинець заплатить 90 грн., хоча на ринку продукцію цього виробника продають по 28 грн./кг. Вдвічі дорожче заплатять за какао зі згущеним молоком - 110 грн. проти 44 грн./кг, які просить сам виробник.

Кефір заклад купуватиме по 29 грн./кг, йогурт та ряжанку - по 40 грн., сметану - по 120 гривень за кілограм (переплата - 167%).

Обсяги закупівлі: 2 тонни згущеного молока, 1,2 тонни какао з добавками, по 6 тонн кефіру та ряжанки, 8 тонн йогурту, 2,5 тонни сметани.

Ну але може таки й справді збіг - високі особи стрічку перерізали, та й забули, а керівництво вже робить, що хоче, купує молоко біс їх знає де, хоча могли би в опікунів попросити, аби завод, яким опікується президент, продав сиротинцю, яким опікується дружина президента, згущене молоко за людською ціною...

Але чомусь після таких збігів стає трохи страшно за Український культурний фонд.

19 січня міністр культури України Євген Нищук призначив головою Українського культурного фонду Марину Порошенко. За її кандидатуру одноголосно проголосували всі члени Наглядової ради Фонду.

Як сказано на сайті установи, «фонд створено з метою сприяння розвитку культури та мистецтв України, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Основними завданнями Фонду є сприяння реалізації державної політики у сферах культури та мистецтв».

І от тут постає питання: а яку саме державну політику буде реалізувати цей фонд?

Ту, котра гарно виглядає на папері, але на ділі її майже немає, чи ту, котра плекає масні гаманці корупціонерів, а на телеекрани виходить тільки у вигляді обмовок?

Он одна з таких обмовок вкотре нахабно вкралася в промову гаранта Конституції, мабуть теж за випадковим збігом:

«Радісне свято Дня Соборності буде для українців із гірким присмаком доти, доки чобіт українського окупанта,... російського окупанта топче нашу українську суверенну землю...»

Здавалося би, збіг, випадкова обмовка.

Але от ще один збіг - нещодавно на Вінниччині обласна рада виділила чоловічому монастирю УПЦ Московського патріархату 10 га землі для будівництва храму і келій «для паломництва вірян з України та СНД та для проведення хресних ходів».

Це при тому, що всім давно відомо, для чого УПЦ МП використовує хресну ходу, і що у храмах цього ж таки патріархату періодично знаходять як не антиукраїнську літературу, то вогнепальну зброю - теж мабуть для паломників. Прийдуть такі прочани на Вінниччину, а ні зброї нема, ні антиукаїнських книг, ні келій... Біда чорна.

Але може теж збіг? Може просто влада в Києві не знає, що у Вінниці робиться? Заклопотана своїми справами, справ багато. Але є й більш цікаві збіги! Он пан Гройсман, колишній мер Вінниці, цілий минулий рік мав купу клопотів - з тією ж Вінницею.

Як було вказано 30 грудня 2017 року в його декларації на сайті Національного агентства із запобігання корупції, він отримав 8 797 630 гривень доходів від відчуження нерухомого майна. Джерелом доходу вказана компанія «Магігранд».

У 2016 році Гройсман продав цьому ж підприємству нерухомість на суму 8 030 215 грн.

Одним із засновників «Магігранд» значиться дружина прем'єра Олена Гройсман.

Спробуйте раз продати своїй дружині нерухомості на 8 мільйонів гривень, потім ще раз продати їй нерухомості на 8 мільйонів гривень. Якщо навчитеся - спробуйте підвищити кваліфікацію, і продавати їй щороку одну й ту ж нерухомість на 8 мільйонів гривень. Коли набридне - можете підвищити ціну...

А вже далі доведеться чимало порухати мізками, аби урізноманітнити завдання. Звісно, що на роздуми про якусь там війну, глитаїв, мародерів просто не лишається часу. От тільки словосполучення «суд Лінча» хіба час від часу навіватиме якісь незрозумілі страхи, і псуватиме вам все позитивне мислення та радість від гарної угоди...