Великим Повстанським Збором постав 5 січня 2018 року у Народному домі міста Коломиї 95-річний ювілей легендарного сотенного ОУН УПА Мирослава Симчича-Кривоноса. Бурхливими оплесками стоячи вітав переповнений зал появу на сцені сотенного Кривоноса і його дружину Раїсу.

Ювілейний вечір Мирослава Симчича-Кривоноса

Розпочався захід виконанням гімну ОУН «Зродились ми великої години» у виконанні хору Коломийської станиці Братства ОУН УПА, яке очолює Симчич-Кривоніс. Керівник хору - Марія Маївська. В цьому хорі Кривоніс співає з перших днів заснування колективу. Друга пісня у виконанні хору «Гей, степами» - ця улюблена повстанська пісня Кривоноса прозвучала як подарунок ювіляра всім учасникам дійства. Як висловилась ведуча святкової урочистості Ольга Руданець, Коломия справді обійняла Симчича-Кривоноса: в 1996 році йому було вручено ордер на однокімнатну квартиру, і всі каденції влади міста вважали його своїм.

«Маємо надвечір'я Різдва Христового, - сказав у своєму виступі єпископ Кир Василій Івасюк. - Ми готуємось до народження Спасителя. Якраз в цей час і день народження Мирослава Симчича-Кривоноса. Папа Римський Павло ІІ казав: «Християнський патріотизм - це любити свою землю, націю, культуру і поважати інших». Від Коломийської єпархії владика Івасюк прочитав і вручив ювілярові вітальний лист, в якому назвав ювіляра «ревним борцем за волю України», благословив його і попросив у Господа нашого Ісуса Христа обдарувати Симчича-Кривоноса міцним здоров'ям, благословити в усіх справах на славу Божу і добро українського народу під опікою пресвятої Богородиці Матері Божої Неустанної Помочі.

	Привітання голови Івано-Франківської Обласної ради Олександра Сича

«У вашій особі, друже Мирославе, - наголосив у своєму виступі голова Івано-Франківської Обласної ради Олександр Сич, - ми вшановуємо всіх борців визвольної боротьби, той дух, який дозволив під час розвалу совєтської імперії набути Україні зовнішніх рис Української держави, які дозволили нам проводити боротьбу проти одвічного ворога - російських агресорів». О. Сич побажав також довгих років життя, аби Симчич-Кривоніс став свідком поразки російської імперії у війні проти України, свідком торжества тої ідеї, за яку ювіляр боровся впродовж усього свого життя. Вручаючи ювілярові найвищу відзнаку Прикарпаття - медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» і цінний подарунок, годинник, O. Сич повідомив, що сесія Івано-Франківської обласної ради звернулась до президента України з пропозицією присвоїти звання Героя України Мирославові Симчичу-Кривоносові, також депутата пообіцяли, що докладуть усіх зусиль, щоб сконсолідувати кошти на будівництво пам'ятника на місці переможного бою під присілком Рушір, де Березівська сотня під орудою Мирослава Симчича-Кривоноса вщент розбила резервний батальйон енкаведистів, які разом зі своїм командиром дивізії, генералом, ще й героєм совітського союзу (за депортацію кримських татар) Дергачовим поспішав на допомогу основним силам дивізії, затиснутим у Космачі у смертельне кільце трьома куренями УПА. І щоб друг Мирослав міг особисто тішитися цим пам'ятником.

Тим часом ведуча запросила на сцену очільників Коломийської влади: міського голову Ігоря Слюзара, голову районної ради Романа Дячука і першого заступника голови райдержадміністрації Нестора Печенюка, які висловили ювіляру багато теплих слів і вручили пам'ятну подяку та образ матері Божої. А побратими Кривоноса, які сиділи поруч мене, перемовлялись між собою, що було б добре подарувати ювілярові справний автомобіль, бо через хворі ноги доводиться водити сотенного попід руки.

«Повстанське танго»... За цими словами - дивовижний танець, романтична дія величавої краси молодих виконавців підліткового віку. Філігранна виконавська техніка, костюми відтворюваного історичного періоду, виразний психологічний малюнок юної героїки і патріотизму закарбувались у пам'яті і в серці як віра в спадковість і естафетність нездоланності нашої нації, її самобутність і неповторність - такий яскравий слід у мене і, сподіваюсь, у присутніх, залишив народний аматорський колектив юних коломиян «Квіти надії» - учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних фестивалів.

Логічно і переконливо продовжив сюжетну лінію молодої краси і сили загартований у боях російсько-української війни сотник Всеукраїнського Об'єднання «Тризуб» ім. Степана Бандери друг «Хорват», який запевнив ювіляра і всіх присутніх, що Мирослав Симчич-Кривоніс для нього і його побратимів по зброї - не просто легенда та ікона, а приклад для наслідування, незгасна пам'ять про перемоги УПА. Тепер друг «Хорват» займається вихованням дітей. В аудіозаписі прозвучало привітання від побратимів друга «Хорвата», які тримають оборону кордонів України під Маріуполем.

Привітання друга «Хорвата»

«Ми виховувались на ваших подвигах, - запевнив ювіляра голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, який вийшов на сцену разом з віце-спікером Українського парламенту Русланом Кошулинським і головою Івано-Франківської обласної «Свободи» Михайлом Короликом. - Ми досягнемо корінних позитивних перемін у нашій державі, коли дух Бандери, дух Симчича-Кривоноса утвердиться в українській свідомості, щоб ми нарешті зрозуміли, яку державу будуємо - Українську Національну державу, де українець буде господарем на своїй землі». До привітань свободівців приєднався гість з Холодноярського краю, голова обласної «Свободи» Черкащини друг Юрій.

По-бойовому гучно прозвучали пісні з повстанського архіву у виконанні народного аматорського колективу «Відлуння» зі села Спас Долішній. Керівник - Марія Лоєвська.

Пообіцяли пронести в майбуття і примножити славу УПА пластуни Коломийської станиці ВО «Пласт», які привезли до рідного міста вифлеємський різдвяний вогонь.

Письменник Василь Шкляр вийшов на сцену у вишиванці, подарованій дружиною Кривоноса Раїсою. Нещодавно в Коломиї відбулась презентація його роману «Троща», де головного героя змальовано з Мирослава Симчича-Кривоноса. Днями письменник повернувся з лінії фронту російсько-української війни і переконався, що хлопці знають, чиїми спадкоємцями вони є, чию ідею і справу вони втілюють до остаточної перемоги. Це - ідея УПА, ідея незалежної держави, за яку боровся і продовжує боротись сотенний Симчич-Кривоніс.

Від Спілки офіцерів України, яку очолює генерал Скипальський, від КУНу, який очолює Сергій Брацюнь, і від визначних друзів-киян ювіляра привітав багаторічний нардеп, капітан першого рангу Євген Лупаков. Військовик повідомив, що члени СОУ пишаються, що в їхніх лавах є такі люди, як почесний член Спілки Мирослав Симчич-Кривоніс. Є. Лупаков вручив ювілярові ювілейну медаль Спілки і назвав Кривоноса Народним Героєм, на що ведуча відреагувала такими словами: «Ми розуміємо, що визнання Симчича-Кривоноса Народним Героєм трохи більше важить, ніж визнання від держави, але ми чекаємо і вимагаємо і від держави цього визнання».

	Побратими сотника “Кривоноса”

За дорученням Київського Союзу Українок ювіляра привітала Марія Гнатюк, а за дорученням віце-прем'єра Степана Кубіва і від поета Дмитра Павличка Симчича-Кривоноса привітав і вручив цінні подарунки Роман Грицьків.

Від Львівської обласної організації ОУН УПА ювіляра привітав капелан пан Михайло і, критично висловившись про нашу владу, вручив Кривоносові пам'ятну медаль, а пані Раїсі, як «міністру фінансів» родини Симчичів, - конверт.

«Ми маємо бути готовими до збройної боротьби», - так розпочав свій виступ ще один представник Львівщини, колишній нардеп, лікар за фахом Василь Пазуняк. «Це сказав не Бандера, і не Шухевич, а Мирослав Симчич-Кривоніс у жовтні 2013 року», - наголосив оратор. Йому не вірили, але його передбачення збулося швидко. В. Пазуняк висловив припущення, що якби інші народи мали такого героя, як Симчич-Кривоніс, то це урочисте дійство транслювали б центральні телеканали країни. З оточення В. Пазуняка прозвучав патріотичний і дуже довгий вірш, звернений до якогось владики.

Цього разу і мені (М. З. С.) випала честь (на 90-річчі Кривоноса, як і на інших заходах в Коломиї, мені не надавали слова) привітати ювіляра в колі голів Братства ОУН УПА зі сусідніх районів і сіл, зокрема, разом з Іваном Клим'юком зі Середнього Березова, Орестом Іванишиним з Городенки, Петром Підлетейчуком і Михайлом Мамчуком з Косова. Через обмеження в часі вдалось повідомити, що в Косівському районному суді завдяки спільним діям всіх віток ОУН і близьким друзям Кривоноса вдалось захистити реабілітацію Симчича-Кривоноса, якої йому не давали за всі роки незалежності України. Про мученицьку реабілітацію Народного Героя я опублікував матеріал в часопису «Українське слово. Литаври» за листопад-грудень 2017 р. і роздав газету багатьом учасникам урочистого вечора, а також повідомив, що в Березові завершуємо відбудову криївки Кривоноса, де перебував штаб сотенного, і що історичну споруду плануємо відкрити у травні до Дня Героїв України.

На завершення Мирослав Симчич-Кривоніс подякував Богові за те, що з гідністю допоміг йому пройти тяжкі випробування долі і не заплямувати честь і гідність свого роду і звання українського націоналіста. «Якби не вік і немічність, - наголосив ювіляр, - то був би там, де нові покоління борються за Українську державу». Подякувавши своїй вірній дружині Раїсі за двох синів, за підтримку і надійний тил, ювіляр звернувся до Бога, щоб допоміг завершити нашу визвольну місію, щоб дав нам силу і мужність згуртуватися і перемогти. На честь ювіляра прозвучала повстанська колядка у виконанні хорової капели «Відлуння», а «Многая літа» стоячи йому заспівав увесь зал.