rss
12/11/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#365

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Це цікаво \ Давні релігії світу Календар давньоримських святкувань з коментарями

Важливо знати, як вчилися пізнавати Бога давні

Січень

1 січня - (зі 153 р. до н. е.) - Римські Консули починали виконувати свої обов`язки.

Святкують Ескулапа, бога лікування, сина Аполлона, захисника хворих.

Ведйовіса, оборонця Азилу, священного лісу, пристановища, що було розташоване на Кампідолії, поміж двох лісів.

3, 5 січня - сімейні традиційні свята: Компіталія/Компіталійські Ігри, традиційне римське святкування на честь Ларів, божеств, що охороняли сім`ї, перехрестя доріг, на яких встановлювалися маленькі святилища, до яких ішли, перш ніж перейти дорогу.

5 січня - Віка Пота на Велії (римського горба), богиня перемоги та завойовництва.

9 січня - перша Аґоналія на честь Януса, бога починань матеріальних і нематеріальних, із двома обличчями, бо міг бачити минуле і майбутнє; день воріт: може бачити зсередини і ззовні. Приносили у жертву чорного барана у Реґії, південно-східній конструкції Римського Форуму, Ре Сакрорум (царем пожертвувань від імені Римського Магістрату у період Республіки).

11 січня - Септімонтіум, Семигір`я, територіальне свято, яке відзначалося у первинному поселенні Рима, що включало сім гір, не горбів.

11, 15 січня - Карменталія, на честь Карменти. Свято німфи Карменти, оракула; храм - на схилах Кампідолія, біля воріт Карментале, з часів Ромула і Тита Тація. Кармента - охоронниця вагітності і пологів, захисниця повитух, мати Левандра, сина Меркурія.

24, 25, 26 січня - Семанттиви - закінчення сіяння, як Паґаналія у сільській місцевості.

Лютий

7-17 лютого - Форнакалія, на честь богині Форнакії, що забезпечувала добре функціонування печей для випічки хлібів. (форнакс - піч для випічки хліба).

13-21 лютого - Паренталія, приватні сімейні святкування на честь предків і померлих з родини.

13-15 лютого - Луперкалія, на честь Фавна (Пана), на честь Луперка, охоронця овець і кіз від нападів вовків. Дбав про родючість у сільській місцевості.

17 лютого - Квіріналія, на честь бога Квіріно, римського бога курій, місця зібрання племен на раду; пізніше - охоронця мирних діянь вільних людей.

21 лютого - Фералії, на честь божеств потойбічного світу. Публічні святкування, присвячені мертвим. Принесення жертв Манам, доброзичливим.

22 лютого - Каристія, свято родинної любові: бенкети та дарунки на знак родинної любові, запалення ладану перед Ларами, домашніми божествами. День примирення.

23 лютого - Терміналія, на честь бога Терміне, що охороняв межі та кордони.

24 лютого - Реґіфуґіум, у коміції Каллатій, збори нижчого рівня; завершення церемонії - неочікуваний вихід жерця священних церемоній зі зборів.

27 лютого - Еквіррія І, перегони на конях на честь Марса, бога війни, бійок і пролиття крові, також - бога грому, дощу і родючості.

Березень

1 березня - Римський Новий Рік; відновлення багаття Вести, богині домашнього вогнища.

Свято Марса чи Салярії на честь бога Марса.

7 березня - Матроналія, на честь Юнони-Луцини, жіночі святкування на знак про припинення воєн. Богиня шлюбу і пологів, охоронниця держави, звірів. Їй присвячений павич.

14 березня - Еквіррія ІІ, на честь бога Марса.

Мамуралія - ритуальне побиття палицями старого одягу з хутром тварин.

15 березня - Анна Перенна (Вічнорочиця), богиня початку року, вічного його відродження.

Салії, давні жерці, несли 12 щитів, обрізаних по боках, що використовувалися у церемоніях.

(Овідій: «...і звуть Анціллами те, що обрізане з обох боків, і якщо на неї подивишся, всі кути зникають».

... Анцілла стає запорукою керівництва у Римі.

Маурус Сервіус Гоноратус: «Сім гарантій було, щоб тримати владу в Римі: голка Матері Богів (Кибелла, богиня сил створення і руйнування, Природа), глиняна колісниця Веєнтів (етруське місто), попіл Ореста (месника за батька), скіпетр Пріама (найпрудкішого), накидка Іліони (донька Пріама, царя Трої), Паладій (протекція), анцилія».

15-16 березня - Вакханалія, на честь бога Вакха, бога вина і збирання винограду, винахідника вина; свято оргійного характеру як прохання заступництва перед посівами та перед збиранням врожаю.

15-28 березня - Санґвем, на честь Кибелли та її сина Аттіса, який був покараний різками.

17 березня - Ліберарія (звільнення), на честь Лібера Патер (безплатного батька), бога родючості, вина і пороків та Лібери-Прозерпіни, богині пекла.

Хлопці, яким виповнювалося 16 років, скидали свою «буллу» і одягали «тогу віріліс/пуру» (чоловічу тогу з білого полотна кольору слонової кістки). Великий понтифік (лат. Pontifex Maximus) на голову їм клав смужку.

17 березня - ІІ Аґоналія, на честь Марса (у слов`ян - Ярило).

19-23 березня - Квінтрарія, на честь Мінерви, богині лояльності у битві, справедливості у війні, мудрості, стратегії, ткацтва, опікунка ремісників.

23 березня - Тубілустріум, на честь Марса; ознаменування пори року, що призначалася на військові походи: священне миття труб війни (туби), (тубілюстріум - промивання труб).

24 березня - КВРФК, день, коли при нижчих зібраннях можна було зробити заповіт, публічно, також перед походом на війну чи при передаванні майна спадкоємцеві.

30 березня - Свято Салуси, божества здоров`я і добробуту особистого та «Справи публічної», суспільства/республіки.

31 березня - свято богині Люни, богині Місяця, яка сприяє миру.

Квітень

1 квітня - Венералія, в честь Венери Шлюбуючої: заміжні жінки прямували до храму Венери і знімали золоті намиста зі статуї їхнього божества. Після втаємниченого обмивання статуї на неї знову вдягали золоті намиста, прикрашаючи її трояндами. Віруючі богині потім ішли до чоловічих народних лазень, прикриваючись щитами з мірти на спогад про міф, коли Венера, зненацька сполохана голою деякими сатирами, закрилася, щоб врятуватися. Тут, оголюючись, вони жертвували богові Чоловічої Долі ладан, отримуючи від того бога зачаття, ховаючи від чоловіків свої фізичні вади. Наприкінці вони пили товчений мак з молоком, засолоджений медом - той же трунок пила й Венера у день свого одруження з Вулканом. Церемонія гарантувала шанувальницям красу і шляхетність.

Ауґуріум Канаріум: ритуальна пожертва собак. Церемонія передбачала принесення в жертву рудої сучки Фламіном Квірінальним (жерцем), поблизу Катуларської Брами.

4-10 квітня - Меґалезія, в честь Кибели, Великої Матері Кибели/Цибелії. Вшановувалася як Велика Матір Думки (створення), богиня природи, звірів і диких місць. Двояке божество, що символізувало створення і руйнування Природою.

12-19 квітня - Цералія, в честь Церери, материнського божества землі і родючості, народження: всі квіти, фрукти і живі істоти вважалися її дарами; вона, буцімто, навчила обробляти поля. Її уявляли як сувору і величну матрону, гарну й привітну, з короною з колосся на голові, з факелом в одній руці і зі снопом пшениці та фруктів - у другій. Цереальний/злаковий/фламин (жрець) проводив церемонію. Сестра Вести, Юнони, Плутона, Нептуна і Юпітера, донька Сатурна та Опі. Найвідомішою її донькою є Прозерпіна.

Церемонія нагадувала міф про Цереру і Прозерпіну: пошук доньки матір`ю інсценувався кочуванням по місту, шанувальницями, одягненими строго у біле, з факелами у руках. Наступні дні святкувалися іграми. Це були Цереальні Ігри, на Чірко Массімо у Римі. Всі одягали білий одяг.

15 квітня - Фордічідія на честь Теллуси, римської богині землі, захисниці плодючості, померлих і землетрусів. у жертву приносили тільних/вагітних корів. Після жертвування корів у кожній із 30 курій ембріони телят спалювалися весталіями (жриці богині Вести), попіл яких використовували для очищення людей під час церемонії Парілли (очищення стад і пастухів) 21 квітня. («Фордідічя» - «форі-ді-діцеа»/геть від вагітності/)

21 квітня - Палілія - свято очищення отар, стад та пастухів: Палє - уявлявся як божок або як жіноче божество. Зупиняла інфекції та напади зажерливих звірів. Люди збиралися під деревами, встановлювали грубо витесану з деревини статую. Запалювалися купи соломи чи сіна, поставлені у ряд, через них проганяли худобу, за якою ішли і пастері, які стрибали через вогонь. (Від перекладача: щось нагадує ритуали слов`янсько-балтійського свята Купала; можливо, у слов`ян, було декілька ритуалів з багаттями/ватрою, один з яких присвячувався худобі та пастухам; у деяких місцевостях і донині збереглися пізньо-осінні «учти» пастухів та пастушків, під час яких пекли овочі; вогонь очищує і знезаражує).

Народження Риму. Діес Романа, Ромая - свято, приурочене заснуванню Риму. Згідно з легендою, Ромул насправді заснував місто Рим 21 квітня 753 р. до н. е. Від тієї події походить вислів «аб Урбе кондіта» (від заснування Міста).

23 квітня - Віналія пріора, у честь Юпітера (Перуна) і Венери, - попередній збір винограду та куштування нового вина, приносили пожертву та лібаґії (зливання вина) Юпітеру.

25 квітня - Робіґалія на честь Робіґуса, римського бога іржі збіжжя, хвороби, що спричиняється грибком. У цей час починають наливатися колоски. Проводилася процесія: всі одягалися у біле, очолював процесію квірінальний жрець. Усі прямували до священного лісу бога і там на п`ятій милі, на давньоримській вулиці Клодія (зараз - шоста миля вулиці Кассія), жрець приносив у жертву одну сучку і дворічну вівцю. Потім проводилися і перегони.

Вважалося, що стать тварин, яких приносили у жертву, передбачало стать майбутніх жертв. Спочатку в жертву приносили пса і барана.

Жертвоприношення собаки пов`язане із загрозою холодної пори року, щоб збіжжя не достигало завчасно. Також це пов`язано зі сузір'ями, які можна було бачити у той час. Як нижчому божеству, Робіґусу й приносили собаку у жертву.

28 квітня - 1 травня - Флоралія - народні ігри в античному Римі на вшанування богині Флори (Квіти/Цвіти/Цвітани). Флора - захисниця пуп`янків. Мала святилище, споруджене плебеями (простолюдом) у період голоду. Проводилися невгамовні церемонії та оргії на пасторальну тематику. У ці дні дозволялася розпуста з надмірною кількістю жартів та алкоголю. У перші дні проводилися сценічні ігри (латинський театр), а в останній день - ігрища Цірко/Чірко (Массімо). Жінки надавали перевагу яскравому кольоровому одягу, а чоловіки прикрашали себе вінками з квітів. (Від перекладача: згадайте вінки українського Купала).

Акторки пантомім роздягалися на бажання публіки («нудаціо мімарум») - мовчазне оголення, «стриптиз» - англійською). (Від перекладача: тематика оголення представлена у давніх звичаях слов`ян - Купала).

Після театральних вистав проводилося полювання на домашніх тварин (кіз та зайців/кроликів). Тварини повинні були бути травоїдними. Розкидалося насіння з побажаннями процвітання. (Від перекладача: сіяння насіння «на добро» відоме і в українських звичаях: посівання на Новий Старий рік, 14 січня).

Святкування було затверджене Гаєм Юлієм Цезарем за його реформою календаря. (Цезар - військовий, консул, диктатор, верховний жрець, оратор та римський письменник).

Святкування - відображення ментальності давніх людей, коли вважалося, що людська хіть пов`язана з рослинною родючістю, тому, стимулюючи одну, вважалося, що стимулюється й інша.

Травень

9-11-13 травня - Лемурія - свято заклинання духів мертвих, лемурів, духів, що не знаходили спочинку через насильницьку смерть. За ритуалом, глава сім`ї кидав собі на плечі дев`ять разів чорні боби, промовляючи заступницькі заклинання.

15 травня - Меркуралія, на честь Меркурія, бога торгівлі. Торговці збиралися біля фонтану, який був їм присвячений. Оскільки їхнє ремесло було пов`язане з обманом чи брехнею, вони лише в одній туніці після очищення йшли всі до джерела, набирали води у глечики, які були також очищеними, приносили їх додому, щоб окропити лавровим віттям майбутній товар. Усі ці дії супроводжувалися закликами та молитвами. (Кроплення водою проводиться донині).

Меркурій (Єремис), гонець богів, мав крильця на ногах.

Юпітера-Переможця на честь Юпітера (Перуна), що святкувалося військами.

16 травня - Арґеорум і Вірбіалія.

Арґеорум Сакрарія - 27 сакрарій у 4-х регіонах Сервії, які відвідували у травні у період Ідів процесією, в якій брали участь жерці, вестали та міські претори. при цьому у Тібр кидали 27 солом`яних фігурок, які називалися Ерґеї.

Вірбялія - свято Вірбія.

21 травня - Аґоналія (третя) на честь Вейове (Ведйовіса), захисника Азилу, священного гаю притулку, що був на Кампідоліо («інтер-лукос») - між двома священними гаями. Бога зображали з малим списом та з козою, що були символами плодючості.

23 травня - Тібілюстріум, чищення військових труб, присвячене Вулкану, богу земного вогню і руйнівнику. Церемонія священного миття воєнних труб (туб). Миття проходило у Атріум Суторіум, зібранні шевців, і супроводжувалося жертвоприношенням та ігрищами. Салії, жерці культу Марса, танцюючи, проходили по місту. Це був сезон початку війн.

29 травня - Гоноралія, на честь Гонорy і Доброчесності/Чесноти.

Гонос був богом, якого особливо обожнювали солдати. Вважався богом військової честі та моралі. Часто його супутницею була богиня Віртус (Чеснота), богиня відданості та мужності.

30 травня - Амбарвалія. Свято на честь Керери для підвищення родючості полів. У жертву приносили бика, свиноматку чи вівцю, яких перед пожертвою обводили тричі навколо полів. Назва свята походить від слова «амбро» - ходжу і «арум» - поле. Така пожертва латинською мовою називалась «суоветауралія». свято було публічним і приватним. Приватні торжества святкувалися головами сімей, за Римом, з якими у процесії брали участь діти і слуги. Публічне свято відзначали поза Містом, і, у них брало участь 12 «фратрес арвалес» (братів-жерців-арвалів, яких вибирали довічно: назва походить від «аруум» (оранка), що означає «оброблена земля». Возносили моління богині Керері.

Основною молитвою була «Кармен Амбарвале» (пісня полеводіння):

«О, Лари (Льоси), допоможіть нам,

не дозвольте Марсу (Вересу), щоб розорення упало на багатьох,

наситься, жорстокий Марсе. Йди за поріг і там зостанься.

Моліть усіх богів урожаю.

Допоможи нам, Марсе.

Успіху!Успіху!Успіху й успіху!»

(Хай достигнуть фрукти - перекладач).

Червень

3 червня - свято на честь Беллони, богині війни. В її храмі римські сенатори приймали послів з інших країн. Неподалік була колона Юпітеру Феретрію (Феретрій - це Перун! Можливо, дві поганські релігії значно спорідненіші, ніж думалося!), символами якого є блискавка і грім. Жрець Ю. Ф. кидав спис перед статуєю на знак оголошення війни. Церемонія проходила в присутності Феціалів, чину жерців з патриціїв. Зображалася як погоничка військової «авріґи» (колісниці - «ковриги»?) з факелом та щитом або зі списом у руках.

7-15 червня - Весталія, на честь Вести, богині священного домашнього вогнища у Римі, де вогонь горів без перерви. Донька Сатурна та Опі, сестра Юпітера, Нептуна, Плутона, Керери, Юнони. Починалося свято з відкриття «пенус Весте» - відкриття комори, де зберігалися статуї Пенатів. (Пенати народу Римського). У ці дні дозволялося матронам, і лише їм, входити голими у найдальші закутки Пенус Весте, місце, де в інший час року заборонялося входити всім, окрім Понтіфекса Максімуса, найвищого жерця-посередника, який правив усіма жерцями, понтифіками, призначав весталок, фламинів (жерців окремих культів), рекса сакрорум (короля священних церемоній), освячував храми, контролював Римське право, визначав дні, коли можна було залагоджувати справи, проводив записи «табелі деальбати» (законодавчих актів), «аналів понтіфікум» (опис найважливіших подій міста, встановлював і пояснював «морес» (правила моралі), співпрацював у виданні «лех реґія» (закону керівництва), разом з рексом, головним магістратом міста, вводив Менсіс Інтеркаларіс (недостатній місяць, після лютого), керував 30 літторами курій (цивільними гвардійцями), які прокладали шлях «рексу» палицями; при церемоніях, мали релігійну функцію приведення жертовних тварин до вівтаря.

11 червня - Матралія, на честь Матер Матута, Матір Ранку/Ранкової Зорі, охоронниці народження людей і усіх речей. Жертвували смажений млинець, який матрона клала до вівтаря богині.

15 червня - Юпітера Непереможного, на честь Юпітера.

20 червня - свято на честь Суммануса. На Цірко Массімо проводилися пожертвування тварин. Можливо - бог раннього ранку. Статуя бога була уражена блискавицею і впала у Тевер.

Липень

5 липня - Попліфуга - свято на згадку про втечу римлян, коли фіденати і фікулеї напали на них після завоювання Риму галлами у 390 р. до н. е.

6-13 липня - Аполлінарські ігрища на честь Аполлона (співзвучний зі слов`янським Купалою: Купало, можливо, народна назва Квапало), бога Сонця, всіх мистецтв, музики, передбачення, поезії, медичних мистецтв, поморів і просвіти. Основні символи - Сонце чи ліра. Начальник муз. Досвідчений лучник, здатний своєю зброєю ранити людей мором, тих, котрі йому не корилися. Захисник храму Дельфі, оракул, що через жрицю Піцію міг давати відповіді про майбутнє. Вважається одним з найважливіших богів Додекатеону - 12-ти найважливіших богів.

7 липня - Ноне Капротіне на честь Юнони. Епітет Юнони - Капротіна. Основну роль у святі відігравали жінки-рабині. Процесія відбувалася під фіговим деревом, де проводилися імітовані бої та вправляння, а потім - учта. Наступного дня понтифіки проводили молитви подяки.

9 липня - Капротінія на честь Юнони.

19-21 липня - Лукарія, на честь лісових божеств.

23 липня - Нептуналія, на честь Нептуна, бога вод і зрошення. Свято відзначалося проведенням ігор. Будували намети з гілок, де відбувалися святкування. (Перекладач: традиція відома багатьом слов`янським хлопчикам - намет з підручних засобів).

25 липня - Фурріналія, свято богині Фуріни, якій був присвячений священний гай. Богиня вважалася володаркою підземних вод.

Серпень

13 серпня - Вертумналія на честь Вертумна/Вертунма (перекладач: Вертун?), давньоримське божество, що означало зміну пори року, достигання фруктів. Можливо, етруського походження. Відомий своїми вибриками. Коханець богині Помони, богині фруктів, бо Вертумній був також захисником зелені, особливо фруктових дерев (перекладач: італійське слово «вендемміа» (збір винограду/врожаю) співзвучна з іменем цього бога). Це немовби уособлення «врожаю». Побутувала легенда, що Вертумній зумів наблизитися до богині Помони, одягнувши жіночий одяг.

 

Неморалія, свято смолоскипів на честь Діани, володарки лісів, захисниці лісових звірів, охоронниці джерел і течій, охоронниці жінок, яким забезпечувала безболісні роди. Богиня була одинокою і зареклася на вічну дівочість. Любила полювання, тому була покровителькою мисливства, полювання з луком, лісів. А ще - дівочості, незайманості. Місяця - Млади (перекладач - «луни»: «люна» латинською означає «місяць»). В ім`я Амура (Купала) зареклася на вічне дівоцтво. Близнючка Аполлона/Феба, донька Юпітера (Перуна) і Латони (чи не Лади?).

17 серпня - Портуналія, на честь Портуна (воротар), римського бога брам, воріт та дверей. У святкуванні, важливим атрибутом були ключі, які, начебто, то кидали у вогонь, чи приносили на форум (віче) як пожертву, очищуючи їх як символ обряду очищення домівок.

17 серпня - Тіберналія на честь Тіберінія, бога річки Тевере (Тибру), брата Фонта (Водян?), бога джерел, син Януса і Ютурни (богині джерел та володарки вод).

19 серпня - Віналія рустіка (збирання винограду), на честь Юпітера та Венери. Заколювали ягня на честь Юпітера, частувалися новим вином, вшановували Юпітера для отримання щедрості та процвітання. Жертви приносили для щедрого врожаю. Поряд з фігурою Юпітера встановлювали фігуру Венери.

21 серпня - Консуалія, на честь бога Конса, бога засіків та запасів кормів. Проводилися змагання наїзників коней, перегони на мулах, ослах чи конях.

23 серпня - Волканалія, на честь Вулкана, з літніми ватрами, в ознаменування збору врожаю. Вулкан - бог руйнування, тому його святкування було за мурами міста. Його завжди супроводжували богиня Мая, богиня весни, та Стата Матер - два вогнища, одне, що поширюється, а інше - що затухає.

Вулкан - бог земного вогню. Матір`ю Вулкана була Юнона, що породила його партеногенезом (можливо, походить від латинського слова «фокус» (вогонь).

24 серпня - один із 3-х днів, коли був відкритий «мундус Кереріс/Цереріс» - рови, які представляли схему Всесвіту. Свято - на честь Манів. У ці дні, «мундус патет», - «світ підкоряється».

25 серпня - Опалія чи Опіконзівія, на честь Опі, богині землі та охоронниці родючості. була дружиною Сатурна. У руках тримала «ріг достатку».

27 серпня - Волтурналія, на честь Волтурна, патрон течій, мандрівок та торгівлі. Бог етруського походження.

Вересень

4-19 вересня - Римські Ігри або Великі щорічні ігрища, на честь Юпітера, що знаменували перемогу над латинами при озері Регілло.

13 вересня - Епулюм Йовіс, на честь Юпітера. Перед статуєю бога розкладались ложа «пульвінарія» (на кшталт кушеток), подавалися дорогі страви, прислуговували «епулони», одні з 4-х великих релігійних корпорацій старого Рима. Це було свято розкоші та розніження на зразок Римського Парнасу.

Подавалися жертвування та зливання на патері (плоскій священній мисці, яка дозволяла через свою опуклість знизу не торкатися жертвуваного. Зливання, яке виливалося у вогонь).

Жовтень

4 жовтня - Єюніум Кереріс/Цереріс, на честь Керери/Церери, жіночого божества землі та родючості, верховна сила урожаїв, усякого народження, усіх квітів фруктів та живих істот. Корона - з колосся, в одній руці - кошик із зерном, в іншій - фрукти. Сестра Вести, Юнони, Плутона, Нептуна та Юпітера, донька Сатурна та Опі. Вона - «кер» - джерело та енергія росту (можливо, «джер-ело» слов`янською). На металевій ламині варили жертовних тварин.

5 жовтня - один із 3-х днів, у який відкривався «мундус переріс», рівчак, що нагадував модель Всесвіту, вигляд жіночого лона, який відкривали тільки тричі у рік, на знак «світу, що відкритий».

11 жовтня - Медітріналія, на честь Юпітера. Свято вина. Частувалися старими і новими винами: вірили у цілющі властивості вин. Виноградне сусло вживали як солодкий напій, як «медичний засіб». Часто змішували старе і молоде вино для його кращої якості.

13 жовтня - Фонтіналія, на честь бога Фонса, бога джерел. Син Януса та німфи Ютурни, брат Тіберіна, давнього італійського божества.

15 жовтня - Октобер Еквуус, на честь Марса. «Кінь жовтня» - приносили у жертву коня на знак завершення польових робіт та військового сезону. Проводили перегони на колісницях, запряжених двома кіньми. У коня, що біг справа, метали списа і таким чином приносили у жертву. Голову і хвіст спалювали на священному вогнищі Риму, у Реґії. Це - єдине свято пожертви коня у Давньоримській імперії.

19 жовтня - Армілюстріум, на честь Марса.

Марс вважався батьком Ромула і Рема. Проводилося ритуальне чищення зброї перед її зимовим зберіганням. Навесні солдати знову брали зброю.

Листопад

8 листопада - один із 3-х днів, коли відкривався «мундус Кереріс».

13 листопада - Епулум Йовіс, на честь Юпітера. Проводилася церемонія багатої учти серед статуй богів, начебто вони брали участь у святкуванні. Статуї клали на дорогі ліжка з подушками, пульвінаріями. Стояв величезний стіл. Зі столу жерці подавали дорогі страви.

15 листопада - свято на честь Феронії, богині родючості, яку шанували римляни і сабіни. Захисниця лісів, жнив. Шанували її хворі та раби, яким вдалося звільнитися з рабства. Розповідається, що була матір`ю Еріла, якому дала три тіла і три душі. Дехто вважав її подібною до бога Сорануса та до етруської богині Каватхи.

24 листопада - Брумалія, на честь Вакха. Свято зимового сонцестояння. Святкування проводилося на честь майбутнього врожаю, насіння якого було закопане у землю перед тим як прорости. Виноградарі приносили у жертву кіз на честь Вакха. Кіз приносили у жертву до того, коли вони ставали загрозою для винограду. З кіз здирали шкіру, з якої виготовляли предмети домашнього вжитку. Магістрати несли жерцям Керери/Церери паростки виноградних лоз, оливкових дерев, зерно і мед.

Грудень

4 грудня - Бона Деа - Велика Матір - велике мирське божество, ім`я якого не можна було вимовляти. У деяких міфах вона - донька Фавна/Пана. У інших - вона його дружина. Вона була охоронницею здоров`я всього Риму. Святкування проводилися аристократками без чоловіків. Також не повинно було бути тварин чоловічої статі.

5 грудня - Фауналія, на честь Фавна/Пана, сільського бога села, табунів та лісів.

11 грудня - Аґоналія (четверта), на честь Соль Індіґес (Давнього Сонця), одного з предків римлян.

15 грудня - Консуалія, на честь бога Конса.

17-24-31 грудня - Сатурналії, на честь Сатурна. Святковий цикл на пошану бога Сатурна і міфічної «золотої епохи». Сатурналії розпочиналися великими бенкетами, жертвоприношенням і оргіями. Дарувалися символічні малі подарунки, «стренне». У цей період весь соціальний порядок «перевертався»: раби могли тимчасово вважатися вільними людьми, вибирали «прінцепса» - карикатурного шляхтича. Переважали червоні кольори, кольори богів. Це були персонажі, що уособлювали Сатурна чи Плутонія. Проводилися очищення. Кронос-Сатурн переніс своє золоте королівство у місце, яке називалося «Благословенні острови». Період карнавалів. Приносили пожертви предкам, щоб задобрити природу та мати хорошу погоду на весну для польових робіт.

18 грудня - Епоналія, на честь Епони, сильної кельтської Богині-Матері та покровительки коней, ослів та інших тварин. Її ім`я означає «божественне море». Вона асоціювалася із землею і плодючістю, відродження і достатку. Її зображали молодою богинею з конем, якого вшановували у кельтському світі за його красу, швидкість і сміливість. Важливими були на святі троянди, а квіти та паростки вважалися символами самої богині. Епоні приносили у жертву яблука. Вона стала покровителькою римської кавалерії. Її статуї були у конюшнях. Це - єдина кельтська богиня, яку вшановували давні римляни через їхню любов до коней. Була відома у центральній та східній Європі (так і напрошується слово «попона»).

19 грудня - Опалія, на честь Опі.

21 грудня - Дівалія, на честь Ангерони. Свято Ангероналії  було запроваджено як спогад про епідемію, що має назву «ангіна Людвіга». Під час святкувань верховний жрець складав пожертву у храмі Волупти, богині радості і задоволення, яка мала оберігати від хвороби, пошесті, тілесних страждань і переживань протягом усього людського життя. Волупта - прекрасна донька Купідона/Амура (Купала) і Псіхе.

21 грудня - Аргерона - богиня тиші, покровителька таємного кохання, цілителька серцевих захворювань, болю, суму, що представлялася жестом вказівного пальця із зімкнутими губами. Аргенона мала завданням тримати в таємниці назву міста, не дозволяти ворогам його завоювати, крім головування над ним у делікатний зимовий період. Богиня ототожнювалася часто з богинею Опіс, Мутою (німою), богинею мовчання.

23 грудня - Ларенталія, на честь напівбожественної особи, покровительки покірних людей, яка була повією етруського походження. Свято Ларенталія/Ларентіналія чи Аккалія присвячене Аккії Ларенції, годувальниці Ромула і Рема («акка» мовою санскриту - «мати»).

25 грудня - Діес Соліс Інвікті - день Непоборного Сонця чи Бог Непоборного Сонця. Назва свята створена, мабуть, за аналогією назви імператора: «Відданий, щасливий, непереможний». Сонце представлялося як товариш імператора (концепція передувала монотеїзму).

 

Переклад з італійської, дослідницькі пошуки, коментарі Івана Петришина

 

Бізнес по-американському: як і чому Apple уповільнює роботу старих iPhone

Хакери навчились зламувати комп’ютери за допомогою звуку

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com