Кожен, хто відвідав ХХ LFW, мав змогу переконатися, що українські дизайнери вміють і можуть задовольнити найвибагливіші смаки. Пропонуємо вам цікаві ідеї для наступного модного сезону - та розмови з дизайнерами про моду і творчість!

МARTA WACHHOLZ (Марта Ваххольц, дизайнер)

 

 

 

- Марто, ваша колекція цього сезону - мікс ретро і сучасності.

- Так, це поєднання стилю 40-х років зі сучасним. А почалося все з того, що я якось показувала дітям післявоєнні фотографії своєї бабусі, і мене надихнули ті суконки в дрібний горошок, рукави-ліхтарики. Виникла ідея накласти все це на сучасний модний матеріал. Акценти розставлено на талії та рукавах-ліхтариках, а горошок було перетворено на сучасний патерн. Багато яскравих кольорів - червоних, блакитних.

Marta Wachholz показ (фото Ігоря Федоріва)

 

 - Яку свою дизайнерську особливість ви б відзначили?

- Ймовірно, моя особливість у тому, що я дуже докладно і дуже серйозно працюю над конструкцією і над кінцевим результатом речі. Кожна річ мусить бути і зовні, і всередині акуратною і виглядати бездоганно. А решта, то щоразу інакше. Нема у мене якоїсь тканини, з якою я люблю найбільше працювати, і якогось одного стилю. Щоразу шукаю щось нове, і тому мені не подобається, коли щось повторюється. Коли приходять, наприклад, на показ і дивляться впродовж десяти років на те саме, тільки в різних кольорах. Я вважаю, що треба перебувати у творчому пошуку, а не постійно сидіти на якомусь коні, тільки розмальовувати його то яблучками, то квадратиками.

- Тобто ми приходимо на Мarta Wachholz - і...

- І маєте відчуття, що ви не знаєте, на що ви прийшли.

Marta Wachholz backstage (фото Олександра Шамова)

 

- У якому стані, на вашу думку, українська мода?

- Все йде до кращого. Як завжди - якщо людина постійно наполегливо працює, вона матиме кінцевий результат кращий, ніж попередній. До речі, цього разу під час LFW я мала час і нагоду подивитися колекції інших. Я люблю дивитися, хто і що робить. Деякі наші дизайнери дуже класні й ідеї мають хороші. Хоча ідеї у всьому світі однакові, вони висять у повітрі, і їх хапають ті, хто має свої «локатори». Але виконання має бути належним, на високому рівні. Зараз наша країна у такому стані, що фінансовий аспект дуже кульгає. І не завжди виходить так, як би хотілося. Але всі намагаються. І найкращий результат буде в тих, хто не здасться.

BURDO (Олена Курець, дизайнер)

Олена Курець

- Олено, які враження від цього LFW?

- Найперше, це надихаючі емоції стилю та моди. Відчуття та розуміння, що ти в правильному місці і у правильний час. А також оцінка твоїх старань та плекань. Приємно перебувати з людьми, які тебе заохочують до руху, до ще більшого темпу. Великий вплив на захід мають самі організатори, адже весь імпульс починається саме від них. Вони творять неймовірно дружню атмосферу вже впродовж десяти років.

- Розкажіть, будь ласка, про свою колекцію.

- Мені захотілося дати можливість оновити свій гардероб жінкам з різним стилем та темпом життя. Колекція комфортна, легка, з ненав'язливими деталями, які прослідковуються крізь усю лінію образів. Від повсякденних блуз до стриманих суконь. Кожну річ можна вдало поєднувати між собою. Кольори стримані: фіолетові, чорні, темно-сині, сірі.

 

 

Burdo показ (фото Ігоря Федоріва)

 

 - Де знаходите ідеї для творчості?

- Знаєте, інколи ідеї знаходять мене. Дуже по-різному буває, можна надихнутися від перегляду фільму, прогулянки містом, новим знайомством чи яскравим полотном тканини. Натхнення - воно всюди, тільки потрібно ширше подивитись на світ.

- Вже маєте щось заплановане на майбутнє?

- BURDO - порівняно молодий бренд жіночого одягу. Нас часто запитують про створення дитячої лінії одягу, чи, до прикладу, вечірніх суконь, проте, хочемо вдосконалюватись і укріпитись як виробник жіночого одягу. Гардероб з нами формувати легко і приємно. Ми би хотіли тішити клієнтів не лише в Україні, але й за її межами. Тож готуємо наступні колекції.

ULIANA NEDOSHYTKO (Уляна Недошитко, дизайнер)

Uliana  Nedoshytko backstage (фото Олександра Шамова)

 

- Як виникла тема вашої «східної» колекції?

- Абсолютно випадково і, до того ж, на Заході Європи. Перебуваючи в Голландії, у місті Лейден, я відвідала Державний музей етнології. Перед музеєм я побачила дуже гарні величезні фотографії і сфотографувала їх. А потім, гуляючи містом, натрапила на книжку у вітрині книгарні і також її сфотографувала. Вдома я почала шукати, що це за книжка і що це за фотографії. Виявилося, що це один і той самий автор - Джимі Нельсон. Він подорожував по світу і фотографував народи, яких залишилося дуже мало. Книжка так і називається «Поки ще не вимерли». Власне, ці його роботи мене й надихнули. І вже коли я купалася у цій темі, дивилася відео на YouTube, фільми, вивчала етнологію, то зрозуміла, що щось відбувається у моїй голові і я повинна щось зробити.

 

Uliana Nedoshytko показ (фото Ігоря Федоріва)

- Які акценти ви розставили у цьому сезоні?

- Я використала різні тканини і матеріали. Це - вовна, шовк, льон, а також плащівка, шкіра, сітка, метал, пір'я. Домінуючі кольори - фіолетовий, сіро-срібний, охра, теракот, чорний, кольорові акценти рожевого та жовтого.

- На що потрібно глянути, щоб сказати: «О, це - від Уляни Недошитко»?

- Це перше, на що звертають увагу (це навіть було на останньому показі, коли не почули оголошення, чия це колекція). Присутні дивилися і казали: «Це Недошитко, її стиль». Це класно для кожного творця, коли вже відчутно його почерк. Мій почерк, це власне, як пише преса і кажуть люди, причетні до фешн-індустрії, поєднання непоєднуваних фактур, цікаві пропорції і моя фішка - речі деконструктивні, трансформерні. Річ має трансформуватися, тобто, бути багатофункційною. Щоб рукави могли зв'язуватися, зніматися, могли бути поясом. Щоби светр був з капюшоном, без капюшона, потім ставав іншим светром. Щоб він міг комбінуватися не з однією річчю і спідницею, а з багатьма.

TATA KALITA (Тетяна Каліта, дизайнер)

- Розкажіть детальніше про колекцію

- Найбільше в колекції спідниць і суконь по фігурі. Крій по силуету, необроблені краї, зовнішні незакінчені шви, це як авангард, впевненість та стильність жінки. Жакети зі сукна, теплі пальта і теж шви зовні. Щоб до образів додати жіночності та романтичності, ми взяли аксесуари від ювелірного магазину. Це було золото, срібло, смарагди. Вироби настільки делікатні, що навіть не на всіх фото їх видно.

- Щодо обраної вами тематики «Холодне літо». Чому літо у вас холодне, а його кольори чорно-сіро-білі?

- Мої колекції, зазвичай, відображають сьогодення таким, яким я його бачу. І ця - мої рефлексії на те, що вже кілька років поспіль у нас не було нормального літа. Колекція витримана в офісному діловому стилі, де передбачені стримані кольори. Фарби мало додати декорування квітами. Я мала на увазі, що офісна дівчинка, офіційна і ділова, виходить на природу, але вона вийшла у машинний зал Львівської політехніки. У результаті, концепція не була розкрита повністю, бо ми не мали змоги взяти квіти. Мої викладачі з Львівської академії мистецтв сказали, що колекція була чудова і що все було зроблено правильно. І це для мене - найвища похвала.

Tata Kalita показ (фото Ігоря Федоріва)

 

- А як ви ставитеся до критики?

- Мене завжди цікавить об'єктивна думка, якою б гіркою не була правда. Щоправда, критику я сприймаю адекватно тільки від авторитетних людей, і вона має бути конструктивною.

- Що ви плануєте надалі?

- Ми шукаємо ринок збуту, шукаємо клієнтів. Наш одяг нестандартний, і я не планую шити масовий одяг, бо ринок ним перенасичений. Ми, максимум, можемо відшити три одиниці однієї моделі (три розміри), якщо є замовлення. У нашому одязі легко бути індивідуальним, і нас це цілком задовольняє.

Tata Kalita backstage

 

OLENA DATS (Олена Даць, дизайнер)

- Олено, знаю вас не лише як дизайнера, але й як людину, яка присвячує себе доброчинності. Чи цей ваш показ також був благодійним?

- Звичайно. У нас склалася добра традиція - допомагати діткам з Дитячого центу здоров'я ім. Анни Мазуренко та НРЦ «Джерело». І цей показ не став винятком. Щодо самої колекції, то вона дуже велика і складається з трьох частин: «Арт-деко», «Літо» (фактично вечірня, де багато вишивки) і «Круїз». Але саме для цього показу в інтер'єрах готелю «Асторія» ми обрали «Арт-деко». Було використано тільки натуральні тканини: шовк, вовну. Також спеціально для цієї колекції був розроблений принт і машинна вишивка. Принт - це квітка ірису, який є основним мотивом колекції і виконаний у техніці шовкографії та вишивки гладдю. Цей орнамент прикрашає блузи, спідниці, сукні та сорочки. У колекції також є мереживо, яке виготовляють спеціально для нас на фабриці. Також цього разу є багато суконь ручної роботи.

- Молодим дизайнерам LFW потрібен, аби себе показати, а таким іменитим, як ви, для чого брати участь у цій події?

- Ви не коректно ставите запитання. Це не можливість «просто показати себе». Для молодих дизайнерів це - велика школа. Тому що так здається, показ - зачесати дівчат і вдягнути. А це, насправді, включає в себе багато важливих елементів. Бо ми маємо усвідомлювати, що мода - це не тільки мистецтво. Показ - це малесенький елемент брендової маркетингової політики. Адже треба розуміти, де далі продавати ці речі, які клієнти до тебе прийдуть і т. д. Щодо моєї участі, то я на LFW, насамперед, тому, що Львів - моє рідне місто, і в нас тут багато прихильників і клієнтів. Також цього року ми відкрили у Львові Olena Dats' Gallery, і це нова культурна локація, де збирається багато художників, артистів, співаків. Тобто, не просто магазин, а нова артлокація. Ми любимо вечірки, любимо брати участь у якихось поважних подіях, які відбуваються у місті.

- Чи звертаються до вас за порадами молодші колеги?

- Так, звертаються. Ті, хто має подібний стиль, звісно, соромляться, але бренди, які не є конкурентами, або мої друзі, звісно. Взагалі, мені дуже приємно, що в Україні дизайнери зараз спілкуються між собою. Звичайно, є конкуренція - це здорово і дуже добре. Але ми всі працюємо на благо однієї ідеї, щоб українська мода посіла своє місце на карті світу. І тому, коли потрібна якась допомога, ми стараємося допомогти одне одному, щоб загальна картина української моди була на належному рівні.

Olena Dats показ (фото Олександра Шамова)