Ініціатива Литви щодо надання міжнародної економічної допомоги Україні під назвою «Європейський план для України» (так званий «план Маршала» для України) продовжує розвиватися і набувати більш конкретних обрисів. Однак, згадки про нього може не бути у кінцевому документі саміту Східного партнерства, який відбудеться наприкінці листопада у Брюсселі.

Як зараз триває підготовка цього документа, що у ньому найбільше викликає запитань на Заході, а також про деякі аспекти регіональної безпеки в інтерв'ю Укрінформу розповів ініціатор цього проекту, екс-прем'єр-міністр Литви (у 1999-2000 та 2008-2012 роках), депутат литовського Сейму Андрюс Кубілюс.

- Як зараз виглядає робота над підготовкою «плану Маршала»?

- Зараз обговорюється проект резолюції в Європарламенті з рекомендаціями для саміту Східного партнерства. У ній є параграф про цей план у такому вигляді, в якому ми хотіли б його бачити. Натомість, у декларації саміту Східного партнерства запис про це виглядає більш розпливчасто. Утім, ми знаємо, що українська делегація намагається зробити формулювання у декларації конкретнішими.

- Власне, українські ЗМІ пишуть, що в підсумковому документі саміту «Східного партнерства» не буде згадки про «план Маршала» для України. Це вже остаточне рішення єврочиновників, чи щось у цьому питанні може змінитися?

- Так, я читав про це в українських ЗМІ. Там занадто багато скепсису, і всі аргументи базуються на одному висловлюванні Єврокомісара Йоганнеса Гана. До того ж, воно оцінюється не зовсім об'єктивно.

Про цей документ можу сказати наступне: у проекті резолюції Європарламенту є дуже чітке формулювання про те, що ми хочемо бачити. У ньому рекомендується на одному з наступних засідань Ради ЄС, а це може бути, наприклад, засідання Ради на рівні глав МЗС, дати мандат Єврокомісії й Європейському інвестиційному банку розробити «Європейський план для України, Молдови і Грузії», оскільки там уже йдеться про три країни партнерства, які мають Угоду про асоціацію.

У проекті декларації саміту, як я вже згадував, формулювання є більш розпливчастими. Там ідеться про інвестиційну допомогу, але не згадується про якийсь конкретний план. Українська сторона пропонує більш чітке формулювання. Проте, саміт не може дати мандат, про який згадується в резолюції Європарламенту.

Саміт партнерства є лише хорошою нагодою для представлення цього плану.

Ми думаємо, що, можливо, це зробить президент Петро Порошенко.

- Який запис зараз є у проекті резолюції саміту Східного партнерства у питанні «плану Маршала»?

- На сьогодні у проекті декларації не йдеться про «Європейський план для України». Однак, там ідеться про те, що дуже важливим є розвиток економічної політики, що ЄС допомагатиме і посилюватиме допомогу малим і середнім підприємствам, створюватимуться кращі можливості для фінансування. Але, як я вже казав, до цього параграфу є нові пропозиції української сторони, які, ймовірно, будуть підтримані Грузією та Молдовою. Тому сподіватимемося, що цей параграф стане конкретнішим.

Потрібно розуміти, що сама Єврокомісія та Єврокомісар Ган вийшли з ініціативою створити «міні-плани Маршала» для Західних Балкан. Йдеться про 13 млрд євро до 2020 року. Там філософія така ж, як й у випадку України та інших країн Східного партнерства. ЄС розуміє, чому такі інструменти важливі й потрібні. Коли ми кажемо про те, що такий же план, як для Західних Балкан, потрібен й Україні, виникає лише одне питання. У різних європейських столицях підкреслюють, що в Україні спостерігається проблема з використанням фінансових ресурсів, які пропонує ЄС на конкретні проекти. Тобто, в Україні не можуть достатньо швидко підготувати проекти на такому рівні, щоб виділені на них кошти можна швидко й ефективно витратити.

- Тобто, саме це питання найбільше турбує Берлін, Париж та Брюссель?

- Так. Тому в своєму плані ми зазначаємо, що дуже важливо думати не лише про те, звідки прийдуть гроші - з ЄІБ чи від інших донорів, але й створювати в Україні спеціальний орган. У нас є досвід, як це робилося у Литві, і ми можемо ним поділитися. Цей досвід дуже добре відомий і в окремих країнах ЄС. Єврокомісія сама нам пропонувала вивчити нещодавній досвід таких органів у країнах Західних Балкан.

Тому потрібен центральний орган у Києві, який допомагав би готувати проекти, якому довіряли б міжнародні донори, і який би мав мандат вимагати від міністерств та інших органів швидше виконувати ті чи інші процедури. Згодом цей орган міг би перерости у фінансову інституцію з розвитку країни чи навіть банк. Однак, спочатку потрібна інституція, яка б якраз допомогла подолати бар'єри щодо недостатніх можливостей країни з ефективного використання коштів.

- Пропоную дещо змінити тему. Як ви оцінюєте теперішню ситуацію з регіональною безпекою після навчань «Захід-2017»? За інформацією українського Генштабу, після цих навчань кілька тисяч російських військовослужбовців усе ж залишилися на території Білорусі.

- Ці навчання показали, що Кремль може бути дуже небезпечним для всього регіону. Наскільки я знаю, литовські експерти були дуже стривожені проявами нових можливостей Росії у кіберпросторі, можливостей електромагнітного впливу. Під час навчань значну частину території балтійських країн росіянам вдалося відключити від телекомунікацій. Натомість, те, що там залишилися зброя і військові сили - це абсолютно не дивує. Ми розуміємо, що Кремль намагається посилити свою присутність як на кордоні з Україною, так і в Білорусі. Звичайно, що ми повинні бути солідарними, уважними і шукати можливості для посилення своїх військових ресурсів і стабільності в регіоні.

Я дотримуюся думки, що найголовнішою метою Кремля є не великі військові перемоги в Україні, а політична перемога. Там очікують, що невдоволення людей темпами реформ й економічним розвитком могло б привести до влади в Україні політичні сили, які влаштують Кремль.

- Керівництво Росії нещодавно знову заявило, що західні санкції позитивно впливають на економіку країни. Як ви оцінюєте ці заяви?

- Від Кремля в теперішній ситуації наївно було б очікувати на справжню інформацію про стан їхньої економіки. Наскільки ми розуміємо, значна нервозність зараз спостерігається стосовно прийняття Конгресом США рішення, що вимагає від американських інституцій оприлюднення всіх даних про російських олігархів. Це може призвести до великих особистих проблем для тих олігархів, які наближені до Кремля. Я переконаний, що санкції працюють, і політика санкцій дуже потрібна й надалі.

Автор: Юрій Банахевич

Джерело: «Укрінформ»