Народні партії ФРН здобули перемогу, але результатом виборів
незадоволені - занадто відчутні втрати.
У неділю в Берліні пройшли: дощ,
другий день марафону і вибори в Бундестаг.
Дощ то припинявся, то посилювався;
марафонці у більшості своїй подолали 42-кілометрову дистанцію; для політиків 24
вересня стало фінішем передвиборної гонки. Фінішем, гірким для провідних партій.
Блок ХДС/ХСС
(Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз), як і передбачалося,
вийшов на перше місце. Але перемогою це назвати важко: 33% - найнижчий результат
з 1949 року.
Ще сумніші справи у Соціал-демократичній
партії Німеччини, яка і взагалі показала найгірший результат за всю післявоєнну
історію з 20,5%. І це при тому, що представники цієї партії неодноразово очолювали
уряд країни.
Перші втратили 8,5% голосів, другі
- 5,2%. Ще чотири партії, які пройшли до складу парламенту - всі набрали хто більше,
хто менше. Вільна демократична партія отримала 10,7% (повернувшись до парламенту),
Ліві - 9,2% (втративши роль лідера опозиції), Зелені - 8,9%.
У найбільшому виграші опинилися
праві популісти - утворена в 2013 році партія, яку багато хто ще рік тому називав
вискочкою. Сталося, мабуть, найгірше, чого побоювалися всі: «Альтернатива для Німеччини»
не просто пройшла в бундестаг 67-го скликання, але стала в ньому третьою силою,
отримавши 12,6%. Саме питання: хто прийде третім? - і становило інтригу передвиборної
гонки, яку як тільки не називали: і «спальним вагоном», і «снодійним» і найнуднішою
за всю історію.
На такий поворот подій взагалі чекали,
про це попереджали результати соцопитувань. Але все ж у душі сподівалися, що пронесе.
Не пронесло. І тепер у будівлі старого рейхстагу будуть засідати люди, один з яких,
співголова партії Олександр Гауланд, днями закликав віддати належне солдатам вермахту.
Не дивно, що ввечері неділі на Александрплац, де «АдН» святкувала перемогу у своєму
виборчому штабі, на вулиці більше, ніж тисяча людей влаштували акцію протесту, викрикуючи,
«Нацисти, геть!» А саму партійну вечірку довелося припинити.
На роздоріжжі
«Чорний день для демократії», -
так прокоментував результати лідер СДПН Мартін Шульц.
Керівниця ХДС Ангела Меркель було
трохи стриманішою: «Ми, безумовно, розраховували на кращий результат. Я розчарована».
В обох виборчих штабах момент оголошення
результатів екзит-полів зустріли важким мовчанням, на обличчях, звернених до екранів,
можна було бачити відверту розгубленість. Адже програли ці партії популізму: консерватори
«віддали» їм більше, ніж мільйон своїх виборців, есдеки - майже півмільйона. Згідно
з висновками соціологів, 60% тих, хто проголосували за «АдН», зробили такий вибір
не стільки через симпатію саме до цієї ідеології, скільки через несхвалення діяльності
«титульних» партій.
Момент закриття виборчих дільниць
автору довелося зустріти у виборчому штабі СДПН. Півгодини знадобилося керівництву
партії, щоб зібратися з думками і вийти до людей.
Напередодні виборів чимало спостерігачів
і просто громадян казали, що у випадку значного програшу (а саме так і вийшло) Шульц
повинен вчинити, як чесна людина - ні, не застрелитися, але оголосити про те, що
йде у відставку.
Нічого подібного він не оголосив.
Навпаки, сказав, що всі сили покладе на те, щоб і далі захищати ідеали соціал-демократії.
За Шульцем у цей момент стояла його команда, в якій - декілька осіб, яким вже не
бути міністрами у майбутньому уряді. Стояли зі скорботними, але рішучими обличчями.
А поки ще віце-канцлер та глава МЗС Зігмар Габріель і взагалі стояли позаду.
Їх зустріли тривалими оплесками,
майже як переможців, і скандуванням: «Мартіне, Мартіне!» Ще більше підтримали свого
лідера, коли той заявив, що з цього вечора припиняється період співпраці СДПН із
християнськими демократами. СДПН, втомлена від ролі молодшого партнера, йде в опозицію.
І дійсно, це навіть дуже благородно
з їхнього боку. Адже це - єдиний спосіб не допустити ситуації, коли праві популісти
очолять опозицію, що означає неабиякий вплив на політику - головування в низці парламентських
комітетів, можливість постійно надсилати парламентські запити тощо.
Сама «АдН» тим часом уже щосили
приміряє на себе роль вершителя законів. Одна з лідерів передвиборчого списку, Алісі
Вайдель, заявила про намір насамперед скликати парламентську комісію з розслідування
міграційної політики Меркель. А її колега, згаданий вище Гауланд, і взагалі дійшов
до того, що пригрозив «оголосити полювання» на уряд взагалі і його главу (Ангелу
Меркель) зокрема. Саме це слово і вжив - «полювання».
Змін щодо українського питання не передбачається
Отже, якщо вірити Шульцу, повторення
великої коаліції не буде. Хоча деякі політики звинуватили його в тому, що він погарячкував.
Але GroKo була вимушеною: ні християнські союзи, ні есдеки у 2013 році просто фізично,
за кількістю голосів, не змогли створити альянси з більш близькими їм за ідеологією
політсилами. І дійсно, вона обтяжувала обох партнерів.
Залишається найбільш ймовірний варіант,
так, власне, практично єдино можливий - так звана «Ямайка» (за кольорами партійних
прапорів - чорний, жовтий і зелений): християнський блок, вільні демократи та Зелені.
На рівні національного парламенту такої коаліції ще не було. У минулому ВДп входила
в уряд з ХДС/ХСС, а Зелені - зі СДПН.
У народі такий
варіант великого ентузіазму наразі не викликає. Згідно з опитуваннями громадської
думки, «Ямайку» схвалюють лише 23% респондентів, а поганим варіантом її назвали
вдвічі більше опитаних.
Хай там що, але кооперуватися консерваторам
з кимось буде необхідно, і залишаються, по суті, лише ці двоє. Ще раніше Меркель
категорично відкинула партнерство з «АдН» (з ними ніхто не буде вступати в альянси)
і з Лівими. А для формування парламентської більшості потрібно 50% голосів плюс
1 голос.
Ситуація виглядає так: християнські
сили отримують 200 місць (втративши цілих 55 проти попереднього законодавчого періоду),
соціал-демократи - 153 (на 40 менше), ліберали - 80, пост-комуністи - 69, Зелені
- 63, «АдН» - 94.
Канцлер зазначила після оголошення
попередніх результатів, що ХДС/ХСС залишається найсильнішою партією, і заявила,
що сповнена рішучості найближчим часом заходитися до формування нової більшості
і, відповідно, уряду. Втім, вона делікатно не стала називати майбутніх молодших
партнерів. Переговори очікуються дійсно непрості і триватимуть, очевидно, не один
місяць. Якщо до Нового року не вдасться домовиться, країну чекають перевибори...
Але інших варіантів, крім названого,
практично немає. А ця коаліція буде дуже непростою. Принаймні, між ВДП і Зеленими
існує чимало розбіжностей в позиціях. І їхні лідери - Крістіан Лінднер і Джем Оздемір
- неодноразово відкрито сварилися під час ток-шоу і заочно - через медіа. До речі,
серед тих тем, щодо яких ці партії мають різні підходи, є й українське питання.
Але загалом змін у політиці щодо
України не передбачається. Це зазначили в коментарях Укрінформу члени правлячої
партії, з якими вдалося поспілкуватися увечері в неділю в штабі ХДС, і аналітики.
Зокрема, депутат Європарламенту
від ХДС Ельмар Брок запевняє, що не буде жодних принципових змін. «Меркель отримала
мандат, і вона буде продовжувати свою зовнішню політику», - каже політик, додаючи,
що і Зелені надають дуже велику підтримку політиці щодо України.
Член цієї партії, радник Меркель
з питань зовнішньої політики Крістоф Хойсген, погоджується з цим. Він не бачить
причин, через які Меркель змінювала б свою чітку позицію, а тому і політика майбутнього
уряду щодо України не зміниться. «У тому, що стосується української політики, то
і в такій коаліції («Ямайка») я не передбачаю змін у політиці». Він також зазначив,
що вже сьогодні ХДС/ХСС тісно співпрацюють зі Зеленими по Україні, а члени цієї
партії активно допомагають у проведенні реформ в Україні. (Зокрема, депутат Марі-Луїза
Бек).
Експерт по Центральній і Східній
Європі, Росії та Центральній Азії в Німецькій раді з міжнародних відносин
(DGAP) Штефан Майстер вказує на те, що канцлер залишається, але міністр закордонних
справ буде новий. І навіть якщо лідер лібералів Лінднер (той самий, який запропонував
«заморозити» питання Криму) очолить МЗС, експерт не передбачає зміни курсу в короткотерміновій
і середньотерміновій перспективах, оскільки «Меркель буде домінувати в цій темі».
Але Україна своїми реформами повинна полегшити їй завдання.
Експерт у сфері озброєнь тієї ж
Ради Крістіан Моллінг сподівається, що Лінднер «розуміє ефект своїх слів і пам'ятає
про те, що записано в його партійній програмі». А в програмі прописано невизнання
анексії Криму.
А директор дослідницького інституту
DGAP Даніела Шварцер звертає увагу на те, що в новому парламенті будуть «два звучання,
які мають значення»: ХДС тримає жорсткий тон стосовно Росії, що визначає позицію
по Україні, «АдН» - відверто проросійський, також і Ліві, СДПН і ВДП - помірні тони.
«Але це не обов'язково означає, що буде зміна політики», - каже експерт.
Особливості національного голосування
На відміну від України, німецькі
виборці мають можливість голосувати поштою. Цього разу таких була рекордна кількість
- майже третина всіх, хто має право голосу.
Самі ж виборчі дільниці - майже
такі самі, як у нас: здебільшого, в школах, в аудиторіях члени виборчої комісії
сидять за партами на тлі прапорів - німецького, ЄС і свого міста. Кабінки, щоправда,
виглядають трохи інакше: встановлені прямо на столах, за які сідають виборці, не
завішені.
Суворо заборонені селфі в момент
волевиявлення - заповнення бюлетеня. Застукають - не зарахують ваш голос взагалі
(у Берліні на цих виборах був, як мінімум, один такий випадок). А якщо раптом хтось
захоче «покаруселити» - проголосувати кілька разів, то і взагалі може загриміти
за ґрати на 5 років.
Казус трапився, коли я сфотографувала
громадянина середніх років, який виходив з дільниці. Він вимагав стерти фото і не
пішов, поки не переконався, що це зроблено, хоча поводив себе цілком коректно. «Прихильник
«АдН», - одразу ж вирішили ми з колегами з інших країн.
За виборами стежили аж 60 представників
ОБСЄ. Максимальна кількість з 2005 року, коли такі представники почали приїжджати.
На відміну від деяких інших країн, у Німеччині великої потреби стежити за тим, щоб
все відбулося без фальсифікацій, немає.
Стосовно фальсифікацій, то очікувані
побоювання російського втручання не виправдалися. Федеральний уповноважений із проведення
виборів, щоправда, трохи наплутав, виклавши в ніч на понеділок результати голосування
в Берліні, але це не було результатом зовнішніх злих підступів. Зате відзначилися
«боти», причому, з Росії, які активно закликали голосувати за «АдН». Це, звичайно,
не стало основною причиною успіху популістів, але тим не менш.
...Ввечері після виборів провідні
політики всіх партій кочували з передачі на передачу, на яких вони змушені були
сидіти поруч з новим сусідом - представниками «АдН». І просто фізично відчувалося,
наскільки це їм не подобалося. До речі, подейкують, що ще до дня виборів почалися
суперечки про розсадку в самій сесійній залі - ніхто не хоче сидіти поруч з альтернативниками.
Примітно, що самі вони ображаються на визначення «праві популісти», такими себе
зовсім не вважають, і заявляють, що саме вони і є істинно народною партією.
Що ж. У низці федеральних земель,
зокрема, Тюрінгії, Бранденбурзі і Макленбурі-Передній Померанії «АдН» взагалі вийшла
на друге місце. А в Саксонії - на перше (цілих 27%)! Така ситуація, без сумніву,
не те що радикально змінює політичну картину в країні (в уряд вони все одно не потрапляють
і навіть опозицію не очолять), але змінює її якимось чином. Яким - покаже час.
Поки що «народним партіям» (ХДС/ХСС
і СДПН) належить «переварити» те, що трапилося і зробити висновки. І працювати під
одним куполом.
Під ним зберуться 709 депутатів
замість 631. Це буде найбільший Бундестаг за всю історію.
Автор: Ольга Танасійчук, Берлін
Джерело: «Укрінформ»