rss
03/31/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Децентралізація по-Гайсинському. Відкритий лист голові Гайсинської міської ради Вінницької області Анатолієві Іллічу Гуку

Всі ми, читачі нашого друкованого незалежного часопису та його сайта, автори, редакція добре інформовані, що відбувається в політично-суспільному житті України зусиллями вищих ешелонів влади. Знаємо, що робить, а, головне, НЕ робить Адміністрація президента, Кабмін, і що «виробляє» Верховна Рада, дії народних депутатів якої охрестили недавно словом «цирк»... Але ми дуже мало інформовані, що відбувається в регіонах, на місцях, у маленьких містах і містечках. Мені довелося з травня місяця ц. р. і до цього часу знайомитися з цим лихом на прикладі політики місцевої влади моєї малої батьківщини - 25-тисячного міста Гайсин, Вінницької обл. Все, що я з родиною побачила, можна охрестити одним словом «беспрєдєл».

В країні лише минулого року оголосили реформу місцевого самоврядування та «децентралізацію» влади, яка б мала надавати більше прав саме місцевим громадам у самоуправлінні, а в місті Гайсин її вже давно втілює міська рада, але фальсифіковано, перекручено. Бо глава місцевої влади пан Гук, як виглядає, взяв на себе всі повноваження громади і працює за принципом «я тут господар», маючи в своєму повному розпорядженні міську раду, газету «Гайсинський вісник» та й усі інші виконавчі підрозділи. (Це не дивно, оскільки керує містом пан Гук майже 11 років). Такий висновок можна зробити на прикладі ставлення до краєзнавчого музею Гайсинщини.

  Title
  Старовинний герб міста. Крило орла
на щиті – елемент польського герба

Нащо нам це знати? Як у краплині роси відбивається промінь сонця, так на Гайсинському прикладі висвітлюється криза державного управління в країні на всіх рівнях, зокрема, збочене розуміння децентралізації, що проявляється в самоуправстві та недотриманні законів. Знати, щоб прагнути змін. Закордонним українцям - щоб  допомагати материковим. Останні теж добре знають та активно читають нашу газету в онлайні, бо вона, як незалежна, сміливо та об'єктивно відображає злободенні події часу.

Отож, у цьому матеріалі три головні герої конфлікту: міська рада в особі його голови Анатолія Гука, його «партнер» - однодумець у справі втілення ідеї забудови охоронної зони музею, голова спілки учасників АТО Микола Данилюк, а також музей в особі його працівника - завідувача сектором Сергія Васильченка.

Знайомтеся з листом панові Гуку

Пане голово, шановний Анатолію Іллічу!

Title  
 Краєзнавчий музей Гайсинщини, створений
у 1995 роц
і
 

Прошу зупинитися, заспокоїтися і спрямувати увагу та всі претензії до завідувача сектором музею Сергія Васильченка на мене, автора цього матеріалу. Заяву-прохання у Міністерство на ім'я міністра культури Нищука Є. М. (навіть двічі) написала я. І відділ музею цього міністерства відвідала наприкінці травня ц. р. теж я. Вважаю, що остання крапка в реакції міністерства на мою заяву як журналіста НЕ поставлена. Ще перебуваємо у переписці із заступником міністра культури Мазур Т. В., начальником управління охорони пам'ятників Єпіфановим О. В., завідувачем відділом музеїв міністерства Чорногором В. В.

*****

Шановний пане голово! Я люблю свою Батьківщиною, зокрема, і мою малу батьківщину - Гайсинщину. Я - майже гайсинчанка, зі села Кисляк. Я люблю природу і не терплю, коли її нищать, забирають у людей кисень. Тим більше, задля своїх власних інтересів, а не людей. Я ще люблю справедливість і не терплю наруги над людьми з чистою совістю, патріотів-ідеалістів (романтиків), які сьогодні, в тяжку годину для України, на вагу золота, і до яких я зараховую і Сергія Васильченка...

Мені і моїй доньці стало невимовно жаль тієї сторічної липи, яку разом з іншими деревами та кущами за вашим розпорядженням, без пред'явлення документів, в один день викорчували на площі в 300 кв. м охоронної зони музею (простою мовою - на його подвір'ї). А називається ця територія «охоронна зона», тому що музей міститься в будівлі, яка є пам'ятником архітектури початку ХХ ст. Ми побачили свіжі «могили» цих дерев 20 травня 2017 року, коли відвідали краєзнавчий музей Гайсинщини. Цього ж дня залишили у Книзі відгуків музею наш просторий запис.

 

 

  Title
  Анатолій Гук – із 2006 року голова
міської ради м. Гайсин, Вінницької обл.
Title  
 Зірвана (2016 р.) невідомими таблиця, яка свідчить, що музей розташований у приміщенні будівлі, що є архітектурною пам’яткою початку ХХ сторіччя. Володимир Бабій – заступник голови міськради – не зреагував на клопотання музею про її поновлення 

Представляв музей як екскурсовод завідувач сектором Сергій Васильченко. Він розповідав з таким захопленням і глибоким знанням історії Гайсинщини, більше того, із залюбленістю в неї і таким ентузіазмом, який затримав нас там надовго. По-дитячому тішився, демонструючи нам щойно придбану за свої гроші десь на «блошиному ринку» військову шинель часів Другої світової. До речі, він там єдиний із професійною освітою. А ще - він великий патріот із чіткою громадянською позицією. Всі дні перебував на Майдані, будучи пораненим. Зрозуміли, що в музеї злагоджено здійснюється колегіальне керівництво.

 

 

Були приємно вражені роботою музею і обурені тим, як його фактично повільно, зі «знанням» справи, витісняють зі свого законного приміщення (так зване «повільне рейдерство»). Музей розташований у центрі Гайсина. Виникає питання: кому і навіщо знадобилось поступово витіснити музей та заволодіти землею в центрі міста? Тісно - експонат на експонаті, цікавим раритетним експонатам немає місця, відсутність робочого місця для працівників, якась причеплена «стеля» над головою з офісного гіпсокартону. І це в приміщенні, що є пам'ятником архітектури. І ця підвіска стелі теж, як виявилося, результат вашого, пане голово, волюнтаристського розпорядження, бо той «косметичний ремонт» (фактично - руйнування з огляду на те, що це - пам'ятка архітектури) не був узгоджений, наскільки нам відомо, зі спеціалістами ні музею, ні міста, ні району, ні області саме з точки зору заборони руйнування внутрішнього архітектурного інтер'єру та оздоблення.

 

 

А потім жахнулися, що почало відбуватися після цього...

Title  
 Сергій Васильчук – із 2012 року – завідувач
сектором краєзнавчого музею Гайсинщини
 

І я, як журналіст, не могла пройти повз цей «беспредєл» і в плані господарювання, і в плані сьогоднішнього несправедливого тиску на людей, які заслуговують на вдячність і допомогу, а не на злостиве їх оббріхування. Йдеться про працівників музею. На яких не лише ви, пане голово, розгнівалися-розлютилися, але й представники організації, яка за вашим розпорядженням, отримала частину приміщення, яке, за законом, належить музею. Звичайно, господар ви. Але як викроїти можливості, щоб задля одних не зачіпати інтереси інших - в цьому мистецтво менеджменту. Вам пропонувався варіант (все тим же невгамовним, незручним Васильченком: надайте на той час для організації АТО вільне приміщення (на той час приміщення переселеної дитячої бібліотеки) і таким чином збережіть можливість жити і розвиватися музею. Але - ні. Відібрали для них 83 кв. м площі музею. Проте, маєте войовничих власних лобістів.

Ми ще відслідковуємо, хто є хто в цій організації. На даний момент, нічого не стверджуючи, лише констатую факт, що, на жаль, нині багато розвелося і псевдоатошників. На даний час пан Микола Данилюк (стверджує, що він полковник розвідки майже СБУ) стає виконавцем волі та розпоряджень гайсинського міського голови і його команди. Реактивно виступив у «Гайсинському віснику», а 18 липня заявив Сергієві Васильченку: «Якщо не перестанеш бігати, я тебе вб'ю і готовий відсидіти». (Свідок агресивних погроз - один зі співробітників музею).

Голову поліції м. Гайсин та прокурора прошу вважати цю інформацію офіційною журналістською заявою про погрозу фізичною розправою над завідувачем сектором музею Сергієм Васильченком з боку голови організації ветеранів АТО м. Гайсин пана Данилюка.

*****

Пам'ятаєте, пане голово, минулого року зникла з будівлі музею металева стандартна таблиця «Пам'ятник архітектури початку ХХ ст.»

Як ви думаєте, хто і навіщо її міг зняти та пошкодити? У нас є здогадки. А ось не здогадка, а незаперечний факт, що ви, пане голово, до цього часу відмовляєте музейникам (зверталися до вас неодноразово) її повторно виготовити та поновити? Чому така впертість?

Гайсин, 12 липня: на які питання не відповіла місцева комісія

У своєму зверненні до Міністерства культури як до найвищого в країні органу, що відповідає за сферу культури в країні (яке ви, шановний Анатолію Іллічу, маєте на руках також), я просила саме Міністерство перевірити законність дій місцевої влади стосовно низки питань.

Написала одразу в Міністерство через те, що Вінницька обласна державна адміністрація давно знає про конфлікт «міськрада - музей», але не втручається із зрозумілих причин. На нашу думку тому, що всі «свої».

Просили міністерство відрядити, бодай, як виняток, свою комісію в Гайсин достатньо у складі двох спеціалістів - музейників. На жаль, не вийшло. Про це в наступному матеріалі.

Але Міністерство все ж надіслало вам на міськраду вказівку, щоб ви самі себе перевірили і написали висновок (?!) - відповідь - на свої порушення (закону, положень, дій), що й було ретельно вами зроблено.

Комісія у складі 12 підпорядкованих вам осіб 12 липня була створена, а вже 13 липня (без попередження за 10-12 днів, згідно з правилами) була вже в музеї на перевірці. Знову ви припустилися законодавчої помилки.

Отож, користуючись законним медійним правом доступу до службових документів, я їх отримала.

Уважно прочитала «Акт комісії Гайсинської міської ради про перевірку роботи за 2017 рік краєзнавчого музею Гайсинщини від 13 липня» (голова комісії - Філімонов А. П., начальник відділу забезпечення діяльності виконавчих органів влади).

Title  
 Охоронна зона музею. Тут росла сторічна липа та самшитові кущі, що були як жива огорожа.
Нині охоронну зону перетворили на будівельний майданчик
 

 

Ознайомилася також з аудіозаписом розгляду цього питання на сесії міської ради 21 липня. В таку епоху розквіту інформаційної сфери живемо: не встигли ви, пане голово, сказати «А хто ж вас фінансує?» та миттєво, «аварійно» закрити сесію, як це стало відомо журналістам.

Чесно кажучи, ніяково за наших земляків - членів комісії, серед яких, мабуть, же є нащадки козацького роду, яких на Поділлі було немало, і які себе проявили лицарями в боротьбі за волю, справедливість і незалежність України у 1917-1922 рр. Де ви, нащадки Ананія Волинця? (Прізвища інших гайсинчан, борців за правду, дивіться у відповідному розділі музею).

Базові питання чи проблеми члени комісії постаралися акуратно обійти. На цілу сторінку про те, якою фарбою

 Title 

побілені стіни та підлога 11-ти кімнат музею; що «відсутнє фондосховище»; що деякі «експонати звалені в купу і виглядають неестетично». Серед головних недоліків - «порушення приписів ведення діловодства» :), «не проводиться ретельно реєстрація наказів», «відсутня номенклатура справ», «затверджений штатний розпис не «відповідає наказу міністерства від 2012 р.». Тобто, штату не достатньо. «В стінах із зовнішнього боку будівлі випадає цегла».

Title  

Серед висновків і пропозицій: «Без повноцінного директора не можна виконувати роботу» (очевидно, мається на увазі, що директора, згідно зі штатним розписом, лиш «половина», тобто, він працює на половину ставки). До слова, з трьох штатних завідувачів секторами один теж на півставки. У висновках: «Так і не з'явився фаховий працівник». Дозвольте, панове, а у Сергія Васильченка спеціалізація «історик-музеєзнавець» з вищою освітою (але незалежний, незручний правдолюбець - це ж «кістка у горлі», кому потрібен такий директор, щоб лиш нерви псував?» - пробую вгадати думку членів комісії). Далі «ґрунтовне»: «Змінити режим роботи, щоб вихідний був у понеділок». (До слова, ми з'явилися в музеї в суботу, він працював, у черзі чекали курсанти військового училища також зі самого Києва, що прибули на військовому автомобілі). А ще: «І провести поточний ремонт». Забігаючи наперед: «Борони Боже проводити такий, як уже частково, незаконно кілька років тому провели, і який треба демонтувати. Бо в будівлі, що є пам'яткою архітектури, не маємо права міняти інтер'єр, зашивати оригінальну фігурну стелю гіпсокартонними плитами. Обережно! Це - порушення закону.

 Title 

Шановний пане Філімонов! Ви, як голова комісії, є відповідальним за якість її роботи-перевірки. Акт перевірки написаний у звичному стилі радянських часів: перелік очевидних фактів, але нема радикальних пропозицій. Де, бодай, висновки-пропозиції як вирішити одну з основних проблем музею - розширення приміщення. В «Акті» прозвучало: «експонати (є раритетні), скидані на підлозі, що не естетично», «експонати-копії треба перенести в інше приміщення». Яке «інше»? Питання оминули, бо треба було б логічно рекомендувати: «Спілку учасників бойових дій АТО перевести в інше приміщення, а звільнену площу повернути музею». Отож, про найголовніше - ні слова.

Title  
 Початок «будівництва сторіччя» у червні 2017 р., розпочате господарями міста. Цим самшитовим кущам залишилися останні хвилини життя 

Міська сесія як продовження стилю роботи Верховної Ради

Слухаючи хід сесії Гайсинської міської ради, перед очима візуальна картина сесії Верховної Ради останніх днів про зняття недоторканості з депутатів: галас, одночасна розмова, викрики, нездатність ведучого втримати лад у залі.

У вступному слові пані, яка доповідала про перевірку музею, прочитала частину «Акту перевірки стану музею за 2017 рік», де йшлося про недоліки, додавши до прочитаного, що «порушується дисципліна працівниками, беруть одноденні відпустки без пояснення» і що треба «оновити раду». Звучали запитання на кшталт «А скільки музей заробляє?». Резюме доповідачки (стиль збережено): «Музей є комунальною власністю і має право створювати комісію (безумовно, маєте - авт.). Але коли працівники музею ллють бруд на голову депутатів, а ми своїми руками виділяємо їм гроші, а вони розповідають, що ми тут робимо, то це - неприпустимо. Я вважаю, що ми не можемо їх годувати».

 Title 
   Хто відповість за незаконне знищення зеленої зони і вторгнення в охоронну зону музею?

Найбільша інтрига сесії - це виступ запрошеного, вже згаданого опонента працівників музею, голови відділу спілки учасників АТО Данилюка М. М., який одразу заявив, що, оскільки вони з музеєм перебувають в одному приміщенні, то «на перспективу треба нас об'єднати». Підстава? Приблизно така: «Ми хороші, а вони погані». До нас люди ходять, а у них 2 групи учнів... за рік. (До слова, може прочитаєте Книгу відгуків музею? Я читала - море відвідувачів і подяк. Цитую: «Ось вони скрізь пишуть, навіть президенту, присутні тут (а це в. о. директора музею Ігор Стриженов та завідувач сектором Сергій Васильченко - авт.) хочуть мене скомпрометувати, не зробивши в житті нічого, не збудувавши будинку, не посадивши дерева»... Овва! А зате, пане Данилюк, за вашої підтримки міська рада, а може, і завдяки вашому проекту, викорчувала сторічні дерева та кущі в охоронній зоні музею, щоб розпочати будівництво іншого проекту. «Разрушим до основанья?» Як уже було? Пошесть «ламати» продовжується в країні понад 20 років: нищать заводи, фабрики, шахти, перетворюючи їх на металолом, руйнують історичні будівлі у великих містах, забудовуючи їх хмародерами, зрізують сотнями гектарів ліси, крадучи у майбутніх поколінь кисень. ...Гайсин не відстає від загальнодержавної тенденції? Ось і розчистили місце для будівництва, яке в наші часи - найвигідніше джерело доходів!!! Чи не це, бува, основна причина?

Title  
 Курсанти Київського військового інституту – майбутні офіцери – оглядають розділ війни з Росією на Сході 

І ще одне, уже «по дорозі». Ви кажете, Миколо Миколайовичу, що працювали в розвідці? То мали би бути добрим психологом. У чому ви лише не звинувачуєте Васильченка і його прихильників... А як психолог, мали би бачити: так, це людина не свята, як кожен із нас, небездоганна, зі своїми помилками та недопрацюваннями. Але наскрізь зрозуміла, нічого за пазухою не тримає, відкрита, з підвищеним почуттям справедливості. Він хоче одного: займатися улюбленою справою і створити умови для процвітання цієї справи, намагаючись усіма силами подолати перешкоди для цих умов. Висловилася зрозуміло?

 Title 
 Після екскурсії – фото на згадку 

І ще: якби ви особисто не лише працювали (служили), як кажете, в розвідці, а ще й пройшли Іловайський та Дебальцевський котли та ще 8 місяців, як наші кіборги, захищали Донецький аеропорт, мали нагороду, наприклад, «За мужність», все одно негоже погрожувати своєму опонентові: «Будеш жалітися - вб'ю». Справжній захисник України ніколи так не скаже. У нього цінності і мораль - інші.

*****

А коли на сесії Васильченко заявив, що має право як громадянин писати і заявляти, коли порушується закон, то це вже остаточно роздратувало пана голову. Анатолій Ілліч: «Я не порушую, ти порушуєш!!! А хто тебе фінансує?.. На цьому сесію вважаю закритою».

Відомо, хто фінансує: не міська рада, не її голова. А гайсинчани - платники податків.

*****

Title  
 Автор цього «дива мистецтва», що постало замість сторічної липи, наразі не відомий... 

Як виглядає з прослуховування запису, сесія проводилася з порушенням регламенту. Питання музею стосовно вирішення його проблем (розширення приміщення, кадри, зміни штатного розпису, оцінки рівня роботи, дофінансування) депутати серйозно не обговорювали. Представникам музею офіційно не було надано слово. Не прийнято рішення. Сесія була закрита раптово лиш від одного вигуку «Анатолію Іллічу, закривайте сесію», бо не сподобався виступ опонента С. Васильченка в той час, коли М. Данилюк перед цим говорив не по суті, м'яко кажучи, дивні речі, і скільки хотів, при повній тиші. На жаль, проглядалося упереджене ставлення керівництва та депутатів до опонентів.

Дозвольте нагадати: децентралізація дозволяє контроль та присутність у роботі керівних та виконавчих органів громадськості та доступу ЗМІ в будь-якій формі. Сесії ВР транслюються на всю країну, сесія міськради може і має транслюватися на все місто.

Хто порушник законів?

 Title 

У даному матеріалі ми тим часом висловлюємося мовою публіцистики. В продовженні, думаю, можна буде порозмовляти вже мовою документів. Хто з наших героїв порушував закони? Хто помилявся і чому?

Хто дозволив зрубувати дерева? Є висновок спеціалістів, що ця

Title  
 Музей «задихається» від нестачі площі і відсутності фондових кімнат. Вимушено експонати тримають в одній купі 

липа, яку доглядали кілька поколінь гайсинчан, становила загрозу життю та здоров'ю відвідувачів музею? В Україні є з десяток сторічних дерев. Господарі їх огороджують, лікують, роблять надписи, пишаються як раритетом, бо вони бачили знаменитих українців. Бо є свідком нашої історії. І в музеї є відділ флори і фауни, яким завідує, до речі, один зі засновників музею, ветеран війни Володимир Стрижалов.

Хто дав дозвіл будівельникам, окрім есемески з Вінниці, на початок будівництва?

Чому, бодай, не обговорили детально всі варіанти будівництва фонтану з дельфінчиками в іншому місці і не шляхом руйнування того, що ще послужить людям? Чому не встановити пам'ятник воїнам АТО в центрі міста, де звільнилося місце від знесеного пам'ятника Леніну?

*****

 Title 
 Учні школи № 4 разом зі своєю вчителькою 

Отже, шановний Андрію Іллічу, спочатку для вирішення проблем, як бачиться з боку, та й підказує здоровий глузд, потрібно негайно розширити площу музею, повернувши йому приміщення. Музей зможе працювати успішно та ефективно

Title  
 Шалена допитливість дітей-відвідувачів 

розвиватись, якщо він матиме, бодай, тих 83 кв. м. У них зібрано вже 2723 експонати та 626 предметів науково-допоміжного фонду. На підлозі - зразки зброї зі сучасної війни на Сході.

У Книзі відгуків музею читала ваш запис: «Гайсинчани, мобілізуймося і зробимо наш музей найкращим на Вінниччині». Гуртуйтеся! А я, мої колеги, моя родина готові вам у цьому допомогти, бо прагнемо принести слушну користь своїй малій Батьківщині.

 

(Далі буде...)

 Title 
  Діти шкільного табору Гайсинської школи № 4 оглядають краєзнавчу кімнату

 

 

Title
 
 

Найбільший інтерес до експонатів сучасної війни. Більшість з них (об’ємних) – на підлозі

 

 


 
 Title
   У об’ємній Книзі відгуків музею – незабутні враження відвідувачів. Залишила запис на кількох сторінках і автор з родиною. На жаль, до побажання керівництво не прислухалося. Довелось писати цей матеріал : ) 

Від підписки до смерть – до підписки про невиїзд

Страшний суд. Страшний і корумпований

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com