На Донеччині відкрили футбольне поле зі штучним покриттям, до кінця року в регіоні буде таких 205

У Покровському районі Донецької області відкрили футбольне поле зі штучним покриттям, до кінця поточного року в регіоні буде таких 205.

Про це у вівторок на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

«Відкрили ще одне футбольне поле зі штучним покриттям. Цього разу - у селищі Гришине, Покровського району... Цього року на Донеччині будуємо 85 футбольних полів зі штучним покриттям. За попередні роки було зроблено 108, у стадії завершення - з попередніх років - ще 12. Таким чином, на Донеччині до кінця року матимемо 205 штучних футбольних полів - думаю, не кожна область може похвалитися такою кількістю», - написав керівник області.

За його словами, сьогодні у селищі Гришине місцеві дітлахи раділи не лише новому сучасному спортмайданчику, а й гравцю Національної збірної  Артемові Федецькому - він приїхав спеціально їх привітати.

«Вкладаємо гроші у молоде здорове покоління. Мені закидають, мовляв, про пенсіонерів дбати треба. Так. Безумовно. Але й пенсіонери мають розуміти, що ці діти, для яких ми сьогодні будуємо школи та спортивні майданчики, завтра тим-таки пенсіонерам зароблять пенсії», - додав Жебрівський.

 

У Пенса розповіли про результати зустрічі з Порошенком

Сполучені Штати підтримують зусилля Нормандського формату щодо імплементації Мінських угод для гарантування безпеки в Україні. Крім того, в США очікують продовження важливих реформ в Україні.

Про це йдеться в офіційному повідомленні офісу віце-президента США Майка Пенса за результатами його зустріч у вівторок з Петром Порошенком, передає Укрінформ.

«Віце-президент сьогодні зустрівся з президентом України Петром Порошенком, щоб підтвердити підтримку Сполученими Штатами мирного врегулювання конфлікту на Сході України та виконання президентом Петром Порошенком реформ, необхідних для перетворення України в мирну, процвітаючу й безпечну європейську країну», - наголошується в документі.

При цьому зазначається, що США «продовжують підтримку переговорів у Нормандському форматі, спрямованих на імплементацію Мінських угод». Крім того, наголошується, що віце-президент Пенс під час зустрічі «підкреслив важливість продовження реформ у боротьбі з корупцією, для поліпшення ділового клімату та подальшої підтримки програми МВФ в Україні».

 

Законопроект про реінтеграцію Донбасу покажуть іноземним партнерам

Законопроект про деокупацію і реінтеграцію Донбасу, який наразі розробляється робочою групою народних депутатів, пройде громадське обговорення і буде також представлений іноземним партнерам України.

Про це заявив журналістам у Вашингтоні Президент України Петро Порошенко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми на сьогоднішній день розробляємо законопроект (про деокупацію та реінтеграцію Донбасу - ред.). Я хотів би наголосити, що у нас буде громадське обговорення, мають бути враховані більшість точок зору на сьогоднішній день, і, безумовно, він буде представлений нашим іноземним партнерам», - сказав Порошенко.

Також Порошенко заявив журналістам, що президент США Дональд Трамп запевнив його, що санкції проти РФ зберігатимуться до припинення анексії Криму та збройної агресії на Донбасі.

«Очевидно», - відповів Порошенко на запитання, чи прозвучали з боку Трампа відповідні запевнення про збереження санкцій проти РФ, допоки триває анексія та агресія.

Президент України вказав на те, що США навпаки постійно запроваджують нові санкції проти Росії. «Я бачу позицію США як твердого та надійного стратегічного партнера України», - наголосив він.

Раніше представник Президента у Верховній Раді, народний депутат Ірина Луценко заявила, що основні тези законопроекту про деокупацію Донбасу належать президенту України Петрові Порошенку, у складі робочої групи працюють близько 20 народних депутатів від коаліції, а до роботи над законопроектом також залучено РНБО. Луценко зазначила, що наразі консультації робочої групи щодо законопроекту ще тривають, і він буде презентований на засіданні Мінської групи.

 

ГПУ викликає Курченка на допит 26 червня

Генеральна прокуратура України викликає олігарха Сергія Курченка на допит 26 червня на 10 годину.

Відповідна повістка опублікована на сайті Генпрокуратури.

«Громадянин Курченко Сергій Віталійович, 21.09.1985 року народження, який зареєстрований за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Чапаєва, 9, відповідно до вимог статей 133, 135 Кримінального процесуального кодексу України, вам необхідно з'явитися 26 червня 2017 року, об 10 годині 00 хвилин, до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 24, кабінет 291, для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій в якості підозрюваного у кримінальному провадженні № 42016000000003393», - йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, Одеський суд ухвалив рішення про спецконфіскацію на користь Кабміну цілісного майнового комплексу Одеського нафтопереробного заводу, причетного до махінацій з нафтопродуктами у «схемі Курченка».

 

Держкіно дасть мільйон на Одеський кінофестиваль

Восьмий Одеський міжнародний кінофестиваль, що пройде 14-22 липня цього року, отримає від Державного агентства України з питань кіно 1 мільйон гривень.

Про це на прес-конференції, присвяченій ОМКФ-2107, розповів голова Держкіно Пилип Іллєнко, повідомляє прес-служба відомства.

«Ми традиційно підтримуємо Одеський міжнародний фестиваль: внесок Держкіно цього року складає 1 млн. грн.», - сказав він.

Іллєнко також пожартував, що цей внесок може бути збільшено у зв'язку з українізацією фестивалю: «Мене дуже тішить цьогорічна тотальна українізація Одеського кінофестивалю, яка проявляється і в тому, що в англійській назві зникла одна s зі слова Odesa (що відповідає українській транскрипції), і в тому, що всі спікери на прес-конференції розмовляють українською. Тож, можливо, у зв'язку з українізацією ми спробуємо збільшити грошовий внесок».

Він також уточнив, що цьогоріч у конкурсній програмі ОМКФ беруть участь вісім стрічок, які було створено за підтримки Держкіно.

 

Голова Держспоживслужби назвав причини спалахів ботулізму

Основною причиною загострення ситуації із захворюванням на ботулізм є недотримання технології виробництва, умов зберігання та реалізації продукції.

Про це у вівторок заявив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, інформує прес-служба відомства.

Як зазначається, спеціалісти Держпродспоживслужби взяли участь у розслідуванні 41 випадку захворювання на ботулізм серед населення, з них шість випадків - летальні (Донецька, Черкаська, Сумська, Полтавська області та місто Київ).

«Зараз ми можемо спостерігати, що завдяки спільним діям органів влади, зокрема, і Держпродспоживслужби, ця негативна динаміка сповільнилася. Але проблема очевидна, і вона пов'язана з виробництвом та реалізацією продукції. Ми фіксуємо, що оператори ринку часто порушують технологію виробництва продукції, не дотримуються вимог законодавства щодо документального супроводу цієї продукції. І мова йде не лише про невеличкі торговельні майданчики, але й про окремі великі мережі супермаркетів», - зазначив голова Держпродспоживслужби.

У зв'язку з цим територіальним органам Держпродспоживслужби дано доручення на місцях провести роботу з виробниками та торговельними мережами з усунення зазначених проблем. Крім того, Держпродспоживслужба в регіонах здійснює моніторингові дослідження продукції, яка може бути фактором захворювання.

Як наголосив голова Держпродспоживслужби, особлива увага приділяється і роз'яснювальній роботі серед населення: «Ми рекомендуємо нашим громадянам при купівлі, щонайменше, високоризикованої продукції, а це, насамперед, риба в'ялена, рибні та м'ясні консерви тощо, вимагати документи на таку продукцію, це, принаймні, дасть можливість пересвідчитися у легальності виробництва».

Загалом, за словами Лапи, проблема ботулізму для України не нова: «Випадки захворювання траплялися і в попередні роки: в середньому, фіксувалося 130-150 випадків на рік. Наприклад, за останні кілька років найвищий рівень захворюваності спостерігався у 2013-2014 роках, коли постраждало 170 та 178 осіб відповідно, з яких померли 17 та 9 осіб відповідно. Однак, якщо в попередні роки зараження траплялося через продукти, куплені на стихійних ринках або домашнього приготування, то у поточному році проблема ботулізму набула іншого масштабу, оскільки збільшилася кількість отруєнь продукцією промислового виробництва» .

За словами Лапи, ситуація ускладнюється й тим, що в Україні діє спеціальний режим здійснення державного контролю, який передбачає обмеження на здійснення перевірки суб'єктів господарювання.

«Наприклад, на позапланові заходи контролю інспектор може вийти за певних умов: це може бути рішення суду, або обґрунтоване звернення споживача. А часто це означає, що людина, потравивши у ситуацію, коли її права порушені, повинна написати скаргу до Держпродспоживслужби, подати підтверджувальні документи, і лише тоді, після отримання погодження органу формування політики, інспектор Держпродспоживслужби має право вийти на перевірку. Ці процедури затягуються на 3-4 тижні, і перевірка втрачає сенс. Реакція на подібні ситуації має бути миттєвою, але, на жаль, таких можливостей Держпродспоживслужба зараз не має», - зазначив Лапа.

При цьому голова Служби нагадав, що 18 травня Верховна Рада ухвалила в повторному другому читанні і в цілому закон «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (реєстраційний № 0906). За його словами, закон передбачає низку новацій у системі держконтролю і наділяє Держпродспоживслужбу дієвими інструментами для забезпечення захисту прав споживачів. Наприклад, у випадках, коли є обґрунтована загроза життю і здоров'ю людей, з'являється можливість проводити перевірки суб'єктів господарювання без попередження. Наразі закон перебуває на підписі у президента України.