«Метінвест»
Ахметова та Новінського наростив виручку на 43%
Виручка Metinvest B.V.
(Нідерланди), материнської компанії міжнародної вертикально інтегрованої
гірничо-металургійної групи «Метінвест», в березні 2017 року зросла на 42,9%
порівняно з аналогічним місяцем минулого року - до 663 млн. доларів.
Про це свідчать попередні
неаудовані консолідовані результати фінансової звітності компанії, передає
«Інтерфакс-Україна».
Згідно з даними, показник
EBITDA за підсумками березня становив 96 млн. доларів, що на 5,5% краще, ніж
показник березня-2016.
Порівняно з попереднім
місяцем, «Метінвест» збільшив виручку на 10,9% при скороченні EBITDA на 36,4%.
З урахуванням попередніх
звітів, у цілому, за перший квартал 2017 року виручка компанії становила 1,853
млрд. доларів, на 44% перевищивши показник першого кварталу минулого року, тоді
як EBITDA підскочила в 3,4 разу - до 402 млн. доларів.
Згідно зі звітом, EBITDA
гірничодобувного дивізіону в березні виявилася негативною на рівні 23 млн.
доларів, тоді як у березні минулого року цей дивізіон спрацював з EBITDA 29
млн. доларів.
EBITDA за березень-2017
металургійного дивізіону групи становила 174 млн. доларів порівняно зі 60 млн.
доларів у березні 2016 року, тоді як внутрішньо групові продажі в березні цього
року сформували негативну EBITDA в 50 млн. доларів проти позитивної EBITDA у 8
млн. доларів в березні минулого року.
Нагадаємо, 15 березня
Метінвест заявив про повну втрату контролю над роботою всіх своїх активів на
тимчасово неконтрольованій території.
Зокрема,
ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод» (включаючи його Макіївську філію - ПрАТ
«Макіївський металургійний завод»), ПрАТ «Єнакіївський коксохімпром», ПрАТ
«Харцизький трубний завод», ПрАТ «Комсомольське рудоуправління», ПрАТ
«Краснодонвугілля», ПрАТ «Донецьккокс» та Спільне українсько-швейцарське
підприємство ТОВ «Метален».
Основними акціонерами
«Метінвесту» є група «СКМ» Ріната Ахметова (71,24%) і «Смарт-холдинг» Вадима
Новінського (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ «Метінвест Холдинг» -
керуюча компанія групи «Метінвест».
Євродепутати
закликають якнайшвидше завершити ратифікацію асоціації з Україною
У Європарламенті вітають
Україну з ратифікацією Нідерландами Угоди про асоціацію Україна-ЄС та
закликають голландську сторону спільно з європейськими інституціями
якнайскоріше остаточно завершити цей процес.
Про це йдеться у заяві
групи депутатів Європарламенту, оприлюдненій з нагоди ратифікації Сенатом
Нідерландів Угоди про асоціацію Україна-ЄС, повідомляє Укрінформ.
«Ми закликаємо
нідерландську владу і представників ЄС швидко завершити остаточні процедурні
кроки - щонайпізніше - до саміту ЄС-Україна, запланованого на 13 липня у
Києві», - заявили європарламентарії.
Як наголошується,
ратифікація Угоди у Нідерландах відкриває шлях до повного набуття чинності цієї
ключової угоди.
Депутати нагадали, що ще
одним ваговим основоположним чинником для двосторонніх відносин ЄС-Україна
стане надання з 11 червня безвізового режиму для українських громадян.
«Однак, нині настав час
подивитися у майбутнє цих відносин, починаючи з надання допомоги Україні
використати весь потенціал Угоди про асоціацію та подальшого посилення
співробітництва у визначених сферах. Як і раніше, ми стоїмо пліч-о-пліч з
нашими українськими друзями», - наголосили депутати Європарламенту.
30 травня верхня палата
парламенту Нідерландів підтримала ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
Нідерланди залишалися
останньою країною-членом ЄС, яка не завершила ратифікацію Угоди.
Президент
Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у заяві з цього приводу висловив сподівання, що
завершення ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС відбудеться 13 липня під
час двостороннього саміту.
ОБСЄ
підтвердила обстріли Красногорівки з важкої артилерії
Спостерігачі
Спеціальної моніторингової місії зафіксували після обстрілів 25 травня у місті
Красногорівка, Донецької області, вирви від 152 та 122 мм снарядів.
Про це йдеться у звіті
ОБСЄ, оприлюдненому 29 травня ввечері.
«26 травня СММ зафіксувала
5 свіжих місць вогневого ураження (на деяких з них виявлено численні вирви) у
підконтрольній урядові Красногорівці (21 км на захід від Донецька). Приблизно за 30 м на північ від лікарні в
Красногорівці спостерігачі бачили свіжу вирву (діаметром 4 м та завглибшки 2 м), яка, за їхніми оцінками,
утворилася від розриву артилерійського снаряда калібру 152 мм, випущеного зі
східно-південного сходу. Члени патруля Місії помітили, що з північного боку
будівлі лікарні всі вікна були розбиті», - йдеться у звіті.
Окрім того, Місія
зафіксувала вирви від 152-мм артилерії поблизу будівель на вулицях Студентська,
9/2 та Ломоносова, 53. Також патруль зафіксував у місті 5 вирв, які утворилися
від розривів артилерійських снарядів калібру 122 мм.
Як повідомлялося, 25
травня, за даними начальника Національної поліції в Донецькій області
В'ячеслава Аброськіна, бойовики так званої «ДНР» обстріляли житловий район у
Красногорівці з «Градів».
СЦКК повідомив, що ввечері
25 травня бойовики обстріляли житловий сектор Красногорівки зі забороненої
мінськими домовленостями зброї.
Прокуратура
повідомила Курченку про підозру у створенні банди
Прокуратура
надіслала повідомлення про підозру у створенні злочинної організації та
легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, олігарху, соратникові
екс-президента Віктора Януковича Сергієві Курченку. Про це у вівторок
повідомляє прес-служба Генпрокуратури.
«Прокуратура Одеської
області здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом
створення злочинної організації та ухилення від сплати податків в особливо
великих розмірах при реалізації 800 тисяч тонн нафтопродуктів у так званій
«злочинній схемі С. Курченка», - сказано у повідомленні.
Вказується, що складено
повідомлення про підозру ще одному фігурантові злочинної організації,
причетному до оборудок з паливом.
«За даними слідства,
вказані особи перебувають за межами України, у зв'язку з чим їх оголошено у
розшук», - повідомили у ГПУ.
«Загалом, у кримінальному
провадженні наразі статус підозрюваних та обвинувачених мають 19 осіб. Серед
них - колишні керівники ПАТ «Одеський нафтопереробний завод», державні
інспектори Одеської митниці, капітани, які здійснювали судозаходи до морських
портів з метою маскування фіктивного вивезення нафтопродуктів, колишній
керівник підконтрольної компанії та диспетчер цього підприємства», - зазначили
у Генпрокуратурі.
Як відомо, у січні 2017
року Печерський райсуд Києва задовольнив клопотання прокуратури про обрання
запобіжного заходу Курченку у вигляді тримання під вартою.
22 березня 2016 року
Генпрокуратура оголосила українському олігархові-втікачу Сергієві Курченку
підозру через вчинення злочинів у банківській галузі.
Раніше ГПУ оголосила
підозру Курченку в справі розкрадання майна державного підприємства ПАТ
«Укргазвидобування».
Насірову
відмовили у виїзді до США
Детективи Національного
антикорупційного бюро України відмовили відстороненому голові Державної
фіскальної служби Романові Насірову у наданні дозволу на виїзд за межі України.
Таке рішення ухвалено 30
травня за результатами розгляду клопотання підозрюваного, повідомляє
прес-служба відомства у Facebook.
«Це вже друге звернення
голови ДФС. Вперше до детективів Бюро він звертався у квітні з проханням надати
дозвіл відвідати змагання збірної України з дзюдо у Варшаві. 25 травня до НАБУ
надійшло клопотання щодо надання дозволу на виїзд до Сполучених Штатів Америки,
мотивуючи поїздку необхідністю «проходження лікування», - зазначається у
повідомленні.
У НАБУ обґрунтували відмову
тим, що у випадку виїзду за кордон гарантувати повернення підозрюваного в
Україну не може ніхто. Крім цього, між Україною та США не укладена угода про
екстрадицію.
Як повідомлялося, 2 березня
на території лікарні «Феофанія» детективи НАБУ затримали Насірова та повідомили
йому про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального
кодексу України («Зловживання владою та службовим становищем»).
За версією слідства,
відсторонений голова ДФС у період із травня 2015 року до березня 2016 року
ухвалив низку безпідставних та незаконних рішень про відтермінування сум
платежів з рентної плати за користування надрами для компаній, залучених у так
званій «газовій схемі Онищенка», на загальну суму 2,019 млрд. грн.
7 березня Солом'янський
районний суд Києва обрав стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під
вартою терміном на 60 днів з альтернативою застави в розмірі 100 млн. грн., яка
внесена 16 березня.
Україна збільшила експорт цукру майже у 9 разів
У першому кварталі 2017
року на зовнішні ринки було здійснено постачання 267,4 тис. т цукру загальною
вартістю 131,5 млн. дол., що у 8,6 разу більше, ніж за аналогічний період 2016
року.
Про це повідомляє
Міністерство аграрної політики та продовольства України.
«У січні-березні 2017 року
найбільше українського цукру було експортовано до країн Африки та Азії на
загальну суму $108,8 мільйона. На європейські ринки було здійснено постачання
на $21,2 млн.», - йдеться у повідомленні.
Найбільшими імпортерами
цукру з України стали Кот-д'Івуар ($16,2 млн.), Шрі-Ланка ($16 млн.), М'янма
($12 млн.) та Лівія ($11,4 млн.). У першому кварталі минулого року найбільшим
імпортером цукру була Румунія ($10,3 млн.).
Як повідомлялось раніше,
Україна увійшла до трійки найбільших експортерів бурякового цукру в світі.