Ключовими подіями минулого тижня в Україні стали завершення Євробачення і прес-конференція президента України Петра Порошенка.

Події ці є дуже різними, але їх об'єднує одне - в обох випадках маємо іміджеві підсумки певних процесів.

Масштаб подій

Прес-конференція президента була присвячена отриманню Україною безвізового режиму з більшістю країн ЄС. Хоча Петрові Порошенку ставилися й інші запитання.

В обох випадках масштаб обох подій - отримання безвізу і проведення найпопулярнішого у світі пісенного конкурсу - європейський і світовий.

Тільки міра доленосності для України у цих двох подіях все-таки є неоднаковою.

Конкурс відшумів і став історією.

А безвіз тільки-тільки починає ставати принципово новою сторінкою подальшого цивілізаційного поступу України в бік інтеграції з Європейським Союзом.

Але розпочнемо, все-таки, з підсумків Євробачення-2017, у якому Київ і Україна показали себе значно краще, аніж музичний гурт, що представляв Україну на конкурсі.

Рецепт успіху

Хоча ініціаторами проведення пісенного конкурсу Євробачення у 1956 році були декілька країн - членів Європейської мовної спілки (Франція, Німеччина, Велика Британія та Іспанія), на цей конкурс поступово приїжджало багато учасників, котрі співали англійською мовою.

Сім разів у ньому перемагали представники Ірландії (причому, тричі поспіль - рекорд, що й донині є неперевершеним), п'ять разів - Великої Британії, та й представники низки інших країн (Скандинавії тощо) часто співали англійською.

Тож ті, котрі бажали вирахувати рецепт гарантованого успіху, дедалі частіше почали приїздити на конкурс з піснею, яку виконували англійською мовою, щоб потрапити у тренд і сподіватися на успіх.

Та й манера виконання дедалі більше уніфікувалася. Переважним ставав динамічний експресивний стиль, темпова пісня, форсований звук - іноді на грані, перепрошую, істерики з ознаками такого собі сценічного «бісівства».

Та й зовнішній вигляд декого з виконавців дивував і навіть шокував. Заговорили про те, що дедалі частіше на конкурс приїздять так звані фрики. Нагадаю, що фриками називають екстравагантних, неординарних людей з незвичайною зовнішністю і епатажною поведінкою.

Достатньо згадати хоча б переможців 2006 року - фінську групу Lordi, бородату переможницю Євробачення-2014 Кончіту Вурст, або й хоча б нашу Вєрку Сердючку.

Вразити, епатувати, шокувати чим би то не було - одягом, татуюванням, ірокезами, поведінкою на сцені, елементами оздоблення номера тощо - стало нав'язливою ідеєю для чималої кількості конкурсантів Євробачення.

Ніжна, лірична пісня рідною мовою для виконавця, який виглядає і поводиться природно, все більше відходила на маргінеси цього конкурсу, що став найпопулярнішою європейською пісенною телепрограмою і таким чином диктував сценічну моду, принаймні, в Європі.

Українська участь

 

Тож, чи дивно, що представники України, які з 2003 року брали участь у пісенному Євробаченні, намагалися стати більш зрозумілими і сприйнятними для європейського глядача й обирали для цього англійську?

З 13-ти представників України, які до цього року брали участь у конкурсах Євробачення, тільки три використовували змішані мови текстів своїх пісень: Гурт «Ґринджоли» та Руслана співали англійською та українською, а Джамала - англійською та кримськотатарською.

Десять інших шукали ключик до успіху в текстах своїх пісень, написаних англійською мовою.

Ось результати їх виступів від найнижчого до найвищих балів:

У 2005 році група «Гринджоли» виступила на конкурсі з гімном Помаранчевої революції «Разом нас багато», посівши 19 місце.

У 2012 році Гайтана з піснею «Be My Guest» посіла 15 місце.

На Євробаченні-2003 Олександр Пономарьов з піснею «Hasta la Vista» посів 14-е місце.

На Євробаченні-2009 Світлана Лобода з піснею «Be My Valentine!» здобула 12 місце.

У 2010 році Україна посіла 10 місце, відрядивши на конкурс Alyosha з піснею «Sweet People».

На Євробаченні-2006 Україна посіла 7 місце, делегувавши на конкурс Тіну Кароль з піснею «Show me your love».

6 місце посіла Україна у 2014 році, делегувавши на конкурс Марію Яремчук з піснею «Tick-Tock».

4 місце для України завоювала в 2011 році Міка Ньютон з піснею «Angel».

На Євробаченні-2013 Злата Огневич посіла 3 місце з піснею «Gravity».

У 2007 році сенсацією Євробачення стала Вєрка Сердючка з піснею «Dancing Lasha Tumbai», вона здобула 2 місце.

У 2008 році Ані Лорак з піснею «Shady Lady» отримала 2 місце.

У 2004 році Руслана перемогла на конкурсі з піснею «Wild Dances».

У 2016 році Джамала завоювала для України перемогу з піснею «1944».

Вітчизняний рок-гурт із дивною назвою «O.Torvald», що представляв нашу країну на Євробаченні-2017, робив перед початком цьогорічного конкурсу дуже оптимістичні заяви, стверджував, що підготував неймовірний сценічний номер і навіть натякав на наміри перемогти.

Проте, гурт не знайшов нічого кращого, ніж знову зробити ставку на композицію англійською мовою під назвою «Time», з якою виступив, отримавши, у підсумку, катастрофічне 24 місце з 26 учасників і жалюгідних 36 балів.

Не врятували ні якась колосальна голова за спинами музикантів, що нагадувала бюст «вождя», котрий за часів СРСР маячив перед нашими очима скрізь і усюди, ні філософська пісня про час. Хоча Євген Галич представив її серйозно: «Пісня «Time» про цінності кожного моменту, але її реальний зміст є значно ширшим. Час може летіти непомітно, а може зупинятися. Та, перш ніж прийняти важливе рішення, зупиніть час!»

Остаточні оцінки кожного конкурсанта, як відомо, складалися з оцінок професійних журі кожної країни-учасниці й оцінки телеглядачів. Оцінки йшли від 1 до 8, потім 10 і найвища оцінка - 12.

Так ось наш гурт отримав усього 12 сукупних балів від журі інших країн, а 24 бали - від телеглядачів і посів 24-е місце з 26-ти. Конкретніше: сім балів українці отримали від журі Азербайджану, чотири - від Ізраїлю та один бал - від Болгарії.

Іще по сім балів гурт O.Torvald отримав від телеглядачів із Чехії та Італії, чотири - від Грузії, три - від Португалії, два - від Польщі й один - від Білорусі.

Як бачимо, журі 23-х країн-учасниць просто проігнорували наших представників! Так само глядачі двох десятків країн не дали нашим «торвальдам» жодного балу!

Ностальгійним відлунням за колишніми успіхами прозвучали лише виступи гостей конкурсу - екс-переможниць Євробачення Руслани та Джамали.

Руслана спробувала «вистрелити» в своєму колись переможному стилі «Диких танців». Було цікаво подивитися цей супер-енергійний виступ, але колишнього «драйву» він уже не викликав.

Не врятували ситуацію ні динамічна підтанцівка, ні надзвичайно куца сорочка, стилізована під кольчугу, але схожа, скоріше, на майку, ні надто відвертий еротизм цього номера, коли інколи здавалося, що під цією «майкою» у Руслани нічого не одягнуто і голі ноги співачки стають центральним елементом сценічного образу.

 

До речі, гола нога в прорізі довгої сукні або ж і обидві голі ноги неодноразово з'являлися на сцені цьогорічного Євробачення у дуже різних за стилем співачок. І це стало своєрідною «фішкою», якою їхні продюсери та піарники розраховували безпомилково підвищити цікавість чоловічої частини аудиторії до своїх конкурсанток.

 Троє з легіону «голоногих»

 

Глядачі у залі не примушували себе довго просити і щоразу зустрічали звабниць щедрими аплодисментами. Але наскільки це вплинуло на остаточні підсумкові бали - сказати важко. Принаймні, у переможця ноги були надійно сховані у штани і на аудиторію не впливали.

Переможець і підсумки голосування

А переможцем, що зламав усі стереотипи і відхилив усі шаблонні ключики до успіху, став португалець Сальвадор Собрал з ліричною піснею «Amar Pelos Dois», яку написала його сестра Лаура.

 

 

 

Одягнений він був у скромний темний костюм без жодного модного аксесуара, співав ніжно й романтично, причому, рідною португальською мовою.

А отримав, у підсумку, 758 балів - у 21 раз більше, ніж наш гурт. Перевершивши минулорічний показник Джамали - 534 бали - аж на 224 бали.

Безумовний успіх того, котрий за всіма стереотипами Євробачення не мав шансів на перемогу! А виборов її Сальвадор Собрал зовсім не борючись, а так легко, неначе його несла річка.

Читачам легше буде зрозуміти стиль Сальвадора, якщо вони ознайомляться зі словами його пісні «Любити за двох»:

 

Якщо одного разу тебе запитають про мене,

Скажи, що я жив, щоб любити тебе.

До тебе я лише існував,

Втомлений і нездатний нічого дати.

Люба, почуй мої молитви.

Прошу, щоб ти повернулася і

знову полюбила мене.

Я знаю, що неможливо любити поодинці.

Можливо, поступово ти

зможеш навчитися знову.

Люба, почуй мої молитви.

Прошу, щоб ти повернулася

і знову полюбила мене.

Я знаю, що неможливо любити поодинці.

Можливо, поступово ти

зможеш навчитися знову.

Якщо твоє серце не захоче поступитися,

Не виявить в собі пристрасті,

не захоче страждати, -

Не будуючи планів про те, що буде далі,

Моє серце зможе любити за двох.

 

Інші конкурсанти

Друге місце посів московський болгарин, 17-річний Крістіан Костов.

Московський тому, що, нібито, живе в Москві і з вікон своєї квартири, як він розповідає, бачить Кремль.

Перед конкурсом Крістіан висловив свій жаль щодо заборони російській співачці приїхати в Україну: «Не буду обманювати, я засмучений через те, що Юлія Самойлова не змогла приїхати до Києва. Але від мене нічого не залежить. Побачуся з нею в Москві».

Напередодні вирішальних півфіналів дехто проголошував Крістіана фаворитом конкурсу. На те він по-хлоп'ячому наївно поділився своїми намірами у випадку перемоги розбити головний приз - скляний мікрофон - і виставити це відео в Інтернет, щоб зібрати багато лайків підтримки.

Та розбивати Крістіану доведеться щось інше. Хоча друге місце і високі 615 балів для Болгарії є для юнака неабияким успіхом і авансом на майбутнє.

Третє місце Молдови підтверджує традиційну музикальність цього народу. І Україна гідно це оцінила, давши Молдові 10 балів за її життєрадісну композицію «Хей, мама», у фіналі якої учасники зі сміхом підхопили одне одного на руки.

 

 

 

А найвищу оцінку - 12 балів - Україна дала дуету з Білорусі, котрий також співав рідною мовою й отримав, у підсумку, 83 бали, на 7 позицій випередивши наш гурт. Гурт, якому невдячні (чи занадто прискіпливі) білоруси навзаєм не дали жодного балу!

Була ще низка цікавих виступів - юної бельгійки, енергійного шведа, темпераментного італійця, котрому букмекери пророкували виграш, угорського цигана (рома) з циганкою, елегантної француженки, кавказьких красунь з Азербайджану та Вірменії, інших.

Провокація під соусом витівки

Після оголошення переможця треба було дати Сальвадору декілька хвилин, щоб той трохи вгамував свої емоції і налаштувався на виконання своєї переможної пісні ще раз.

І цю заплановану паузу віддали минулорічній переможниці Джамалі.

Під час її виступу раптом на малу сцену вискочив молодик, обмотаний австралійським прапором, повернувся спиною до глядачів і телекамер і зненацька невловимим рухом оголив сідниці.

Через декілька секунд його вже стягувала зі сцени охорона, яка проґавила цю провокацію, а Джамала доспівала свою пісню, та так зібрано, що можна було подумали - вона нічого не помітила.

Проте, оргкомітет все-таки перепросив співачку: «Оргкомітет Євробачення в Україні приносить свої вибачення Джамалі та її команді за форс-мажорний випадок, що стався під час її виступу в прямому ефірі фіналу пісенного конкурсу Євробачення, - йдеться у повідомленні прес-служби оргкомітету конкурсу.

Провокатором, котрий плюнув українцям в очі і душу, виявився, на жаль, українець Віталій С. (не хочу навіть наводити його прізвище). Цей схиблений на провокаціях індивідуум вештається по світу і, знай, провокує відомих людей - то цілує в губи Уїла Сміта, то притискається головою до інтимної зони Лео ді Капріо, то збиває з ніг Кім Кардашьян.

Його мета - зробити скандальчик і потрапити на шпальти ЗМІ та в теленовини. Такі демонстративні особи належать до так званих акцентуйованих і перебувають у просторі між психічною хворобою та психічним здоров'ям.

Хвиля обурення в соцмережах після цього гидкого вчинку була потужною. Вимагали всього - включно до тюремного терміну. Але суд відпустив цього недоумка, не знайшовши для нього статті.

Нічого дивного! Адже зганьблення України в Україні не вважається за злочин. А ось люди думають інакше, і якби вони судили цього типа, то йому мало б не здалося.

Навіть президент П. Порошенко прокоментував цей прикрий випадок.

Комусь дуже муляло, що Євробачення-2017 в Україні пройшло на ура!

Підсумки

Саме таку оцінку дав Україні та українцям головний європейський шеф Йон Ола Санд, виконавчий директор Євробачення-2017: «Євробачення» в Києві пройшло бездоганно. Ми не мали жодних проблем. З українського боку все було організовано на найвищому рівні», - сказав пан Ола Санд під час зустрічі організаторів конкурсу з президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наступного дня після фіналу, 14 травня.

Прес-служба глави держави повідомила, що гостями президента були Павло Грицак, виконавчий продюсер Євробачення в Україні, Йон Ола Санд, виконавчий директор Євробачення-2017, Ола Мельциг, директор з виробництва пісенного конкурсу, Сергій Проскурня - креативний директор подій Євробачення-2017, а також телеведучі пісенного конкурсу Тімур Мірошниченко, Олександр Скічко та Володимир Остапчук, які гідно провели конкурс.

Усі присутні зійшлися на тому, що цей престижний конкурс Україна і Київ провели на дуже високому рівні. Тімур влучно сказав: «Євробачення в Києві показало всьому світу справжню Україну - сучасну, європейську, толерантну, талановиту, відкриту та гостинну. Це була найкраща реклама нашої країни за останніх 5 років».

А президент резюмував: «Попри побоювання скептиків, я пишаюся тим, що ми зробили Євробачення-2017. Ніхто не зміг зупинити нас».

Прес-конференція президента П. Порошенка

Вона відбулася 14 травня і була присвячена наданню Україні безвізового режиму. Цей історичний факт, звичайно, вартий був окремої розмови, але настрій у журналістів та суспільства нині зовсім не святковий. Хоча черги за біометричними паспортами зростають щодня.

Тому президента запитували про те, що на сьогодні не входить у святковий порядок денний.

Запитували про звільнення українських заручників, про розслідування вбивства Павла Шеремета, про долю нормандського формату і навіть про футболку його сина з написом RUSSIA (про що наша газета вже писала).

Президент відповідав на всі питання, але, на думку деяких журналістів, особливо гострих та актуальних питань присутні, як і телеглядачі, так і не дочекалися.

Наприклад, коли його запитали, чому не рухається розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета, президент відповів, що рухається, тільки непомітно, чим викликав саркастичні усмішки. Вони посилилися після його заяви про готовність зустрітися з журналістами, щоб ті порадили йому, як він може прискорити слідство, і пафосного вигуку: «Ми з вами - в одному човні».

Коли Петра Олексійовича запитали, з яких причин дружина Марина планує проводити свою телепрограму на каналі Ріната Ахметова, адже не за таке стояв Майдан, той спробував віджартуватися, що, по-перше, він дуже любить дружину, а, по-друге, в них у сім'ї демократичні відносини і дружина з ним не радилася з цього приводу. Хоча тут же додав, що анонс програми він дивився і йому сподобалось.

Виникає питання - а як це Петро Олексійович дивився анонс саме тієї програми, про котру його дружина йому, нібито, нічого не розповідала? Я вже не кажу про те, як він невимушено «з'їхав» з питання про Ахметова - адже в цьому була сіль запитання журналістки.

Щодо іншого «демократа» зі своєї сім'ї - молодшого сина Михайла, котрий позував у футболці з написом «RUSSIA», Петро Олексійович, не моргнувши, заявив, що той одягнув цю футболку на Хелловін, а в повсякденності її не одягає і, взагалі, та футболка не його. Але довіри ця відповідь не викликала. Адже журналісти навіть вирахували того «порохобота», який підказав йому цю версію, опублікувавши її в соцмережах. І знову подивувалися майстерності словесної еквілібристики Петра Олексійовича.

На питання - чи не буде використовуватися позбавлення громадянства як інструмент політичного тиску і переслідування - президент послався на те, що ініціатива позбавлення громадянства нардепа Артеменка виходить від Генпрокуратури. Про те, що Артеменка позбавили громадянства після того, коли він посмів одноосібно вийти на команду Трампа, оминаючи МЗС і самого президента, котрий міцно тримає в руках усю зовнішньополітичну діяльність держави, нічого сказано не було.

Щодо себе, Петро Олексійович сказав, що не мав і не матиме іншого громадянства. Секунду подумавши, додав, що якщо щось тут зміниться, він про це повідомить.

Журналісти після цих слів обмінялися одне з одним скептичними посмішками. Стало ясно, що заява «іншого громадянства не буде» - для публіки.

Але публіка вже давно зрозуміла, що гострі питання Петро Олексійович уміє елегантно оминати і відповідати не зовсім про те, про що його запитують журналісти - або ж зовсім не про те.

А на всі інші спокійні та очевидні питання Петро Порошенко давно навчився відповідати впевнено й округло.

Може, саме тому реакція журналістів та громадськості на його прес-конференцію така критична? Або, як висловився один з присутніх: «Мене вже нудить від цієї говорильні!»

Завершення

Отримання безвізового режиму Україною та вдале проведення найпопулярнішого світового пісенного конкурсу Євробачення-2017 спрацювали на позитивний імідж України.

Наше спільне завдання на майбутнє - посилювати його й далі, уникаючи помилок та провалів і створюючи нові успішні події.