Я не
можу розбити писанку...
Я не
можу її розбити,
Як
веселу весняну пісеньку,
Раптом
словом різким спинити.
І тому
що це світла пісенька,
А не
витвір нерідний естества,
Я не
можу розбити писанку
Й шкаралупу
робити з мистецтва
Ольга Стрілець
Так уже повелося в нашого народу, що за роки московської окупації
в Україні було багато втрачено кращих мистецьких надбань і традицій, історичних
матеріалів та цвіту української нації. Впродовж десятиріч в Україні потрапили під
заборону й українські писанки, переслідувались писанкарі, а такі писанкарки, як
Анна Шабатура, Одозія Плитка опинились у концтаборах Росії. І лише на зламі минулого
сторіччя почала ця крига скресати. В Івано-Франківську відбувся Перший всеукраїнський
конгрес писанкарів, а в Києві - перший Міжнародний з'їзд писанкарів. Відродження
писанкарства надзвичайно швидко поширилось по всіх етнічних українських землях.
| |
Відтоді минуло чверть сторіччя. І ось у Коломиї зібрався форум
писанкарів, що отримав назву Х Всеукраїнський відкритий фестиваль «Писанка», дійство
якого відбувалося на гарній сцені навпроти Музею писанкового розпису «Писанка».
Гостей та учасників фестивалю вітали представники місцевої влади та духовенства,
іноземні гості. На сцені з успіхом виступали фольклорні колективи з великодньою
тематикою, а на площі біля Музею «Писанка» тисяча дітей водили гаївки, що було занесено
в Книгу рекордів України як найбільш масове культурне дійство.
| |
Тим часом у Народному домі проводився конкурс дитячої писанки,
а найвідоміші писанкарі давали свої майстер-класи з писанкарства. Визнані українські
писанкарі експонували на площі свої писанки, продавали їх і інструменти для розписування
писанок та фарби. В музеї проходив круглий стіл «Збереження писанкового розпису»,
в якому брали участь писанкарі та науковці, а серед них - дослідниця писанкарства
Віра Манько, заслужені майстри народної творчості України Зоя Сташук, Тетяна Коновал
- уродженки Донбасу, писанкар-віртуоз, учасник Майдану й АТО Олег Кіращук, гості
зі Словаччини... Заслужений працівник культури України Ярослава Ткачук запропонувала
підготувати документи на подання писанки в ЮНЕСКО для включення її до Списку нематеріальної
культурної спадщини людства як унікального виду українського мистецтва. Пропозиція
була підтримана і схвалена всіма учасниками круглого столу.
| |
Під час проведення круглого столу відбулись презентації книг
Тетяни Влененко та Любові Ктіторової «Фарбуємо писанки природними барвниками», «Писанки
Ірини Вах», які підготувала і видала у видавництві «Свічадо» Віра Манько, а також
унікальної збірки-альбому «Писанки наших бабусь» політичного в'язня сталінських
концтаборі Юрія Ференчука, виданої посмертно. В цьому альбомі поміщено 1700 зразків
українських писанок, які зібрав Юрій Ференчук в українських селах після повернення
із заслання...
Заслужений майстер народної творчості України Зоя Сташук поділилася
досвідом проведення майстер-класів з дітьми в Національному музеї Івана Гончара,
презентувала свої дослідження про символіку української писанки. Цікавими були і
виступи гостей зі Словаччини.
На фестивалі виступали відомі молодіжні гурти та окремі виконавці.
Фестиваль у Коломиї засвідчив, що писанка активно повертається в Україну з небуття,
засвідчує всьому світові, що Україна живе і буде жити, допоки пишуть люди писанки.
Автор: Дмитро Пожоджук, заслужений майстер
народної творчості України
Світлини автора