rss
02/19/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#345

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Рік Японії в Україні та український Вишня в Японії

2017 рік офіційно, на державному рівні, оголошено Роком Японії в Україні. Присвячений він 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною.  Японія - одна з перших світових держав, яка визнала незалежність України. В останні роки дружні відносини наших країн стали міцнішими. Цьому сприяли взаємовідвідини глав наших держав: у 2015 р. - прем'єр-міністр Японії Абе Сіндзо відвідав Україну, а в 2016 р. президент України Петро Порошенко - Японію. У результаті цих відвідин вирішено провести Рік Японії в Україні. На офіційному логотипі цього проекту: зліва - кольори прапора Японії з цифрою «25», справа - стилізована писанка з кольорами нашого прапора. Автор логотипа - японець Томоо Каваї.

Title Title 

 

Знайомимося з країною, яка найбільш поклоняється природі, красі, моралі

Рік Японії в Україні проводиться під патронатом Кабінету міністрів, для чого створена спеціальна комісія. Як зазвичай, підготовані плани заходів державного масштабу - від столичного міністерства культури до середніх шкіл у кожній області, районі. Цікаво, що у столиці України вже багато років постійно діє Українсько-японський центр при Київській «Політехніці». Планом заходів Року Японії в Україні передбачається масове знайомство українців з історією Японії, її культурою, традиціями.

А її історія сягає глибокої давнини: країні виповнилося 2673 роки. Що ж розповідають про Японію, зокрема, учням та студентам їхні вчителі? Про те, що Японія вразила світ своїм післявоєнним економічним дивом. Що країна Вранішнього сонця дуже старанно зберігає вікові традиції предків. Традиції ж її глибоко національні та унікальні. Бодай, у тому, що споконвіку японці в усьому шукають гармонію і красу (як приклад - ритуал любування цвітінням сакури).

Title Title 
 Сакура – один зі символів Японії
 Все, що стосується традиційної Японії,
впізнається одразу і викликає захоплення.
Фото Оксани Джусь

 

Найбільше, що вражає в Японії - це взаємоповага між людьми. Спілкування починається з взаємних поклонів на знак вітання, поваги і пошани. Моральність і етика - на дуже високому рівні. І ще таке відчуття, що десять заповідей, здається, були закладені в кодексі честі самураїв.

Знаменита національна кухня. Зокрема, японські «суші» підкорили всю планету. А чаювання - це ритуал, якому треба вчитися, бо це - своєрідна медитація - найкорисніша справа для душевного здоров'я... Продовжувати можна до безконечності. І шукати оригінальні відмінності з країнами Європи...

******

Японія, своєю чергою, на державному рівні бере участь у проведенні Року Японії в Україні. Одним з цікавих, навіть зворушливих її проектів, є проект «2500 сакур», згідно з яким у 22 уже визначених містах України буде посаджено 2500 сакур, які символізуватимуть дружбу між нашими народами. У березні ц. р. вже відбулася з цього приводу зустріч посла Японії в Україні Сіґекі Сумі з представниками міст, де будуть висаджені сакури: від Ужгорода - до Краматорська і Маріуполя...

*****

Активізація співпраці двох країн проводиться у широкому спектрі галузей. Але в цьому році українці найчастіше зустрічають у себе представників освіти, культури, мистецтва Японії. Очевидно, що такі зустрічі з українським слухачем, глядачем, читачем найбільш дохідливі, пізнавальні, емоційні.

Згадаймо, бодай, дві таких зустрічі - в Чернігові та Києві.

Японські митці - гості Чернігова

18 березня ц. р. у Чернігівській філармонії відбулося в 17-й раз відкриття традиційного чернігівського фестивалю класичної музики «Сіверські музичні вечори». Відкриття фестивалю та знайомство з його учасниками тут: www.youtube.com/watch?v=wGlBX12rDQw&app=desktop

У концерті взяли участь митці з Японії. Це - камерний японський хор «Цурумі» (місто Осака, художній керівник - Міцунобу Такая). Разом із всесвітньовідомою українською капелою «Думка» вони виконували Дев'яту симфонію Людвіга ван Бетховена, яка відома як Інтернаціональний гімн Миру. Весь концерт можна послухати і нам, читачам,тут: www.youtube.com/watch?v=pbT6sXCmtkg&feature=youtu.be

Title   
 Відкриття фестивалю «Сіверські музичні вечори».
Дев’яту симфонію Людвіга ван Бетховена
виконують Чернігівський симфонічний оркестр
та Національна академічна капела України
«Думка». Диригент – Міцунобу Такая, Японія,
м. Осака. Чернігів, 18 березня 2017 р.

  

 

Виконавська майстерність та вишиванки камерного японського хору «Цурумі» зворушила глядачів. На замовлення хористи поза концертом виконали одну зі своїх народних пісень: www.youtube.com/watch?v=tofTI0y-Nc0

 Симфонічним оркестром Чернігівської філармонії під назвою «Філармонія» диригував в цей день Міцунобу Такая. Він - випускник Національної музичної академії ім. Чайковського в Києві, учень професора Дущенка, нині - диригент багатьох оркестрів в Японії і є запрошеним диригентом Чернігівського оркестру. Це - один зі сюрпризів. Цікавий склад і солістів. Поряд з японськими прізвищами виконавців партій - Кіміко Такая (сопрано, Японія), Чікако Танака (мецо-сопрано, Японія), Юкіма Ібарагі (тенор, Японія), Йоко Канеко (піаністка), раптом українське ім'я і прізвище - Денис Вишня (бас, Україна-Японія) Ще один приємний сюрприз. Не просто сюрприз, а й цікава «еврика», тобто, історія-відкриття. Розповідаємо...

Митці Японії та України - на сцені Національної філармонії України

Японські митці, які концертували в Чернігові, разом з Чернігівським симфонічним оркестром «Філармонія» через два дні подарували ще один концерт киянам та гостям столиці за іншою програмою, виступивши в Національній філармонії України. Другий відділ цього концерту можна послухати на цьому відео: www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=E7h50-RYvHQ

Це був надзвичайно емоційний концерт, який спонукав і надихнув пізнати цікаві стежки-дороги та долі окремих учасників концерту - людей наших двох країн. Країн, які в цьому поточному році вирішили не ходити, а «літати» в гості одна до одної, щоб краще знатися. Зокрема, йтиметься про подружжя учасників концерту, оперних співаків - Дениса Вишню, уродженця міста Кам'янське (Дніпроджержинськ), та Кіміко Такая-Вишню з Кіото - міста-побратима Києва. Обоє - випускники Національної музичної академії України ім. Чайковського (Київ). Більше того, Міцунобу Такая, який на окреме запрошення диригував Чернігівським академічним симфонічним оркестром «Філармонія» під час цих двох концертів, - рідний брат Кіміко. Він же й організатор цих концертів у рамках «Року Японії в Україні». І, як уже згадувалося, теж випускник нашої Музичної академії, закінчив до цього консерваторію в м. Осака (Японія). Ось чому стало можливим у програму концерту включити твори українських відомих композиторів О. Білаша, І. Шамо та українські народні пісні. Це поряд з творами всесвітньовідомих композиторів: Г. Ф. Генделя, В. А. Моцарта, Ш. Гуно, Дж. Россіні, П. Чайковського, Дж. Гершвіна та японського композитора Ікума Дан.

Title Title 
 Концерт, присвячений 25-річчю дипломатичних
відносин між Україною та Японією. На сцені –
Чернігівський симфонічний оркестр, камерний
японський хор «Цурумі» (у вишиванках);
справа наліво – солісти: Денис Вишня
(Україна – Японія), Кіміко Такая (Японія),
диригент Міцінобу Такая (Японія), Чікако Танака
(Японія), Йоко Канеко (Японія), Юкіма Ібарагі
(Японія). Київ, Національна філармонія, 20 березня 2017 р.
 Дует Кіміко Такая і Денис Вишня. Українська
народна пісня «Місяць на небі», «Як надійшла любов»
(О. Білаш, Д. Павличко), «Фурусато» – Батьківщина»
(Теічі Окано, Татсуюкі Такано),
«Києве мій» (І. Шамо, Д. Луценко) – виконують усі

І ось саме Денис Вишня (бас, Україна-Японія) в козацькому костюмі та Кіміко Такая-Вишня (сопрано, Японія) в кімоно зворушливо виконали дуетом народну пісню «Дивлюсь я на небо». А наприкінці - «Як надійшла любов» (О. Білаш - Д. Павличко) та «Києве мій» (І. Шамо - Д. Луценко).

Окрім них, на сцені Національної філармонії в Києві виступили солісти Чікако Танака (мецо-сопрано, Японія) та Юкіма Ібарагі (тенор, Японія), Йоко Канеко (піаністка).

У той же вечір з'явився на Faсeboоk ось цей душевно-емоційний відгук-експромт Любові Лавриненко - менеджера на громадських засадах міських клубів «Співуча родина» та «Шанувальники романсу» при Київському міському будинку вчителя, організатора та натхненника появи цього матеріалу.

Title Title 

 Кіміко Такая: арія Цу з опери Ікуму Дан «Юдзуру»
та українська народна пісня "О, милий мій"

 Денис Вишня: арія Тараса з опери
М. Лисенка «Тарас Бульба» та українська
народна пісня «Взяв би я бандуру»

 

«Як приємно, коли пам'ятаєш і шануєш дружбу, дружні стосунки. Так відбулося і цього вечора. Зовсім не очікувала, що стільки позитивних емоцій буде після цієї зустрічі. Кажуть, що один у полі не воїн. Але коли у тебе багато друзів, яких ти шануєш, то багато що можна зробити. Так і подружжя Дениса Вишні та Кіміко Такая. Вчора в нашій філармонії відбувся концерт, присвячений 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Японією. Такий собі обов'язковий захід. Річниця. Одна людина, Денис Вишня, зумів зібрати у філармонії друзів. Однокурсників по музичній академії, друзів по життю, не забув доньку своєї вчительки Лариси Остапенко - Лесю Білаш... У кожен свій приїзд Денис намагається приділити увагу друзям, живе Україною. В цьому його підтримує дружина - Кіміко (разом вчилися в Академії). В концертній програмі Кіміко та Денис співали пісні українською мовою - рідною мовою чоловіка. Неодноразово в залі і зі сцени лунало «Слава Україні!».

Згадали і вшанували Василя Сліпака (львів'янина, українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, добровольця, учасника бойових дій на сході України; Василь загинув у 2016 році, у бою, від кулі снайпера. - Л. К.), всіх полеглих бійців піснею «Місяць на небі»... Сльози очищення, теплота, любов були присутні в залі... І ці світлини підтверджують. Здавалося, що в залі - давні знайомі, друзі, хоча відстань між Японією та Україною не мала... Присутній у залі Надзвичайний посол Японії в Україні Сіґекі Сумі, японський хор, який вийшов наприкінці у вишиванках на сцену, підтвердили, що скоро зацвіте сакура, і вже скоро ми випустимо своїх журавликів. Весна... Молимося за мир, і він наступить... Слава Україні, синам і донькам України, людям... Творимо, живемо, любимо...

Емоції від таких зустрічей переповнюють. Слава Богу - за все».

Денис і Кіміко Вишні

Здавалося б, у цьому відгуку сказано все для вас, читачу, хто захотів перенестися у цей вечір кому додому, в Київ, а кому - в рідну Батьківщини столичну філармонію. Але - ні! Допитливість змусила вийти на зв'язок «Нью-Йорк - Токіо» і попросити у Дениса та Кіміко бліц-інтерв'ю: Що? Де? Коли? Як? І отримали чемну відповідь, яку переповідаємо. Правда ж цікаво, чому протягом останніх 10 років Денис як оперний співак представляє одночасно і Україну, й Японію?

Денис Вишня народився у1978 р. в м. Кам'янське (Дніпродзержинськ), Дніпропетровської обл. Кіміко Такая народилася у м. Кіото (Японія).

Денис закінчив в Україні музичне училище, 2 роки служив в Ансамблі пісні і танцю ЗСУ як артист хору, соліст. Відтак, 5 років навчався в Національній музичній академії України ім. Чайковського (Київ). Його вчителі - Микола Кондратюк (оперний спів) та Лариса Остапенко-Білаш (камерний спів).

Title Title 
 Денис Вишня, бас (Україна, ЯпоніяКіміко Такая-Вишня, сопрано (Японія)

 

Закінчивши Академію у 2005 р., 2 роки працював солістом-вокалістом Київського муніципального академічного театр опери та балету для дітей і юнацтва (на Подолі).

Десь у ці роки відбулося знайомство з київським клубом «Співоча родина», який, як відомо, вже 22 роки діє при Міському будинку вчителя, і дружба з яким, як бачите, продовжується до цього часу. Шанувальникам клубу запам'яталося засідання «Коли квітне сакура» (2011), яке було присвячене Фукусімі і Чорнобилю, і в якому наші герої - Денис та Кіміко - брали участь.

Кіміко закінчила музичне училище в м. Кіото, консерваторію в м. Токіо, а в 2007 р. - Національну музичну академію України ім. Чайковського (клас професора Діани Петриненко, факультет - сольний спів). До слова, улюблена вчителька Кіміко, відома співачка і педагог, пам'ятає свою студентку з Японії. Так, в інтерв'ю 2010 р. Діана Петриненко розповіла, що з кола студентів-іноземців особливо пишається Кіміко Такая. Згадала, як на другому курсі та мала виступати у Будинку вчителя, і за її порадою вона вдягнула кімоно. «А потім зі сцени виводила тужливо «Ой, не світи місяченьку...», та так, що глядачі в залі хлюпали носом». (http://poltava.to/news/2501/)

Запитую в Дениса: «Ви познайомилися в час навчання в Академії?» - «Ні, - відповідає, - познайомились ми з Кіміко на сцені Київського муніципального академічного театру опери та балету, де співали разом оперу «Іоланта»Чайковського. Кіміко, співаючи, складала державний іспит, виконуючи роль Іоланти, я - роль Бертрана. Ось так Чайковський з'єднує серця! : )»

Із 2007 року подружжя Дениса і Кіміко Вишні працюють і мешкають у Токіо. Розпочинали з маленьких концертів, було багато прослуховувань, продовжують працювати разом. Співають дуетом концерти, іноді разом - в оперних проектах. Поступово набували досвіду і вже мають серйозні пропозиції.

Так, Денис на початку березня 2017 р. вперше заспівав в опері Вагнера «Золото Рейну» партію велетня Фазольта, а зараз готує партію Колліне в «Богемі» Пуччіні, вперше буде співати японською італійську оперу. З дружиною будуть співати «Реквієм» Моцарта в щорічному благодійному концерті в серпні ц. р.

На сайті Дениса (www.denysvyshnia.com), у розділі «Biography», перераховані партії, які він щорічно виконував в Японії, розпочинаючи з 2008 р. Дебютував тут у ролі Базіліо з опери Д. Россіні «Севільський цирульник».

Title Title 
 Денис Вишня та Кіміко
Такая в опері
«Чіо-Чіо-Сан».
Токіо, 2012 р.

 Кіміко Такая та Денис Вишня виконували гімни
Японії та України на прийнятті, присвяченому
Дню Незалежності України. Токіо, серпень 2016 р.

 

Запитала про рівень знання японської мови Дениса та української мови Кіміко. Відповідь: «Наразі мій рівень японської мови дозволяє мені нормально спілкуватись під час роботи і в побуті. Кіміко трошки розмовляє українською, але дуже любить співати українські пісні й оперні арії, яких навчила її улюблена Вчителька - Діана Петриненко». До слова, якщо прослухати їхній запис виступу в Києві, то вражає чиста українська вимова у виконанні Кіміко. Браво! А з інтерв'ю Кіміко в Чернігові ми дізналися, що вона не тільки співає українські пісні, бере участь у парадах вишиванок у Токіо, а й навчилася варити чоловікові борщ. : ) А головне - вважає Україну своєю другою Батьківщиною. А те, що вони виступають разом із братом і чоловіком зараз в Україні, назвала «справжнім дивом».

І ще два запитання, важливі для кожного з нас, українців, які мешкають, постійно чи тимчасово, поза Батьківщиною.

- «Яким чином здійснюєте зв'язок з Україною? Як часто відвідуєте її?» Відповідь: «Зв'язок з Україною прямий - Батьки, Рідні, Друзі, Вчителі. (Саме з великої літери написав Денис ці слова, очевидно, підкресливши цим їх велике значення для себе). Спілкуємось через скайп і соцмережі. Намагаємося раз у рік відвідати Батьківщину разом із дружиною».

- «А чи є в місті, де ви працюєте і живете, організована українська громада? Чи є з ким поспілкуватися з українців?»

- «Так. Українська громада існує. Організовуємо зустрічі на свята, спілкуємось, співаємо разом українські пісні. Вже щорічним став Марш у вишиванках у Токіо. На заходах до Дня Незалежності України співаємо з дружиною гімни наших країн. Надіємося і надалі працювати для двох наших батьківщин - України і Японії».

*****

Думаємо, що розповідь про романтичне подружжя українця Дениса та японки Кіміко - свідчення того, що найефективніші посли між країнами, які хочуть жити в мирі і дружбі, це служителі мистецтва, і чи не в першу чергу - служителі Пісні. Адже ще в далекі античні часи Гомер стверджував, що пісня - «священна» і «прекрасна».

Title Title Title 
 Пласідо Домінго та Денис Вишня у ролі Фараона
в опері «Аїда». Токіо, 2012 р.
 Всесвітньовідомий диригент Альберто
Дзедда та Денис Вишня в ролі
Дона Базіліо в опері «Севільський
цирульник». Токіо, Нова національна
опера, 2011 р.

 Денис Вишня в ролі Бартоло
в опері «Весілля Фігаро»
та всесвітньовідомий японський
диригент Сейджі Озава.
Токіо, 2014 р.

 

У наші часи подвижник народної пісні Василь Триліс з містечка Катеринопіль, що на Черкащині, каже: «Ми ще й досі переконані, що пісня - величезна сила, що пісня - душа народу, що пісня - велика розкіш, терапія душі й тіла, що пісня - наша релігія». Пам'ятаємо і слова знаменитого українського оперного співака Івана Козловського, родом зі села Мар'янівка, що на Київщині: «Співаюча Україна - це її Дух, духовні зерна, її НЕЗАЛЕЖНІСТЬ». Його ж: «Щасливий, що мої земляки люблять пісні не менше, ніж я». До української народної пісні залучила свою іноземну студентку Кіміко професор Музичної академії Діана Петриненко. І ось Денис Вишня - представник молодого покоління цього «священного» мистецтва з м. Кам'янське, що на Сході України, згоджується: «Так, Пісня - це дійсно душа народу, зброя народу, оберіг народу, краса народу».

Title
Title 
 Денис Вишня – учасник
параду вишиванок у Токіо
 Денис Вишня в ролі солдата та Дебора Войт
(Deborah Voig), США, в опері Штрауса «Саломе».
Японія, 2010 р.

 

Побажаємо, щоб ініціатива київського клубу «Співуча родина» та керівництва Київського Будинку вчителя про заснування в Україні Дня Пісні увінчалася успіхом. «Бо всіх нас, як написала Любов Лавриненко, об'єднує пісня, пісня-родина, пісня-Батьківщина, пісня - МОЯ ЗЕМЛЯ».

Title 
 Парад вишиванок української громади. Токіо, 2014 р.

 

*****

Побажаємо також плідних успіхів усім учасникам, митцям, організатором програми «Рік Японії в Україні». Завдяки цьому заходові мали можливість розповісти про наших героїв - Дениса, Кіміко, Міцунобу. І дякуємо клубу «Співуча родина» в особі Любові Лавриненко за знайомство з ними і надання додаткового матеріалу.

Фото та відео
Дениса Вишні

Неповторний Василь Триліс – лицар та подвижник української народної пісні

Писанковий дивосвіт Уляни Невиняк

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com