Острів Пасхи – дивовижне місце, потрапити куди прагнуть тисячі туристів з усього світу. Серед величезної кількості пам’яток є на цьому острові місце особливе – вулканічний кратер «Рано Рараку» зі спресованого вулканічного попелу або туфу. Цей кратер таїть цікаві загадки.

Згаслі вулкани острова Пасхи

Це місце розташоване на нижніх схилах Теревака – найбільшого і наймолодшого з трьох вимерлих вулканів, які, власне, й утворюють Рапа-Нуї (більш відомого як острів Пасхи). Протягом майже п’яти сторіч Рано Рараку використовувався для розробки кар’єрів. Саме тут добували камінь для більшості відомих монолітних скульптур острова Пасхи, відомих як моаї. Сьогодні можна побачити, як залишки цілих 387 моаї різного рівня завершеності буквально оперізують кратер. Рано Рараку сьогодні є частиною Всесвітньої спадщини національного парку Рапа-Нуї.
Майже всі статуї на острові Пасхи (95%) були вирізані в каменоломнях цього кратера, а потім якимось чином переміщені на багато кілометрів в різні місця по всьому острову. Ніхто не знає, як це робили. На схилі видно моаї, які з якоїсь причини або не були завершені, або їх не перемістили куди потрібно.
У цьому місці є багато цікавих речей. Наприклад, такі унікальні рослини, як очерет тотора, яким заросли береги озера в кратері; деякі люди вважають це першими свідченнями контакту з американським континентом. Очерет тотора ріс у цьому місці, принаймні, протягом 30000 років, задовго до того, як на Рапа-Нуї оселилися люди. Південний схил Рано Рараку на острові Пасхи буквально всіяний великою кількістю моаї.
Деякі з них наполовину поховані в землі, а інші – не завершені. А найцікавішим видовищем на Рано Рараку є моаї в кар’єрі. Деякі з них є незавершеними, а до інших сьогодні неможливо дістатися, оскільки вони розташовані дуже високо, на зовнішньому боці кратера. Тут можна побачити один з найбільших зразків моаї, висота якого становить 21,6 метра. Він майже вдвічі більший за своїх «побратимів», якими прославилося узбережжя острова Пасхи. Вага цього моаї складає 270 тонн і в багато разів перевищує вагу будь-якого іншого моаї, які можна зустріти в інших місцях на острові. Вчені вважають, що деякі з незавершених моаї були закинуті після того, коли їхні творці, зрештою, натрапили на дуже тверду породу при розробці кар’єру. А інші скульптури, нібито, навіть і не мали наміру відокремлювати від породи, в якій вони були вирізані. Крім того, деякі моаї за межами кар’єра частково вкопані по плечі в землю. Що цікаво, саме у цих моаї немає видовбаних очей.
Крім того, у них немає «пукао» на верхівці – капелюхоподібної структури, вирізаної зі світло-червоного вулканічного каменю, який добували в іншому місці, Пуна Пау. Проте, саме ці моаї стали справжньою «візитною карткою» острова. З усіх археологічних пам’яток на Рано Рараку є одна, про яку знає досить мало туристів, і яка, мабуть, найбільш незвичайна з усіх.
Це – бородатий Тукутурі, який, єдиний серед усіх моаї, стоїть на колінах. Поза Тукутурі згодом була використана жінками і чоловіками, які брали участь у хорі під час фестивалів, відомих як «Ріу». Зокрема, співаки стають на коліна, трохи нахиляють тулуб назад і піднімають голову. Також при цьому виконавці, як правило, мають бороди (нескладно помітити, що Тукутурі бородатий).

Тукутурі

Тукутурі зроблений з червоного вулканічного шлаку, який можна знайти, як уже згадувалося раніше, тільки в Пуна Пау. Проте, він «сидить» на Рано Рараку, туфовому кар’єрі. Деякі збережені записи дозволяють припустити, що ця фігура, можливо, пов’язана з культом «тангата ману» – особливим ритуалом-змаганням, у якому щорічно брали участь поселенці.
Завдання полягало в тому, що було потрібно першим дістати яйце темної крячки на прилеглому острівці Моту-Нуї, доплисти назад до Рапа-Нуї і піднятися на скелю Рано Кау. Досить імовірно, що Тукутурі зображає співака Ріу. Непрямі натяки змушують припустити, що це був останній моаї, якого зробили вже після того, коли припинили виготовляти класичні статуї моаї. Сьогодні занедбані скульптури моаї свідчать про фантастичну цивілізацію, яка колись жила і процвітала на острові Пасхи.