Святому Миколаєві – славу і дари, батькам – шану та любов, учителям – повагу й розуміння, спонсорам, меценатам – многая літа, школі – життя! Такими привітаннями по вінця був наповнений бенкет з нагоди святкування 80-річчя катедральної школи св. Миколая у Чикаго.

Місцем зустрічі обрали розкішний готель, неподалік міжнародного летовища Regency Hyatt o’Hare, і саме сюди, 25 лютого, зліталися, мов птахи, колишні випускники. Незалежно від віку, вони всі відчували себе дітьми своєї альма-матер, яка відкрила перед ними дорогу в світ. Недавно на сторінках газети «Час і Події» друкувалася історія школи за мого авторства, а тепер хотілося б поділитися враженнями від події, на якій довелося побувати.
Отож, уся шкільна святомиколаївська спільнота зійшлася разом. Фотоапарат випускника школи Генрі Фаярдо документував неповторні миті з події, яка вписується в історію українців м. Чикаго. Від 1936 року вибудовуються мури міцної християнської родини. «Це насправді є великим і безцінним подарунком для багатьох поколінь, благословенним духом нашої віри і культури. Ми пишаємося, що впродовж 80 років наша громада, наші інституції доклали максимум старань, щоби цей день настав. Ми хочемо подякувати кожному зокрема за підтримку у найважчі часи, за ваш вибір бути разом зі своєю школою. Я впевнена, що наша школа, поставлена ще три роки тому перед викликом буття, зуміла заручитися вашою найкращою інвестицією в освіту і науку. Ви інвестуєте у майбутнє!» – сказала у своєму виступі голова ради директорів Ірка Ткачук, привітавши присутніх зі щирою усмішкою та словами вдячності.
Справді, невпізнанною зробили школу як роки, так і люди, які присвятили себе альма-матер – одні навчали, інші навчались. Тут продовжують сіяти зерна доброго, розумного, вічного молодше покоління вчителів, але у вдячній пам’яті учнів і ті, хто завершив свою земну мандрівку, а також учителі, що досягли пенсійного віку. Для них, серед яких сестри василіянки, які були серед гостей, найвищою нагородою в житті є успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки. «З-під їхнього материнського крила вийшли тисячі випускників. Вони стали добрими, духовно багатими людьми, понесли у світ посіяні тут в їхні душі зерна християнської любові», – сказав у відеозверненні Глава Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав.
З великим захопленням присутні переглянули фільм, створений членом дирекції Мотрею Мельник про сьогодення катедральної школи, спільнота якої є талановитою, ерудованою, зразковою для цілого міста як у навчальному, так і у виховному процесах.
Невпинний рух вперед, успішне здійснення всіх планів та задумів відбуваються завдяки підтримці спонсорів. Вони ж прийшли зі щедрими подарунками. Зокрема, фундація «Спадщина» 1-го Федерального Щадничого банку «Певність» ще у грудні передала школі чек на $100.000.00. З вітальним листом звернувся до присутніх президент Фундації «Певність» Тарас Дрозд, згадавши про особисті роки навчання у цій школі. Його ж слідами пішли три доньки, також у залі сиділи родини, в яких уже три покоління перейшли через шкільний поріг цього навчального закладу.
Кредитівка «Самопоміч» та Фундація «Самопоміч» упродовж багатьох років підтримують школу; знаменним є той факт, що багато членів дирекції та працівників Українсько-Американської Федеральної Кредитної Спілки «Самопоміч» також навчалися у цій школі. Колишній учень, сьогодні – президент Ради директорів Кредитівки «Самопоміч» Михайло Кос – передав директору школи Анні Сирилі чек на суму $80.000.00. Своєю чергою, директор школи подякувала за дарунки та розповіла гостям про великий поступ школярів, про жертовність громади, наголосивши на тому, що новітні технології, запроваджені у шкільну програму, стали можливими завдяки фондові – The Gene Swytnyk Memorial Gift у пам’ять про жертовну і шляхетну людину, яка молодою залишила цей світ, ще недавно працюючи як волонтер для школи.
Ведучими програми були Діма Курівчак та Діана Вруська. Виступаючих було чимало і, звичайно, кожен старався пригадати найцікавіше. Борис Лушняк, колишній головний лікар Сполучених Штатів Америки, завідувач кафедрою профілактичної медицини та біостатистики Медичної школи ім. Ф. Едварда Ебера, своїм словом зачіпав найпотаємніші струни серця, де мамина молитва, татова наука і виховання в школі є невід’ємною складовою здорового суспільства.







Отець Мирон Панчук поділився спогадами про участь у шкільному оркестрі та науку від сестер-учителів. Приємно почувала себе у колі великої родини, що згуртована спільною метою, пов’язана єдиним духом любові до України, Наталка Мартінез, американська тележурналістка. Як дитина емігрантів, мати якої українка, Наталка сказала, що пишається своїм походженням і тим, що завдяки емігрантам, Америка є чудовою країною, на її думку, про це повинні пам’ятати всі, включаючи нещодавно обраного президента США. Вітання та слова подяки адресувалися отцеві-пароху катедри св. Миколая Богданові Налиснику, який є духовним опікуном школи.
Програма розпочалася внесенням прапорів українсько-американськими ветеранами та виступом танцювального ансамблю «Громовиця» (художній керівник Роксана Дикий-Пилипчак). У виконанні хору Спілки Української Молоді ім. Миколи Павлушкова (худ. керівник Володимир Попович) прозвучали улюблені пісні, які колись вивчалися в школі. Після урочистої частини гості танцювали під мелодії діджея Тараса Демберецького. Організаційний комітет доклав багато зусиль, щоб школа, багата своєю історією, поколіннями мудрих педагогів і вдячних за науку випускників, гідно відсвяткувала 80-річчя.Усе відбулося на славу. Хай джерело людської вдячності за вашу у працю ніколи не вичерпується.