rss
04/29/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Вхід – рубль. А вихід?
Title  
Минулий тиждень приніс світові й Україні особливо цікаві, навіть місцями несподівані новини. Особливо несподівані вони були для громадянина України Ахметова Ріната Леонідовича…

Втім, почнемо здалеку.
Терористи «ЛНР» заявили, що з 1 березня «офіційною» грошовою одиницею встановлюють на окупованій території Луганщини російський рубль. Дивовижно, але терористи-окупанти Донеччини цього разу від своїх колег дещо відстали з офіційними заявами. Втім, неофіційно обидві банди використовують російські рублі вже давно, а про «офіційне використання» рублів вони заявляли ще у вересні 2015 року. Цього року їхні заяви супроводжувалися цілим букетом погроз. Блокада залізничного сполучення їм, бачите, заважає.
І то так заважає, що аж цілий Гризлов з Росії виступив із заявою.
«…напередодні чергової зустрічі Контактної групи, я закликаю Київ вжити негайних дієвих заходів щодо припинення транспортної та економічної блокади Донбасу. Такі дії, фактично спрямовані на економічну і соціальну ізоляцію, неминуче ведуть до заходів у відповідь», - заявив Борис Гризлов. Аби ви знали, титул його, цього Гризлова, зараз звучить так: «повноважний представник РФ в Контактній групі з врегулювання конфлікту між Україною і Донбасом». От як цікаво можна в один рядочок запхати кільканадцять сторінок добротної пропаганди. Так, ніби Україна – то щось одне, а Донбас – то вже щось зовсім інше, донбаська нація мабуть… Відразу чомусь Чуркін згадується – той теж так вмів завернути думку, щоб в одне речення пару томів пропаганди запхати, але чим то йому помогло?

Цей от теж не розуміє, яким чином нахабні українці насмілилися наважитися на економічну і соціальну ізоляцію терористів, жодних причин же ж для цього нема. Понад 10 тисяч загиблих – це для нього  не вагома причина…
Втім, для української влади, схоже, ця причина теж вагомою не виглядає, на жаль…
Після заяви Гризлова панове окупанти осміліли – і почали «вдаватися до заходів у відповідь».
Заявили, що введуть «тимчасову адміністрацію» на кількох підприємствах, зокрема: ПАТ «Краснодонвугілля», ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» і ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит». Ці три підприємства, як відомо, належать Рінату Ахметову.

Крім зняття блокади, окупанти вимагають від усіх компаній з 1 березня зареєструватися і почати платити податки банкам окупантів.
Те, що за воду і електрику мешканці окупованих територій платять «банкам» окупантів, їх вже не влаштовує – ще податків бракує.
Уважні читачі пам’ятають, що порівняно нещодавно з’ясувалося, що підприємства кмітливого олігарха за три роки навчилися справно пролітати між крапельками: працювали на окупованих територіях, реєструвалися у Маріуполі чи Сєверодонецьку, і навіть вмудрялися вдавати з себе справних платників податків.
Навіть більше того – підприємства Ахметова продавали вугілля з окупованих територій за ціною вугілля в портах Роттердаму плюс ціна доставки вугілля з Роттердаму до України. Відповідно, ціна на електроенергію, котру підприємства того ж таки Ахметова постачали Україні, підвищилася з врахуванням ціни «роттердамського вугілля». (Окупованим територіям електрика постачається за набагато нижчою ціною, в окупантів, виходить, пільги). Загалом незле собі так людина влаштувалася. І варто було б очікувати, що першою помітить це надто вже зручне облаштування ситуації українська влада – і почне обурюватися.
Але ж ні!


  Title
  Карикатура Георгія Ключника
Українська влада найбагатшого олігарха підтримує руками й ногами. Кажуть, що вугілля його нічим не гірше за роттердамське. І то в суді кажуть! А за перевезення з Роттердаму, то це, мабуть, вважається плата панові олігарху за нервовий стрес… І податки його взагалі економіку формують. І альтернативи вугіллю нема. Як можуть, так і підтримують, і не червоніють навіть. Ще й ПДВ йому мабуть відшкодовували…
А тут треба ж таке лихо – росіяни збунтувалися. Щось пішло не в той бік…
За даними журналіста Ростислава Демчука, функції тимчасової адміністрації на підприємствах Ахметова виконуватиме чеченське ЗАТ «Внешторгсервис», пов’язане із людьми Кадирова. І є величезні сумніви, що ці люди потім захочуть таке гарне підприємство віддати… Дарма, чи що, найманці Кадирова так активно доклалися до процесу окупації?

Тим часом деякі ознаки бунту з російського боку помітно і в мас-медіа, котрі традиційно Росію підтримували (чи то пак Росія – їх).

До цього часу майже беззуба Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 23 лютого раптом відмовила «Радио Вести» (ТОВ «Телерадіовидавнича компанія «Мастер») у продовженні ліцензії на мовлення в Харкові.
Підставою для рішення про відмову була наявність двох попереджень, не скасованих судом, - за зміну програмної концепції та за недотримання квот української мови в ефірі.
А казали, що з тих квот толку ніякого – аж ось на тобі! Скільки часу цих добротних проросійських пропагандистів на слові зловити не могли – а тут таке щастя ненароком знайшлося…
Щоправда, щодо ліцензії в Києві для цього радіо Нацрада перенесла засідання на 3 березня. Суддя з Франківського суду м. Львова відтягував розгляд цього питання, як міг. Щоправда, як виявилося, суддя той сам – з Донецька, і став знаменитим у Львові тим, що приходив п’яним на засідання… Тож такий суд може багато чого цікавого вирішити…
Але дивним чином редакція радіо вирішила нового засідання не чекати – і почала розбігатися. Чи то добровільно, чи то добровільно-примусово.
Щоправда, ліцензіат «Радио Вести» – телерадіомовна компанія «Мастер» – подав заяви до Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного бюро й у Нацполіцію про зловживання владою посадовими особами Нацради з питань телебачення й радіомовлення. Але то вже швидше так, для годиться.
Десь ще наприкінці січня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення заявила, що не довіряє інформації про бенефіціарів (тобто кінцевих власників) «Радио Вести». Така недовіра з’явилася у нацради не просто так – а після того, як на цьому радіо прокрутили інтерв’ю  з Миколою Яновичем Азаровим. Скільки всього там говорилося до цього часу – а на виступі Яновича найшла коса на камінь.
Микола Янович говорив російською, і сказав наступне: «Я считаю, что это (АТО – ред.) карательная операция против населения Донбасса, которое не признало вооруженный переворот в столице Украины, в Киеве. Точно так же население Крыма  не признало переворот. И если бы не было переворота, то не было бы событий на Донбассе, и не было бы отделения Крыма. Это абсолютно очевидно».
Щось у цьому тексті нацраду насторожило… А от що? : )
І так почалися у «Радио Вести» неприємності.

Але схоже на те, що власники радіо до цих неприємностей давно готувалися – колектив відразу попросили написати заяви про звільнення. Щоправда, спочатку панове журналісти казали, що, мовляв, не згодні з редакційною політикою і таке інше. Скільки часу терпіли – а тут раптом перестали погоджуватися… Але потім таки зізналися – що всіх попросили із заявами і на вихід. Більше того, за даними «Детектора медіа», працівникам «Радио Вести» не виплатили зарплати за січень і лютий, а також компенсації за скорочення.
Тут варіантів два. Або українська влада таки вирішила не дражнити громадян заявами Яновича та іншою відвертою російською пропагандою – і пішла на конфлікт з власниками радіо (що було б приємно, але малоймовірно). Або ж російські замовники змінили стратегію (що, на жаль, набагато ймовірніше). Дещо закручувати гайки намагаються й на інших каналах – в новини вкрадаються проросійські нотки, проукраїнським ведучим (котрі легітимізували канал в очах патріотичної спільноти) створюються умови, на які неможливо погодитися…

Тим часом в Росії процес вдосконалення масової пропаганди набуває більш чітких інституційних обрисів.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу, виступаючи в середу, 22 лютого, в Держдумі, заявив, що у збройних силах Росії створені війська інформаційних операцій, які займатимуться контрпропагандою.
“Створено війська інформаційних операцій, що набагато ефективніше, сильніше”, – сказав Шойгу, відповідаючи на питання про необхідність відтворення управління, яке займалося б контрпропагандою. “Пропаганда повинна бути розумною, грамотною і ефективною”, – підкреслив глава МО РФ.
Тобто, в Росії без зайвих сентиментів вся пропаганда тепер офіційно підпорядковується міністерству оборони. Щоб всім було видно: російські ЗМІ працюють на війну. І ніяких вам спроб пробігти між крапельками…
І тепер в РФ вже не засоби масової пропаганди – а засоби масового військово-інформаційного ураження.
Що, загалом, в Росії і не приховували. Хто забув, ще у травні 2014 року за участь в операції захоплення Криму в лютому-березні 2014-го року, російський уряд нагородив понад 300 російських пропагандистів. Це було понад сто співробітників телеканалу «Россия», понад 60 - «Первого канала», кілька десятків - «Лайф-ньюс» і НТВ. Також були нагороджені керівництво РЕН-ТВ, ИТАР-ТАСС, «Russia Today», газети «Комсомольськая правда».
Більшість цих ЗМІ можна безперешкодно послухати і побачити в Україні, як то не дивно.

Однак зараз російська масова військова пропаганда набула більш чіпких форм. І йдеться не тільки про ботів в інтернеті, котрими українців вже не злякаєш.
За словами журналіста Юрія Бутусова, на території окупованого Донбасу і Криму ворог розгорнув в кожному великому населеному пункті і районному центрі регіональну телекомпанію, друковані видання та інформагентства. Всі вони фінансуються і координуються з одного джерела - Міністерства оборони РФ.
Тим часом в Україні «Армія-ФМ» існує на ледь не волонтерських началах, військова газета ледве дише, і навіть до більшості окопів не доходить. «Не військові» ЗМІ взагалі поділяються на три групи: ЗМІ Ахметова, приватні ЗМІ решти олігархів, бідні державні ЗМІ. Це якщо ми не беремо до уваги ЗМІ, котрі підгодовуються з РФ.
ЗМІ олігархів, разом із самими олігархами, гойдаються, хто в ліс, хто по дрова – цим і пояснюється, загалом, зразково-показова каша в головах багатьох громадян, котрі не можуть розрізнити, де революція, а де – військовий переворот.
ЗМІ Ахметова мають дві головні теми: благодійність Ахметова і «бідолашні ополченці». На другу тему знімаються серіали, першу тему активно мусують в новинах. Відтепер будуть мусувати ще активніше – нещодавно прес-центр фонду олігарха поскаржився, що «озброєні люди з «ДНР» заблокували гуманітарний штаб Ахметова в Донецьку». Загалом це дивна скарга – «озброєні люди з «ДНР»» вже давненько весь Донецьк заблокували, а пан олігарх це тільки помітив… Схоже, що найближчим часом в Донецьку розгортатиметься в прямому ефірі трилер «Чужий проти Хижака», таким чином ЗМІ Ахметова, швидше за все, муситимуть поставити свою аудиторію перед ще не одним цікавим відкриттям…
Що ж до державних ЗМІ, то деякі з них, як, для прикладу, «Укрінформ», останнім часом явно отримали більше фінансування і почали краще працювати. Але оскільки ці ЗМІ наразі все ще активно використовують інформацію ТАСС та інших російських засобів масової пропаганди, то в боротьбі з ворогом Україні вони мало чим можуть помогти.

Явно видно вільну нішу для громадської творчості: разом із народною армією та народною службою тилу, до бою повинні стати і народні ЗМІ. Сам Фейсбук, загалом, теж таке нічогеньке інформагентство, але Україна, на жаль, не є аж настільки комп’ютеризованою країною, щоб можна було протиставити ФБ проросійському телебаченню. Без народних телебачення, радіо та преси ми якщо й воюватимемо, то все одно обиратимемо у владу весь час відомо кого – тобто, будемо самі себе кусати за хвіст. Прийшов час братися за створення народних ЗМІ – і народного ж міністерства контрпропаганди. А народне в нас працює набагато ліпше, ніж державне, і навіть ніж приватне – в цьому ми вже мали шанс переконатися.

Судять не вбивць. Судять Небесну Сотню

Коли постане «потужна партія середнього класу»: умови для зародження неолігархічної політсили

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers