Танцюють діти, і Земля радіє,
Бо світить Сонце і в цвіту усе.
То ж у Землі майбутнє є, надія.
І Україна в нас понад усе.
Все мирно й тихо… І танцюють діти.
Все так, як треба, і життя іде.
А на столі є хліб, як не радіти!
І українська пісня на чужині є…
Танцюють діти – серце завмирає.
Вирує в танці радість запальна.
Нічого кращого у світі не буває,
Як юний танець й чарівна весна…

5-го лютого в м. Бенсенвіль, що розташоване в передмісті Чикаго, в Українській православній церкві Св. Трійці відбувся звітний концерт танцювального колективу «Горлиця». Цей колектив дуже молодий, йому виповнився лише 1 рік. Керівником колективу є молодий, креативний і амбітний В’ячеслав Тихонов, а опікується колективом – настоятель церкви Св. Трійці – отець Богдан Калинюк.

А почнемо з історії танцю.
Танець – давній вид мистецтва, але вічно юний. Танцювальне мистецтво зародилося ще в стародавні часи. Протягом своєї багатовікової історії українська народна хореографія зазнала багато змін, але зберегла свої культурні корені. Хореографія, мистецтво танцю, відображає соціальні та етичні ідеали народу. У ньому ми бачимо історію народу, його працю, його мрії, життєвий устрій, звичаї і характер. Народ створює в танці ідеальний образ, до якого він прагне і який стверджує в емоційно-художній формі. Танець – душа народу, і він є цінністю будь-якої нації.
Український народний танець, також як і інші види народної творчості, розвивався протягом усієї історії українського народу, збагачуючись новим змістом і своєрідними виразними засобами. У ньому знайшли своє відображення радість творчої праці, героїзм боротьби, завзята веселість, м’який гумор і інші риси, властиві українському національному характеру. Він – то задумливо ліричний, то нестримно веселий, скромний і ніжний. Кожному регіону України притаманні різні танці.
Центральна Україна характеризує те, що, звичайно, прийнято вважати загальноукраїнським. Тут склалася загальнонаціональна українська мова шляхом злиття київської та полтавської говірок. Танцем культура цього району дуже багата. Тут переважають гопак і козачки, веснянки, хороводи та інші танці.
Українська діаспора в Чикаго підтримує і розвиває культуру, традиції, мову і мистецтво українського народу. Я розповім про танцювальний колектив «Горлиця», який створений при парафії Української православної церкви Св. Трійці в Бенсенвілі.
До речі, горлиця – це стрункий невеличкий птах. З боків – чорно-білий, а груди забарвлені в червоний колір. Кольори цього птаха збігаються з кольорами українського національного одягу, де традиційно переважають червоні, білі та чорні кольори. Тому не випадково цей колектив має таке горде ім’я – «Горлиця».
А починалося все так. Півтора року тому до Чикаго приїхав В’ячеслав Тихонов разом із дружиною Тетяною та донькою Ерікою. Приїхав зі самого серця України – з Полтавщини. Там він закінчив хореографічне училище, а згодом і Полтавський педагогічний університет, кафедру хореографії. Працював в обласній філармонії, театрі ім. Гоголя, міжнародному таборі «Артек» (Україна), а також співпрацював з танцювальним колективом при Київському університеті ім. Драгоманова. Після приїзду в Чикаго В’ячеслав Тихонов почав займатися улюбленою справою і за підтримки настоятеля церкви Св. Трійці отця Богдана Калинюка організував танцювальний колектив «Горлиця».
Спочатку в колективі було 10 учасників, здебільшого, це була старша група. За рік плідної і невтомної праці керівника колектив «Горлиця» має 45 дітей. Зараз колектив складається з трьох вікових груп: молодшої, середньої і старшої. Наймолодшій учасниці колективу 4,5 року. Репетиції проходять у Бенсенвілі та в Українській околиці в Чикаго.
Мабуть, чи не перший у Чикаго, Тихонов почав включати в репертуар колективу танці центральної України. Цікаво, що для супроводу хореограф використовує пісні, притаманні Полтавському регіону України. Незважаючи на молодий вік, колектив має дуже різноманітний і цікавий репертуар. У ньому, здебільшого, українські танці, а також танці народів світу. Колектив намагається зберегти у своїх серцях українську культуру, український танець, пісню, дух козацької української широкої душі.
Тож настав час розповісти вам про диво, яке живе поряд з нами, до нього не можна доторкнутися руками, але його можна побачити і долучитися. Воно змушує нас плакати і сміятися, воно має душу і серце. Це диво народжується на сцені, ім’я йому – танець. А творить його танцювальний колектив «Горлиця» разом з талановитим і незмінним керівником В’ячеславом Тихоновим.
Розпочався концерт танцювального колективу композицією «Привітальна», яку виконала старша група колективу. Виступ старшої групи можна назвати професійним. Їхні рухи чіткі, витончені і красиві. До речі, В’ячеслав Тихонов є учасником цієї групи (танцюючий хореограф). Багато танців виконала середня група. Власне, мене вразив іспанський танок. Очі іспанки – без краю... Серце тореро палає. Страсна іспанка і люта. Смертю за зраду карає. Але не слід турбуватися через те, що іспанки люті. Ті, що вийшли на сцену для виконання іспанського танцю «Фламенко», були дуже милими. Дівчатка були одягнені в дуже красиві костюми, а рухи були неперевершеними і граціозними. Танок «Молитва до Сонця», «Чорноморочка», «Глечики у подарунок» та інші у виконанні середньої групи колективу публіка сприймала по-особливому. Незважаючи на малий вік учасників молодшої групи, їхнє виконання заслуговувало на оплески та особливо теплу увагу батьків та гостей концерту. Мені сподобався веселий танок «Кантрі» («Веселі ковбої») та «На палубі матроси», а також «Джайв». А учасниця молодшої групи Юлія Перехожук віртуозно виконала композицію П. Терпелюка «Безперервний рух» (скрипка). Кожним танком дивувала старша група колективу. Такі танці, як «Підківочки», «Козачок», «Голубка», «Не шуми, калино» та «Ми з України» подарували глядачам гарний настрій і насолоду. З композицією «Ми з України» колектив виборов перемогу (друге місце) в конкурсі «Таланти української діаспори» у 2016 році в Чикаго. У концертній програмі брав участь і настоятель церкви Св. Трійці отець Богдан Калинюк. Чудовий голос «співаючого священика» знають у діаспорі. У його виконанні прозвучав «Київський вальс», а танцюристи нагадали кожному глядачеві історії про перше шкільне кохання.
Немає нічого святішого, ніж батьки, немає нічого важливішого, ніж батьківське благословення. Протягом усього часу батьки всіма силами допомагали діткам. Щира подяка за їхню працю і терпіння, за те, що вони виховують чудових дітей. Для всіх батьків прозвучала пісня «Ясени» у виконанні настоятеля церкви Святої Трійці отця Богдана. Ведучою звітного концерту колективу «Горлиця» була Тетяна Тихонова. Вона допомагає чоловікові в усіх організаційних питаннях і переймається дітками, як мама. До «Горлиці» долучилася вся сім’я Тихонових. Донька Еріка бере активну участь у танцювальному колективі. На концерті були присутні вчителі зі школи, де навчається Еріка. Вони були вражені тим, що відбувалося на сцені, і багато дізналися про український танок.
Хоча колективу лише один рік, протягом 2016 року він брав участь у 12 фестивалях, які проводились в українській діаспорі в Чикаго. Та слава про молодий колектив полинула вже далеко за межі штату Іллінойс. Нещодавно танцювальний колектив «Горлиця» разом з настоятелем отцем Богданом Калинюком вразили своїм виступом гостей свята, приуроченого 70-річчю митрополита Антонія в місті Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, де були присутні представники духовенства з різних куточків світу. Молодим танцюристам аплодували стоячи 150 священиків з усього світу. А вже 11 лютого колектив брав участь у щорічному концерті «Різдвяний зорепад» поруч з іменитими артистами.
Гучними оплесками вітали глядачі кожен танок танцювального колективу «Горлиця». Однією зі складових частин успіху колективу «Горлиця» є чудові костюми, які були виготовлені львівськими майстринями в Україні. Дизайн та пошиття костюмів – від Львівської швейної фабрики «Фанел». Ці чудові костюми отримав колектив від спонсора – Кредитної Спілки «Самопоміч», яка оплатила костюми для всіх учасників колективу. На концерті був присутній член Ради директорів Кредитної Спілки «Самопоміч» Роман Яцківський.
Колектив «Горлиця» живе, розвивається, має амбітні плани на майбутнє. Вже отримав запрошення на участь в українському фестивалі в Брукліні та фольклорному фестивалі в Бельгії.
Хочеться побажати колективу творчої наснаги, а керівнику В’ячеславові Тихонову терпіння, успіху та Божого благословення на добрі справи. Двері колективу завжди відкриті для всіх, хто любить танок і підтримує все українське. Приходьте у велику танцювальну сім’ю «Горлиця» і ви не пошкодуєте!