Під пильним наглядом Гройсмана «Укргідроенерго» замовило будівництво за півмільярда і за неймовірно завищеними цінами.

Цей заголовок народився як відповідь на статтю «Чи є «корупційна складова» в кошторисі Канівської ГАЕС» 2013 року. Тоді журналісти «Економічної правди» аналізували апаратну інтригу довкола різкого зростання кошторису зі 700 мільйонів до 1 мільярда євро під омофором міністра енергетики Едуарда Ставицького. Але чіткої відповіді тоді не було, оскільки не було самого кошторису.
І ось маємо.
У 2016 році державне «Укргідроенерго» отримало від «Європейського інвестиційного банку» і «Міжнародного банку реконструкції та розвитку» обіцянки на відкриття кредитних ліній на 718 млн. грн. І хоч грошей насправді банкіри ще не дали, але гідроенергетики вже провели тендер на будівництво першочергових об’єктів та споруд Канівської ГАЕС вартістю 496,62 млн. грн.
Дякуючи постмайданному закону «Про публічні закупівлі», який примусив замовників публікувати повну документацію грандіозних будівництв, ми уважно ознайомились з кошторисом від переможця тендера консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд». І нарешті можемо прибрати питальну інтонацію чи навіть нотки сумніву в оригінальному заголовку.
Пройдемось по найкоштовніших складових будівництва, на які і піде левова частка кредитних грошей від світових банків.
42,82 млн. грн. піде на бетон.
Значна частка запланованих витрат на матеріали для будівництва передбачена саме на бетонні суміші. В умовах спаду виробництва постачальники бетонів, з котрими нам вдалось порозмовляти, готові йти на суттєві скидки будь-кому, кого можна хоч якось назвати замовником. Можна очікувати на відчутний «дисконт» навіть при замовленні 500 кубометрів. А у Канівську ГАЕС планують залити майже 50 тис. кубів. Відтак, при замовлені бетону на 43 млн. грн. кожен відсоток «компліменту» від постачальника конвертується в півмільйона гривень готівки.
5,42 млн. грн. піде на щити опалубки, ширина 300-750 мм і 800-1200 мм, товщина 40 мм по 2 500 грн. за квадратний метр.
Ціни на опалубку для цього будівництва майже тотожні з вартістю нерухомості на вторинному ринку в районі зведення ГАЕС. Уявити непросто: один квадратний метр опалубки коштує як квадратний метр у квартирі! Хоча опалубка – це, всього-на-всього, кілька збитих до купи поганеньких дощок для заливки бетоном у якусь форму. Після одноразового використання викидається, і ніхто ніколи не дізнається, скільки тої опалубки було використано насправді.
Ми не знаємо, що такого цінного в деревині від Консорціуму. Проте, відомо, що вартість аналогічної опалубки на інших будівництвах рідко сягає навіть 250 грн. за «квадрат», тобто, фіксуємо «дельту» майже в 1000%.
Завищена вартість і іншої будівельної деревини: брусів, рейок, дощок. Мабуть, таким чином підрядник оцінив реліктовий ліс, що піде під зруб під час будівництва. Всього планується провести лісорозчистку на площі розміром 218 гектарів (більше, ніж 300 футбольних полів).
4,92 млн. грн. на штукатурну суміш Polirem СШm-301 по 45,32 грн./кг без ПДВ.
Ринкова вартість на цю суміш на основі цементу перебуває в межах 50 грн. із ПДВ. Але за 25-кілограмовий мішок, а не за один кілограм. Десять таких мішків ми при підготовці статті навіть замовили по 51 грн., залишилось лише забрати з Харкова.
3,39 млн. грн. на силові кабелі 1 кВ, з ізоляцією і з оболонкою з ПВХ пластикату, що не розповсюджує горіння, 5х16 мм2 по 986 грн. за метр.
Кабель ВВГнг 5х16 продають по 162 грн. за метр. Можна знайти аналогічні ще за 190 грн. за метр, проте, як ми не старались, знайти цінник на 1000 грн. нам так і не вдалось.
2,31 млн. грн. піде на кондиціонери Mitsubishi 3,5 кВт по 68 000 грн. за штуку.
Не знаємо яка саме марка кондиціонерів приїде на будівництво, але вдвічі потужніші кондиціонери цього виробника коштують 39 000 грн.
2,07 млн. грн. витратять на пісок, вартістю 120 грн./т без ПДВ.
Разом з постачанням 1 тонна піску для будівництва канівської ГАЕС може обійтися майже в 250 грн. До і так завищеного, на наш погляд, цінника у 120 грн. за тонну, підрядник додав 90 грн. на транспортування, звідкись із 30-кілометрової відстані. Тим часом, чого-чого, та піску в Дніпрі більш, ніж достатньо аби не возити його казна-звідки… Відтак, наближення точки «приготування» піску на 1 кілометр до міста будівництва економитиме 1/30 від транспортної складової, яка лише по піску становить 1,62 млн. грн.
1,4 млн. грн. планують витратити на утеплювач Роквул, товщиною 100 мм, ціна – 400 грн. за квадратний метр без ПДВ (480 грн. – із ПДВ).
Проаналізувавши ринок будівельних матеріалів, ми не змогли знайти цінника, що хоча б наближався до 480 грн. Проте, без проблем замовили для нашого «віртуального» будівництва аналогічного утеплювача по 260 грн. (з урахуванням ПДВ). І хоч нам довелось, як то кажуть, поторгуватись, але не проблема купити товар від 340 грн. Проблема знайти – по 480.
116 млн. грн. піде на різне електротехнічне устаткування, яке консорціум постачатиме через ТОВ «Ектів Стайл».
Тут ціни приблизно відповідають середньо-тендерному рівню. Наприклад, трансформатор на 25 МВА коштуватиме державі 15,00 млн. грн. або близько $21 тис. за 1 МВА. Сподіватимемось, що ця продукція приїде новою, а не зношеною. Таке застереження у нас виникло через підозрілість субпідрядника «Ектів Стайл». ТОВка зі статутним капіталом 300 гривень є зареєстрованою на мешканця окупованої Горлівки Сергія Дербаля. І вже після підписання контракту фірма змінила податкову прописку з Білої Церкви на Острог. Сподіваємось, що подібні дані щодо підрядників Канівської ГАЕС можуть знадобитись.
Бо підозри викликають не лише ціни генерального підрядника, а й спосіб його обрання.
Річ у тім, що тендер на будівництво Канівської ГАЕС – вже другий за останні півроку. Минулої осені «Укргідроенерго» так само призначало торги очікуваною ціною півмільярда гривень, так само на тендер подавався Консорціум з ціною близькою до очікуваної. Однак, на біду всім тоді на торги заявилось ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» («КЕБК») з ціною в 337,68 млн. грн. У півтора разу дешевше!
Дива, звісно, не сталось – гіперуважний тендерний комітет виявив, що у деяких зі субпідрядників «КЕБК» були протерміновані ліцензії на окремі види робіт. Тож, фірму, пов’язану з екс-міністром енергетики Іваном Плачковим, викинули з торгів. Але це було б занадто скандально: ось так взяти й одразу віддати підряд Консорціуму на 160 млн. грн. дорожче. Тому тоді познаходили претензії і до інших учасників торгів, повідхиляли їх і, зрештою, скасували тендер, бо до участі в ньому допустили лише Консорціум.
З другої спроби торги таки відбулись, але теж не обійшлось без скандалу. Аби Консорціум переміг, з тендера довелось викинути дешевшого учасника. Цього разу під ногами крутилась фірма «Квартал», яка запропонувала 3-відсоткову знижку до ціни Консорціуму. Але її не допустили до аукціону через відсутність у аналогічних договорах лісорозчищення (відчуйте, який це складний біном Ньютона – ліс рубати!) та деяких інших видів робіт, на які завжди можна знайти субпідрядника.
Отже, маємо таке. Консорціум виграв із другої спроби завдяки тому, що «Укргідроенерго» викинуло усіх дешевших конкурентів. При цьому досвідчена фірма Плачкова (Консорціум раніше вже наймав її на субпідрядні роботи по будівництву ГАЕС) пропонувала виконати роботи не за 496,62, а за 337,68 млн. грн. Ось ця різниця заявок у 160 млн. грн. і дає нам можливість оцінити загальну «маржу», зашиту в контракт із Консорціумом.
Скепсису і щодо справжніх намірів учасників цієї історії додає історичний бекграунд, зафіксований на кримінальних сторінках державного судового реєстру.
Наприклад, згідно з ухвалами Шевченківського райсуду, протягом 2012-1015 років посадові особи Консорціуму неодноразово перерераховували кошти на рахунки підприємств з ознаками фіктивності. Зокрема, лише протягом 2015 року «Укргідроенергобуд» при придбанні струмопроводу для першої черги будівництва Дністровської ГАЕС сформував фіктивний податковий кредит в розмірі 21 млн. грн.
А згідно з провадженням № 12013100150000333, цю «Укргідроенерго» і Консорціум підозрюють у розтраті державного майна в особливо великих розмірах:
«Розслідуванням встановлено, що службові особи ПАТ «Укргідроенерго», протягом 2010-2015 років, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч державним інтересам брали участь у незаконній схемі розкрадання державних коштів, шляхом закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних суб’єктів господарювання за значно завищеними цінами, серед яких ТОВ «Консорціум «НВО Укргідроенергобуд», ТОВ «ШДСУ», ТОВ «Грин Лайт», ТОВ «Будмонтажсервіс 1», ТОВ «Укренержи», ТОВ «Кабельтехпостач», які, своєю чергою, з метою мінімізації податкових зобов’язань, а також легалізації, перераховували грошові кошти на рахунки низки фіктивних суб’єктів господарської діяльності та переводили їх з безготівкової форми в готівкову», – йдеться у судовому рішенні.
У цьому переліку фірм згадано, зокрема, ТОВ «Будмонтажсервіс 1», яке на нинішньому тендері було «конкурентом» консорціуму, з яким проходить по одній справі. Також тут фігурує ТОВ «ШДСУ», яке є одним зі співзасновників консорціуму.

Ігор Сирота малює перспективи Канівської ГАЕС прем’єр-міністру Володимирові Гройсману і розповідає про різні успіхи держкомпанії, якій НКРЕКП під керівництвом «рошенівця» Дмитра Вовка також регулярно підвищує тариф на електроенергію. На фото – крайній ліворуч – віце-прем’єр Зубко, праворуч від Гройсмана і Сироти – віце-прем’єр Кістіон

Цинізм ситуації у тому, що всі розслідування щодо «Укргідроенерго» і «Укргідроенергобуду» завжди вміло гасились досвідченими майстрами з Генпрокуратури та СБУ. А у процитованому нами судовому рішенні Печерський суддя Смик у вересні 2016 року відмовив слідчому у банальній дрібниці – отримати доступ до документів консорціуму у «Ерде банку». Тобто, суддя просто не дав слідчому подивитись, куди проводились гроші. Хоча ця проста слідча дія могла відкрити таємницю – на які рахунки у подальшому консорціум розщеплював потоки? І лише це дасть точну відповідь на цілком логічне питання уважного читача «Наших грошей»: «Так хто ж розкрадає гроші «Укргідроенерго»?

Довідка про формальних засновників Консорціум «Укргідроенергобуд»

ПАТ «Дніпро-Спецгідроенергомонтаж» – основним власником є російське ВАТ «ОТЧПТ «Спецгiдроенергомонтаж» та українці Сергій Поливаний і Юрій Ковальов;
ТОВ «Науково-технічна компанія Енпаселектро» екс-директора Консорціуму Юрія Бондаренка;
ПрАТ «Метробуд» – по 25% акцій «Метробуду» належить Олександрові Русану та Олегові Токареву – голові наглядової ради ПАТ «Київметробуд». Ще 15% має домініканська фірма «T&A Industries Ltd», яка також володіє 23% акцій «Київметробуду»;
ТОВ «ШДСУ» – належить Тетяні Алексейчук, Артурові Антоненку та Лесі Олексюк.