Якщо прислухатися до думки справжніх поціновувачів ножів, то серед лідерів (так званих ножів-ікон) у першій трійці найкращих у світі стоїть саме «Glock». Цей бренд спочатку здобув світову славу завдяки легендарним австрійським пістолетам, а потім презентував не менш цінний модельний ряд ножів.

Революційними продуктами свого часу стали моделі ножів «Glock FM 78» і «Glock FM 81». Саме від їхньої появи відраховують існування нового класу ножів, які ми звикли називати «тактичними». В них одночасно поєдналися дві речі – зброя та інструмент.
Основне призначення такого ножа – це його застосування як бойової штикової і холодної зброї, а також як шанцевого інструменту. Завдяки спеціально передбаченому циліндричному заглибленню на руків’ї, яке прикрите кришкою, штик-ніж «Glock» легко встановлюють на гвинтівку. Він входить в обов’язковий комплект спорядження бійця в Австрії та Німеччині, але при цьому встиг показати себе як чудовий ніж для виживання і як альтернатива багатьом іншим видам ножів.
Все це стосується інноваційних моделей «Glock FM 78» і «Glock FM 81», які мають цікаву історію появи і широку сферу застосування. Ось їх ми і розглянемо. Але почнемо, звичайно, з найголовнішого – з конструктивних особливостей.

Конструкційні характеристики й особливості ножа «Glock»

Головне, на що звертають увагу при виборі будь-якого ножа – це, звичайно, на його конструкційні характеристики та особливості, виходячи з яких і визначають необхідність придбання тієї чи іншої зброї.
До речі, те, що цей вид ножів належить до холодної зброї, свідчить не тільки його початкове призначення. Це підтверджують і всі його розміри, що підходять під державні стандарти саме зброї. Відповідно, для його носіння необхідний спеціальний дозвіл.
Тепер докладніше про розміри та особливості моделей «Glock». Довжина ножа від кінчика леза до краю руків’я – 29 см, причому, довжина безпосередньо клинка – 16,5 см, а руків’я, відповідно, – 12,5 см. Конструктивно ніж «Glock» складається з клинка, руків’я та обов’язково –  гарди між ними. Ці ножі відрізняються легкою вагою, яку вважають однією з основних переваг цієї зброї. Модель «Glock FM 78» важить лише 206 г, а модель «Glock FM 81» – 202 г.

1. Клинок

Клинок має яскраво виражене вістря, але трохи притуплене (ця особливість з’явилася тому, що спочатку Glock був задуманий як штик-ніж). Кут заточування леза – далеко не найгостріший. Це, знову ж таки, було зроблено спеціально: так підвищується міцність, у важких умовах зберігається ріжуча кромка. У найширшій своїй частині клинок доходить до 22 мм.
Обух має товщину 4-5 мм, за формою – зі скосом до вістря. У моделі «Glock FM 81» обух має форму пилки.
Кліп-пойнт (так називається бічний профіль) за формою нагадує сучасний штик-ніж.
Як матеріал для виготовлення клинка застосовують пружинну високо-вуглецеву сталь марки 1095, яку загартовують до твердості 55 одиниць Роквелла. Те, що твердість трохи нижча за стандартні межі для клинків, які, зазвичай, повинні бути у межах міцності за HRC від 58 до 62, не повинно дивувати, оскільки цей показник занижений навмисне. Так лезо стає більш пружним і не таким крихким, плюс – його легше заточувати до необхідного рівня. Тут одразу хочеться зазначити, що в австрійській армії ножі не дозволяють заточувати занадто гостро з метою безпеки і запобіганню травм і порізів при необережному поводженні зі зброєю.
Для того, щоб забезпечити металевій частині ножа надійну стійкість до корозії, її покривають спеціальним оксидним покриттям чорного кольору. Таке покриття не виблискує, має властивість захищати і не демаскувати свого власника.
До особливостей клинка з упевненістю можна зарахувати й те, що ніж вимагає до себе підвищеної уваги і ретельного догляду. Насамперед, це зумовлено тим, що він зроблений зі звичайної сталі. Тому, навіть незважаючи на наявність антикорозійного покриття, після кожного застосування «Glock» слід добре почистити і ретельно витерти насухо, а також покрити поверхню спеціальним мастильним матеріалом («Ballistol» або іншим).

2. Руків’я

Руків’я завжди виробляють з поліаміду (високоміцної пластмаси), такої ж, яку австрійський виробник використовував для рамки на відомий пістолет «Glock». Таким чином матеріал уже встиг чудово зарекомендувати себе як зносостійкий, стійкий до впливу будь-якого агресивного середовища і володіє високою механічною міцністю.
Поверхню руків’я обов’язково роблять шорсткою, на ній традиційно поперечно наносять п’ять кільцевих проточок. Все це потрібно для того, щоб підвищити зчеплення з долонею і тим самим запобігти можливому вислизанню ножа з рук.
Форма – бочкоподібна, спеціально зроблена так, щоб надати можливість користувачеві брати ніж як прямим, так і зворотним хватом. Руків’я – не кругле, а просто трохи приплюснуте. Ця форма ідеально лягає в руку, завдяки чому від роботи з ножем не відчувається втома.
Усередині руків’я є порожнина, але вона закрита полімерною кришкою (точніше – заглушкою), і передбачена для кріплення ножа до гвинтівки. Тому в ній неможливо буде приховати які-небудь дрібні «штучки» для виживання.
Найчастіше руків’я випускають у чорному кольорі, так само, як і клинок. Але деякі сучасні моделі почали випускати також і в двох непомітних кольорах: пісочному й оливковому. Вони гармонійно поєднуються з клинком (він же, як ми вже розглянули – завжди чорний).
Багато користувачів цього виду ножів вважають, що його руків’я – еталон ергономіки.

3. Гарда

Між клинком та руків’ям обов’язково є гарда, яка є захисним елементом для руки: вона стає надійною опорою і попереджує зісковзування кисті на лезо ножа. Таким чином, власникові такої зброї гарантована безпека під час завдавання удару супротивникові.
У верхній частині гарда завжди зроблена із загином, який спочатку був задуманий для кріплення до зброї, але тепер багато заповзятливих користувачів «Glock» знайшли йому безліч застосувань: відкрити пляшку, зробити відсіком для сірників і так далі. Але не варто забувати і про користь, а саме те, що це закруглення – важлива опора для великого пальця.
Гарда виконана з такої ж вуглецевої сталі, як і сам клинок, жодних прикрас не містить. Це, втім, для тактичних ножів і не потрібно.
Окремо слід зазначити, що, загалом, поєднавши в собі всі описані характеристики, за зовнішнім виглядом – ніж простий і елегантний, за якістю – надійний і функціональний. По суті, як вважають більшість його користувачів – майже ідеальний.

Особливий ніж – особливі піхви

Розглядаючи сам ніж, не можна упускати з виду і таку важливу деталь, як піхви, тим більше, що у випадку цього виду зброї чохол виготовляють особливий, з багатьма елементами, які додають практичності і зручності при користуванні. Матеріал – високої міцності пластик і жодного металевого доповнення.
Найпривабливішою деталлю, що відрізняє ці піхви від чохлів для інших знарядь, є спеціальна засувка на гарду. Вона фіксує ніж і не дає йому можливості випасти під час активних рухів (бігу, повзання, лазіння). Навіть, якщо людина висить вниз головою – затиснутий за гарду фіксатор утримує зброю в піхвах. Не випаде ніж до тих пір, поки його власник спеціально не натисне пальцями на фіксатор. Такий рівень захисту і надійності належно оцінений користувачами цієї моделі ножа. Але є і скептики, які не впевнені, що в екстреній ситуації господар ножа встигне його вчасно дістати з піхов. Однак, таких недовірливих критиків – небагато.
Друга приваблива особливість – це кліпса, що доповнює піхви, її дуже швидко і легко закріпити на ремінь, причому – без протягування. Одне, що може бути не до смаку прихильникам широких ременів, – так це обмеження за шириною поясу: воно не повинно перевищувати шести сантиметрів.
Третє – це наявність спеціального вушка для підв’язки піхов. У самому низу є невеликий отвір для шнура. Таким чином, можна прикріпити піхви не тільки до пояса, а й до наплічника чи одягу.
До основних характеристик піхов зараховують і їхню симетричність. Звертати увагу на те, яким боком потрібно повернути ніж, перш ніж запакувати його в чохол – не треба. Він чудово увійде з будь-якого розвороту. Саме ця особливість робить їх зручними, як для правшів, так і шульг – адже піхви кріплять на ремінь під будь-якою рукою.
На що хотілося б звернути увагу, так це на те, що невеликий отвір внизу виконує функцію зливу рідини, яка, стікаючи на клинку, може залишитися внизу. І цей факт вказує на практичність виробу.
Незважаючи на те, що піхви зроблені з високоміцного пластику, вони важать приблизно 40 г. Їхня легкість додає ще один позитивний момент до якості виробу.
Всі перелічені характеристики є доказом того, що виробник дуже ретельно продумав всі можливі деталі, до найменших дрібниць.

«Glock»: його популярність і широка сфера застосування

Ніж «Glock» моделей FM 78 і FM 81, який отримав всесвітню популярність і почав застосовуватися не тільки на своїй батьківщині, в Австрії, а й в інших країнах (особливо у Німеччині) – заслужено почали називати і багатоцільовим ножем. Його дійсно можна застосовувати для різних операцій: перерізати канат, гумовий шланг, брезент, мотузку, ремінь і багато іншого. За його допомогою легко розкривати упаковки з продуктами харчування, а загин гарди відкриває пляшки.
«Glock» замінює кілька різновидів ножів одночасно, може різати, пиляти, рубати, рити. Це особливо важливо при облаштуванні вогневих позицій або прокладанні дороги серед чагарників.
«Glock», звичайно, не є мисливським ножем. Однак, це не завадить йому стати в нагоді власникові ножа і допомогти обробити спійману дичину, а потім допомогти йому зняти казанок з багаття.
Цікаво, що його примудряються навіть застосовувати для пошуку і знешкодження мін. У цьому випадку він стає своєрідним щупом.
Окремої уваги заслуговує його застосування як метальної зброї. Щоправда, австрійське командування забороняє армійцям використовувати ножі для метання. Відповідь на питання «Чому?» – у цьому випадку цілком логічна: хіба можна залишити себе без засобів безпеки і самооборони, кинувши ніж у противника, який, до того ж, захищений бойовим обмундируванням?
А ось розвідників і бійців загонів спеціального призначення, навпаки, навчають прийомів метання різних ножів, і звичайно – тренують на моделі «Glock» (адже цей ніж входить в арсенал застосовуваних ними військових засобів).
Тому, що цей вид ножів застосовують для багатьох цілей, сприяють не тільки чудові конструктивні особливості і чудова якість бренда «Glock», а також і його невисока вартість (як це не дивно, адже «Glock» має всесвітню популярність і мало рівних йому конкурентів). Але і таємниця ціни цілком логічна: для виготовлення клинка застосовують звичайну сталь, а не нержавіючу.

Ніж «Glock» і повна його історія: від винаходу до наших днів

Історія будь-якої зброї – це те, що особливо і неповторно вирізняє її з-поміж інших. У жодного ножа нема однакового минулого і причин, що стали основою того, що його придумали саме таким. І тактичним ножам «Glock» теж є про що нам розповісти.
Почалося все з того, що австрійську армію в 1977 році заполонила хвиля масового переозброєння, і замість гвинтівок, які застосовували до того моменту – у користування ввели ультрамодні, з безліччю сучасних на той час прибамбасів гвинтівки «StG 77». Однією з головних відмінностей нового виду зброї стала відсутність на них традиційних штик-ножів.
Уряд (абсолютно далекий від армійського життя) подумав, що багнети – це не гуманно і не сучасно, вони – недостатні для оборони, а просто заохочують агресію, і це – небезпечно для внутрішнього спокою в армії. Але, при цьому, ніхто не подумав про те, як це знаряддя еволюціонувало. Рядові солдати вже давно не сприймали його винятково як холодну зброю. Він став справжнім помічником, який застосовували для різних цілей (ним рили, рубали гілки, прокладаючи стежку і намацували дорогу). І це – лише кілька прикладів його застосування.
Благо, що військове командування австрійської армії все-таки звернуло увагу на таке хибне нововведення й оголосило про поповнення обов’язкового арсеналу бійця ножем. Але він повинен був поєднати у собі всі побажання військових і забезпечувати багатофункціональне застосування. Оскільки такий варіант не знайшли, його необхідно було спеціально розробити.
Для цього в країні терміново оголосили конкурс, в якому взяли участь не тільки місцеві виробники, такі, як «Glock GmbH», «Ludwig Zeitler» і багато інших, а й представники Німеччини – відома компанія «Eickhorn». Всі вони примудрилися презентувати майже однакові моделі: клинки ще мали деякі відмінності, а руків’я вийшли абсолютно однаковими. Те, що так вийшло, обумовлено жорсткими вимогами армії і участю в розробках представників спецназу, загону, який називали «Ягдкоммандо».
Спочатку перемогу в цьому конкурсі отримала компанія «Ludwig Zeitler» (Австрія), і перша партія нового армійського ножа «Zeitler 77» вже була запущена у виробництво. Модель повністю відповідала вимогам військових, відрізнялася високою якістю і міцністю. Її навіть можна було кріпити до нової гвинтівки. Вона повністю відповідала внутрішнім діаметром свого руків’я дульному пристрою гвинтівки. Це були безперечні переваги ножа, але так уже сталося, що невдовзі фірма оголосила про банкрутство і не змогла забезпечити навіть частину армії винайденим видом холодної зброї. Цікаво, що сьогодні ножі, випущені у дослідній партії, тобто, «Zeitler 77», вважають колекційними. Вони є великою рідкістю.
Враховуючи те, що австрійська компанія «Glock GmbH» теж подала на конкурс чудову модель ножа, з нею був укладений контракт на забезпечення армії холодною зброєю.
Масовий випуск стартував у 1978 році. Перша модель відома нам як «Glock FM 78» (повна назва «Glock Feldmesser 78»). Її вважали «польовим» ножем. Конструктивно це була дуже проста модель з лезом зі звичайної вуглецевої сталі, нічим не примітна на перший погляд, окрім кінчика леза. Він був трохи притуплений і завдяки цьому став більш міцним і стійким до злому. А от вага – однозначно вирізняла його серед конкурентів: «Glock FM 78» і важив менше, і кріпити його було легше. Також особливою привабливістю володів і чорний клинок.
До речі, в той час компанія «Glock GmbH» ще не була всесвітньо популярною і не випускала легендарних пістолетів. Її основною продукцією були предмети військового обладнання, наприклад, саперні лопатки або кулеметні стрічки.
Як і будь-яке виробництво, модельний ряд ножів «Glock» незабаром вдосконалили. Так через три роки австрійці побачили нову модель «Glock Feldmesser 81» або «Glock FM 81», відмінною особливістю якої стала пилка на обуху. Таким чином, ніж можна було вже сприймати не просто як «польовий», а як зі серії «для виживання» (хоч такі конструкції і повинні мати трохи більше функцій).
Незважаючи на те, що модель «Glock FM 81» вважають просто доопрацьованою і поліпшеною моделлю «Glock FM 78», в арсенал австрійського бійця вона так і не потрапила. Причиною тому стала саме пилка, яка з’явилася на обуху ножа. Проблема полягала в тому, що, відповідно до Гаазької конвенції, прийнятої в 1899 році, пилку вважають зброєю, яка завдає потерпілому болісних і зайвих страждань. З цієї нагоди навіть під час Першої світової війни на полі бою існувало неписане правило – солдати при рукопашній сутичці не застосовували саперні штики, на яких були пилки. Тим, кого брали у полон з такою зброєю – на помилування годі було й сподіватися.
Сьогодні, як ми і казали, ніж «Glock FM 78» – обов’язковий в арсеналі бійця австрійської армії і співробітників спеціальних підрозділів австрійської поліції. Його конструкція не потребує доопрацювання, проте одна невелика зміна його все-таки зачепила – це розширення колірної гами. Спочатку такі ножі були повністю чорними – клинок, руків’я і піхви. Тепер їх випускають у таких же кольорах, як і військове обмундирування, тобто, бежевих і оливкових.
На закінчення незайвим буде зазначити, що, по суті, «Glock 78» – далеко не перший представник тактичної холодної зброї. Його аналоги випускали і значно раніше. Згадати, наприклад, ніж розвідника «Вишня», який активно застосовували у часи Другої світової війни. Просто його виробництво та застосування було суттєво обмеженим. Масово ж запустити випуск такого виду ножів для армійських потреб, вивести їх на світовий ринок, а не тільки для власних потреб, і досягти їхньої недорогої вартості при високій якості змогла тільки компанія «Glock».
Сьогодні розглянуті нами моделі ножів випускають тільки в Австрії. Але вони вже знайшли своїх шанувальників і поціновувачів далеко за межами країни.