Між цими двома підприємствами, що виникли, як-то кажуть, з одного кореня, конкуренція в принципі неможлива, оскільки порізно, одне без одного, вони просто не можуть. Але конфлікт і суперництво зріли між ними давно – ще з тих пір, коли їх розділили.

Проте, на публіку прославлені підприємства свої протиріччя до цього часу не виносили. Але на сайті КБ з’явився матеріал «Космічна галузь України: трансформаційні процеси та їх можливі наслідки». І почалася прилюдна полеміка, від якої обидва космічні гіганти раніше, мабуть, усвідомлено та вмотивовано стримувалися.
Тепер же КБ оголошує, що «Південмаш» «демонструє всі ознаки глибокої матеріально-технічної та фінансово-економічної кризи», тоді як КБ «Південне» «відіграє провідну роль у галузі, об’єднуючи всю кооперацію розробників і виробників ракетно-космічної техніки нашої країни». «Істотна різниця в поточному стані підприємств зумовлена тим, що, починаючи з 90-х років, ДП «КБ «Південне» було прийняте рішення про активізацію діяльності на міжнародному ракетно-космічному ринку та пошук нових джерел фінансування», – вказують автори матеріалу. «Південмаш», на їхню думку, не зміг своєчасно переорієнтовуватися на світовий ринок, адаптувати виробництво під сучасні ринкові вимоги.
Навіть сьогодні, коли необхідно докладати всіх зусиль для повернення заводу до стабільної роботи, реальні дії його керівництва не сприяють виправленню ситуації, вважають у КБ і звинувачують суміжників у зупинці спільної конструктивної роботи після гармонізації маркетингової політики, формування перспективної виробничої програми заводу. Автори матеріалу без будь-якої скромності стверджують, що КБ не просто відіграє провідну роль у галузі, але і посідає в ній домінуючі позиції.
У КБ стверджують, що зусиллями «Південного» сьогодні фактично створена нова вітчизняна науково-технічна кооперація інститутів космічної галузі, Національної академії наук, Міносвіти і науки, Міноборони, Укроборонпрому та ін. А ця кооперація за умов стабільного фінансування в змозі самостійно виконувати національні завдання і пріоритети як у космічній, так і в оборонній сферах. КБ за 2014-2016 роки профінансувало роботи всієї цієї кооперації на 2,9 мільярда гривень. «Південне» в період з кінця 2015-го і протягом 2016 року розмістило на заводі комерційні замовлення більш, ніж на мільярд гривень і виплатило в їх рахунок 337 мільйонів гривень авансу.
У КБ прогнозують, що «за відсутності системної діяльності після стабілізації «Південмашу» та збереження поточної схеми управління» 2017 року є висока вірогідність повної зупинки підприємства, і називають «не зовсім зрозумілою ініціативою» рішення грудневої колегії Державного космічного агентства України (ДКАУ) про створення державного концерну «НВО «Укркосмос» під повним контролем агентства. «З якою метою створюється нежиттєздатна додаткова бюрократична надбудова, яка не братиме жодної участі у виробничому процесі підприємств?» – запитують у «Південному» і, на противагу рішенню ДКАУ, пропонують концентруватися на невідкладних заходах зі стабілізації «Південмашу», від стану якого великою мірою залежать перспективи розвитку галузі в цілому.
На думку авторів документа, тандем конструкторського бюро і заводу, стабільно працюючи, здатний забезпечити розвиток, необхідний рівень завантаження та фінансування за рахунок комерційних замовлень, що стане фундаментом подальших реформ у галузі. При цьому, в «Південному» наполягають, що необхідно створити науково-виробниче об’єднання КБ і заводу за керівної ролі конструкторського бюро. Це дасть змогу забезпечити створення потужного підприємства з повним циклом розробки і виробництва ракетно-космічної та оборонної техніки, яке зможе конкурувати з провідними гравцями цього ринку.
Департамент маркетингових комунікацій «Південмашу», який, всупереч даним опонентів, усе-таки існує на заводі, у відповідь виклав свою думку. Позиціювання КБ «Південне» «годувальником» усієї кооперації не відображає дійсності, пишуть маркетологи, оскільки це фінансування відбувається в рамках виконання контрактів, які КБ не має можливості виконувати самостійно. Саме наявність партнерів по кооперації і використання їхньої компетенції надає конструкторському бюро можливість укладання контрактів. У «Південмаші» вважають, що будь-які натяки на перевагу недопустимі та недоречні, адже лише спільні зусилля підприємств кооперації дають можливість виробляти продукцію, яка задовольняє потреби замовників і зможе успішно конкурувати на світовому ринку.
Тандем конструкторського бюро і заводу, стабільно працюючи, здатний забезпечити розвиток, необхідний рівень завантаження та фінансування за рахунок комерційних замовлень, що стане фундаментом подальших реформ у галузі. При цьому, в «Південному» наполягають, що необхідно створити науково-виробниче об’єднання КБ і заводу за керівної ролі конструкторського бюро. Це дасть змогу забезпечити створення потужного підприємства з повним циклом розробки і виробництва ракетно-космічної та оборонної техніки, яке зможе конкурувати з провідними гравцями цього ринку.
Маркетологів «Південмашу» ображає звинувачення в збитковій маркетинговій політиці та відсутності стратегічного мислення. Вони нагадують, що КБ «Південне» створене шляхом виділення конструкторського підрозділу заводу «Південмаш» в окреме підприємство. Тоді, разом з організаційним розділенням, відбулося і розділення компетенції: зокрема, до сфери діяльності КБ був зарахований маркетинг продукції ракетно-космічного призначення, а саме – вибір ринків і просування на них продукції.
«Південмаш» завжди виробляв і виробляє лише ту продукцію ракетно-космічного призначення, яка розроблена КБ «Південне», зауважують заводчани. У результаті, підприємство фактично стало заручником маркетингової політики КБ. Тому на «Південмаші» вважають, що всі критичні заяви на адресу заводського маркетингу є нічим іншим, як спробою перекласти з хворої голови на здорову.
«Вихід на нові ринки з космічною продукцією можливий лише з новими розробками, – впевнені в департаменті маркетингу «Південмашу». «За двадцять п’ять років незалежності в КБ «Південне» не з’явилося жодної нової розробки, доведеної до серійного виробництва», – зауважують заводські маркетологи. На їхню думку, космічні апарати, розроблені КБ «Південне», не конкурентоздатні і нікого, на жаль, не цікавлять, хоча, за логікою конструкторів, винен у цій ситуації «Південмаш».
Заводчани запитують: чому свою функцію з кооперації розробників і виробників ракетно-космічної техніки КБ «Південне» виконує так, що з усіх партнерів лише воно демонструє стійкий позитивний фінансовий результат, а решта працюють з рентабельністю, близькою до нульової і не мають можливості вкладати зароблені кошти у власний розвиток?
На «Південмаші» впевнені, що проблеми підприємств галузі з оновленням основних фондів (своєю чергою, вони, проблеми, заклали істотне технологічне відставання від світових конкурентів) є наслідком недалекоглядної політики керівництва КБ. А через застарілу технологічну та виробничу бази на підприємствах кооперації конструктори вже не мають можливості використовувати в своїх розробках нові технології.
Маркетологи «Південмашу» наголошують, що одна з ключових проблем у стосунках двох підприємств – конфлікт інтересів лідерів галузі – залишається недослідженою. Свідома і задекларована відмова керівництва КБ від акціонування свідчить про те, що воно не розуміє, які можливості з оптимізації активів дає зміна організаційно-правової форми державного підприємства. Відмова від залучення стратегічного інвестора, передумовою чого є акціонування, наочно демонструє відсутність стратегічного бачення.
Інтерес держави до космічної галузі, як упевнені на заводі, полягає не лише і не стільки в розвитку космічного машинобудування. Головним державним інтересом, наголошують автори документа, підготовленого на «Південмаші», є перетворення космічної галузі в мультиплікатор високих технологій для вітчизняної економіки. Це неможливо без ефективного ланцюжка – розробка-виробництво. І лише через серійне виробництво нових зразків озброєння та військової техніки може бути реалізоване стратегічне значення підприємств для безпеки держави. Інтереси держави та «Південмашу» збігаються, а короткотермінові інтереси КБ «Південне» (які роками мають пріоритет над довготерміновими) їм суперечать, впевнені на заводі. Виходячи з цього, там пропонують компромісне рішення: керівництво майбутнім господарським об’єднанням доцільно покласти на сторонню щодо його учасників юридичну особу.
«День» поцікавився думкою Космічного агентства України. Але його, на наше здивування, виявити наразі не вдалося. Помічник голови агентства Олег Аршинець зауважив: «Думка агентства буде висвітлена в офіційних документах. Поки що у нас жодних офіційних документів щодо цього немає. Було рішення колегії. Але концерн створює Кабінет міністрів. А колегія може лише записати: погодитися з пропозицією Кабінету міністрів, підтримати рішення Кабінету міністрів». Директор департаменту космічної політики та розвитку Борис Атаманенко сказав «Дню», що в агентстві ще не було підсумкової колегії за 2016 рік і передбачив, що вона буде наприкінці січня або в лютому. «Відповідь на ваше питання буде після цієї колегії», – сказав він. Начальник управління з розпорядження державним майном і секретар колегії агентства Олег Колобков заявив «Дню»: «Рішення колегії (з цього питання) немає. Протокол засідання не оформлявся: у нас не було кворуму».
Народний депутат Віктор Кривенко має своє бачення цього питання. У коментарі «Дню» він заявив: «Слід підтримати Космічне агентство. Єдиний варіант – це об’єднання підприємств. А керівник не має бути апологетом ні того, ні іншого. Підпорядкувати завод КБ чи КБ заводу – будуть війни. Адже це – частини одного процесу. Туди повинна прийти потужна людина, централізувати ресурси».