rss
09/24/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Українське Чикаго \ Ой, хто, хто Миколаю служить?
  Title
  Title
  Title
  Title
Зі співучими снігами, іскристим морозцем, як і годиться, завітав до школи українознавства «Рідна школа» ім. В. Стуса в Чикаго святий Миколай. Хто з нас не очікував цього свята в дитинстві та й донині не переживає це радісне хвилювання знову і знову зі своїми дітьми та внуками?
Є на світі свят багато
Урочистих, визначних,
Але Миколая свято
Найприємніше із них,декламує дзвінкоголосе маля.
А чи завжди ми розуміємо, що суть свята полягає не тільки в тому, щоби вдовольнити улюблене чадо очікуваним дарунком, але, насамперед, у тому, щоб приготувати дитину до прийняття цього дару? Бо безмежне милосердя святого Миколая поширювалося, передусім, на немічних та вбогих, скривджених долею. А ми, батьки, зберігаючи цей дар святої любові, мали би подбати, щоб дитина заслужила його, відчула цінність Божого дару через свої зусилля стати чемнішою і добрішою, стараннішою і відповідальнішою. Бо ж не звичайний це дарунок, а особливий, який приймаємо як таїнство, як відкриття Божої ласки:
Бо з неба в ясну ніч оцю
Зійде святий Микола.
Дарунки пишні принесе
З небесного престолу.
Комерційний сенс сучасного дарунка дедалі більше віддаляє нас і наших дітей від справжнього розуміння Божого милосердя і справедливості. А це й готовність поділитися з іншим, і мужність визнати свої помилки, і бажання стати кращим… Чи справді ми працюємо над тим, щоб розпалити в дитині це бажання стати кращою? Чи частіше просто кладемо під подушку те, про що давно попереджало нас чадо: новий телефон чи комп’ютер, вимріяну забавку, модний одяг і море солодощів? Але ж Боже милосердя не має нічого спільного з догоджанням, задобрюванням чи засолодженням! Про небезпеку для здоров’я «солодких» зимових свят давно вже попереджають медики. А як щодо здоров’я душі? Подумаймо: чи на користь цей дарунок моїй дитині? А чи дитина заслужила його? Чи захоче, отримавши його, стати кращою? Чи вже від завтра все стане у звичну колію: обіцяє-лінується-не виконує?
Тут нам стане у пригоді давня народна педагогіка: Миколай не всім дітям приносив дарунки. Бувало, що й різочку клав під подушку. Кладучи руку на серце, погодьтеся, як часто хотілося б вам покласти саме різочку? Але ж чи готові ми до двобою зі своїм чадом, а точніше, зі собою, щоб наважитися дати дитині зрозуміти дію Божої справедливості та силу Божої любові і прощення?
Якраз про бажання робити добро розповідав святий Миколай дітям на святі у рідній школі. Робити добро для інших – ось чого вчить нас святий Миколай! Думати не про себе, а про ближніх (про маму і тата, про братика і сестричку, про друга, про вчительку, про когось, хто потребує допомоги). «І якщо вже хтось з вас вирішив зробити добро для когось, – провадив Миколай, – то Господь вам одразу додасть сили, відваги, винахідливості, милосердя. Бо Господь Бог завжди допомагає тим, котрі хочуть помножувати добро. А знаєте, чому святий Миколай та інші святі робили добро таємно і не розповідали про свої добрі вчинки? Тому що через них діяв сам Господь. Так і ви, діти, чиніть добро і ніколи не хваліться цим, бо Господь веде вас за руку і допомагає в усіх добрих справах».
У залі панувала тиша. Діти слухали, і, виглядало, навіть забули про подарунки, які приніс для них Миколай.
Але ж, звичайно, було місце на святі й для веселих пісень, коляди, віршів та віншувань, і навіть, як велить звичай, чортик роздавав різки своїм «героям». Чудово виступали дошкільнята та учні 1-3 класів. А особливо сподобалася всім пісня «Миколай до мене не прийде», яку артистично виконували Микола Федчук (5 кл.), Лариса Бутейко, Руслан Голубець і Ореста Голубець (4 кл.). Усі слухачі співчували герою-шибайголові:
Я нечемним був у школі,
Ніс розбив я на футболі,
Вітер в голові гуде –
Миколай до мене не прийде.
Радо б я хотів змінитись,
Бути чемним, не лінитись,
Але марно це уже –
Миколай до мене не прийде…
Чемно ручки я складаю:
Святий отче Миколаю,
В ніч чарівну, як завжди,
До усіх, всіх, усіх прийди!
Навіть ця жартівлива пісенька (її, до речі, написав священик з України), яка дуже полюбилася школярам, відкриває дитині шлях зростання у розумінні Божих законів (нагрішив – усвідом свою провину і покайся) і Його милосердного прощення. Тоді й дарунок буде заслуженим і довго пам’ятним.
Свято Миколая плавно перелилося в зустріч Різдва, і на сцені з’явилася за святково прибраним столом, на якому красувався дідух, українська родина, яка сідала до Святої вечері.
Дочекалися ми свята
і для серця, й для душі.
На столі кутя багата,
Пиріжки, узвар, книші.
На столі – Свята вечеря.
Вся родина за столом.
Відчиняє ангел двері
Позолоченим крилом.
І який же Святвечір без перших колядників? Разом з колядою «Добрий вечір тобі, пане господарю» на сцену виходить вертеп, в якому брали участь учні 5 і 7 класів. І почалося дійство, яке неможливо спостерігати без захоплення, особливо, коли це перший вертеп цих дітей і діти вперше розповідають історію народження Ісуса Христа, стаючи його захисниками і проповідниками, висміюючи і обдурюючи царя Ірода:
Ой, вай-вай, пропав твій, царю, рай,
Ось тут написано, що Месія
Народився … зараз-зараз… може
У Києві… у Львові… а-а-а – в Чикаго!
Хитрий Циган і Циганка, Цар Ірод, Воїн, Смерть, Чорт, Пастушки (Максим Василечко, Емілія Гриців, Данило Дяків, Саша Буряк, Оксана Терлецька, Володя Собко, Віктор Воскресенський, Юля Недошитко) – споконвічне Різдвяне дійство, участь у якому ці діти вже ніколи не забудуть.
Наприкінці лунає весела коляда у виконанні учнів 4-5 класів, яка знову ж таки занурює дітей у барвистий світ українського села, його глибоких патріотичних та християнських традицій. Хто не хотів би належати до цього веселого побратимства?
Нині Рождество Божого Дитяти,
Браття-вкраїнці йдуть його вітати.
Тутки лемки співають, подоляки іграють,
Волиняк щось міркує, бойко легко танцює,
Полтавець плясає, гуцул трембітає:
Тра-ра, тра-ра, тра-ра, ра-ра-ра.
Грають, співають українські села,
Щоб ця дитина була все весела.
Щоб весело було всім,
По-своєму говорім,
По-вкраїнськи молімся
І читати берімся!
Ісусе на сіні,
дай щастя Вкраїні!
Боже, долю Україні дай!
Різдво Христове – найграндіозніше свято, яке в українській народній традиції через вертепи та коляду вводить наших дітей у живий світ одвічного протистояння добра і зла і робить дітей безпосередніми учасниками історичних подій, в яких вони вперше вчаться захищати свою історичну позицію, бути поборниками високих ідей, розуміти силу правди і незнищенність Божого світла.
Велика подяка всім вчителям і батькам, які уможливили дітям це свято.

У гостях у школі св. Миколая

«Магія зимових свят» у школі українознавства при парафії св. Йосифа Обручника

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com