rss
09/23/2020
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Новини \ Події в Україні \ Події в Україні

Україна просить ООН звернути увагу на
сексуальне насильство в окупованих Росією регіонах

Українська делегація звернулася до країн-членів ООН із закликом поширити відповідні мандати ООН на вирішення проблем сексуального насильства в тимчасово окупованих Росією регіонах.
З відповідною заявою виступив у вівторок, 20 грудня, заступник голови МЗС Сергій Кислиця, повідомляє «Укрінформ».
«Я хотів би вкотре озвучити звернення української сторони щодо включення до сфери діяльності відповідних мандатів ООН проблеми сексуального насильства на тимчасово окупованих РФ українських територіях», – заявив представник України на відкритих дебатах у Раді Безпеки ООН щодо торгівлі людьми в умовах збройних конфліктів.
Зокрема, він наголосив на необхідності документальної фіксації випадків сексуального насильства, «оскільки на територіях, підконтрольних бойовикам, відсутні українські правоохоронні органи і неможливо збирати доказову базу».
Він наголосив, що Україна рішуче підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на протидію й попередження повного спектру порушень прав людини і зловживань в умовах збройних конфліктів і в постконфліктних ситуаціях.
Водночас, представник України звернув увагу на ухвалену ГА ООН напередодні Резолюцію щодо прав людини в тимчасово окупованому Криму. Він висловив переконання, що вона надає необхідні повноваження ООН для того, щоб практично примушувати Росію виконувати свої обов’язки країни-окупанта відповідно до міжнародного права.
«Прикро, що, йдеться про країну, яка хоча і стала членом цієї Організації лише неповних 25 років тому, але, як постійний член РБ, мала би нести особливу відповідальність за дотримання Статуту ООН», – наголосив Кислиця.
Нагадаємо, ще у вересні торік моніторингова місія ООН із прав людини в Україні зафіксувала факти масових вбивств цивільних осіб, викрадення людей, тортур, сексуального насильства, примусової праці та вимагання грошей бойовиками на Донбасі.

Нардеп Ігор Луценко звинувачує слідчих

у справі про його викрадення в «окозамилюванні»

Народний депутат Ігор Луценко не вважає себе потерпілим від дій обвинувачених у справі про його викрадення Костянтина Пащенка та Дмитра Хізанова.
Про це він заявив під час брифінгу, повідомляє «Укрінформ».
«Я не вважаю себе потерпілим від дій обвинувачених Пащенка та Хізанова, оскільки вони не завдали мені жодної моральної, фізичної чи майнової шкоди», – сказав він.
Луценко додав, що в діях обвинувачених Пащенка та Хізанова відсутні ознаки інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а у випадку розгляду судом кримінального провадження по суті має бути постановлено виправдувальний вирок.
«З матеріалів звинувачення можна зробити висновок, що вони не причетні до самого викрадення. Максимум, що їм можна пред`явити, – це службову недбалість», – зазначив нардеп.
На його думку, Пащенко і Хізанов не брали ні безпосередньої, ні опосередкованої участі у скоєнні злочину. Водночас, їхні підписи були використані невстановленими службовими особами МВС для проведення негласних слідчо-розшукових дій з метою передання інформації викрадачам про місцеперебування Луценка.
Депутат назвав роботу слідчих Департаменту спецрозслідування Генпрокуратури, які займаються цією справою, «окозамилюванням» та «імітацією роботи».
«Я вважаю, що притягнення до кримінальної відповідальності явно сторонніх осіб Пащенка і Хізанова і залишення поза увагою тих, хто справді передавав оперативну інформацію щодо мене викрадачам, слугує лише видимістю, що кримінальне провадження за фактом незаконного викрадення Вербицького і мене з Олександрівської лікарні, начебто, успішно розслідується», – резюмував він.
Як повідомлялося, Департамент спецрозслідувань ГПУ скерував до Печерського райсуду для розгляду по суті обвинувальний акт на Пащенка К. К. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов) та ч. 1 ст. 266 (погроза вчинити викрадання радіоактивних матеріалів з метою примусити фізичну або юридичну особу вчинити будь-яку дію або утриматися від неї, якщо були підстави побоюватися здійснення цієї погрози), і Хізанова Д. І. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 (допомога у вчиненні злочину), ч. 2 ст. 163 і ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України.
Нагадаємо, у 2014 році у лютому Ігоря Луценка та Юрія Вербицького викрали з території Олександрівської лікарні, вивезли за місто. Після катування їх залишили в лісі в морозяну погоду. Вербицький від отриманих тяжких травм і холоду помер.

До суду скерували справу про розтрату

Єжелем 43 мільйонів

ГПУ закінчено спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою екс-міністра оборони України Михайла Єжеля у зловживанні службовими обов’язками та заподіянні державі значних збитків.
Про це у вівторок, 20 грудня, повідомив генпрокурор Юрій Луценко.
«Головною військовою прокуратурою ГПУ закінчено спеціальне досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою колишнього міністра оборони України Михайла Єжеля у зловживанні службовими обов’язками та заподіянні державі збитків на суму понад 42,9 млн. грн.», – зазначає Луценко у своєму Facebook.
Як він додає, 09.12.2016 прокурором складено і скеровано в суд обвинувальний акт для здійснення заочного засудження у Солом’янському суді міста Київ.
Нагадаємо, Єжель очолював Міністерство оборони з 11 березня 2010 року до 8 лютого 2012 року, за часів екс-президента Віктора Януковича.
У квітні 2013 року Янукович призначив його послом у Білорусі.
У 2015 році президент Петро Порошенко відкликав Єжеля з посади посла у Мінську.
У Генпрокуратурі повідомляли, що розшукують Єжеля як підозрюваного у справі про розтрату державних грошей, але він втік до Білорусі.
Єжеля підозрюють у тому, що він, зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах третіх осіб, протягом 2011-2012 рр. видав чотири окремі доручення, за якими оплата комунальних послуг, спожитих суб’єктами господарювання, була здійснена за рахунок бюджетних коштів без подальшої компенсації (суб’єкти підприємницької діяльності були залучені в наданні послуги з харчування особового складу Збройних сил України). Зазначеними діями завдано матеріальних збитків державі на загальну суму близько 43 млн. грн.
У квітні 2015-го білоруська прокуратура відмовилась відповідати на запит ГПУ щодо того, чи справді Єжель лікується у Мінську.
Згодом Єжель повідомив, що разом зі сім’єю живе у Білорусі і повернеться до України в тому випадку, якщо будуть гарантії його безпеки й з нього знімуть обвинувачення.
22 серпня суд дав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Єжеля у зловживанні владою, яке спричинило важкі наслідки.
Єжеля викликали на 5 вересня на допит, однак він не з’явився, а, натомість, написав слідчому ГПУ електронного листа, у якому заявив, що «з’являтися до слідчого не буде, оскільки, на його думку, це є недоцільним».

В Україні з’явиться Експортно-кредитне агентство

Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту».
Відповідне рішення у вівторок, 20 грудня, підтримали 237 депутатів, передає «Укрінформ».
Законом передбачається, що для стимулювання експорту товарів (робіт, послуг) українського походження Кабінет Міністрів України створює Експортно-кредитне агентство, що на добровільних засадах здійснює страхування, перестрахування, надає гарантії за договорами, які забезпечують розвиток експорту, а також бере участь у реалізації програми часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами.
Документом визначені органи управління та контролю агентства, джерела його фінансування, сфери підтримки тощо.
Закон передбачає публічність діяльності Експортно-кредитного агентства, визначає порядок та умови надання державної фінансової підтримки експортної діяльності.
Раніше прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав парламент підтримати цей документ.
«Ми вже казали неодноразово, що Україна не повинна бути країною з економікою сировинного типу. Додану вартість треба створювати в Україні. І ми маємо низку інструментів, які дозволять нам створити якісні умови. Зокрема, це і Експортно-кредитне агентство, яке я прошу підтримати, та Офіс залучення і підтримки інвестицій, який у нас уже є», – сказав Гройсман.
Гройсман наголосив, що створення Експортно-кредитного агентства дозволить Україні завойовувати нові ринки та створювати продукцію з високою доданою вартістю.
Як повідомлялося раніше, експорт товарів з України на початку цього року становив 2 мільярди доларів. Торговельним партнером № 1 є Європейський Союз, на який припадає майже половина українського експорту. На країни СНД припало близько 12%.

Порошенко прийняв вірчі грамоти у послів

Перу, Греції та Боснії і Герцеговини

Президент України Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти у посла Грецької Республіки Георгія Пукаміссаса, посла Республіки Перу в Україні (за сумісництвом) Альберто-Ефраїна-Вільфредо Саласа-Барабна та посла Боснії і Герцеговини в Україні (за сумісництвом) Александара Драгічевича.
Як повідомили у прес-службі голови держави, з послом Греції в Україні Порошенко обговорив графік найближчих контактів між двома країнами на високому рівні.
«Окрему увагу було приділено ситуації на Донбасі та продовження санкційної політики ЄС проти Росії. За словами посла Греції, ситуація на Сході України, зумовлена російською агресією, є раною на тілі Європи. Георгій Пукаміссас зазначив, що Греція поважає та підтримує незалежність і територіальну цілісність України», – йдеться у повідомленні.
З главою перуанської дипмісії президент обговорив питання поглиблення співпраці між двома державами, активізації двосторонніх політичних відносин та економічного співробітництва, у першу чергу, у машинобудівній, авіаційній та космічній галузях.
Як зауважили у прес-службі голови держави, під час бесіди з послом Боснії і Герцеговини в Україні Порошенко висловив зацікавленість в інтенсифікації двосторонніх контактів високого рівня між двома країнами.
«Він закликав боснійську сторону активно підтримувати Україну в рамках міжнародних організацій у її боротьбі за відновлення територіальної цілісності, порушеної внаслідок російської агресії», – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, що у жовтні Порошенко прийняв вірчі грамоти у послів Королівства Швеція Мартіна Хагстрема, Королівства Норвегія Уле Терʼє Хорпестада, Республіки Бєларусь Ігоря Сокола, Держави Кувейт Рашида Хаммада Аль-Адвані.

Одеську ТЕЦ визнали банкрутом

Господарський суд Одеської області визнав ПАТ «Одеська ТЕЦ» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру підприємства терміном на 12 місяців.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у вівторок, 20 грудня, відповідне рішення суд ухвалив 13 грудня 2016 року.
Заяву про припинення емітента подав керуючий санацією Євген Лахненко.
Станом на 31 грудня 2015 року вартість чистих активів товариства становила 328,781 млн. грн., сума зобов’язань – 710,323 млн. грн.
«Активів ПАТ «Одеська ТЕЦ» для розрахунку за його зобов’язаннями недостатньо, тому після задоволення вимог кредиторів не залишиться суми, яка може розподілятися між акціонерами», – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, Господарський суд Одеської області 23 грудня 2015 року вирішив здійснити санацію ПАТ «Одеська ТЕЦ». Керівником санації було призначено Євгена Лахненка.
Фонд держмайна України планував виставити 94,99% Одеської ТЕЦ на приватизацію. У жовтні голова ФДМ Ігор Білоус констатував відсутність інтересу інвесторів до Одеської ТЕЦ.
Нагадаємо, що у серпні торік Служба безпеки затримала в Одесі директора теплоцентралі за підозрою у фінансуванні тероризму. Слідчі стверджували, що директор ТЕЦ разом зі спільниками привласнив 38 мільйонів гривень державних коштів.

У 2016 році почесне звання «Мати-героїня»

присвоєно 2157 жінкам

Указами президента України «Про присвоєння почесного звання «Мати-героїня» від 07.05.2016 № 198 та від 08.12.2016 № 548 у 2016 році присвоєно звання «Мати-героїня» 2157 жінкам.
Як повідомили у департаменті сімейної, гендерної політики та протидії торгівлі людьми Мінсоцполітики, найбільша кількість жінок, які отримали це звання, – у Закарпатській області (392 особи), а також на Рівненщині (294 особи) та Івано-Франківщині (151 особа).
Почесне звання «Мати-героїня» встановлено Указом президента у 2004 році, присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, зокрема, дітей, усиновлених встановленим законодавством порядком.

Підготувала Зоряна ФРАНКО
За матеріалами інформагенств

Події в Україні

Події в Україні

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com