rss
08/15/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Організований саботаж: чому влада зволікає з легалізацією видобутку бурштину
Суперечки про те, яка частина української економіки перебуває в тіні, точаться постійно. Експерти називають різні цифри: від 30% до 70%. Але в будь-якому випадку можна стверджувати, що залежно від регіону показники суттєво відрізняються.

Прийнято вважати, що в тіні перебуває більш, ніж половина економіки Закарпаття, де значна частина мешканців зайнята перевезенням контрабанди до країн ЄС. Утім, перемитництво є основним джерелом доходу населення й в інших місцевостях, прилеглих до державного кордону. До початку війни у 2014 році значний внесок у тіньову економіку країни робив також Донбас, де працювали сотні підпільних шахт-копанок. За різними оцінками, до 10% вугілля в Україні видобували тоді нелегально.
Зрозуміло, що досить розвинений тіньовий сектор і в тих районах Волині, де місцеве населення видобуває бурштин. Жодна офіційна статистика не відображає реальний рівень доходів людей у цих місцевостях. Поглянувши на офіційні цифри, можна припустити, що в північних районах Рівненської, Волинської та Житомирської областей панує безпросвітна економічна депресія. Та насправді все зовсім інакше. Приїдьте в Сарни чи Дубровицю – і ви переконаєтеся, що люд там не бідує. У селах Волині можна побачити нові автомобілі люкс-класу й шикарні маєтки, які мали б доречний вигляд десь під Києвом, а не в провінційній глушині.
Масштаби діяльності нелегалів величезні. Фактично можна казати про те, що в тіні перебуває ціла галузь української промисловості. Генпрокурор Юрій Луценко в липні 2016 року стверджував, що доходи від нелегального видобутку бурштину здатні покрити річні потреби військового бюджету України. А міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак заявив, що тільки на Рівненщині в секторі нелегального видобутку бурштину працюють близько 10 тис. осіб. Є підстави вважати, що цифра занижена, але в будь-якому випадку можна стверджувати, що завдяки нелегальному сектору живуть десятки тисяч громадян. Залишається тільки здогадуватись, які «відкати» отримують чиновники й правоохоронці, заплющуючи очі на весь цей безлад.
В Україні давно вже точаться розмови про необхідність легалізації діяльності старателів і виведення цього сектора економіки з тіні. Однак, попри безліч публікацій у пресі про масштаби корупції та багаторазові обіцянки політиків навести порядок у галузі, прогресу у вирішенні питання немає. Іще у 2015 році Порошенко обіцяв зупинити варварський грабунок надр за два тижні. Але та обіцянка президента, як і багато інших, залишилася невиконаною.
Сьогодні можна стверджувати: тіньова економіка в Україні існує не тому, що влада не може її подолати, а якраз тому, що боротися з нею ніхто не має наміру. Адже таємні схеми є невичерпним джерелом корупційного доходу, втрачати який чиновники не хочуть. Раз по раз спроби легалізації тіньового сектора наражаються на саботаж. І відбувається він на всіх рівнях влади.
Найпоказовіший приклад цього – послідовне небажання держави легалізувати видобуток бурштину. Для цього досить ухвалити закон, який дозволить легалізувати діяльність копачів та артілей, що працюють сьогодні на нелегальних «клондайках». Але у влади немає чіткого алгоритму такої легалізації. Мабуть, ніхто всерйоз і не працював над цим питанням.
Окремі законотворці намагались імітувати бурхливу діяльність, але не більше. Кілька законопроектів про легалізацію старательства були розроблені депутатами Верховної Ради, але так і не винесені на голосування. Найвідоміший серед них – авторства Борислава Розенблата з фракції Блоку Петра Порошенка. Однак, і він, на думку експертів, виявився далеким від ідеалу.
За словами радника голови компанії «Держгеонадра» Ірини Супрун, законопроект, який запропонував Розенблат, юридично неграмотний: «У ньому прописані поняття «старатель», «бурштинова біржа», але при цьому не пояснено, хто такий старатель і що таке старательська артіль. Юридична це особа чи фізична? Які права та обов’язки є у старателів? Куди їм приходити, щоб отримати ліцензію? До податкової? До місцевої ради? Яка форма оподаткування цієї діяльності? Скільки один старатель має права видобути? Нічого цього немає. У законі не прописаний порядок геологорозвідки запасів бурштину – хто й чиїм коштом повинен цим займатися. Немає чітко визначеного порядку рекультивації пошкоджених земель. Найімовірніше, цей документ тільки внесе ще більше хаосу, бо старательська діяльність буде одночасно законною й поза законом. Це дуже дилетантський підхід. Із Держгеонадрами згаданий проект не погоджували. А ми кажемо, що не можна так огульно ухвалювати закони».
На думку Ірини Супрун, усі суперечки навколо ухвалення нових законів у парламенті більше нагадують спроби затягнути час і забалакати проблему. Хоча вирішити її дає змогу вже наявне законодавство: «В Україні є закон про кооперативи. Він – цілком робочий. Люди об’єднуються в якусь структуру, і вона отримує прибуток. Кооператив цілком може одержати спецдозвіл на видобуток бурштину як юридична особа. Його сьогодні видають облради. Таким чином, досить просто узгодити з ними видачу такого документа – і ось вам готова старательська артіль».
Насправді й тут не все так просто. Адже саме на етапі узгодження спецдозволів в облрадах потенційні інвестори й наражаються на головну перешкоду. Облради найчастіше відмовляються надавати земельні ділянки інвесторам, які легально видобували б бурштин. Причина такої непоступливості – та ж таки корупція. Щоб отримати згоду облрад, бізнесменам необхідно домовитися з депутатами й «мотивувати» їх до ухвалення позитивного рішення. Легше вже домовитись із правоохоронцями й працювати нелегально, ніж продиратися до зірок крізь терни бюрократії, переплачуючи депутатам.
Ситуацію можна було б істотно спростити, внісши зміни до законодавства, яке вже маємо. Наприклад, прописати в Кодексі України про надра, що кооперативи, створені місцевими мешканцями й зареєстровані в районах залягання бурштину, можуть отримувати земельні ділянки без узгодження з облрадою та довгих бюрократичних процедур. Тоді основна корупційна перешкода на шляху легалізації праці старателів зникне. Кооперативи могли б як здійснювати видобуток самостійно, так і виступати підрядчиками, тобто, працювати на інші, більші компанії. У цьому випадку було б ураховано інтереси місцевих мешканців, які дуже не хочуть пускати у свої рідні місця інвесторів-зайд.
Одначе, реалізувати ані такий, ані будь-який інший механізм держава не поспішає. Попри те що із законодавчою ініціативою в цьому питанні могли б виступити і президент Порошенко, і Кабмін, і парламент, усі гілки влади вважають за краще не діяти.
«Звичайно, питання бурштину має вирішувати, насамперед, Міністерство екології. Однак провести необхідний законопроект через Кабмін нині практично неможливо. Його просто заблокують, бо він іде врозріз з інтересами деяких груп в уряді. Зокрема, МВС. Тож, швидше варто чекати таких ініціатив від парламенту», – на умовах анонімності розповів «Тижню» співрозмовник у Мінекології.
Отже, доки тіньовики в нелегальному становищі, бурштинові ділки й надалі заносять до чиновницьких кабінетів сумки з грішми. Таким чином, легалізація тіньового сектора є лише питанням політичної волі керівництва країни. Щойно президент або уряд захоче по-справжньому боротися з корупцією, а не імітувати боротьбу, тіньовий сектор істотно звузиться не тільки в бурштиновій, а й в інших галузях економіки.
Ось тільки поки що цієї волі в посадовців явно бракує. А це значить, що тільки на Волині Україна не перестає щороку втрачати сотні мільйонів доларів, які вливаються в економіку Китаю та Польщі, куди за безцінь іде видобутий у наших лісах бурштин-сирець.

Автор: Денис Казанський
Джерело: «Український Тиждень» 
матеріал друкованого видання № 48 (472)

НБУ готує реформу державних банків

Yuzgaz хоче відсудити дозвіл на розробку Юзівської площі

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2022-08
22.02.2022 Московська армія вже в Україні. Що далі?
Office of Cook County Board President Toni Preckwinkle Округ Кук і CEDA оголошують програму допомоги з водопостачання для малозабезпечених домогосподарств
Небесна сотня, «справи Майдану» 8 років розслідування, які результати?
«Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України? Рішення господаря Кремля дає Зеленському шанс поховати «Мінськ»
Міжнародна фінансова допомога Україні: хто, скільки і навіщо. Подушка безпеки для України
Путінська казарма: які перспективи має окупований Донбас Чому після визнання Росією «народні республіки» приречені на жалюгідне існування
«План знищення України»: звіт британського інституту оборонних досліджень
Християнське ставлення до війни Розвиток доктрини від перших віків християнства до Середньовіччя
Не стало Івана Дзюби – літературознавця, дисидента, Героя України
Чи бояться росіяни війни? Як російське суспільство реагує на військові ігри Кремля біля кордонів України

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com