rss
08/15/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Підсумки місцевих виборів та піарівські технології
Title  
  
Важливим етапом децентралізації в Україні є створення так званих об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Оскільки вони формувалися часто внаслідок об’єднання під одним управлінням двох і більше населених пунктів, то логічним наслідком цього постала необхідність проведення в них місцевих виборів.

Кожна новостворена ОТГ повинна вибрати собі голову та місцевих депутатів і тим самим завершити свою інституалізацію, формально утвердитися.
Тільки після таких виборів новостворені ОТГ через органи самоврядування, котрі й обираються, набувають своїх повноважень.
Без виборів ОТГ повноважень не має. Тому всі активні люди на місцях зацікавлені провести такі вибори якнайскоріше і тим «запустити» мотор самоврядування, здійснення місцевої влади.
Процес цей в Україні триває уже більше, ніж рік.
Зі серпня 2015 року вибори були проведені в 184 ОТГ.
11 грудня прозвучав ще один виборчий «залп» – відбулися вибори в 41 ОТГ.
Вибори ці не масові, не охоплюють за один раз усі населенні пункти, як то було раніше, до початку децентралізації.
Тому по мірі готовності місцеві вибори призначили (і будуть ще призначати), так би мовити, по черзі.
11 грудня місцеві вибори відбулися в 13-ти областях України: у Волинській, Дніпропетровській, Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Запорізькій, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Чернівецькій та Чернігівській.
Інтерес до цих виборів, відповідно, й явка виборців, були різними.
Найнижча у Чернівецькій області, де тільки 36% буковинців прийшли на дільниці. Чи не тому, що у дуже багатьох місцевих мешканців є румунські паспорти і друге приховане громадянство?
Але ж, приміром, у харківчан румунського громадянства нема, а вони теж ледве-ледве тягнулися до виборчих урн – явка тут склала 38,39%.
Найактивнішими цього разу були волиняни – 65,2% виборців у п’яти громадах реалізували своє волевиявлення.
Головними конкурентами на цих виборів, як і на національному рівні, були 2 партії: «БПП «Солідарність» і ВО «Батьківщина».
За результатами цих виборів обидві партії (?!) заявили про переможний успіх своїх кандидатів. Як таке може бути? Виявляється, може. Адже переможний піар можна будувати на різних цифрах. І навіть на маніпуляціях ними.
Так, Юлія Тимошенко наголосила: на виборах 11 грудня всього було обрано в ОТГ 850 депутатів. 440 з них самовисуванці, а 410 – представники партій.
Так ось лідерка підкреслила, що з цих 410 переможців від партій 128 було від її партії – ВО «Батьківщина». А це означає, що 32% партійних – підкреслюю – партійних висуванців були офіційними тимошенківцями. Тут пані Юлія ненав’язливо зазначила, що 32% є цифрою підтримки ВО «Батьківщини», яку останнім часом називають соціологи. На національному, звичайно, рівні.
Так цифрою місцевого успіху Ю. Тимошенко спробувала закріпити у свідомості громадськості лідерські позиції своєї партії і у цілій Україні, що є, звичайно, некоректним порівнянням. Та що не зробиш заради піару!
Посилюючи це враження,
Ю. Тимошенко підкреслила, що Блок Петра Порошенка «Солідарність» посів друге місце і відстав від ВО «Батьківщини» аж втричі, бо від партії Порошенка виграли лише 49 кандидатів. А це становить якихось 12% проти їхніх 32%!
Висновок пані Тимошенко був урочисто-переможним: «Ці підсумки свідчать про те, що влада не має жодного впливу на місцях, і що сьогодні люди надають перевагу опозиції, бо розуміють, що Україна рухається в абсолютно неправильному напрямку».
Що ж, ці підсумки, тобто, у такій ось інтерпретації пані Юлії, свідчать саме про таке. Але… Є дуже велике але…
На початку прес-конференції Юлія Тимошенко проголосила: «І тут я хотіла б чітко сказати про результати»… І сказала – те, що ви щойно прочитали.
Але чіткість пані Юлі була досить своєрідною.
Адже загальні результати виглядають зовсім не так, як хотілося б лідерці ВО «Батьківщина».
Якщо рахувати кандидатів разом – і висунутих від партії, і тих самовисуванців, які також належать до даної партії, але партією офіційно не висувалися, а пішли самотужки – то баланс переможців значно міняється.
Переможців-порошенківців (які йшли від БПП, або ж самі, але за підтримки БПП) станом на 12 грудня порахували аж 277 осіб. Переможців-тимошенківців (за такою ж формулою – йшли від ВО «Батьківщина, або за її підтримки) – 92 особи. Тут також перевага втричі, але вже на користь порошенківців.
Результати виборів голів ОТГ такі: очолили різні ОТГ 24 порошенківці (тобто, від БПП або за підтримки БПП) і тільки 4 тимошенківці.
Само собою, що представники БПП «Солідарність» також пропіарилися на своїй перемозі – тільки на основі інших цифр.
Виборча «бухгалтерія» – штука тонка. В умілих руках піарника навіть цифри програшу можна представити підсумками перемоги – що й спробувала зробити Юлія Тимошенко, штучно виокремивши тільки кандидатів від партій і не враховуючи результати самовисуванців.
Але й керівництву БПП варто звернути увагу на тенденцію, підмічену і виразно підкреслену Юлією Тимошенко: офіційні кандидати від партії Блок Петра Порошенка цілковито програли офіційним висуванцям від партії Юлії Тимошенко «Батьківщина».
А це означає, що рейтинг БПП програє рейтингові «Батьківщини» – принаймні – на цих місцевих виборах у цих ОТГ.
Проте, Петро Порошенко цю особливість проігнорував, зате пропіарився на загальному результаті. При цьому фактично порівняв свою партію з Україною – не більше й не менше!
Коментуючи результат, він сказав: «Друзі, Україна на цих виборах перемогла. Громадяни не дали виграти популістам і безвідповідальним політикам».
Вибори відбулися. Їх підсумки ще будуть аналізуватися. І поверховими піарівськими технологіями – як от технологією маніпулювання виборчою «бухгалтерією» чи технологією самовивищення за рахунок приниження суперника – тут не обійтись.
Найбільш загальне питання, яке потрібно осмислити – чому з виборів до виборів останніми роками перемагає БПП «Солідарність» при тому, що критика і БПП, і політики президента є гострою і має тенденцію наростати?

Шведська загадка або Що там планує робити Путін

Звинувачення та виправдовування

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2022-08
22.02.2022 Московська армія вже в Україні. Що далі?
Office of Cook County Board President Toni Preckwinkle Округ Кук і CEDA оголошують програму допомоги з водопостачання для малозабезпечених домогосподарств
Небесна сотня, «справи Майдану» 8 років розслідування, які результати?
«Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України? Рішення господаря Кремля дає Зеленському шанс поховати «Мінськ»
Міжнародна фінансова допомога Україні: хто, скільки і навіщо. Подушка безпеки для України
Путінська казарма: які перспективи має окупований Донбас Чому після визнання Росією «народні республіки» приречені на жалюгідне існування
«План знищення України»: звіт британського інституту оборонних досліджень
Християнське ставлення до війни Розвиток доктрини від перших віків християнства до Середньовіччя
Не стало Івана Дзюби – літературознавця, дисидента, Героя України
Чи бояться росіяни війни? Як російське суспільство реагує на військові ігри Кремля біля кордонів України

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com