Потуги державного концерну «Укроборонпром» залучити до проведення незалежного аудиту підприємств оборонної промисловості найбільші світові аудиторські компанії, зокрема з так званої Великої четвірки, скоріше нагадують спроби створити інформаційну димову завісу, щоб відвернути увагу громадськості від системних зловживань в ОПК.

Зважаючи на те, що, за визнанням керівників Укроборонпрому, прозорість була і залишається пріоритетом, а від аудиторів концерн очікує беззастережного підтвердження прозорості його фінансової діяльності, на допомогу міжнародному аудиту публікуємо низку нових суттєвих епізодів, що дозволяють скласти ще одну досить корисну дорожню карту. Ця карта прокладає маршрут для схемотехніків з теплого офісного будинку на Дегтярівській, 36, до не такої комфортної установи — на Дегтярівській, 13, на повне казенне забезпечення і, звісно, з повною відсутністю додаткових доходів від «відкатів», агентських, маркетингових та інших тіньових схем…
Правда, із застереженням, що працівникам спецслужб і правоохоронних органів справді вистачить волі, професіоналізму та кваліфікації для збирання доказової бази, оскільки на прикриття кримінальних справ буде спрямовано серйозний фінансовий ресурс тіньового бізнесу.
Зазначу, що в цій статті використовуються матеріали, які не є слідчою таємницею. Автор не намагався розташувати матеріал за рейтингами виведених у тінь державних коштів.

Підступні безтоварні операції…

Заява на антикорупційному комітеті Верховної Ради одного з керівників Укроборонпрому, котрий відає питаннями безпеки в концерні, про те, що з суми 648 млн грн. зареєстрованих порушень вони повернули 12 млн грн., — просто сміх порівняно з масштабами зловживань в оборонній промисловості.
Зрозуміло, що оцінити повну картину неможливо, оскільки на сьогодні доступні матеріали лише деяких кримінальних проваджень, та й то із застереженням, що розкриті правоохоронними органами епізоди злочинної діяльності та суми вкрадених коштів і матеріальних цінностей слід встановити й довести під час копіткої роботи слідчих.
Так сталося, що нині на передовій боротьби з тіньовими схемами розкрадання державних коштів опинилися працівники фіскальної служби. Саме вони розкрили схеми переведення оборонпромівськими підприємствами в готівку значних коштів. Перелік підприємств, що користуються послугами конвертаційних центрів, систематично поповнюється.
У рамках кримінального провадження №32015100000000267 фіскальна служба виявила факт використання ДК «Укрспецекспорт» схем безтоварних операцій з постачальниками авіаційного обладнання. Слідчі намагаються довести, що за цією схемою тіньовикам вдалося перевести в готівку 20 млн грн. У справі фігурують підприємства з ознаками фіктивності й фізичні особи-підприємці. За подібним  сценарієм діяли керівники держпідприємства «Науково-технічний комплекс «Імпульс».
У рамках кримінального провадження №220015101110000093 слідчі СБУ збирають докази розкрадання державного майна в особливо великих розмірах на суму понад 700 тис. грн. І це лише за одним з епізодів справи.
Не менш спритними виявилися посадові особи ДП «Житомирський бронетанковий завод», які для виконання замовлення Міноборони на суму 282 млн грн. залучили підприємства з ознаками фіктивності. Слідчі фіскальної служби в рамках кримінального провадження №42015060360000135 намагаються встановити, скільки ж коштів з державного оборонного замовлення було виведено з держбюджету з допомогою фіктивних підприємців.
За аналогічною схемою діяли працівники ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод». За фактом розкрадання майна в особливо великих розмірах МВС у рамках кримінальних проваджень №42014140410000047, №1201500080007719 і №32014020000000106 досліджує питання, пов’язане з організацією поставок на підприємство комплектуючих та інших товарно-матеріальних цінностей суб’єктами господарювання.
Перелік контрагентів зазначеного держпідприємства такий великий, що йому треба присвячувати окремий випуск тижневика.
Деякі із цих підприємств слідчі СБУ раніше підозрювали в легалізації й відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом, але вже під час проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні — №22013150000000012. Доповнює цю картину кримінальна справа №32014100080000045, що перебуває у провадженні фіскальної служби, яка розслідує діяльність найбільшого міжрегіонального конвертаційного центру — через нього проводилися операції з виведення в тінь сотень мільйонів гривень.  
Таким чином, матеріали, пов’язані з діяльністю посадових осіб Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу, претендують на якнайповніший опис схем тіньового бізнесу в оборонно-промисловому комплексі.
Ще раз загострюю увагу правоохоронних органів і слідчих на тому, що в апараті державного концерну «Укроборонпром» є централізована процедура одержання кваліфікації постачальників товарно-матеріальних цінностей його підприємствам. Ліпшої можливості зрозуміти, хто перебуває в центрі конвертаційних схем, і не треба шукати. Однак вирішити це просте завдання слідчі не можуть, лише пошепки кажучи: якщо, не дай боже, спливуть прізвища посадових осіб з високих кабінетів, то не тільки роботи, а й голови позбутися можна.
Ні для кого не секрет, що без озирання на Банкову й Камєнєва боси слідчих не допустять жодного різкого руху. Це вам не дріб’язок з кишень цупити...

Операція «крадун»

Нахабності злодюг іноді немає меж. І це далеко не банальна крадіжка. Їхні дії межують із зазіханням на основи безпеки держави. На сьогодні, мабуть, найяскравішим прикладом можуть бути матеріали досудового розслідування №420164240310000004, що перебувають у провадженні військової прокуратури.
У цій справі фігурує один з керівників держпідприємства «Красилівський агрегатний завод держконцерну «Укроборонпром», який, як вважають військові прокурори, у змові з посадовцями кількох військових частин організував розкрадання авіаційних балкових тримачів.
Для необізнаних з авіатехнікою поясню, що балковий тримач призначено для підвішування, транспортування й примусового скидання авіабомб на бойових літаках.
Слідчі встановили, що ще у квітні 2013 р. Красилівський агрегатний завод з підприємством Укроборонпрому — ДГЗП «Спецтехноекспорт» підписали договір на поставку в Індію балкових тримачів на суму 18,5 млн дол. Саме на виконання цього договору командири військових частин Повітряних сил ЗСУ організували незаконне списання на брухт балкових тримачів для подальшого їх продажу за грошову винагороду Красилівському агрегатному заводу. На підприємстві проводили ремонт викрадених з армії виробів, заміняли окремі їхні комплектуючі, а потім балкові тримачі продавали індійській стороні вже як абсолютно нові. Можливо, саме за рахунок такого цинічного експорту Україна має ввійти до п’ятірки світових експортерів озброєнь, як того не так давно вимагав президент П. Порошенко?!
Ще одне підприємство Укроборонпрому — ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» — фігурує відразу в шести кримінальних провадженнях, слідство в яких проводить і стара міліція, і нова поліція, разом із фіскальною службою (номери семи кримінальних проваджень є в редакції).
Спектр злодіянь, інкримінованих посадовим особам цього підприємства в рамках згаданих кримінальних справ, такий різноманітний, а суми викрадених коштів такі великі, що ці факти можна брати за навчальний матеріал для працівників слідчих підрозділів усіх українських правоохоронних відомств і спецслужб.
Не гребували працівники цього підприємства й банальними крадіжками. Як встановили слідчі Національної поліції, у вересні 2016 р. начальник одного з цехів «Авіакону» та його заступник, зловживаючи своїм службовим становищем, викрали на підприємстві прилад наведення для бойового вертольота серії «Мі» для його подальшого продажу.
Слід зазначити, що в цьому випадку довести свій задум до кінця цим діячам не вдалося, бо при спробі передати виріб їх схопили за руку працівники СБУ.
Масштабна схема розкрадання бюджетних коштів за участі «Авіакону» розслідується одночасно в рамках двох кримінальних проваджень — у Києві й Сумах. Як учасники цієї схеми засвітилися ще сім підприємств Укроборонпрому: ДП «МФ «Артем», НВО «КЗА ім. Г. І. Петровського», «Радіовимірювач», Київський бронетанковий завод, завод «МіГремонт», «Новатор», підприємство «Іскра».
Крім виведення бюджетних коштів на підприємства з ознаками фіктивності, значно завищувалися ціни на обладнання й комплектуючі, які купували в контрагентів оборонних підприємств. У низці випадків слідчі намагаються встановити джерела походження виробів військового призначення. І цілком обґрунтовано!
Як з’ясували співробітники Національної поліції в Сумській області, посадові особи «Авіакону» досить тривалий час розукомплектовували вертольоти Міноборони, що перебували на підприємстві на зберіганні. Агрегати й комплектуючі з цієї авіаційної техніки «Авіакон» потім «купував» у підставних підприємств. Скоріш за все, на аналогічну ситуацію натрапили й працівники військової прокуратури, проводячи слідчі дії у кримінальному провадженні №42016110360000023. Ідеться про розукомплектовування й розкрадання агрегатів, обладнання й комплектуючих з літаків різних модифікацій — Су, МіГ, а також Л-39, що зберігаються на військовому аеродромі «Гайок» у Білій Церкві.
Позапланова інвентаризація авіаційної техніки у військовій частині виявила нестачу 169 одиниць різноманітного обладнання й агрегатів. Слідчим доведеться докласти чималих зусиль, щоб установити, на які саме підприємства Укроборонпрому «спливли» вкрадені матеріальні цінності, оскільки злочинці виготовляють на цю техніку нові документи, що не дають змоги визначити її походження.
Добре було б довідатися, в які суми платникам податків, що збирають по п’ять гривень на армію, обійшлися ці злочинні операції діячів з ОПК. При цьому треба зазначити, що йдеться не про чітко регламентовану Міноборони процедуру використання придатного обладнання для ремонту бойової техніки, а про розкрадання й перепродаж тому ж таки оборонному відомству вкраденого в нього ж майна.
Показовими щодо цього є матеріали досудового розслідування №12015100070005762, у рамках якого слідчі вивчають питання легалізації контрабандних виробів російського виробництва одним з приватних підприємств та організації їх поставок через комерційні структури з ознаками фіктивності підприємствам Укроборонпрому для виробництва військової техніки. Не хочу давати оцінку, добре це чи погано — використовувати контрабандний шлях для одержання комплектуючих з країни-агресора. Нехай цим займаються правоохоронні органи. Мене цікавить інше: може, це і є хвалене імпортозаміщення, про яке сурмлять на всю міць керівники Укроборонпрому! Про це можна було б промовчати в середині 2014 р., з натяжкою — в 2015-му, але через два з половиною роки не організувати виробництво цих комплектуючих на підприємствах України — це злочин.
Імпортозаміщення шляхом виготовлення фальшивих документів на контрабандне й вкрадене у військових частинах обладнання й комплектуючі, ймовірно, і є ноу-хау оборонпромівських функціонерів.

Операція «прихватизація»

Майже через два з половиною роки перебування біля керма «Укроборонпрому» генеральний директор цієї організації Р.Романов презентував «приголомшливу» своєю глибиною стратегію реформи оборонної галузі, яка «дозволить інтегрувати оборонний комплекс України у світове співтовариство». Там було ще щось про інвесторів, кластери, зокрема на фундаменті легендарного «Антонова», про прозорий аудит, наглядові ради й корпоратизацію.  Це майже вичерпний перелік термінів, якими оперує сучасний менеджмент Оборонпрому. Звичайно ж, з урахуванням викладеного вище матеріалу про масштабні зловживання в ОПК, вживання поняття «прозорий аудит» наводить на думку, що є ще аудит непрозорий.
На цьому тлі може видатися дуже цікавим запитання: «Чому Укроборонпром, анонсувавши можливість залучити до прозорого аудиту концерну аудиторські компанії «Великої четвірки», раптом уклав у першій декаді листопада договір на надання аудиторських послуг на суму 480 тис. грн. з ТОВ «УПК-Аудит ЛТД»?
Цілком очевидно, що весь інформаційний галас, який нині називають стратегією реформування оборонно-промислового комплексу, спрямований лише на прикриття одного завдання — якнайшвидше розпиляти те, що ще не розпиляли. Найголовніше в цій історії те, що П. Порошенко не може апелювати до того, що держава — неефективний власник, оскільки менеджмент практично всіх найбільших оборонних підприємств сформували він сам і його найближчі однодумці. На ключових постах в ОПК нині в поті чола трудяться практично всі менеджери середньої і нижчої ланки автосалонів, лакофарбових магазинів та інших підприємств «сімейного» бізнесу. То нема чого на систему нарікати, коли менеджер — дилетант!
Чудовою ілюстрацією такого розпилу, тобто назвемо це приватизацією, може бути історія, що сталася з ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе». Майже через 10 років держава прозріла, що це підприємство має стратегічне значення для економіки й безпеки України. Ці слова — цитата з кримінального провадження №22016220000000071, яке нині розслідує СБУ. Як підозрюють слідчі, посадові особи підприємства почали створювати умови для знищення унікального виробництва підприємства. За висновком Центрального науково-дослідного інституту озброєнь і військової техніки ЗСУ, втрата підприємством частини ливарного, ковальського, термічного й інших різновидів устаткування, яке передбачалося вивезти з заводу, становить загрозу для функціонування виробництва, яке забезпечує потреби оборонної промисловості. При цьому ПАТ «ХТЗ» у виробництві торсіонів для військової техніки взагалі є монополістом. Слідчі з’ясовують, як сталося, що корпорація «Русские машины» через афілійовані структури одержала корпоративні права на вказане підприємство. Досить цікаво довідатися, хто і як сприяв втраті державою контролю над стратегічно важливим об’єктом. Може, вже час перейнятися запитанням: чи варто в умовах війни гратися з приватизацією оборонної промисловості?
Може, Петре Олексійовичу, варто почати реформу зі звільнення злодійкуватого менеджменту оборонних підприємств? За всі роки існування «Укроборонпрому» і до його створення я не пригадаю такої кількості кримінальних справ. Усе це, безперечно, обернеться колосальними втратами для обороноздатності країни.  
А може, так і задумано? Все ще шукаємо виконавців операції «Шатун»?