Генштаб: На Донбасі воюють 6000 російських військових

На Донбасі воюють 6000 російських кадрових військових та 35 тисяч бойовиків, керованих ЗС РФ. Такі дані Генштабу станом на серпень 2016 року наводить у вівторок, 6 вересня, прес-служба віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе у Facebook.
Наголошується, що крім кількох десятків тисяч бойовиків (місцевих колаборантів і  здебільшого найманців з Російської Федерації), на Донбасі розташовані підрозділи зі складу регулярних частин Збройних сил РФ.
Це кадрові російські військовослужбовці, які на ротаційній основі, невеличкими групами зі складу своїх бригад та дивізій, зі зброєю та технікою прибувають на територію України з усіх куточків Росії.
Здебільшого, вони займають позиції на другій і третій лінії оборони та в тилу противника, обіймають більшість командних посад, працюють зі складною військовою апаратурою та озброєнням і виступають загороджувальними загонами, зазначають у прес-службі віце-прем’єра.
Так, за даними Генштабу, на Донбасі налічується 6000 російських кадрових військових.
Зокрема, там присутні військові 6-ї окремої танкової бригади (Муліно, Нижньогородської області), 138-ї окремої мотострілецької бригади (Каменка, Ленінградської області), 32-ї окремої мотострілецької бригади (Шилово, Нижньогородської області), 74-ї окремої мотострілецької бригади (Юрга, Кемеровської обл.), 33-ї окремої мотострілецької бригади (Майкоп, Адигея).
Крім того, на сході України воює 20-а окрема мотострілецька бригада (Волгоград), 17-а та 18-а окремі мотострілецькі бригади з Чечні, 331-й парашутно-десантний полк 98-ї парашутно-десантної дивізії (Кострома), а також 7-ма десантно-штурмова дивізія з Новоросійська, Краснодарського краю.

У їдальні Верховної Ради з’явилися

тигрові креветки й знизилися ціни

Після літніх канікул в їдальні Верховної Ради України розширилося меню, яке поповнилося тигровими креветками з помідорами «чері», а також знизилися ціни. Це можна побачити на фотографії меню з парламентського буфету, передають «Українські новини».
Як випливає з прейскуранта, порція креветок 55 г, наприклад, коштує 95,28 гривень.
Порівняно з квітнем, страви в буфеті подешевшали на 5-10%, зазначається в повідомленні.
Серед незвичних страв можна взяти салат «Екзотичний» з авокадо за 19,36 гривень, бутерброди з лососевою ікрою за 27, 23 гривень і десерт «Бламанже з фруктами» за 10,71 гривень.
У липні цього року, нагадаємо, предметом уваги ЗМІ та соцмереж став чек з вартістю обіду в українському Нацбанку, де порція квасолевого супу з грибами разом з вареним рисом й салатом з білокачанної капусти коштувала лише 4 гривні 82 копійки. У відповідь НБУ підтвердив достовірність даної інформації та навів докладний алгоритм «ціноутворення в їдальні НБУ», де середній чек становив тоді рекордно низькі 30-40 гривень.
Водночас, досі гостро стоїть проблема харчування особового складу Збройних сил, зокрема, його якості.
Під час несподіваної перевірки однієї з військових частин 28-ї окремої механізованої бригади міністром оборони Степаном Полтораком були виявлені запаси неякісних, зіпсованих продуктів харчування. «Усі продукти харчування зберігалися в антисанітарних умовах, температурного режиму зберігання продуктів працівники їдальні не дотримувалися», – наголошувала в липні прес-служба Міноборони.

Проти колишнього міністра оборони

Єжеля почали заочне розслідування

Головна військова прокуратура здійснює спеціальне досудове розслідування стосовно колишнього Міністра оборони України Михайла Єжеля у зв’язку з його неявкою на допит.
Про це повідомляє прес-служба Генпрокуратури.
Відомство нагадало, що 22 серпня суд дав дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Єжеля у зловживанні владою, яке спричинило важкі наслідки.
Єжеля викликали 5 вересня на допит, однак він не з’явився, а натомість написав слідчому ГПУ електронний лист, у якому «заявив, що з’являтися до слідчого не буде, оскільки, на його думку, це є недоцільним».
«Враховуючи позицію підозрюваного Єжеля, орган досудового розслідування має всі законні підстави для подальшого здійснення спеціального досудового розслідування за відсутності підозрюваного, з врученням необхідних процесуальних документів його захиснику», – додали у відомстві.
Нагадаємо, Єжель очолював Міністерство оборони з 11 березня 2010 до 8 лютого 2012 року, за часів екс-президента Віктора Януковича.
У квітні 2013 року Янукович призначив його послом у Білорусі.
У 2015 році президент Петро Порошенко відкликав Єжеля з посади посла у Мінську.
У Генпрокуратурі повідомляли, що розшукують Єжеля як підозрюваного у справі про розтрату державних грошей, але він втік у Білорусь.
У квітні 2015-го білоруська прокуратура відмовилась відповідати на запит ГПУ щодо того, чи справді Єжель лікується у Мінську. Згодом Єжель повідомив, що разом зі сім’єю живе у Білорусі і повернеться, в Україну в тому випадку, якщо будуть гарантії його безпеки й з нього знімуть звинувачення.

Під Маріуполем загинув командир українських

«морських котиків»

У зоні проведення АТО під час виконання бойових завдань загинув командир підрозділу, капітан III рангу Олег Мединський. Про це 6 вересня 2016 року інформує у Facebook прес-центр Військово-морських сил України.
Зазначається, що Мединський після багаторічної служби в морському спецназі звільнився у запас. Але з початком російської агресії на Донбасі капітан повернувся до лав ЗСУ. Він воював в зоні АТО з 2014 року.
Нагадаємо, перед цим керівництво АТО повідомило про втрату одного військового.
«За минулу добу внаслідок бойових дій загинув один військовий», – повідомив 6 вересня вдень спікер Адміністрації президента України з питань АТО Олександр Мотузяник.
Він конкретизував, що військовий загинув на Маріупольському напрямку, підірвавшись на протипіхотній міні.
Як уточнює журналістка Олена Балаба, Мединський (псевдо «Вусатий») загинув біля Маріуполя.

Нацрада з телерадіомовлення

за два роки заборонила трансляцію 73 російських

телеканалів

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за останні два роки вилучила з переліку іноземних програм, дозволених для ретрансляції на території України, 73 російських телеканали, повідомив член Нацради Сергій Костинський на своїй сторінці в мережі Facebook.
«Ось весь перелік російських телеканалів, ретрансляція яких обмежена Національною радою на території України нині. У випадку, якщо знайдете ці канали в пакетах провайдерів програмної послуги (кабельних мережах), – інформуйте. Оперативно відреагуємо», – написав він.
Зокрема, регулятор заборонив трансляцію на території України таких російських каналів «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-планета», «Россия-24», «НТВ-Мир», «TVCI», «Россия-1», «НТВ», «ТНТ», «Петербург-5», «Звезда», «РЕН-ТВ», «Life News», «Russia Today», «РБК-ТВ», «История» (ВГТРК), «365 дней», «24 Техно», «Мир 24», «Многосерийное ТВ», «Иллюзион+» і багатьох інших.
Як повідомлялося, за даними Нацради з питань телебачення і радіомовлення, станом на липень 2016 року кількість російських телеканалів в українській супутникової мережі за останні два роки скоротилася в 5 разів – до 14 у 2016 році зі 72 у 2014 році. Тим часом, кількість українських супутникових телеканалів за останні два роки зросла на 20% – до 122.
У зв`язку зі скороченням кількості російських каналів, дозволених до показу, українські провайдери почали змінювати наповнення своїх пакетів телепрограм, активно додаючи нові українські та європейські телеканали. Приміром, українські провайдери неодноразово зверталися до Нацради, висловлюючи свою зацікавленість у ретрансляції польських телеканалів. На сьогодні в Україні дозволено до показу такі польські канали: Kino Polska Muzyka International, Kino Polska International, TVP Polonia, ТVP Info, ТVP Historia і ТVP Кultura.
Раніше стало відомо, що Служба безпеки проводить слідчі дії щодо компаній, які забезпечують незаконну трансляцію заборонених російських телеканалів на території України.

6 українських вишів увійшли до рейтингу

найкращих у світі навчальних закладів

Харківський університет імені В. Каразіна, КНУ імені Т. Шевченка, НТУ «КПІ», Донецький національний університет і Сумський національний університет увійшли до рейтингу найкращих ВНЗ у світі.
Для рейтингу TopUniversities оцінювалася кількість студентів, час існування, статус (державний чи приватний), дослідницька база та профіль (за якими спеціальностями виш готує студентів).
У списку Харківський університет імені В. Каразіна посідає 382-е місце.
КНУ імені Т. Шевченка розмістився у таблиці на 431-му місці.
551-м у рейтингу є НТУ «КПІ». Решта українських вишів можна знайти після 700-ї позиції.
Трійку лідерів рейтингу TopUniver­sities сформували Массачусетський технологічний університет, Стенфорд і Гарвард. Кембридж посідає 4-е місце, Оксфордський університет – 6-е.
Принстонський та Єльський університети – на 11-й і 15-й позиціях.
Нагадаємо, в 2015 році Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний технічний університет «КПІ» увійшли до топ-50 вишів 20 країн Європи і Центральної Азії, а також вперше потрапили в список престижного британського рейтингу Times Higher Education World University Rankings.

В НБУ обвал гривні назвали «контрольованим»

Національний банк України заявляє про повну контрольованість ситуації на валютному ринку та підтверджує цільовий прогноз інфляції 12% на поточний рік.
Про це заявив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Миколайчук в ефірі Громадського у вівторок ввечері.
«Волатильність не виходить за межі надмірної: динаміка обмінного курсу залишається узгодженою з нашими цілями щодо інфляції 12% цього року і 8% – в наступному», – сказав Миколайчук.
За його словами, зміни валютного курсу наприкінці літа-початку осені були прогнозованими і пов’язувалися зі сезонним зростанням попиту на валюту. Однак, до цього фактору додалися і кілька непрогнозованих: «зниження цін на зернові та певна нервозність зі ситуацією в Криму і на сході країни».
У той же час Миколайчук наголосив, що ситуація на валютному ринку залишається нормальною.
«У нас є можливості для контрольованості процесу», – зазначив він, нагадавши про розмір золотовалютних резервів НБУ у $14,1 млрд. і додавши при цьому, що нормальною волатильністю курсу в середньотерміновому періоді вважаються коливання до 10-20%.
«Ненормальною (волатильність) стає тоді, коли починає сама по собі генерувати панічну поведінку населення, надмірний попит на валюту, перенесення девальвації на ціни і вихід інфляції за межі наших цільових показників», – пояснив Миколайчук.
Він додав, що очікуване в вересні отримання третього траншу кредиту Міжнародного валютного фонду за програмою EFF стане стабілізуючим чинником у цій ситуації. У той же час в середньотерміновій перспективі курс гривні більше залежить від динаміки цін на український експорт, темпів реформ і якості держбюджету-2017, зазначив він.
Нагадаємо: у вівторок, 6 вересня, в Україні долар на чорному ринку перевалив за 27 грн. В цілому ж, за останній тиждень курс гривні знизився на 5,1% і на 6 вересня склав 26,787 грн./$1, повернувшись на рівень, на якому він був у березні цього року.

На Вінниччині голову райради кинули у смітник

На Вінниччині голову Козятинської райради Віктора Слободянюка кинули у сміттєвий бак. Про це 5 вересня повідомила прес-служба обласного управління поліції.
«Попередньо встановлено, що у понеділок, близько 12 години, біля приміщення районної ради зібралося приблизно 50 осіб, які прийшли висловити невдоволення роботою голови райради. Під час спілкування з посадовцем кілька з них застосували до нього силу і вкинули його в сміттєвий бак», – йдеться в повідомленні
Потерпілий звернувся до поліції.
Інцидент кваліфікований поліцією як хуліганство, вчинене групою осіб. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками ч. 2 ст. 296 КК України.
Як повідомили Укрінформу очевидці інциденту, невдоволення роботою голови РДА висловлювали учасники АТО. Вони звинувачували посадовця у корупційних діях і вимагали його відставки. До смітника його вкинули після відмови написати заяву про складання повноважень.
Нагадаємо, в травні від сміттєвої люстрації постраждав голова Тростянецької РДА, Вінницької області, Леонід Лобань.