Одна з особливостей нинішнього циклу президентських виборів у Сполучених Штатах - активне використання Інтернету.

Інтернет дозволив Джону Керрі вста­новити рекорд - з початку березня (2 бе­резня він залишився єдиним канди­датом Демократичної партії) він зібрав понад $100.4 пожертвувань (за цей же час Буш зібрав $55.2 млн.). При цьому, основним засобом збору пожерт­вувань для Керрі став Інтернет. Пожерт­вуван­ня, здійснені за допомогою офіцій­ного сайта Керрі, до­сягли $44 млн. $31 млн. було отримано за рахунок відправ­лення листів або обзвону потенційних донорів. $25 млн. - за рахунок організації різних акцій зі збору коштів або внесків основних спонсорів кампанії. Раніше пе­реваги Інтернету для збору гро­шей про­де­монстрував колишній суперник Керрі - демократ Говард Дін\Howard De­an. Утім, поки що Буш продовжує виперед­жати Керрі за розміром пожертвувань: у цілому в його касі нині знаходиться $214 млн., у скарбниці Керрі - $145 млн. У цьо­му немає нічого особливого - традиційно кандидати- республіканці збирають бі­льше пожертвувань, ніж їхні суперники-демократи. За оцінками The Center for Res­ponsive Politics, станом на початок травня витрати Буша становили $128.5 млн., витрати Керрі - $88.45 млн.

Відповідно до законодавства США, політична реклама, трансльована по ТВ, повинна бути офіційно схвалена канди­датом, якому вона присвячена. Напри­кінці або початку кожного рекламного повідомлення про кандидатів у прези­денти США, вимовляється спеціальна фраза, яка підтверджує дійсність рек­лами. В Інтернеті офіційного схвалення змісту політичних реклам не потрібно, оскільки зміст самого Інтернету не регу­лює­ться ніякими законами.

Нерегульований простір Інтернету дозволяє рекламувати Буша або Керрі не тільки офіційним представникам їхніх політичних компаній і партій, але й усім, хто забажає. Безліч організацій вико­ристовують Інтернет для підтримки кандидата, що захищає їхні інтереси, розміщаючи на сайтах рекламу, яка інтерпретує його політику у вигідному їм ключі. Найчастіше це виливається в потік неперевірених або перекручених фактів, приписаних або перефразованих висловлень, а також у масові бомбар­дування користувачів Інтернету так званою негативною рекламою. У цьому ви­падку прихильники Буша присвя­чують свої реклами Керрі, щосили показуючи його неспроможність, як потенційного глави країни, а захисники Керрі, навпаки, створюють реклами, які зображують у чорному світлі нинішнього президента. Завдяки Всесвітній Мережі це кидання один в одного брудом набуває особливо грубих форми. Справа дійшла до того, що два сенатори - демократ з Орегона Рон Вайден\Ron Wyden і рес­публіканець з Північної Кароліни Ліндзі Грем\Lindsey Graham - запропонували створити закон, який би поширив наявні вимоги до телевізійної політичної реклами на Інтернет та інші ЗМІ. Сенатор Вайден прокоментував необхідність прийняття такого закону, заявивши, що "Інтернет тепер став місцем, де б'ють ниж­че пояса, обливають брудом, а потім утікають зі свого укриття, перш ніж хто-небудь здогадається, хто це зробив".

Так, асоціація Democratic National Committee атакувала Буша, створивши рекламний ролик "Великий Вибух". На початку рекламного відеоролика голос самого Буша повідомляє: "Ми зможемо збалансувати бюджет у 2005 році" (ци­тата з одного президентського виступу). Потім на екрані виникає гігантська червона повітряна куля з написом "Дефіцит Буша - $3.2 трлн.", і голос за кадром говорить: "Звучить як нісеніт­ниця!" Голос продовжує: "Дивіться! Зараз він лопне!" Наступної секунди куля вибухає зі страшним гуркотом. Голос за кадром: "Факт: Буш урізує фінансування освітніх програм на 27%. Факт: Буш скорочує фонди на професійне навчання на 24%. Факт: Буш скорочує соціальне забезпечення для 360 тис. дітей. Факт: Буш урізує гроші на підтримку чистоти води на 40%. Зупиніть Буша від розду­вання дефіциту". Незалежна некомер­ційна організація FactCheck.org, що здійс­нила перевірку цифр, які наводя­ться в цій рекламі, прийшла до висновку, що, незважаючи на те, що сума бюджет­ного дефіциту зазначена відповідно до прогнозів шановного дослідницького центру Brookings Institution і може розглядатися як точна, інші цифри мо­жуть бути, як правильними так і неправи­льними залежно від контексту, у якому вони розглядаються. Однак твердження про те, що президент Буш скоротив асигнування на освіту - абсолютна неправда. Насправді, у перші три роки свого правління адміністрація Буша збільшила фінансування на це на 58%.

Інша організація з назвою Сіtіzеn's United поширює рекламу "Людина з народу", яка кидає тінь на сенатора Керрі. Цей ролик транслювався на деяких телевізійних каналах і продовжує своє життя в Інтернеті. На початку відео­ролика з'являється зображення Джона Керрі, і голос за кадром представляє його публіці. Наступний кадр фокусується на волоссі кандидата в президенти із ко­ментарем і написом: "Стрижка від Кріс­тофа, $75". Потім камера показує сорочку Керрі. Голос за кадром продовжує: "Со­рочка від дизайнера, $250". Потім на ек­ран випливає красива картинка припар­кованих до морського причалу яхт: "Роз­кішна яхта, $1 млн." Потім показуються особняки, що належать Керрі: "Чотири ба­гатих особняки і прибережні воло­діння, понад $30 млн.". У заключних кадрах глядач бачить фото Кеннеді і Кер­рі і чує коментар: "Ще один багатий, ліберальний представник еліти зі штату Массачусетс, що претендує на звання "людини з народу"..." Потім лунає тихий сміх і напис "Джон Керрі... Безцінний".

Розвиток мережної політичної рек­лами зобов'язаний ще і тому, що рекла­мування в Інтернеті набагато дешевше і дозволяє з більшою легкістю досягти різ­них аудиторій. Для цього викорис­товується технологія, що автоматично встановлює географічне місце розташу­вання людини, яка подключилась до Інтернету. Як тільки він заходить на сайт, де розміщена реклама, на його екрані з'являється саме те рекламне повідом­лення, що було спеціально створене для людей, що проживають у районі з тим же самим поштовим індексом. Знання поштового індексу дає рекламникам інформацію про те, який середній рівень доходу на родину, що проживає в даному районі, середню вартість нерухомості та орендної плати, кількість шкіл у районі, а найчастіше ще і расову і релігійну приналежність населення цього району. Бідні і багаті верстви населення, предс­тавники національних меншин і білих американців, родини з дітьми і без дітей найчастіше мають різні життєві пріори­тети, на яких будується позитивний образ кандидата в президенти. От чому географічна і демографічна інформація, що випливає з неї, яку так легко одержати від користувачів Інтернету, дає істотну перевагу у визначенні аудиторії, яка найбільш чутлива до тих або інших рекламних повідомлень. На практиці це означає, що спеціальні електронні прог­рами займаються сортуванням користу­вачів Всесвітньої Мережі, обчислюючи їх на манер сортувальника риби, що потрапила в сітку рибалки. Певним групам людей з певних географічних точок, згодовується реклама, покликана показу­вати­ ті сторони Буша або Керрі, які ці люди сприймають як особливо привабливі. Наприклад, у душі католи­ків позитивно відгукнеться реклама Буша як супротив­ника абортів, а в душі "білих комірців" - повідомлення про те, що Керрі виступає за прийняття законів, які роблять невигідним рекрутування дешевої робочої сили за кордоном американськими компаніями.

За даними порталу Alexa.com, офі­ційний сайт Джона Керрі протягом усієї виборчої кампанії, у середньому, залучав на 20% більше відвідувачів, ніж офіцій­ний сайт Джорджа Буша. Однак попу­ляр­ність того або іншого сайту не відбиває реальних настроїв американців. Опиту­вання громадської думки, проведені різними дослідницькими службами, показують, що популярність обох канди­датів приблизно однакова. Приміром, якби вибори відбулися на початку червня 2004 року, то Буш би одержав 44% голосів, Керрі - 43% (дані компанії TechnoMetrica Market Intelligence). За да­ни­ми Pew Research Center for the Peop­le & the Press, Буш би набрав 48% голосів, Керрі - 46%. Опитування Opinion Dynamics Poll показало, що обоє кандидата набрали б по 42% голосів. Дослідження Ipsos-Reid дало пропорцію 45% - 44% на користь Буша.

За даними Washington ProFile