Ще у листопаді 2015 президент України П. Порошенко підписав указ «Про оголошення 2016 року Роком англійської мови в Україні». Нагадаю, що метою указу було спонукання українців до посиленого вивчення англійської як мови міжнародного спілкування.

Ідея корисна, потрібна. Вона – на часі.
Хоча перед тим не завадило хоча би якийсь один рік оголосити роком української мови в Україні. Бо іноді складається враження, що цілі соціальні групи і навіть верстви, передусім, середній клас та міська молодь – у нас англійську вже вивчили і досить вільно нею щебечуть, а от українську, як активну розмовну, все ще не осилили.
Але повернімося до англійської. Минула вже половина «англійського» року в Україні, й ось глава держави радісно сповістив нам, що час уже не тільки підбивати попередні підсумки вивчення англійської, але й навіть замахнутися на світовий рекорд.
Для цього він, правда, новий указ не видавав, а обійшовся оголошенням у соцмережах: «Українці! Завтра перевершимо рекорд Книги Гіннеса і проведемо «Найбільший мовний урок у світі» в УКРАЇНІ #UAspeakingEnglish».
Нагадаю, що попередній рекордний «Найбільший мовний урок у cвіті» за участі 6287 учнів провели у Німеччині десять років тому. І за всі ці 10 років жодна з європейських країн цим не засмутилася і відчайдушних спроб побити німецький рекорд не робила. Тож, рекорд височів, мов альпійська скеля.
А ось Україна з ініціативи наших чиновників вирішила таки рекорд цей побити і для цього зібрати аж 9 тисяч учасників. Правда, умови цього побиття в деяких моментах були сформульовані дивно.
Виявляється, щоб потрапити на всеукраїнський інтерактивний урок англійської самою цією мовою розмовляти не обов’язково(?! – В. Р.). Як вам така умова?
Як не дивно це звучить, але за поблажливим дозволом вітчизняних організаторів для участі у рекордному уроці молодим українцям потрібно лише бажання долучитися до тих, хто є членом розмовного клубу, хто в інтерактивному уроці участь бере, англійською розмовляє і кого при цьому ще й розуміють. Бо відомо – можна бути переконаним, що ти говориш зрозуміло, але оточення при цьому не второпає – що ж ти хотів сказати?
Всеукраїнський урок пройшов 28 травня. Найбільшими майданчиками його стали Софійський майдан у Києві та площа біля Львівського театру опери і балету. На цю хвилину підсумки поки що не оголошені. Але будемо сподіватися, що меседжі, надіслані англійською, більшість учасників уроку зрозуміла.
Як не дивно це прозвучить, але меседжі українською, які періодично посилає народові наша влада, не завжди можна зрозуміти, хоча й звучать вони не іноземною, а українською.
Особливо, якщо не знати і не враховувати те, що за цими меседжами стоїть.
Ось 30 травня президент України П. Порошенко запросив на робочу зустріч до себе голову одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі і, проміж усього іншого, позитивно оцінив роботу одеського керівника та заявив: «Наша команда, надійним членом якої є Міхеіл Саакашвілі, здатна багато зробити».
Заява як заява, нічого в ній особливого. Якщо не враховувати той скандал, який спалахнув у Одесі 4 дні тому, і вкрай гострих заяв М. Саакашвілі, які з цього приводу зірвалися з його язика. І ще більш гострих, які він поки що проковтнув, але в будь-яку хвилину може озвучити.
Що ж це за скандал, і що так вивело зі себе пана Міхеіла?
26 травня працівники уже луценківської Генпрокуратури провели раптовий обшук у приміщенні облдержадміністрації, якою керує пан Саакашвілі. При цьому, закрили в одному з кабінетів декількох молодих співробітниць. Саакашвілі, дізнавшись про це, миттєво примчав на місце обшуку, наказав виламати двері, звільнив співробітниць, обізвав останніми словами тих, хто ці дії проводив, і вигукнув: «У воюючої країни до зубів озброєні спецназівці заходять у кабінет ОДА після того, коли я голову Державної фіскальної служби України Насірова назвав злодієм, тому що він краде з бюджету України 240 млн. гривень щороку!»
Заявивши, що за ним та його співробітниками стежить СБУ, очільник Одещини повідомив: «Я телефонував Луценку, і він нічого не знає про ці обшуки, він дуже здивувався. Яка сила є в цій країні, яка може зайти в найвідомішу регіональну адміністрацію через абсолютно надуманий привід і чинити свавілля?»
Слідчих прокуратури та спецпризначенців Саакашвілі з приміщення вигнав, ще раз їх добряче вилаявши. Але через декілька годин Генпрокурор Ю. Луценко несподівано повідомив, що слідчі дії в адміністрації Саакашвілі проводилися законно і політичного підтексту там нема.
Відтак, глава правління фонду «На благо Одеси» і радник Міхеіла Саакашвілі Тимур Нішніанідзе повідомив, що 12 осіб зайшли, ізолювали його у власному помешканні, де він проживає, провели там обшук, не представившись, не дозволивши викликати адвоката і конфіскувавши гроші, папери, флешки, мобільник.
Зараз важко сказати, хто винен, а хто не винен у порушенні закону. Але температуру кипіння гарячого грузина Міхеіла Саакашвілі уявити можна. За рік свого керівництва областю він зазнав чимало відкритих і прихованих атак на себе і свою команду. У нього, можливо, починає складатися враження, що П. Порошенко якщо і не стоїть за тими атаками, то, принаймні, їм не завадив.
Недарма ж після обшуків у ЗМІ почали ширитися чутки, здогадки і навіть запевняння, що стосунки П. Порошенка і М. Саакашвілі вкрай напружені і навіть на межі розриву.
І якби це виявилося правдою, то від можливого розриву стосунків цих двох політиків рейтинг Порошенка, ймовірно, пішов би вниз, а рейтинг Саакашвілі, найімовірніше, – вгору. Така ось специфіка нинішньої ситуації.

	Зустріч 30 травня 2016 року

Тож Петрові Порошенку терміново потрібно було послати своєму політичному партнерові, політикуму та суспільству заспокійливий меседж, який би свідчив, що конфлікту нема і вони все ще соратники.
Але на цій зустрічі М. Саакашвілі сидів з похмурим обличчям. Інші двоє – П. Порошенко та заступник глави Адміністрації президента – посмішками також не сяяли.
Президент дав очільнику Одещини низку поточних доручень, той відповів у стилі «Буде зроблено».
Насамкінець, розуміючи, що політикум та громадськість з інтересом очікують підсумків цієї на перший погляд ординарної, а насправді неординарної зустрічі, обидва головні учасники спромоглися (через силу?) на взаємні запевняння.
П. Порошенко сказав: «Можу запевнити вас, що ви маєте і підтримку президента, і підтримку прем’єр-міністра, і підтримку уряду, який робить усе можливе, щоб забезпечити найефективніше і найшвидше проведення реформ».
У відповідь М. Саакашвілі чемно подякував президентові за підтримку, запевнив, що готовий надалі працювати і виконувати доручення глави держави та зміцнювати на Одещині Україну.
Основне, чого з жадібним інтересом чекали журналісти, залишилося за лаштунками.
Ні про обшуки, ні про їх обґрунтованість, ні про тих, хто, за словами М. Саакашвілі, встромляє йому палиці в колеса, у прес-релізах про результати зустрічі – ні слова.
Проте, впевнений, що на неофіційній частині зустрічі про це йшлося багато і палко.
До чого домовилися – будемо бачити.
Хоча б по тому, чи буде продовжено слідчі дії щодо соратників Саакашвілі і наскільки довго всидять у своїх кріслах на Печерських пагорбах його вороги, яких наразі П. Порошенко якщо й відкрито не захищає, то, з іншого боку, і не звільняє.
Отже, меседж українською чиновниками команди президента суспільству надіслано. Але він поки що менш зрозумілий, ніж меседж англійською, надісланий чиновниками оргкомітету українцям на рекордному мовному уроці.
Тому що менш щирий і відвертий – як це і прийнято у політиці.