Ще 15 років тому саме припущення про те, що іноземна дезінформація може стати загрозою для європейських країн здавалася безглуздою. Тепер – це реальність. Таку думку висловила відома публіцистка, історик й аналітик Енн Еплбаум у своїй щотижневій авторській колонці для видання The Washington Post.

На її думку, такі авторитарні режими, як російський чи китайський, інвестують значні кошти в альтернативні засоби масової інформації. При цьому, національні телеканали на окремих європейських медіа ринках є слабкими, що допомагає медіа на кшталт Russia Today чи Sputnik просувати недостовірну інформацію.
«Західна преса й телебачення мали гарне фінансування й велику аудиторію, – пише Еплбаум. – Але успішна колись бізнес-модель, яка підтримувала ЗМІ на всьому континенті, тепер є непрацездатною. Багато західних журналістських команд мають мізерне фінансування, а ріст швидкості, з якою поширюється інформація, крім переваг, дає також й негативний ефект: людям тепер важче оцінювати, наскільки неупередженими є матеріали».
Еплбаум застерігає: російська пропаганда часто виявляється ефективною навіть у таких великих країнах, як Німеччина. Для прикладу вона наводить історію з нібито зґвалтованою біженцями дівчинкою, яка виявилася фальшивкою. Цю історію активно просували, зокрема, російські онлайн ресурси.
Аналітик стверджує, що послання, які продукує російська пропагандистська машина, мають лише умовну схожість із пропагандою часів «холодної війни».
«Росія не прагне промотувати себе, а, радше, намагається підірвати довіру до західних інституцій», – зазначає Еплбаум.
Зокрема, телеканал Russia Today лякає свою аудиторію страшними історіями про мігрантів, а також зображає Захід як місце, де процвітає расизм та ксенофобія. Проросійські веб-сайти поширюють конспіративні теорії про теракти 11-го вересня, а також про те, що вірус Зіка, який шириться світом, нібито, був розроблений ЦРУ. Під прицілом російської пропаганди опинилися також ЄС та НАТО.
Енн Еплбаум каже: вторгнення Росії в Україну та окупація продемонстрували, наскільки ефективною була російська пропаганда. Вона також вітає спроби України й окремих українських ресурсів, таких, як StopFake, боротися з хвилями дезінформації, які поширює армія російських пропагандистів та тролів.
Зі слів Еплбаум, натепер США не мають належної відповіді на дезінформаційні атаки Кремля. Публіцист застерігає – натепер ніхто, навіть західні спецслужби не мають точних даних про поширення й вплив російської пропаганди. Вона закликає задуматися над цим серйозним викликом і шукати способи протидії. Особливо, враховуючи те, що, з її слів, Китай вже починає перебирати певні прийоми російської пропаганди.