У день, коли Верховна Рада затвердила склад нового уряду прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, вже колишня міністр фінансів Наталія Яресько виступала у Вашингтоні під час організованої Атлантичною Радою дискусії про досягнення економічних реформ Києва за останні два роки. Про народжену в передмісті Чикаго Яресько  експерти кажуть, що немає людини, яка б зробила більше для економіки України.

Наталія Яресько ввійде в історію як перша представниця діаспори зі США, яка стала міністром в українському уряді. В Україні це поки що поодинокий випадок, але в пострадянських країнах Балтії представники діаспори показали себе успішними діячами на найвищих щаблях влади: вихована в Канаді Вайра Віке-Фрейберга була першою жінкою на посаді президента Латвії з 1999 до 2007 рр., естонець зі США Тоомас Гендрік Ільвес – уже десять років на посаді президента Естонії.
Але поки що, як виглядає, перший експеримент України з фахівцями з діаспори на урядових посадах завершився.

«Політичний» уряд

Пані Яресько, яку учасники зустрічі в Атлантичній Раді вітали тривалими оплесками, сказала, що вже певний час знала, що не буде у складі нового уряду. За її словами, новий уряд сформовано за іншою логікою, і вона не бачила там для себе місця. На запитання, чим відрізняється уряд Гройсмана, пані Яресько сказала, що в уряді, в якому працювала вона, було п’ятеро технократів, тоді як новий уряд, за її словами, «політичний».
У своїй промові через кілька годин після затвердження Кабінету міністрів Яресько, найбільшою заслугою якої називають реструктуризацію боргу України, відмовилася критикувати й коментували нові призначення. Тим часом, аналітики зауважують, що президент Порошенко намагається посилити свій контроль, призначивши близьких соратників на посади прем’єра та міністрів.
Колишню міністра фінансів запитали про зв’язок президента Порошенка з так званими «Панамськими документами», але вона лише сказала, що, мовляв, це вперше український посадовець намагався відокремити власну компанію за допомогою так званого «сліпого трасту», а отже, вже це – добре. І додала, що попередній український уряд намагався припинити «офшоризацію», зокрема, укладаючи нові угоди з Кіпром, Люксембургом та Голландією, аби зупинити практику уникнення податків.

«Найгірше – позаду», але проблема – з елітою

Пані Яресько сказала, що півтора року тому ніхто не міг гарантувати, що Україна виживе, при цьому вона оптимістично заявила, що економічна ситуація покращилася і найгірше – позаду. Колишня міністр перерахувала досягнення уряду, в якому вона працювала 16 місяців, назвавши, зокрема, зменшення податків для малого й середнього бізнесу, спрощення процедури реєстрації бізнесу, запровадження прозорості державних витрат – тепер, за її словами, усі видатки можна побачити в електронному вигляді на веб-сайті. Позитивним вона також назвала той факт, що в Україні зникли посередники на ринку газу.
Говорячи про досягнення уряду Яценюка, пані Яресько згадала, що було звільнено з посад 9% суддів і 80% керівництва тодішньої міліції в Києві, але додала, що однією з проблем було те, що реформа судочинства почалася пізно. Вона наголосила, що саме з цього слід було почати.
Інша проблема, на її думку, це те, що еліта в Україні поділена на прогресивну і ту, яка змін не хоче, але висловила сподівання, що прогресивні сили переможуть.
Окремо пані Яресько сказала про роль, яку, як вона вважає, повинні відігравати США: треба й далі брати активну участь, бути терплячими і винагороджувати успіх в Україні. Її запитали про те, чи треба порушувати питання про покарання за зволікання й негативні кроки, але пані Яресько наголосила на позитиві.

Поради урядові Гройсмана

Серед викликів для нового уряду Яресько назвала відновлення стабільності на Донбасі, несприятливе глобальне економічне середовище, необхідність дотримуватися бюджетної дисципліни – не витрачати більше, ніж Україна має, і виконувати умови, які висунув Міжнародний валютний фонд, включно з підвищенням ціни на газ. Про важливість виконання вимог МВФ вона сказала кілька разів. Яресько також зауважила, що, попри те, що економіка почала зростати, українці відчують покращення не одразу, бо стартова точка була надто низькою. Вона також говорила про потребу не скочуватися до популізму, продовжувати приватизацію, далі зменшувати податки і долати корупцію.
Інший учасник дискусії, колишній прем’єр Литви Андріус Кубіліус, який є радником президента Порошенка, сказав, що в Україні зараз – класична постреволюційна ситуація, якої не було після Помаранчевої революції. Однією з ознак він назвав той факт, що лише зараз Україна позбувається комуністичного минулого. Він також наголосив на потребі політичних реформ, зокрема, розвитку партій.
Фахівець центру інновацій державного врядування Сюзан Шедлер висловила під час дискусії думку, що ця криза для України така важка, бо на її початку країна була в значно гіршому становищі, ніж за попередніх криз.
А експерт Атлантичної Ради Андерс Аслунд наголосив на потребі люстрації влади в Україні, насамперед, судочинної, зауваживши, що в Україні – багато молоді, яку неодмінно треба залучати до врядування. Як приклади, він навів Естонію й Грузію, де люстрація відбулася. Він також сказав, що зміна уряду – не так уже й погано, бо це – ознака демократії, і зауважив, що разом з цим потрібні нові вибори, висловивши думку, що Україна до нових виборів готова.
Колишню міністра фінансів, звичайно ж, запитали про її плани тепер, коли вона втратила посаду в уряді. Пані Яресько сказала, що наразі казати рано, але впевнено додала, що бачить своє майбутнє в Україні і в тій чи іншій ролі буде причетна до її розбудови.